Рішення

від 08.04.2021 по справі 914/358/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2021 справа № 914/358/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» , м. Борислав, Львівська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» , м. Трускавець, Львівська обл.

про стягнення заборгованості у розмірі 94 737,86грн.

Суддя Коссак С.М.

за участю секретаря Пукач М.В.

Представники:

від позивача: Цимбала Ірина Зіновіївна - адвокат;

від відповідача : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» , м. Борислав, Львівська обл. до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» , м. Трускавець, Львівська обл. про стягнення заборгованості у розмірі 94 737,86грн., з якої: 35 030,94грн. - 3% річних за період з 12.11.2019 року по 08.02.2021 року та 59 706,92грн. - інфляційних втрат за період з вересня 2019 року по грудень 2020 року включно.

15.02.2021 року ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та розгляд справи по суті призначено на 18.03.2021 року.

Протокольною ухвалою суду від 18.03.2021 року, враховуючи відсутність інформації про повідомлення відповідача про розгляд справи, відсутність зворотнього зв`язку від відповідача, неподання відзиву на позовну заяву, відкладено розгляд справи на 08.04.2021 року.

У судове засідання 08.04.2021 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить позов задоволити в повному обсязі та усно заявлено, що докази понесених судових витрат буде надано після прийняття рішення.

У судове засідання 08.04.2021 року явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про місце дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 19.03.2021 року, списком №217 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, відповідно до трекінгу відправлення №7901413798577 відповідачем отримано ухвалу суду 31.03.2021 року.

Ухвали суду надіслані відповідачу за адресами, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, які вказані позивачем у позовній заяві, відтак відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, позовні матеріали надіслано відповідачу у справі, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем у порушення умов договору на розробку науково-технічної продукції № 16/03-2 від 29.07.2016 року не здійснено оплати кошторисної вартості робіт згідно з Додатком №1, що є невід`ємною частиною договору, внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 938 788,00 грн. Додатком №1 Договору сторонами складено протокол погодження договірної ціни РП в частині: архітектура, будівельні конструкції та інженерні мережі: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним авто-паркінгом по вул. І.Мазепи 5 в м. Трускавець Львівської області , яким вартість робіт встановлено у розмірі 938 788,00грн.

Дану заборгованість у сумі 938 788,00грн., а також 55092,71грн. - пені, 4861,12грн. - 3% річних (за період з 13.08.2019 року по 11.11.2019 рік), а також 14981,13грн. судового збору стягнуто судовим рішенням у справі №914/1666/19, яке набрало законної сили. На момент подання цього позову, дане рішення не виконано, заборгованість відповідачем позивачу не сплачена. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 12.11.2019 року по 08.02.2021 рік та інфляційні втрати (за період вересень 2019р. по грудень 2020 р. включно).

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

29.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корона» укладено договір на розробку науково-технічної продукції (проектної документації), відповідно до п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виготовити робочий (РП) в частині: архітектура, будівельні конструкції та інженерні мережі: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним авто-паркінгом по вул. І. Мазепи 5 в м. Трускавець Львівської області» (надалі по тексту - «Роботи» , «Робочий проект» , «РП» ). При цьому, завдання на проектування зазначеного вище об`єкта будівництва, копія якого міститься в матеріалах справи, було затверджено відповідачем 27.06.2016р.

Згідно з п.1.2. Договору, Виконавець передає Замовнику виготовлений та узгоджений (РП), а Замовник приймає та оплачує виконані Роботи відповідно до умов цього Договору. Строк виконання Робіт та передача (РП) Виконавцем становить 120 робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором (п.1.3. Договору)

Відповідно до п.2.1. Договору, кошторисна вартість Робіт згідно з Додатком №1, що є невід`ємною частиною Договору, становить 938788,00грн. (п.2.1. Договору). При цьому, додатком №1 до Договору сторонами погоджено договірну ціну Робіт у розмірі 938788,00грн.

Згідно з п.4.2. Договору, документом, що підтверджує факт виконання Робіт, є акт прийому-передачі Робіт, підписаний уповноваженими на те представниками обох Сторін. Виконавець подає Замовнику акт прийому-передачі робіт та саму документацію у 3-х примірниках для затвердження перед поданням на державну експертизу та погодження.

Позивачем було виконано передбачені умовами Договору Роботи та передано відповідачу, як Замовнику, для затвердження перед поданням на державну експертизу та погодження проектну документацію разом із актом прийому-передачі Робіт.

Відповідно до п.4.3. Договору, Замовник зобов`язаний прийняти подані Виконавцем, відповідно до п. 4.2 цього Договору, Робочий проект та акт прийому-передачі документації і протягом 3-ох календарних днів з моменту фактичного завершення Робіт, при відсутності письмових зауважень кожної із сторін, підписати його.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили те, що Замовник, згідно акту виконаних робіт, перераховує на поточний рахунок Виконавця платіж у розмірі суми, вказаної у п.2.1 цього договору у сумі: 938788,00грн. Остаточний розрахунок проводиться між сторонами протягом 3-ох робочих днів з моменту підписання Акту, який служить основою для розрахунку за виконані Роботи (п.5.4. Договору).

Проте, відповідачем не було оплачено вартість зазначених у ньому Робіт у розмірі 938788,00грн., внаслідок чого у відповідача виник борг.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2019 року у справі №914/1666/19, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» , м. Борислав, Львівська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» , м. Трускавець, Львівська обл. задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» (місцезнаходження: 82200, Львівська обл., місто Трускавець, вулиця Стебницька, будинок 66, квартира 12; ідентифікаційний код: 22411666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» (місцезнаходження: 82300, Львівська обл., місто Борислав, вул. Дрогобицька, будинок 42; ідентифікаційний код: 25254977) заборгованість у розмірі 998741,83грн., з яких 938788,00грн. - основний борг, 55092,71грн. - пеня, 4861,12грн. - три проценти річних, а також 14981,13грн. судового збору.

У рішенні суду зазначається, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, у п.2.1. якого визначено, що кошторисна вартість Робіт згідно з Додатком №1, що є невід`ємною частиною Договору, становить 938788,00грн. (п.2.1. Договору). При цьому, додатком №1 до Договору сторонами погоджено договірну ціну Робіт у розмірі 938788,00грн., однак відповідачем не було оплачено вартість зазначених у ньому Робіт у розмірі 938788,00грн., внаслідок чого у відповідача виник борг.

Позивач звертаючись з даним позовом просить стягнути з відповідача 35 030,94 грн. 3% річних (за період з 12.11.2019 року по 08.02.2021 рік, який не включений в обсяг заявлених вимог по справі №914/1666/19) та 59 706,92 грн. інфляційних втрат (за період вересень 2019р. - грудень 2020 рік включно).

Норми права та висновки суду .

Предметом позову є стягнення 94 737,86грн, з яких:

- 35 030,94грн.3 % річних (за період з 12.11.2019 р. по 08.02.2021 року),

- 59 706,92грн. інфляційні втрати (за період вересень 2019р. по грудень 2020 р. включно).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.887 ЦК України).

Як встановлено судом, 29.07.2016р. між сторонами укладено Договір, відповідно до п.1.1. якого, відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов`язання виконати Роботи.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача перед позивачем існувала основна заборгованість 938 788,00грн., яка разом із пенею у сумі 55092,71грн. та 3% річних у сумі 4861,12грн. за період з 13.08.2019 року по 11.11.2019 рік, була стягнута рішенням господарського суду Львівської області від 18.12.2019 року у справі №914/1666/19, на виконання якого відповідачем не сплачено відповідну заборгованість.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Рішення господарського суду Львівської області у справі №914/1666/19 від 18.12.2019 року вступило в законну силу, проте відповідачем грошові зобов`язання по даному рішенні суду не виконано.

Отже, за змістом ст.ст.598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

У рішенні господарського суду Львівської області від 18.12.2019 року у справі №914/358/21 визнано грошові зобов`язання відповідача, визначено їх розмір; ці зобов`язання належним чином не виконані, тому в цьому випадку вимоги частини другої статті 625 ЦК України підлягають застосуванню.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу (вказана правова позиція щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 р. у справі №916/190/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі №646/14523/15-ц).

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які встановлені в ході судового розгляду.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що він є правильним і до стягнення з відповідача підлягає 35 030,94 грн. 3% річних (за період з 12.11.2019 року по 08.02.2021 рік, який не включений в обсяг заявлених вимог по справі №914/1666/19) та 59 706,92 грн. інфляційних втрат (за період вересень 2019р. - грудень 2020 рік включно) в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме, стягненню підлягає: 25 000,00грн. основного боргу, 784,94 грн 3% річних та 1300,58 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2270,00грн.

Отже, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, суд доходить висновку, що з відповідача слід стягнути 2270,00грн. судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, будинок 66, квартира 12; ідентифікаційний код 22411666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Нафтогазбудпроект» (82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. Дрогобицька, будинок 42; ідентифікаційний код 25254977) 35 030,94грн. 3% річних, 59 706,92грн. інфляційних витрат та 2 270,00грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2021 року.

Суддя С.М. Коссак