Ухвала

від 12.04.2021 по справі 910/4914/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 910/4914/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - Спілка)

на рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021

за позовом Спілки

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бровар 2010"

про стягнення 208 650,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 (згідно зі штампом Верховного Суду) Спілка надіслала на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу (з електронним цифровим підписом) на рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 зі справи №910/4914/20.

Дослідивши матеріали та доводи касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс у редакції Закону України від 15.01.2020 №460-IX, що набрав чинності з 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках : 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Зміст касаційної скарги свідчить, що підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає, зокрема, відсутність правових висновків Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах, що визначений пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Разом з тим скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення на підставі частини третьої статті 310 ГПК України.

Проте скаржником не визначено яке саме процесуальне порушення з передбачених частиною третьою статті 310 цього Кодексу (конкретний пункт) призвело до прийняття незаконного судового рішення та чи є це підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до частини другої статті 287 ГПК України .

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Спілці необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: уточнити підстави касаційного оскарження з урахуванням, наведеної скаржником частини третьої статті 310 ГПК України, та обґрунтувати в чому, на думку скаржника, полягало порушення яких конкретно норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у даній справі.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу публічного громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" на рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 зі справи №910/4914/20 залишити без руху.

2. Надати громадській спілці "Українська ліга авторських і суміжних прав" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 26 квітня 2021 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити громадській спілці "Українська ліга авторських і суміжних прав", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова