Постанова

від 12.04.2021 по справі 394/574/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 394/574/19

провадження № 61-13790св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна ,

відповідач - ОСОБА_1 , законним представником якої є ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Деметра , державний реєстратор Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2020 року у складі судді Краснопольської Л. П. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Деметра , державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна (далі - ТОВ Імені Юрія Гагаріна )звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Деметра (ТОВ АФ Деметра ), державного реєстратора Ганнівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

Свої позовні вимоги ТОВ Імені Юрія Гагаріна обґрунтовувало тим, що 05 червня 2008 року між приватно-орендним підприємством ім. Гагаріна (далі - ПОП ім. Гагаріна) (правонаступником якого є ТОВ Імені Юрія Гагаріна ), та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3523685600:02:000:0234, загальною площею 3,5319 га, строком на 10 років. За умовами договору оренди ОСОБА_3 передав, а ПОП ім. Гагаріна прийняло у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Свердликівської сільської ради, строком на 10 років. Державну реєстрацію договору оренди проведено Новоархангельським відділом Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 жовтня 2008 року за № 040837600064.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, право власності за земельну ділянку кадастровий номер 3523685600:02:000:0234, загальною площею 3,5319 га, зареєстровано за його донькою ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. 27 лютого 2018 року між ТОВ Імені Юрія Гагаріна та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди шляхом викладення договору оренди у новій редакції.

Позивач, як орендар за весь період існування орендних правовідносин відповідно до договору оренди, належним чином та в повному обсязі виконував умови вказаного договору, використовуючи земельну ділянку виключно за її цільовим призначенням та в тому числі регулярно сплачуючи орендну плату, що підтверджується довідкою від 23 травня 2019 року № 89 про отриману орендну плату за 2014-2018 роки.

Проте, 01 квітня 2019 року на адресу позивача надійшов лист від ТОВ АФ Деметра з вимогою не проводити сільськогосподарські роботи на земельній ділянці кадастровий номер 3523685600:02:000:0231, у зв`язку з реєстрацією ТОВ АФ Деметра договору оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , кадастровий номер 3523685600:02:000:0231, яка розташована на території Свердликівської сільської ради.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 квітня 2019 року № 162095011 по земельній ділянці площею 3,5319 га (кадастровий номер: 3523685600:02:000:0231), право оренди зареєстрований за ТОВ АФ Деметра на підставі договору оренди землі від 12 березня 2019 року. З викладеного вбачається, що відповідач змінив кадастровий номер земельної ділянки з 3523685600:02:000:0234 на 3523685600:02:000:0231 без повідомлення ТОВ Імені Юрія Гагаріна з метою внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з позивачем.

З огляду на викладене, ТОВ Імені Юрія Гагаріна просило суд визнати недійсним договір оренди землі від 12 березня 2019 року, кадастровий номер 3523685600:02:000:0231, площею 3,5319 га, розміщеної на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Деметра та скасувати державну реєстрацію іншого речового права, права оренди індексний № 46085139 від 22 березня 2019 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2020 року у задоволенні позову ТОВ Імені Юрія Гагаріна відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору оренди спірної земельної ділянки від 05 червня 2008 року закінчився 11 жовтня 2018 року, а додаткова угода до цього договору, підписана сторонами від 27 лютого 2018 року, не може свідчити про продовження дії договору через відсутність державної реєстрації права оренди ТОВ Імені Юрія Гагаріна на підставі вказаної додаткової угоди на новий строк.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Імені Юрія Гагаріна залишено без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2020 року залишено без змін.

Судове рішення мотивовано тим, що не доведено обставин щодо наявності чинного договору оренди на час укладення оспорюваного договору оренди, та безпідставні вимоги позивача про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Деметра договору оренди спірної земельної ділянки, право оренди за яким зареєстровано у встановленому законом порядку, від 18 березня 2019 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2020 року ТОВ Імені Юрія Гагаріна подало касаційну скаргу на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2020 року та постанову Кропивницькогоапеляційного суду від 04 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ Імені Юрія Гагаріна мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовано норми частини третьої статті 640 ЦК України, відповідно до якої договір, що підлягає нотаріальному посвідченню є укладений з моменту такого посвідчення.

Суди не звернули уваги на те, що починаючи з 01 січня 2013 року, з набранням чинності нової редакції Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952, державній реєстрації підлягає вже не договір, а речове право на земельну ділянку.

Договір оренди землі є укладеним з моменту досягнення сторонам договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не на момент його державної реєстрації.

У постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-118цс13 та від 18 грудня 2013 року у справі № 6-127цс13 зроблено висновок, що при вирішенні судом спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не на момент його державної реєстрації.

Судом апеляційної інстанції не надано належну оцінку додатковій угоді від 27 лютого 2018 року.

Заявник вважає, що дії відповідачів є незаконними та грубо порушують право позивача на поновлення на новий строк договору оренди, закріплене статтею 33 Закону України Про оренду землі та статті 777 ЦК України.

Разом з тим, у справі № 390/1736/16-ц, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що земельна ділянка яка є предметом спору, під час дії договору оренди була передана у користування іншій особі, що є порушенням норм діючого законодавства, оскільки одна і та сама земельна ділянка не може бути передана в оренду або в іншій спосіб користування одночасно (постанова Верховного Суду від 23 липня 2018 року).

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Новоархангельського районного суду Кіровоградської області .

24 листопада 2020 року справа № 394/574/19 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Земельна ділянка, площею 3,53 га, кадастровий номер 3523685600:02:000:0234, розташована на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, належала на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР № 056407.

05 червня 2008 року між ПОП ім. Гагаріна та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,53 га, кадастровий номер не зазначено, розташованої на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, строком на 10 років, державну реєстрацію якого вчинено 10 жовтня 2008 року Новоархангельським відділом Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040837600064.

ТОВ Імені Юрія Гагаріна утворене шляхом виділу з ПОП ім. Гагаріна та є правонаступником його прав та зобов`язань в обсязі відповідно до розподільчого балансу від 09 січня 2013 року, в якому зазначено про правонаступництво позивача по укладеному договору оренди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, право власності за земельну ділянку кадастровий номер 3523685600:02:000:0234, загальною площею 3,5319 га, зареєстровано за його донькою - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

27 лютого 2018 року позивачем та ОСОБА_1 , від імені якої діяла її мати ОСОБА_2 , підписали додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 05 червня 2008 року, викладено окремі пункти в новій редакції, зокрема, замінено орендодавця на ОСОБА_1 , зазначено кадастровий номер земельної ділянки 3523685600:02:000:0234, фактично продовжено строк дії договору до 31 грудня 2028 року. Сторони узгодили, що орендар вчиняє всі необхідні дії для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, за свій рахунок.

Державна реєстрація права оренди на підставі вказаної додаткової угоди відсутня, ТОВ Імені Юрія Гагаріна не вчинило дій щодо її проведення.

Згідно копії інформації наданої відділом у Новоархангельському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, при виконанні доручення Держгеокадастру України щодо відкриття Поземельних Книг на земельні ділянки державним кадастровим реєстратором Відділу було перенесено земельну ділянку з кадастровим номером 3523685600:02:000:0234 до архівного шару як таку, що містила помилки геометрії, натомість відомості про земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру з кадастровим номером 352365600:02:000:0831та зареєстровано речове право. Відділом повідомлено, що для земельної ділянки, яка належить гр. ОСОБА_1 , правильним є кадастровий номер 3523685600:02:000:0831.

Згідно наданого відповідачем примірника договору оренди встановлено, що між ОСОБА_1 , від імені якої діяла її мати ОСОБА_2 , та ТОВ АФ Деметра 18 березня 2019 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,5319 га, кадастровий номер 3523685600:02:000:0231, розташованої на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, строк дії договору 10 років, право оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі зареєстроване за ТОВ АФ Деметра номер запису про інше речове право 30814923, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46085139 від 22 березня 2019 року державного реєстратора Хававчук І. А., Ганнівська сільська рада Новоархангельського району Кіровоградської області, що підтверджується інформаційною довідкою від 03 квітня 2019 року № 162095011 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Поняття момент укладення договору та момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки різняться за змістовним наповненнями, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 229/5551/18 (провадження № 61-2060св20).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Судами встановлено, що ТОВ Імені Юрія Гагаріна не здійснило державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, тому додаткова угода від 27 лютого 2018 року, укладена між позивачем та ОСОБА_1 , не набрала чинності, а отже, і дія договору оренди землі на строк до 31 грудня 2028 років продовжена не була.

Таким чином, суди першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належно оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що строк дії договору оренди землі, який було укладено 05 червня 2008 року, закінчився 11 жовтня 2018 року, дійшов правильного висновку, що укладений орендодавцем з ТОВ Агрофірма Деметра 18 березня 2019 року договір оренди землі жодним чином не порушував прав позивача на оренду спірної земельної ділянки, а тому відсутні правові підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.

Посилання касаційної скарги на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-118цс13, від 18 грудня 2013 року у справі № 6-127цс13 є безпідставними, оскільки висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19). Крім того, Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступлення від усталеної практики Верховного Суду України про те, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна залишити без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький