Рішення

від 09.04.2021 по справі 620/739/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

09 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/739/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Профіт Хаб" до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування абзацу 2 пункту 10 рішення, зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство Профіт Хаб Чернігівської регіональної торгово-промислової палати звернулось до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просить: визнати протиправним та скасувати абз. 2 п.10 рішення Чернігівської міської ради від 30.04.2020 № 53/VІI-22, яким встановлено розмір орендної плати за земельну ділянку 7410100000:02:050:0508 за адресою: вул. П`ятницька, 33 , для Дочірнього підприємства Профіт Хаб Чернігівської регіональної торгово-промислової палати у розмірі 12 відсотків нормативної грошової оцінки; зобов`язати відповідача прийняти рішення про визначення розміру орендної плати за земельну ділянку 7410100000:02:050:0508 за адресою: вул. П`ятницька, 33 , у розмірі, передбаченим рішенням Чернігівської міської ради від 29.11.2018 №36/VII-30 для земель категорії 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Ухвалою суду від 09.02.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що в оскаржуваному рішенні не наведено жодного обґрунтування, чому саме у випадку позивача була встановлена ставка у розмірі 12 відсотків. Вважає, що встановлення орендної плати у розмірі 12 відсотків нормативної грошової оцінки у рішенні №53/VII-22 суперечить положенням рішення №36/VII-30 від 29.11.2018, оскільки встановлює орендну плату у розмірі, що в 4 рази перевищує нормативно визначений розмір. Встановлення такого розміру орендної плати на земельну ділянку ставить позивача у нерівні умови з іншими орендарями земельних ділянок із тим самим цільовим призначенням, а також порушує законодавство про захист економічної конкуренції.

Розглянувши матеріали справи по суті, суд зазначає таке.

У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність пункт 10 рішення Чернігівської міської ради Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам від 30.04.2020 № 53/VІI-22, згідно якого Дочірньому підприємству Профіт Хаб передано земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:02:050:0508) в оренду, строком до 30 квітня 2025 року, площею 0,0786 га, по вул. П`ятницькій, 33 для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Спірні правовідносини обумовлені незгодою позивача із встановленням йому орендної плати у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки (абз. 2 пункту 10 вказаного Рішення), а також твердженням позивача про порушення його права на встановлення йому орендної плати у меншому розмірі, і необхідністю поновлення такого порушеного права шляхом зобов`язання відповідача прийняти рішення про визначення розміру орендної плати у розмірі, передбаченому рішенням Чернігівської міської ради від 29.11.2018 №36/VII-30 для земель категорії 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, а саме - 3 % нормативної грошової оцінки.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачем права користування земельною ділянкою, заперечуючи при цьому розмір орендної плат, встановлений органом місцевого самоврядування.

Згідно із статтями 80, 84, 123, 124 ЗК України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок у власність або в користування, укладенні, зміні, розірванні договорів оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. У таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб`єктами підприємницької діяльності.

Крім того, за змістом статей 123, 124 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб`єкту у користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог цього Кодексу, спрямованих на раціональне використання землі як об`єкта нерухомості (власності).

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права й обов`язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам з урахуванням відповідності суб`єктного складу сторін таких правовідносин.

Міськрада у правовідносинах у цій справі виступає орендодавцем земельної ділянки (органом, уповноваженим управляти майном, яке перебуває у комунальній власності), що лежить поза межами публічно-правових відносин.

Вирішення переддоговірних спорів врегульовано статтею 649 ЦК України, згідно з якою розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Згідно із частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

З урахуванням наведених норм та виходячи із суті спору, спір, який виник між позивачем та Міськрадою, є переддоговірним спором, тобто спором, що пов`язаний із укладенням такими сторонами договору оренди та виник на підставі акта органу місцевого самоврядування. Відповідно спір є приватноправовим і підвідомчість спору має визначатись виходячи із суб`єктного складу сторін спірних правовідносин.

Виходячи із суб`єктного складу, справа підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 904/9302/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №200/10545/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Відповідно до статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись статтями 238, 239, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства Профіт Хаб Чернігівської регіональної торгово-промислової палати до Чернігівської міської ради - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що, відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття провадження у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення ухвали суду в повному обсязі - 09.04.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб