Ухвала

від 13.04.2021 по справі 826/3554/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

13 квітня 2021 року м. Київ № 826/3554/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубини Алли Борисівни про скасування запису,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (ПАТ "Банк "Київська Русь") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубини Алли Борисівни про скасування запису від 03.09.2015 №10741110012017215 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврономер Україна" (ТОВ "Єврономер Україна").

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018, визнано причини пропуску ПАТ "Банк "Київська Русь" строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою неповажними, позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 - скасовано.

Звернуто увагу, що за правилами частини 1 статті 171 КАС України вирішення питання належності спору до юрисдикції адміністративних судів передує вирішенню питання дотримання строку звернення до суду. Тобто, залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого КАС України, за умови належності даного спору до юрисдикції господарського суду, не можна визнати обґрунтованим. Саме під час розгляду справи господарським судом, до юрисдикції якого належить дана справа, належить дати оцінку дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом.

Згідно супровідного листа від 18.03.2021 справу повернуто до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви скасована, суд вважає, що за поданою ПАТ "Банк "Київська Русь" до Окружного адміністративного суду міста Києва позовною заявою необхідним є прийняття процесуального рішення з урахуванням висновків Верховного Суду.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, 09.03.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №190 Про віднесення ПАТ Банк Київська Русь до категорії неплатоспроможних . Того ж дня виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до рішення №61 запроваджено з 20.03.2015 тимчасову адміністрацію в ПАТ Банк Київська Русь .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 №138 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Банк Київська Русь та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк Київська Русь та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Банк Київська Русь провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.

12.06.2015 загальними зборами ТОВ Єврономер Україна прийнято рішення про припинення юридичної особи та призначено ліквідатора товариства.

18.06.2015 у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації Бюлетень державної реєстрації №321 (16) опубліковано оголошення про ліквідацію ТОВ Єврономер Україна та встановлено строк для пред`явлення кредиторами вимог до юридичної особи - до 18.08.2015.

23.06.2015 ПАТ Банк Київська Русь направлено на адресу ТОВ Єврономер Україна повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором.

09.07.2015 ПАТ Банк Київська Русь в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації звернувся в Господарський суд міста Києва із позовом до ТОВ Єврономер Україна про стягнення заборгованості у розмірі 109 263 988,76 грн.

03.09.2015 державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення ТОВ Єврономер Україна .

Позивач, вважаючи такий запис протиправним та таким, що порушує права Банку як кредитора Товариства, звернувся до суду з цим позовом та в обґрунтування вимог зазначив, що на момент внесення державним реєстратором запису про припинення ТОВ Єврономер Україна , у даної юридичної особи була непогашена кредитна заборгованість перед ПАТ Банк Київська Русь у розмірі 108147824,38 грн, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 у справі №910/17535/15.

За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. .

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже розглядала справи правовідносини в яких є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Зокрема у постанові від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

Відповідно до частини другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 18 Закону №755-IV в редакції, чинній на момент внесення запису, та статтею 10 цього ж Закону у чинній редакції встановлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. В той же час, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, зокрема не було відчужене майно особи, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення, а також припинення права власності на її майно. У подібних випадках до ЄДР вносяться зміни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 41 Закону №755-IV в редакції, чинній на момент внесення запису до ЄДР; пункт 2 частини першої статті 25 цього ж Закону у чинній редакції).

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції.

Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України. .

У справі, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду, як і у справі, що розглядається, Уповноважена особа Фонду звернулася до суду з позовом про скасування запису про припинення юридичної особи, що в свою чергу свідчить про подібність правовідносин, що виникли між аналогічними суб`єктами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

У відкритті провадження за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Дубини Алли Борисівни про скасування запису, - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак