Ухвала

від 09.04.2021 по справі 320/5010/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5010/20

УХВАЛА

09 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Земляної Г.В., суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши клопотання та матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське метрологічне бюро" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське метрологічне бюро" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (в цілому ) та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня вручення копії вказаної ухвали для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору та копії апеляційної скарги для всіх сторін, яку апелянтом отримано 10 березня 2021 року

Від апелянта до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору в зв`язку з неналежним фінансуванням.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збора, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збора у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору встановлений статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI у чинній редакції (далі - Закон). Скаржник до цього переліка не відноситься.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збора, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону.

Частиною 1 цієї правової норми передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збора на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зокрема, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положеннями частини 2 статті 8 Закону закріплено, що суд може зменшити розмір судового збора або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з клопотання, у якості підстави для звільнення від сплати судового збора відповідач посилається на Закон України "Про джерела фінансування державної влади".

Проте, наведений довод колегія суддів до уваги не приймає, адже однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збора.

Водночас, суд не позбавлений можливості відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Проте, наявність майнового критерія у цьому випадку також є обов`язковою.

З огляду на те, що апелянтом не надано доказів на підтвердження майнового стану, який на даному етапі зумовлює неможливість сплати судового збора у розмірі, визначеному Законом, колегія суддів доходить висновку, що підстави для прийняття рішення про відстрочення або розстрочення сплати такого відсутні також.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.

23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених ст. 296 цього кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України, а тому апеляційна скарга повертається апелянту, оскільки апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яка залишена без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, апеляційна скарга у відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 298 КАС України повертається апелянту.

При цьому, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що станом на 09 квітня 2021 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги та відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного і керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору .

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське метрологічне бюро" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

В. В. Файдюк