Рішення

від 12.04.2021 по справі 183/7211/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/7211/20

№ 2/183/1760/21

12 квітня 2021 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженняу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача інфляційні втрати за невиконання рішення суду у розмірі 11584,59 грн. та 3% річних у розмірі 5085,66 грн., а разом 16670,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2013 року у справі №0427/8525/2012 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину задоволені в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивачів грошові кошти, отримані на виконання нікчемного попереднього договору купівлі-продажу в розмірі 79 930,00 грн. Ухвалою суду апеляційної інстанції вищезазначене рішення залишено без змін. У подальшому, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року у цивільній справі № 183/898/15 стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суму інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 63308,97 грн. Також, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року у цивільній справі № 183/3298/17 стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суму інфляційних втрат, 3 % річних та судові витрати у загальному розмірі 24547,78 грн. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року було замінено сторону виконавчого провадження ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 , зазначивши її стягувачем з виконання судових рішень від 18 квітня 2013 року, від 16 червня 2015 року та від 26 лютого 2018 року. Крім того, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2020 року з відповідача на її користь стягнуто інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 38528,17 грн. На день звернення позивача до суду загальна сума боргу відповідача перед позивачем за зведеним виконавчим провадженням №57071066 становить 168568,05 грн., станом на 26 липня 2020 року заборгованість становила 161750,80 грн., а станом на 01 листопада 2020 року заборгованість становила 101480,80 грн. Невиконання відповідачем судового рішення ставить позивача у дуже скрутне матеріальне становище. Оскільки за останнім судовим рішенням з відповідача було стягнуто інфляційні втрати та 3% річних станом на 01 жовтня 2019 року, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за невиконання рішення суду за період з 02 жовтня 2019 року по 25 липня 2020 року на суму боргу 168586,10 грн., та за період з 26 липня 2020 року по 31 жовтня 2020 року на суму боргу 161750,80 грн., що становить 16670,25 грн., з яких 11584,59 грн. - інфляційні втрати, 5085,66 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху. 06 січня 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху позивачем усунено та ухвалою суду від 13 січня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі, призначено справу до розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2013 року у справі № 0427/8525/2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2013 року, застосовано правові наслідки недійсності нікчемного правочину попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 20 квітня 2012 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Застосовано правові наслідки недійсності нікчемного правочину попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 06 липня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти, отримані на виконання нікчемного попереднього договору купівлі продажу від 20.04.2012 року в сумі 31972 грн., судові витрати в сумі 319,72 грн., а всього 32291,72 грн. (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто одна гривня 72 коп.). Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, отримані на виконання нікчемного попереднього договору купівлі продажу від 06.07.2012 року в сумі 47958,00 грн., судові витрати в сумі 479,58 грн., а всього 48437,58 грн.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року у справі № 183/898/15 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 суму інфляційних втрат в розмірі 59616,87 грн., 3% річних в розмірі 3692,10 грн., а всього 63308,97 грн.

Крім того, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.02.2018 року у справі №183/3298/17, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 суму інфляційних втрат в розмірі 15279,24 грн., 3% річних в розмірі 8628,54 грн., суму справленого судового збору 640 грн., а всього 24547,78 грн.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.07.2019 року було замінено сторону виконавчого провадження ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 , зазначивши її стягувачем з виконання судових рішень від 18.04.2013 року, від 16.06.2015 року та від 26.02.2018 року.

Відповідно ч.3 ст.6 Закону України Про доступ до судових рішень , суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. З урахуванням викладеного судом при прийнятті рішення у даній справі використовуються тексти судових рішень у вказаних справах, які розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2020 року у справі №185/6479/19 з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто інфляційні втрати, 3% річних та судові витрати у загальній сумі 38528,17 грн. (а.с.8-11). Як вбачається зі змісту вказаного рішення, з відповідача було стягнуто кошти у зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань на підставі судових рішень від 18 квітня 2013 року (справа №0427/8525/2012), від 16 червня 2015 року (справа №183/898/15), від 26 лютого 2018 року (справа №183/3298/17). При цьому судом було здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 01 липня 2017 року по 01 жовтня 2019 року, а за рішенням від 26 лютого 2018 року - за період з 29 березня 2018 року (з урахуванням дати набрання рішенням законної сили) по 01 жовтня 2019 року.

На підставі вищезазначених судових рішень було видано виконавчі листи, які перебувають на виконанні у Новомосковському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), відкрито зведене виконавче провадження №57071066, в якому стягувачем є позивач ОСОБА_1 , боржником - ОСОБА_4 . Станом на 02 жовтня 2019 року борг складав 168586,1 грн., стягнуто 0 грн.; станом на 26 липня 2020 року сума боргу складала 161750,80 грн., стягнуто 6835,25 грн.; станом на 01 листопада 2020 року сума боргу становила 101480,80 грн., стягнуто 67105,25 грн. Вказані обставини підтверджуються листом виконавчої служби та наданими розрахунками (а.с.31-35).

За клопотанням позивача судом було витребувано у державної виконавчої служби відомості про дати зарахування коштів за кожним виконавчим листом у зведеному виконавчому провадженні №570710666. З відповіді виконавчої служби вбачається, що починаючи з 20 лютого 2020 року на рахунок стягувача перераховувались грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, а саме: 20 лютого 2020 року, 12 березня 2020 року, 16 квітня 2020 року, 15 травня 2020 року, 12 червня 2020 року та 14 липня 2020 року. Стягнуті в процесі виконання грошові кошти розподілялися за виконавчими листами пропорційно до суми боргу (а.с.52-53,60-62).

Постановою державного виконавця від 27 липня 2020 року позивачу в рахунок погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні №57071066 передано майно - земельну ділянку площею 0,4305 га, кадастровий №1223284000:04:005:0161, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ціною третіх електронних торгів 60 270 грн. (а.с.16). Вказані кошти зараховані в рахунок погашення заборгованості пропорційно сумі боргу за кожним виконавчим листом, що підтверджується листом від 10 лютого 2021 року та розрахунками державного виконавця (а.с.52-53,60-62)

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються наступними правовими нормами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, який у силу ч.4 ст.264 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Оскільки відповідач має грошові зобов`язання перед позивачем, які виникли на підставі судових рішень, відповідач порушив вказані грошові зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

При цьому суд не погоджується з розрахунками позивача, який зазначає, що інфляційні втрати та 3% річних слід нараховувати на загальну суму грошових зобов`язань у розмірі 168586,10 грн. за період з 02 жовтня 2019 року по 25 липня 2020 року, оскільки згідно довідки державної виконавчої служби 20 лютого 2020 року було здійснено платіж в рахунок погашення боргу, отже сума зобов`язання зменшилась.

Крім того, помилково нараховано позивачем інфляційні втрати та 3% річних на суму 161750,80 грн. за період з 26 липня 2020 року по 31 жовтня 2020 року, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем не враховано зменшення суми боргу, яке відбулося в результаті часткового погашення заборгованості.

Оскільки позивачем неправильно розраховано суму 3% річних та інфляційних втрат суд вважає за необхідне навести власний розрахунок, який має здійснюватись належним чином.

1. За період з 02 жовтня 2019 року по 19 лютого 2020 року розмір заборгованості складав 168586,10 грн., отже 3% річних за вказаний період складають: 168586,10 х3% / 100% / 365 х 141 (кількість днів) = 1 951,86 грн.

Також підлягають нарахуванню інфляційні втрати за вказаний період на підставі розрахунку, який здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ); де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Таким чином, сукупний індекс інфляції становить:

IIc (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) = 1.00497896. Отже, інфляційне збільшення суми боргу складає: 168 586,10 x 1.00497896 - 168 586,10 = 839,38 грн.

2.Згідно довідки державного виконавця, 20 лютого 2020 року на користь позивача зараховано кошти на загальну суму 2329,47 грн., (319,12грн. + 629,69грн. + 419,79грн. + 960,87грн.) тому до моменту здійснення чергового платежу (12 березня 2020 року) розмір заборгованості складав 166256,63 грн., тому розмір 3% річних за період з 20 лютого 2020 року по 11 березня 2020 року складає: 166 256,63 x 3 % x 21 366 : 100 = 286,18 грн.

Інфляційні втрати за період з 20 лютого 2020 року по 11 березня 2020 року складають 0 грн. : IIc = 1.00000000; Інфляційне збільшення: 166 256,63 x 1.00000000 - 166 256,63 = 0,00 грн.

3. 12 березня 2020 року на рахунок позивача сплачено кошти на загальну суму 878,34 грн. (330,9 + 167,92 + 251,87 +127,65 ), тому до моменту здійснення чергового платежу ( 16 квітня 2020 року) розмір заборгованості складав 165378,29 грн., тому розмір 3% річних за період з 12 березня 2020 року по 15 квітня 2020 року складає: 165378,29 грн. х 3% х 35 х 366 : 100 = 474,45 грн. Інфляційні втрати за вказаний період складають: IIc (100,80 : 100) = 1.00800000; Інфляційне збільшення: 165 378,29 x 1.00800000 - 165 378,29 = 1323,03 грн.

4. 16 квітня 2020 року на рахунок позивача сплачено кошти на загальну суму 878,34 грн. (127,65 +251,87 + 167,92 + 330,9 ), тому до моменту здійснення чергового платежу ( 15 травня 2020 року) розмір заборгованості складав 164499,95 грн., тому розмір 3% річних за період з 16 квітня 2020 року по 14 травня 2020 року складає: 164499,95 х 3% х 29 : 366 : 100 -= 391,02 грн. Інфляційні втрати за вказаний період складають: IIc = 1.00000000; Інфляційне збільшення: 164 499,95 x 1.00000000 - 164 499,95 = 0,00 грн.

5. 15 травня 2020 року на рахунок позивача сплачено кошти на загальну суму 878,34 грн. (127,65 +251,87 + 167,92 + 330,9 ), тому до моменту здійснення чергового платежу ( 12 червня 2020 року) розмір заборгованості складав 163621,61 грн., тому розмір 3% річних за період з 15 травня 2020 року по 11 червня 2020 року складає: 163621,61 х 3% х 28 :366 : 100 = 375,53 грн. Інфляційні втрати за вказаний період складають: IIc (100,30 : 100) = 1.00300000; Інфляційне збільшення: 163 621,61 x 1.00300000 - 163 621,61 = 490,86 грн.

6. 12 червня 2020 року на рахунок позивача сплачено кошти на загальну суму 755,78 грн. (130 +271,25 + 180,83 +354,53), тому до моменту здійснення чергового платежу ( 14 липня 2020 року) розмір заборгованості складав 162865,83 грн., тому розмір 3% річних за період з 12 червня 2020 року по 13 липня 2020 року складає: 162865,83 х 3% х 32 :366 : 100 = 427,19 грн. Інфляційні втрати за вказаний період складають: IIc (100,20 : 100) = 1.00200000; Інфляційне збільшення: 162 865,83 x 1.00200000 - 162 865,83 = 325,73 грн.

7. 14 липня 2020 року на рахунок позивача сплачено кошти на загальну суму 934,15 грн. (347,7 + 177,77 + 273,5 +135,18), тому до моменту здійснення чергового платежу ( 27 липня 2020 року) розмір заборгованості складав 161931 грн., тому розмір 3% річних за період з 14 липня 2020 року по 26 липня 2020 року складає: 161931 грн. х 13 :366 : 100 = 172,55 грн. Інфляційні втрати за вказаний період складають: IIc (99,40 : 100) = 0.99400000. Інфляційне збільшення: 161 931,68 x 0.99400000 - 161 931,68 = -971,59 грн. Оскільки інфляційне збільшення за математичним розрахунком має від`ємне значення, протягом зазначеного період позивач не поніс інфляційних втрат.

27 липня 2020 року в рахунок погашення боргу позивачу передано майно на суму 60270 грн., тому розмір заборгованості за період з 27 липня 2020 року по 31 жовтня 2020 року складав 101661,68 грн. Отже розмір 3% річних за вказаний період складає: 101661,68 х 97 :366 : 100 = 808,29 грн. Інфляційні втрати за вказаний період складають: IIc (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) = 1.01301990; Інфляційне збільшення: 101 661,68 x 1.01301990 - 101 661,68 = 1 323,62 грн.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати на загальну суму 4302,62 грн. та 3% річних на загальну суму 4 887,07 грн., а разом - 9189,69 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів у сумі 16670,25 грн., за які сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., оскільки судом задоволено позовні вимоги на суму 9189,69, з відповідача слід стягнути 463,50 грн. витрат, понесених позивачем на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у сумі 4302,62 грн. та 3% річних у сумі 4 887,07 грн., а разом - 9189 (дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 69 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 463 (чотириста шістдесят три) грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23.01.2002 року Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено і підписано 13 квітня 2021 року.

Суддя Оладенко О.С.