Рішення

від 01.04.2021 по справі 311/4519/19

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/4519/19

2/311/77/2021

01.04.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючий - суддя Нікандрова С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю представника позивача - адвоката Першина В.М., представника відповідача - адвоката Норочевського О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Перемога , третя особа - Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договорів оренди землі недійсними , -

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Перемога , третя особа Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договорі оренди землі недійсними. Позов мотивовано тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАТ №795776 від 02 березня 2016 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,5276 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:01:015:0009, розташованої на території Степнгогірської селищної ради Василівського району Запорізької області,рішення про державну реєстрацію права власності внесено до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно з індексним №28588194 від 04 березня 2016 року державним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Кириченко В.В.

Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАТ №795777 від 02 березня 2016 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,188 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:02:012:0034, розташованої на території Степнгогірської селищної ради Василівського району Запорізької області, рішення про державну реєстрацію права власності внесено до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно з індексним №28587914 від 04 березня 2016 року державним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Кириченко В.В.

Після отримання права власності в порядку спадкування за законом, позивач дізналася про наявність обмежень у користуванні земельними ділянками з боку СВК Перемога . Так, згідно інформаційної довідки №54554224 від 04 березня 2016 року на земельну ділянку площею 6,5276 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:01:015:0009, зареєстроване інше речове право у вигляді оренди на підставі договору оренди землі від 11 січня 2014 року, укладеного між батьком позивача ОСОБА_2 та СВК Перемога строком на 15 років, індексний номер 12153774 від 03 квітня 2014 року державним реєстратором Василівського РУЮ Запорізької області Малюгою Ю.А. Згідно інформаційної довідки №54553313 від 04 березня 2016 року на земельну ділянку площею 1,188 га для ведення товарного сільського

виробництва, кадастровий номер 2320955700:02:012:0034, зареєстроване інше речове право у вигляді оренди на підставі договору оренди землі від 11 січня 2014 року, укладеного між батьком позивача ОСОБА_2 та СВК Перемога строком на 15 років, індексний номер 12154742 від 03 квітня 2014 року державним реєстратором Василівського РУЮ Запорізької області Малюгою Ю.А.

Оскільки позивач не є стороною зареєстрованих правочинів і у неї відсутні екземпляри укладених угод, вона звернулася до відповідача з проханням надати їй копії договорів оренди землі з її батьком, а коли отримала відмову, звернулася до державного реєстратора Василівської РДА Запорізької області, від якого 17.02.2017 року отримала договори оренди земельних ділянок від 11 січня 2014 року, укладені між ОСОБА_2 і СВК Перемога , та ознайомилася з ними. Вивчивши копії відповідних договорів позивач вважає, що вони є недійсними, оскільки при укладанні договорів оренди не було дотримано передбачену законом письмову форму договору, оскільки ОСОБА_2 ці договори не підписував, а підпис, наявний в договорах від імені ОСОБА_2 йому не належить. Будь-кого у передбаченому законом порядку на вчинення такої дії ОСОБА_2 не уповноважував, в подальшому укладені від імені ОСОБА_2 договори позивач не схвалює.

За таких обставин, на підставі ч.3 ст.203, ст.215 ЦК України, позивач просить визнати договір оренди земельної ділянки площею 6.5276 га, кадастровий номер 2320955700:01:015:0009, укладений 11 січня 2014 року між ОСОБА_2 та СВК Перемога недійсним та скасувати державну реєстрацію цього договору оренди з вилученням даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з закриттям розділу (індексний номер 12153774 від 03 квітня 2014 року), визнати договір оренди земельної ділянки площею 1,188 га, кадастровий номер 2320955700:02:012:0034, укладений 11 січня 2014 року між ОСОБА_2 та СВК Перемога недійсним та скасувати державну реєстрацію цього договору оренди з вилученням даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з закриттям розділу (індексний номер 12154742 від 03 квітня 2014 року), покласти на відповідача судові витрати.

05 лютого 2020 року від відповідача СВК Перемога надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі та покласти на позивача витрати на правову допомогу. Відзив на позов мотивований тим, що всупереч вимогам ст.ст.81,83 ЦПК України позивач у позові не посилається на жодний доказ, який міг би підтвердити обґрунтованість його позиції, а вимоги про скасування державної реєстрації заявлені до неналежного відповідача.

Представник позивача - адвокат Першин В.М. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, наведених в позові, просив застосувати положення ст.109 ЦПК України щодо наслідків ухилення від участі у експертизі.

Представник відповідача - адвокат Норочевський О.О. в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов. Додатково зазначив, що позивач обрав неправильний спосіб захисту, оскільки звернувся з вимогою про визнання недійсними договорів оренди землі, пославшись на те, що ці договори не підписував та умови його не погоджував орендодавець. Одночасно з цим, правочин, який не вчинений, не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. З огляду на це, просив відмовити у задоволенні позову з підстав невірно обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Представник третьої особи Василівської районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, причини неявки не повідомив.

2. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 12 грудня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 25 березня 2020 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 вирішено питання витребування доказів.

Ухвалою від 14 вересня 2020 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 вирішено питання витребування доказів.

Ухвалою від 18 січня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Першина В.М. в призначенні посмертної судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 18 січня 2021 року закрито підготовче провадження і призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

3. Фактичні обставини встановлені судом, застосовані судом норми права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №064983, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №136, виданого Степногірської селищною радою Василівського району Запорізької області 27 грудня 2001 року, був власником земельної ділянки площею 6,5276 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:01:015:0009, розташованої на території Степнгогірської селищної ради Василівського району Запорізької області (а.с.18-19).

Крім того, ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №013808, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №356, виданого Степногірської селищною радою Василівського району Запорізької області 27 лютого 2002 року, був власником земельної ділянки площею 1,188 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:02:012:0034, розташованої на території Степнгогірської селищної ради Василівського району Запорізької області (а.с.22-23).

11 січня 2014 року між ОСОБА_2 і Сільськогосподарським виробничим кооперативом Перемога укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,5276 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:01:015:0009, розташованої на території Степнгогірської селищної ради Василівського району Запорізької області, на строк 15 років. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 19968435 від 03.04.2014 року, отриманої на підставі заяви ОСОБА_4 за реєстраційним номером 6060706 від 01.04.2014 року, інше речове право зареєстроване за №5219299 від 01.04.2014 року строком на 15 років (а.с.13).

11 січня 2014 року між ОСОБА_2 і Сільськогосподарським виробничим кооперативом Перемога укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,188 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:02:012:0034, розташованої на території Степнгогірської селищної ради Василівського району Запорізької області, на строк 15 років. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 19970238 від 03.04.2014 року, отриманої на підставі заяви ОСОБА_4 за реєстраційним номером 6062079 від 01.04.2014 року, інше речове право зареєстроване за №5219749 від 01.04.2014 року строком на 15 років (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.9).

Спадкоємцем померлого ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАТ №795776 від 02 березня 2016 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки

площею 6,5276 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:01:015:0009, розташованої на території Степнгогірської селищної ради Василівського району Запорізької області (а.с.10).

Крім того, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАТ №795777 від 02 березня 2016 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,188 га для ведення товарного сільського виробництва, кадастровий номер 2320955700:02:012:0034, розташованої на території Степнгогірської селищної ради Василівського району Запорізької області (а.с.14).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною 1 ст.216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона несе ризик настання

наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судом встановлено, що предметом позову в даній справі є вимоги про визнання договорів оренди землі недійсними з тих підстав, що спадкодавець ОСОБА_2 не підписував оспорювані договори оренди землі від 11.01.2014 року та нікого не уповноважував на їх підписання.

Перевірка належності підпису особі не може підтверджуватись будь-якими засобами доказування, а встановлення зазначеної обставини потребує спеціальних знань.

В ході підготовчого судового засідання представником позивача - адвокатом Першиним В.М. було заявлене клопотання про призначення посмертної судової почеркознавчої експертизи щодо встановлення належності підпису у договорах оренди земельної ділянки від 11.01.2014 року, у задоволенні якого ухвалою суду від 18 січня 2021 року відмовлено у зв`язку з неможливістю проведення такої експертизи через відсутність оригіналів документів (а.с.107).

Разом з тим, а ні позивачем, а ні відповідачем до суду не було надано доказів, що підтверджували б існування таких угод.

У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Першин В.М. зазначив, що у позивача оригінали договорів оренди землі відсутні.

За клопотанням представника позивача ухвалами суду від 25 березня 2020 року і від 14 вересня 2020 року оригінали оспорюваних договорів оренди землі та оригінали облікових справ на земельні ділянки були витребувані у Василівської районної державної адміністрації Запорізької області та відповідача СВК Перемога , проте останні на адресу суду не надані.

Так, відповідач СВК Перемога не надав суду вказані оригінали договорів оренди землі, зазначивши у поясненнях від 04.08.2020 року про неможливість виконання ухвали суду від 25 березня 2020 року про витребування доказів у зв`язку з встановленою під час інвентаризації відсутністю оригіналів договорів оренди від 11.01.2014 року (а.с.87).

Третя особа - Василівська районна державна адміністрація Запорізької області також повідомила про відсутність оригіналів облікових справ на державну реєстрацію іншого речового права за номером 6060706 від 01.04.2017 року на 26 арк. та за номером 6062079 від 01.04.2017 року на 26 арк. (а.с.97).

За обставин відсутності оригіналів оспорюваних договір оренди землі, на підставі яких виникло речове право оренди, у позивача, відповідача та державного реєстратора неможливо стверджувати, що вказані договори були взагалі укладені.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до правової позиції Верховного суду сформульованої у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 97).

Відтак, з`ясувавши обставини справи, у суду відсутні підстави вважати оспорюваний правочин укладеним, та, відповідно, визнавати його недійсним, застосовуючи ст.109 ЦПК України щодо наслідків ухилення від участі у експертизі.

Отже, суд приходить до висновку, що за відсутності оригіналів оспорюваних договорів оренди землі, оспорювані угоди з підстав відсутності волевиявлення не можуть визнаватись недійсними, а власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою спростовуючи факт укладення договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням належної позивачу земельної ділянки. З урахуванням викладеного, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на

позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у позові відмовлено, понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 229, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Перемога , третя особа - Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання договорів оренди землі недійсними - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України , до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений і підписаний 12.04.2021 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.О.Нікандрова