Рішення

від 01.04.2021 по справі 274/1068/17

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/1068/17

Провадження № 2/0274/232/21

Рішення

Іменем України

01.04.2021 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., прокурора Бердичівської окружної прокуратури Дем`янчука М.С., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру України в Житомирській області до Бердичівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа - Гришковецька селищна рада про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та зобов"язання повернути земельну ділянку, -

В с т а н о в и в :

В березні 2017 року прокурор Бердичівської окружної прокуратури ( відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19.09.2019 № 113-IX з 15.03.2021 року Бердичівську місцеву прокуратуру ліквідовано ) в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру України в Житомирській області звернувся до суду з позовом, згідно якого просить:

- визнати незаконними та скасувати розпорядження Бердичівської районної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою від 24.06.2011 № 386 щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 01.08.2011, укладений між Бердичівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути до земель запасу Гришковецької селищної ради земельну ділянку площею 12,6411 га, в тому числі рілля - площею 12,6411 га, яка знаходиться на території Гришковецької селищної ради за межами населеного пункту, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що розпорядженням голови Бердичівської РДА від 24.06.2011 № 386 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої на території Гришковецької селищної ради, за межами населеного пункту, загальною площею 12,6411 га, в тому числі рілля - площею 12,6411 га, для ведення фермерського господарства та передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 . На підставі вказаного розпорядження між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 від 01.08.2011, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в оренду зазначену земельну ділянку строком на 15 років.

Позивач зазначив, що відповідно до вимог Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру. Згідно Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. В порушення вищезазначених вимог законодавства орендна плата в оспорюваному договорі оренди встановлена без проведення нормативно- грошової оцінки. Тому укладений між відповідачами договір оренди в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, в зв`язку з чим наявні правові підстави для визнання розпорядження Бердичівської РДА незаконними, а укладений на його підставі договір - недійсним.

Зазначив, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у випадку захисту інтересів держави в частині недотримання належного економічного регулювання земельних відносин та забезпечення надходжень платежів з орендної плати до бюджетів. Земля є основним національним багатством України, що перебуває під особливою охороною держави. При цьому, позивачем - ГУ Держгеокадастру не було вжито жодних заходів, спрямованих на припинення та усунення вказаних порушень закону.

17.05.2018 р. на адресу суду від представника відповідача - Бердичівської районної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просять відмовити повністю. Зазначає, що Бердичівська окружна прокуратура не є належним позивачем в справі, яка не набула цивільної процесуальної дієздатності, статусу та повноважень позивача. Прокурор при зверненні до суду не надав доказів невжиття повноважень органом державної влади заходів захисту інтересів держави та потреби в їх захисті, не надав доказів повідомлення суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, ГУ Держгеокадастру не наділений компетенцією визнання незаконними розпорядження голови РДА та договору оренди, не мав відповідних повноважень щодо розпорядження землями, прийняття рішень тощо, позивачем помилково визначено предмет спору. Прокурором проігноровано норми ЗУ Про місцеві державні адміністрації , якими встановлено контроль за законністю прийнятих рішень (розпоряджень) головами районних державних адміністрацій, дію та бездіяльністю посадової особи районної адміністрації. Прокурор не надав доказів про те, що повідомив Житомирську ОДА та ГУ Держгеокадастру України у Житомирський області про невиконання функцій контролю та про звернення до суду. Також при поданні позову прокурором пропущено трирічний строк позовної давності щодо визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бердичівської РДА від 24.06.2011 р. №386 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 01.08.2011 р., який розпочався у липні 2011 року. Зазначає, що розпорядження голови РДА №386 від 24.06.2011 р. є актом разової дії і його скасування, визнання недійсним не має жодних юридичних наслідків, оскільки воно є вже виконаним шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Прокурор в силу норм Закону України "Про прокуратуру"не наділений повноваженнями встановлювати законність чи незаконність оформленого та підписаного розпорядження голови РДА та договору оренди. При цьому, відсутні порушення норм чинного законодавства при прийнятті спірного розпорядження та укладенні договору оренди. Так само відсутні будь-які правові підстави для скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди. Зазначає, що не є порушенням інтересів держави укладання договору оренди землі, яка втратила свою цінність, яка має використовуватися за своїм цільовим призначенням, що призведе до принесення доходів до бюджету (а.с. 97-99).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 25.02.2020 р. суддею Вдовиченко Т.М. прийнято до свого провадження справу № 274/1068/17 за позовом Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру України в Житомирській області до Бердичівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та зобов"язання повернути земельну ділянку (а.с. 137).

В судовому засіданні прокурор Бердичівської окружної прокуратури Дем`янчук М.С. вимоги позовної заяви підтримав з підстав, зазначених в ній, просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідач ОСОБА_1 щодо задоволення позову заперечив. Вважає його необґрунтованим та недоведеним.

Представник позивача - ГУ Держгеокадастру України в Житомирській області в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника. (а.с. 167).

Як вбачається зі змісту заяви представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Горкуши М.А. від 31.05.2017 року - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ( а.с.24).

Відповідач - Бердичівська РДА про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомлено.

Представник третьої особи - Гришковецької селищної ради в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 211-212).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації № 386 від 24.06.2011 р. затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої на території Гришковецької селищної ради, за межами населеного пункту, загальною площею 12,6411 га, в тому числі рілля - площею 12,6411 га, для ведення фермерського господарства та передано зазначену земельну ділянку на умовах оренди ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства терміном на 15 років із встановленням орендної плати у розмірі 5323, 42 грн за всю площу в рік, за перший рік оренди, переглянувши її розмір після виготовлення заявником нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки (а.с. 11).

01.08.2011 р. між Бердичівською РДА, в особі голови Шевчука О.А. (орендодавець), та ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 . Відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу, земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гришковецької селищної ради, за межами населеного пункту, земельна ділянка загальною площею 12,6411 га, в тому числі рілля - площею 12,6411 га, на вказаній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна; земельна ділянка передається в оренду без будівель; ділянка не має недоліків, які б перешкоджали її ефективному використанню. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня (пункти 1 -7).

Договір укладено терміном на 15 років згідно розпорядження голови РДА від 24.06.2011 р. № 386. Встановлено розмір орендної плати у грошовій формі та розмірі 5323, 42 грн за всю площу в рік, за перший рік оренди. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частками не пізніше останнього дня звітного місяця, але не пізніше, ніж у терміни, встановлені чинним законодавством України. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункти 8-9, 11, 13).

Земельна ділянка передавалась в оренду для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення; умови збереження стану об`єкта оренди визначаються чинним законодавством України у сфері земельних відносин та даним Договором (пункти 15-17).

Відповідно до пункту 37 договору оренди дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб; в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду (пункт 38).

Розірвання договору в односторонньому порядку допускається у разі: невиконання орендарем умов договору в частині оплати орендної плати, або цільового використання земельної ділянки, документально підтвердженого факту порушення прав суміжних землекористувачів (пункт 39, а.с. 12-14).

Актом приймання-передачі об`єкту оренди до Договору оренди земельної ділянки від 01.08.2011 р. № НОМЕР_1 було передано у фактичне тимчасове користування зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 . Акт був підписаний сторонами договору (а.с. 183, зворот).

Згідно Акту визначення меж та передачі на зберігання користувачу земельної ділянки від 28.07.2011 р. визначено межі земельної ділянки, яка знаходиться на території Гришковецької селищної ради, загальна площа якої становить 12, 6411 га (а.с. 185).

Згідно відповіді Бердичівської районної ради станом на 01.03.2017 р. відсутні рішення Бердичівської районної ради про затвердження технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 12, 6411 га на території Гришковецької селищної ради, що перебуває в оренді ОСОБА_1 (а.с. 15).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 12,6411 га, яка становить 203 802, 38 грн. Кадастровий номер земельної ділянки: 1820855300:01:000:0001. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1 (а.с. 180).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.06.2020 р. здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 12,6411 га, кадастровий номер: 1820855300:01:000:0001, на праві оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 , строком дії: 27.02.2030 р. (а.с. 181).

Рішенням Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області № 258 від 27.02.2020 р. внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2011 р. № НОМЕР_1. Зміни до Договору провести шляхом укладання Додаткової угоди Договору оренди земельної ділянки від 01.08.2011 р. № НОМЕР_1. ОСОБА_1 здійснити державну реєстрацію Додаткової угоди (а.с. 190).

Відповідно до Додаткової угоди № 23-20 від 11.03.2020 р. до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2011 р. № НОМЕР_1, підписаної Гришковецькою селищною радою в особі голови та ОСОБА_1 , внесено зміни, зокрема, в абзац 1: змінено орендодавця земельної ділянки з "Бердичівська РДА" на "Гришковецька селищна рада";

пунк 5 викласти в новій редакції "Нормативна грошова оцінка становить 203 802,38 грн";

у пункті 8 замінити слова "на 15 років" на слова "до 27.02.2030 року";

у пункті 9 замінити цифри "5323,42" на цифри та слова "16304,19 грн, що становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки";

пункт 11 викласти в наступній редакції; "Орендна плата сплачується орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 15 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця". Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору та набуває чинності з моменту її підписання сторонами, скріплення печатками та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 186).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 21.10.2011 зареєстровано юридичну особу - фермерське господарство "Бджілка - 2011" (ід.код: 37903904), керівником якого є ОСОБА_1 (а.с. 191). Зазначене господарство функціонує, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку, виданого Державною податковою службою України (а.с. 192).

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 12,6411 га, місце розташування: смт. Гришківці Бердичівського району, Житомирської області, нормативна грошова оцінка ділянки - 203 802 грн, дата оцінки - 28.01.2019 р. (а.с. 193).

Згідно з частиною третьою статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною дев`ятою статті 93 ЗК України встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом, яким є Закон України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (в редакції Закону України від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV з наступними змінами).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями ст. 13 Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 ЗУ Про оренду землі ).

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки - п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з п.п. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271, ч. 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України базою оподаткування є або нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з вимогами статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Судом встановлено, що після укладення договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 01.08.2011, на виконання зазначених вимог законодавства, було укладено додаткову угоду № 23-20 від 11.03.2020 р. до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2021 р. № НОМЕР_1 між Гришковецькою селищною радою та ОСОБА_1 . Відповідно до додаткової угоди визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 12,6411 га, кадастровий номер: 1820855300:01:000:0001, яка становить 203 802,38 грн. Визначено орендну плату у грошовій формі та у розмірі 16304,19 грн, що становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка сплачується орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 15 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Отже, на виконання вимог законодавства було проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, яка становила 203 802,38 грн., про що зазначено в тексті додаткової угоди та Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Таким чином, суд приходить до переконання, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки відповідає вимогам Закону України Про оренду землі , оскільки містить необхідні істотні умови, передбачені Законом, а саме нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є підставою для визнання договору оренди землі дійсним.

Крім того, як встановив суд, земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 1820855300:01:000:0001, площею 12,6411 га, надавалась у користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, умовами збереження стану об`єкта оренди визначається використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Згідно з вимогами ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

При цьому у частині другій вказаної статті визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Водночас у частині третій даної статті зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

До земельних ділянок державної чи комунальної власності, які згідно з частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) є такі, що надаються громадянам для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону). Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту.

Відповідно до вимог статей 89, 91, 92 ЦК України та статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності чи постійного користування на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього. Натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року в справі № 6-248цс16.

З матеріалів справи, а саме Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААА № 200698 встановлено, що 21.10.2011 зареєстровано юридичну особу - фермерське господарство "Бджілка - 2011" (ід.код: 37903904), керівником якого є ОСОБА_1 . Зазначене господарство функціонує, здійснює встановлені види господарської діяльності, сплачує податки. Зазначене свідчить про те, що починаючи з жовтня 2011 р., земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.

На підставі вище наведеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов прокурора є недоведеним та необґрунтованим, тому у його задоволенні слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року.

Керуючись ст.ст. 4, 12- 13, 76-81, 258-261, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру України в Житомирській області до Бердичівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третя особа - Гришковецька селищна рада про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та зобов"язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 12 квітня 2021 року.

Головуючий Т.М. Вдовиченко