Ухвала

від 12.04.2021 по справі 367/6370/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6370/20

Провадження №2-з/367/105/2021

УХВАЛА

Іменем України

12 квітня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бордунової Н.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання сім`єю та поділ спільного сумісного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області 30 вересня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання сім`єю та поділ спільного сумісного майна подружжя. Позивач просить: встановити факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах та проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ; поділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ; виділити автомобіль марки Mercedes-Benz ML 350 CDI, легковий седан, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за поділ спільного сумісного майна подружжя в розмірі 621 637, 50 гривень.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 листопада 2020 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 05 квітня 2021 року прийнято дану цивільну справу до свого провадження.

16 лютого 2021 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову у даній справі, яка передана судді Кравчук Ю.В. згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 08 квітня 2021 року. У заяві про забезпечення позову представник позивача просить накласти арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz ML 350 CDI, легковий седан, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ; заборонити ОСОБА_2 користуватися вказаним автомобілем; передати автомобіль марки Mercedes-Benz ML 350 CDI, легковий седан, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 на відповідальне зберігання ОСОБА_3 до набрання рішенням законної сили.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.10.2020 було накладено арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz ML 350 CDI, легковий седан, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , однак вказана ухвала не може бути виконана через те, що в ухвалі зазначено державний номерний знак автомобіля, який було змінено у зв`язку із відчуженням.

Зокрема, як зазначає представник позивача, 15 листопада 2017 року вказаний автомобіль був перереєстрований на нового власника - ОСОБА_4 , про що позивач не був обізнаний і своєї згоди як чоловік не надавав, а вже в ході розгляду даної справи 02.10.2020 автомобіль було знову перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №7826/20/002447 від 02.10.2020.

Таким чином, як зазначає представник позивача, зважаючи, що право власності на автомобіль зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 , це створює умови, за яких вона має можливість для реалізації цього майна шляхом відчуження, що буде порушенням прав позивача як співвласника або може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Також, представник позивача звертає увагу на те, що автомобіль є специфічним видом майна, який може через неправильну експлуатацію або у зв`язку із протиправними діями бути пошкодженим або знищеним, внаслідок чого позивач буде позбавлений можливості здійснити поділ майна подружжя, у зв`язку з чим просить передати автомобіль на зберігання позивачу.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України , суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З матеріалів цивільної справи №367/6370/20 видно, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2020 року до набрання законної сили рішенням суду у даній справі накладено арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz ML 350 CDI, легковий седан, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 із забороною вчиняти будь-які дії щодо його відчуження.

Копія вказаної ухвали направлена судом на виконання 05 жовтня 2020 року до МРЕВ-4 УДАІ ГУ МВС України у м. Києві.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник позивача не надає доказів неможливості виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2020 року про накладення арешту на автомобіль.

Враховуючи, що на автомобіль, який є предметом позову у даній справі, вже накладений арешт ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2020 року, суд не вбачає підстав для повторного накладення арешту.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Доводи позивача щодо ймовірності пошкодження чи знищення автомобіля не підтверджені належними та допустимими доказами, а вимога заяви щодо заборони власнику автомобіля ним користуватися не узгоджується із положеннями ст. 41 Конституції України та ст.ст. 3, 319 Цивільного кодексу України щодо права володіння, користування і розпорядження своєю власністю, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню зазначена у заяві про забезпечення позову вимога передати автомобіль на зберігання позивачу як необґрунтована, крім того в прохальній частині заяви ставиться питання про передачу автомобіля третій особі - ОСОБА_3 .

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153 , 260-261 ЦПК України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Бордуновій Н.О. у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання сім`єю та поділ спільного сумісного майна подружжя.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено та підписано 12 квітня 2021 року.

Суддя Ю.В. Кравчук