Рішення

від 17.09.2007 по справі 38/224

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/224

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.09.07 р.                                                                               Справа № 38/224                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСІМПРОДУКТ 2005”                    м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський міський молочний завод” м. Єнакієве Донецької області

про стягнення 18 510грн.91коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Городок Н.В.- юрисконсульт за дов. №б/н від 20.04.2006р.  

від відповідача: Мелещенко Л.В. юрисконсульт за дов. № 1021 від 12.07.2007р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕКСІМПРОДУКТ 2005”                       м. Донецьк,  звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський міський молочний завод” м.Єнакієве Донецької області про стягнення 18 510грн.91коп.

11.07.2007р. відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, а саме в частині вимоги щодо виплати основної заборгованості в розмірі 16 082грн.50коп. Позовні вимоги в частині штрафних санкцій просить зменшити.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

16.07.2007р. позивач у судовому засіданні надав суду доповнення до позовної заяви, а саме просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, штрафних санкцій у розмірі 18 510грн.91коп. Доповнення судом розглянуті, прийняті до уваги та  залучені до матеріалів справи.

16.07.2007р. сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 2 місяця  у зв'язку з необхідністю мирного врегулювання спору.

16.07.2007р. ухвалою суду строк вирішення спору було продовжено на 2 місяця до 16.09.2007р.

17.09.2007р. позивач надіслав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 16 082грн.50коп, збитків від інфляції у розмірі 577грн.97коп, штрафних санкцій у розмірі 2 008грн.42коп., а всього 18 668грн.89коп.

Заява про збільшення позовних вимог судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                   ВСТАНОВИВ:

22.11.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКСІМПРОДУКТ 2005” м. Донецьк (за договором – Постачальник, далі – позивач ) та Закритим акціонерним товариством “Єнакієвський міський молочний завод” м. Єнакієве Донецької області  ( за договором – отримувач, далі – відповідач)  було укладено договір № 22/11 (далі - договір), згідно якого Постачальник зобов'язувався поставити товар у власність отримувача з супровідними документами, кількості та у відповідності із  специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору, а отримувач зобов'язувався прийняти поставлений у його власність товар, а  також своєчасно сплатити його вартість у відповідності з умовами цього договору.

          Відповідно до розділу 2 договору поставка товару здійснюється  автомобільним транспортом на протязі 5 календарних днів з моменту підпису специфікації.

Ціна продукції та сума договору  вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 15 банківських днів із дня поставки товару.

На виконання умов договору позивач  передав відповідачу товар на суму                       116 082грн.50коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями.

          Відповідач розрахувався за товар частково, у розмірі 100 000грн.

          У зв'язку з тим, що  до теперішнього часу відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлений товар відповідно до  договору та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 16 082грн.50коп.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 577 грн.97коп та штрафні санкції у розмірі 2 008грн.42коп. за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір № 22/11 від 22.11.2006р., специфікацію від 23.11.2006р. до договору № 22/11 від 22.11.2006р., доповнення до позовної заяви від 16.07.2007р., клопотання про продовження строку розгляду справи від 16.07.2007р., заяву про збільшення позовних вимог від 16.09.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу частково не розрахувався за поставлений товар на суму 16 082грн.50коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні у сумі 577грн.97коп., які суд вважає обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов”язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов”язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Згідно з ч. 3 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання. Суб”єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 2 008 грн. 42 коп. є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються  відповідачем.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 230 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 546,  625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                         ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСІМПРОДУКТ 2005” м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський міський молочний завод” м. Єнакієве Донецької області  про стягнення  основного боргу у розмірі                         16 082грн.50коп, інфляційних у розмірі 577грн.97коп, штрафних санкцій у розмірі 2008грн.42коп, а всього 18 668,89 грн. задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський міський молочний завод” м. Єнакієве Донецької області   (86414, Донецька область, м. Єнакієве, пр.Берегового,10, р/р 26005301636070 в філії “Відділення ПІБ в м. Єнакієве”, МФО 334215, ЄДРПОУ 00445245) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСІМПРОДУКТ 2005” м. Донецьк (83017, м. Донецьк. бул.Шевченка,29,  р/р 26002010113060 в ВАТ КБ “Південкомбанк” м. Донецька, МФО 335946, ЄДРПОУ 33454804) основний борг у розмірі 16 082грн.50коп, інфляційні у розмірі 577грн.97коп, штрафні санкції у розмірі 2 008грн.42коп., держмито у сумі 187грн.70коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 17.09.2007року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі