Рішення

від 06.04.2021 по справі 510/2421/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/594/21

Справа № 510/2421/20

06.04.2021 року м . Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Пройка С.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - брат позивача, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді права власності на:

Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 2,5183 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, кадастровий номер - 5124183600:01:002:0061, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку площею 0,5190 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, кадастровий номер - 5124183600:01:006:0064, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За час життя ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишив, а тому спадкоємство здійснюється за законом.

Відповідач - мати спадкодавця, є єдиною спадкоємицею першої черги. Позивач - сестра спадкодавця, є спадкоємицею другої черги за законом. Інших спадкоємців немає.

У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , а відповідач звернулась із заявою про відмову від спадщини яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звернулась до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 01 грудня 2020 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, до суду надійшла заява про визнання позову, в якій вона також просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - брат позивача. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді права власності на:

Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 2,5183 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, кадастровий номер - 5124183600:01:002:0061, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку площею 0,5190 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, кадастровий номер - 5124183600:01:006:0064, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За час життя ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишив, а тому спадкоємство здійснюється за законом.

Відповідач - мати спадкодавця, є єдиною спадкоємицею першої черги. Позивач - сестра спадкодавця, є спадкоємицею другої черги за законом. Інших спадкоємців немає.

У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , а відповідач звернулась із заявою про відмову від спадщини яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця отримати майно після смерті спадкодавця. Тобто позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звернулась до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 01 грудня 2020 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують: право власності та видавалися на ім`я померлого ОСОБА_3 ; документи, що підтверджують звернення позивача у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та інші докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємицею.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,5183 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, кадастровий номер - 5124183600:01:002:0061, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,5190 га, розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, кадастровий номер - 5124183600:01:006:0064, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова