Постанова

від 13.04.2021 по справі 365/38/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 року м. Київ

Справа № 365/38/21

Провадження: № 33/824/1734/2021

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т.О.,

за участю адвоката Голубовської М.О. в інтересах ОСОБА_1 , прокурора Вакуленка М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Згурівського районного суду Київської області від 24 лютого 2021 року, винесену під головуванням судді Денисенко Н.О.,

щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої начальником КП Згурівський комбінат комунальних підприємств Згурівської селищної ради ,

в с т а н о в и л а :

Постановою Згурівського районного суду Київської області від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 17 000 грн без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 грн.

Не погодившись із таким судовим рішенням, 04 березня 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, не з`ясування усіх обставин у справі, просила скасувати постанову Згурівського районного суду Київської області від 24 лютого 2021 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилалась на те, що судом в порушення вимог статті 251 КУпАП не досліджено, яка саме забруднююча речовина, у якій кількості викидається в атмосферу під час господарської діяльності підприємства, при цьому, в протоколі взагалі не відображено, які саме об`єкти є джерелами викиду, а також не зазначено чи викидаються вони взагалі. Наявність у підприємства в експлуатації місць видалення відходів не свідчить про те, що здійснювались викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які показники замірів на підтвердження викидів в атмосферне повітря під час господарської діяльності підприємства, а тому це є лише припущенням інспектора, яким складено протокол. Також вказувала, що правопорушення, у вчиненні якого її визнано винною, не є триваючим, оскільки з 18.12.2017 року проведення державної екологічної експертизи скасовано, її висновок виключено з переліку документів дозвільного характеру, передбаченого ЗУ Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності , а тому, якщо правопорушення і мало місце, то воно закінчилось 18 грудня 2017 року. Також зазначила, що положення Закону України Про оцінку впливу на довкілля не поширюються на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планової діяльності до набрання чинності цим Законом. Вказаний Закон набрав чинності 18.12.2017 року, в той час, як підприємство провадить свою діяльність з листопада 1996 року, тобто, до набрання чинності цим Законом. Закони, які встановлюють відповідальність не мають зворотної дії в часі, і в даному контексті відповідальність за порушення вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля могла настати за умови, якщо підприємство на час вступу в законну силу даного Закону (18.12.2017 року) розпочало здійснювати дану діяльність без здійснення оцінки впливу на довкілля, а не у випадку, якщо даною діяльністю підприємство фактично займається до прийняття Закону.

Вислухавши пояснення адвоката Голубовської М.О. в інтересах ОСОБА_1 , прокурора Вакуленка М.Г. , дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 28 січня 2021 року о 12 годині 00 хвилин по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 як начальник КП Згурівський комбінат комунальних підприємств Згурівської селищної ради допустила провадження господарської діяльності без одержання документів дозвільного характеру, а саме, діяльність з видалення, оброблення, захоронення побутових відходів на земельній ділянці з кадастровим номером 3221955100:06:009:0001 без відповідного висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованого стаціонарного джерела (місця видалення та захоронення відходів), чим порушила ст. 3, ч. 3 ст. 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .

Суддя місцевого суду визнав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КУпАП, за вказаних у протоколі обставин, та в межах санкції вказаної статті визначив розмір стягнення.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Статтею 1 Закону України Про екологічну експертизу було визначено, що екологічна експертиза в Україні це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно статті 4 Закону України Про екологічну експертизу , метою екологічної експертизи було запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах.

Однак, Закон України Про екологічну експертизу втратив чинність на підставі пункту 4 статті 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Згідно із пунктом 5 статті 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля у низці нормативних актів, у тому числі Законі України Про охорону навколишнього природного середовища визначення "екологічної експертизи" замінено або доповнено на "оцінка впливу на довкілля", а також виключено розділ VI Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , яким було регламентовано обов`язковість проведення екологічної експертизи.

У пояснювальній записці до законопроекту Про оцінку впливу на довкілля вказано, що його метою є встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною міжнародних зобов`язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), стороною яких є Україна, а також імплементації у національне законодавство положень Директив 2003/4/ЄC та 2011/92/ЄС.

За змістом наведених норм Закон України Про оцінку впливу на довкілля фактично замінив у цьому контексті Закон України Про екологічну експертизу .

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 року у справі № 580/1078/18.

Отже, Законом України Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності такий документ дозвільного характеру, як висновок державної екологічної експертизи не передбачений.

Частиною 1 статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною 4 цієї ж статті передбачена заборона розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України Про оцінку впливу на довкілля звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке єпідставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

У відповідності до п. 2 Перехідних положень (стаття 17) дія Закону України Про оцінку впливу на довкілля не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону (розширення, перепрофілювання, ремонт, реконструкція, тощо).

Аналіз наведених положень Закону свідчить, що Закон України Про оцінку впливу на довкілля стосується лише планованої діяльності і не поширюється на діючі, введені в експлуатацію об`єкти. За вказаних умов порядок і спосіб проходження процедури оцінки впливу на довкілля для діючого об`єкта - відсутній.

Матеріали справи свідчать, що КП Згурівський комбінат комунальних підприємств Згурівської селищної ради здійснює свою діяльність з 20.11.1996 року за адресою: 07600, Київська область, Згурівський р-н, смт. Згурівка, вул. Київська будинок 12-А, та на момент набуття Законом України: Про оцінку впливу на довкілля чинності (23.05.2017) було діючим підприємством, яке не змінювало вид діяльності та не збільшувало потужності устаткування, а тому і не несе адміністративну відповідальність за порушення вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля , зокрема, ст. 3 та ч. 3 ст. 17 Закону.

На момент узгодження документів та отримання дозволу на викиди в атмосферу Департаментом екології не пред`являлася вимога про надання висновку державної екологічної експертизи.При цьому, для діючого підприємства розробка документів Оцінка впливу на довкілля не потребується.

Ураховуючи вищевикладене, а також відсутність доказів розширення та зміни умов провадження планової діяльності КП Згурівський комбінат комунальних підприємств Згурівської селищної ради, суд доходить висновку про те, що у підприємства був відсутній обов`язок здійснювати оцінку впливу на довкілля.

Суддя районного суду, обґрунтовуючи своє рішення матеріалами справи, зокрема,протоколом про адміністративне правопорушення та іншими зібраними матеріалами, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи документам, не з`ясував фактичні обставини справи, та, як наслідок, дійшовпередчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Також слід відмітити, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 28 січня 2021 року не зазначено коли саме вчинено правопорушення, яка забруднююча речовина та у якій кількості викидається в атмосферу під час господарської діяльності підприємства, які саме об`єкти є джерелами викиду. Наявність у підприємства в експлуатації земельних ділянок для видалення відходів не свідчить про те, що здійснювались викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, окрім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено показників замірів викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час господарської діяльності підприємства.

Відповідно до долучених до апеляційної скарги документів, зокрема, протоколів дослідження проб ґрунту та повітря КП Згурівський комбінат комунальних підприємств Згурівської селищної ради на постійній основі проводиться моніторинг обстеження повітря, ґрунту та підземних вод, відповідно до укладеного договору з ТОВ ЕКО на здійснення лабораторного контролю та якістю атмосферного повітря, дослідження якості води та забруднення ґрунтів.

Згідно проведених досліджень, які передували проведенню позапланої перевірки Державною екологічною інспекцією України 15.01.2021 року та складенню протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перевищення норм шкідливих речовин у ґрунті та повітрі відсутні, що підтверджується актами відбору проб.

Згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому,суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ( Малофеєв проти Росії та Карелін проти Росії ), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, вважаю, що доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КУпАП, є обґрунтованими, а відтакпостанова Згурівського районного суду Київської області від 24 лютого 2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ст. 247 КУпАП .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Згурівського районного суду Київської області від 24 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Невідома