Ухвала

від 08.04.2021 по справі 904/5520/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

08.04.2021м. ДніпроСправа № 904/5520/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Хохлової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу від 16.03.2021 № 160321-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік-Сервіс" на дії та бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі:

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік-Сервіс", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення штрафних санкцій за порушення термінів поставки товару у загальній сумі 209 410 грн. 71 коп. за договором поставки від 30.03.2020 № ОД/НХ-20-152НЮ

Представники:

від стягувача: Ткаченко В.В., довіреність від 25.09.2020, адвокат;

від скаржника (боржника): Корнеєв А.В., керівник;

від ВДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 16.12.2020 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік-Сервіс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 198 663 грн. 36 коп. штрафу, 10 747 грн. 35 коп. пені та 3 141 грн. 16 коп. витрат зі сплати судового збору.

11.01.2021 на виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2021 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік-Сервіс" про розстрочку виконання рішення суду у справі; розстрочено виконання рішення господарського суду від 16.12.2020 на 3 місяці зі сплатою суми боргу у загальному розмірі 212 551 грн. 87 коп. рівними частинами по 70 850 грн. 62 коп., відповідно до наступного графіку:

- до 25.03.2021 - 70 850 грн. 62 коп.;

- до 25.04.2021 - 70 850 грн. 62 коп.;

- до 25.05.2021 - 70 850 грн. 63 коп.

В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення відмовлено.

16.03.2021 на адресу суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік-Сервіс" на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірною постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) Петрова Олександра Вікторовича від 12.03.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64806957;

- визнати неправомірною постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) Петрова Олександра Вікторовича від 12.03.2021 про арешт коштів боржника;

- визнати неправомірною постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) Петрова Олександра Вікторовича від 12.03.2021 про арешт майна боржника;

- визнати неправомірною постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) Петрова Олександра Вікторовича від 12.03.2021 про стягнення виконавчого збору;

- визнати неправомірною постанову державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) Петрова Олександра Вікторовича від 12.03.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що державним виконавцем прийняті оскаржувані постанови до спливу часу, визначеного ухвалою господарського суду від 02.03.2021 про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, тобто без достатніх правових підстав, що свідчить про їх неправомірність. Крім того, накладення арешту на кошти скаржника унеможливлює своєчасну виплату боргу стягувачу за графіком, затвердженим ухвалою суду про розстрочку.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2021 прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.03.2021.

24.03.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення стягувача на скаргу від 19.03.2021, в яких просив скаргу залишити без задоволення.

Ухвалою господарського суду 25.03.2021 відкладено розгляд скарги на 08.04.2021 у зв`язку з ненаданням державним виконавцем витребуваних судом документів.

26.03.2021 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення державного виконавця на скаргу від 25.03.2021 № 64806957, в яких просив у задоволенні скарги відмовити та зазначив, що на час відкриття виконавчого провадження у виконавця буда відсутня інформація щодо винесення господарським судом ухвали від 02.03.2021 про розстрочку виконання рішення. Разом з тим, частиною 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачене зупинення вчинення виконавчих дій у разі розстрочки виконання рішення. Вважає, що оскаржувані постанови та дії державного виконавця, вчинені в межах виконавчого провадження № 64806957 з примусового виконання наказу господарського суду від 11.01.2021 у справі № 904/5520/20, є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства. До письмових пояснень державним виконавцем долучено копії матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду від 31.03.2021 відкладено розгляд скарги на 08.04.2021 для надання державним виконавцем витребуваних судом документів.

06.04.2021 на електронну адресу суду надійшов лист державного виконавця від 05.04.2021 № 6/9255, в якому просив розгляд скарги, призначений на 08.04.2021, провести без участі представника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро); надав витребувані судом документи.

У призначене судове засідання 08.04.2021 представник ДВС не з`явився.

Господарський суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника ВДВС, оскільки про час та місце розгляду скарги останній повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник скаржника просив скаргу задовольнити з підстав, викладених у скарзі, представник стягувача просив відмовити у задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із нормами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За нормами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.02.2021 стягувачем направлені на адресу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заява про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2021 № НЮ-14/530 та оригінал наказу від 11.01.2021, виданий на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2020 у справі № 904/5520/20.

Згідно із трекінгом Укрпошти № 6506908022737, що міститься на описі вкладення до листа та накладній Укрпошти, відповідно до яких на адресу виконавчої служби направлені вищевказані документи, Заводським відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заява стягувача отримана 03.03.2021 та зареєстрована 11.03.2021, про що свідчить штамп для вхідної кореспонденції виконавчої служби на заяві стягувача (т.3, а.с. 9, 13).

За нормами ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Як встановлено судом, стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2021 № НЮ-14/530 із дотримання вимог ст. с. 4, 24 згаданого Закону, у зв`язку із чим у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документу.

Частиною 1 ст. 13 закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України "про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За нормами ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Згідно із ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

12.03.2021 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийняті:

- постанова про відкриття виконавчого провадження № 64806957;

- постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 12 155,19 грн;

- постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 180,00 грн;

- постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 133 887,06 грн;

- постанова про арешт коштів боржника. якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 133 887,06 грн.

За приписами ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Скаржник стверджує, що після отримання 15.03.2021 оскаржуваних постанов, направив державному виконавцю Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомлення про розстрчення рішення у справі № 904/5520/20 від 15.03.2021 № 15/03/2021-5 (т.2, а.с. 100-101).

Однак, як зазначає скаржник, державний виконавець відмовився знімати арешт з майна боржника, посилаючись на те, що за приписами ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не наділений таким правом у разі надання судом розстрочки виконання рішення.

З аналізу змісту скарги, що розглядається, вбачається, що заперечення боржника зводяться до того, що за наявності ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі №904/5520/20 про розстрочку виконання рішення суду на 3 місяці зі сплатою суми боргу у загальному розмірі 212 551 грн. 87 коп. рівними частинами по 70 850 грн. 62 коп. до 25 числа кожного місяця, яка на час пред`явлення виконавчого документа до виконання та на час прийняття оскаржуваних постанов, не закінчилася, у Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження, та, відповідно, вжиття в межах такого виконавчого провадження заходів, спрямованих на забезпечення реального виконання рішення суду шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника на всю суму, що підлягає стягненню, оскільки відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, строк пред`явлення якого до примусового виконання ще не настав, є передчасним.

Господарський суд зазначає, що за приписами п. 6 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у разі пред`явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати. Виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця стягуються із сум (суми), за якими (якою) сплинув строк сплати.

Проте, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення стягувача до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду у даній справі (26.02.2021), судом ще не було прийнято ухвалу за результатами розгляду заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду; станом на дату прийняття оскаржуваних постанов (12.03.2021) державний виконавець не був належним чином повідомлений про прийняття судом 02.03.2021 ухвали про розстрочку виконання рішення суду на 3 місяці зі сплатою суми боргу у загальному розмірі 212 551 грн. 87 коп. рівними частинами по 70 850 грн. 62 коп. до 25 числа кожного місяця.

Разом з тим, Законом України "Про виконавче провадження", як і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, не передбачений обов`язок державного виконавця перевіряти обставини надання судом розстрочки чи відстрочки виконання рішення, на примусове виконання якого відкривається виконавче провадження; обов`язок доводити таку інформацію до державного виконавця покладений законом на сторін виконавчого провадження.

Крім того, господарський суд звертає увагу скаржника на хибність його посилань на приписи п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України "про виконавче провадження", яким визначений обов`язок державного виконавця зупинити виконавчі дії у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Так, за правовою природою відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання рішення на інший час, а розстрочка - надання можливості виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2021 судом надана саме розстрочка виконання рішення суду, що не може бути підставою для зупинення виконавчих дій.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За встановлених обставин, суд вважає дії державного виконавця під час прийняття оскаржуваних постанов правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із чим не знаходить підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік-Сервіс" та приходить до висновку про відмову в її задоволенні.

У судовому засіданні 08.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 232-235, 240, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги від 16.03.2021 № 160321-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік-Сервіс" на дії та бездіяльність державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з дати її оголошення - 08.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України, до Центрального апеляційного господарського суду з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь