Ухвала

від 13.04.2021 по справі 910/3884/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.04.2021Справа № 910/3884/21 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК БУД-БІЗНЕС про забезпечення позову і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК БУД-БІЗНЕС (03148, місто Київ, ВУЛ. ГЕРОЇВ КОСМОСУ, будинок 4) до проКиївської міської ради (01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36) визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди

Представники: без повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПБК БУД-БІЗНЕС звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання укладеною угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.08.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК БУД-БІЗНЕС до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди залишено без руху.

30.03.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 року відкрито провадження у справі №910/3884/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.04.2021 року

12.04.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, якою просив суд забезпечити позов шляхом заборони Київській міській раді та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради вчиняти будь - які дії стосовно об`єкта незавершеного будівництва, кафе, що розміщене за адресою: перетин вул. Горького (Антоновича) та вул. Тельмана (Німецька) (за будинком №4) у Голосіївському районі м. Києва, що розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:041:0012.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК БУД-БІЗНЕС про забезпечення позову по справі №910/3884/21, приходить до висновку, що дана Заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями статті 137 Господарського процесуального кодексу України 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі №911/2930/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову вмотивована тим, що 04.12.2020 року Позивач зареєстрував право власності на об`єкт незавершеного будівництва, кафе, що розміщене за адресою: перетин вул. Горького (Антоновича) та вул. Тельмана (Німецька) (за будинком №4) у Голосіївському районі м. Києва, що розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:041:0012. Для завершення будівництва та введення його в експлуатацію необхідно продовжити дію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:041:0012.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив суд визнати укладеною угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.08.2020 року.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В силу приписів ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , судам при здійсненні судочинства необхідно застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту мас бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до статті 136 ГПК України Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, в якій, зокрема, Верховний Суд України вказав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

А у постанові Верховного Суду України №6-2552цс16 від 18.01.2017 зазначається, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову, які визначені в заяві, жодним чином не узгоджуються з предметом та підставами позову, оскільки предметом позову є визнання укладеною угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.08.2020 року (кадастровий номер 8000000000:79:041:0012), а заходи забезпечення позову пов`язані з об`єктом незавершеного будівництва.

Крім того, Суд зазначає, що Заявником не додано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві про необхідність збереження цілісності об`єкта незавершеного будівництва, без наведення відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також Заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Київській міській раді та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради вчиняти будь - які дії стосовно об`єкта незавершеного будівництва, кафе, що розміщене за адресою: перетин вул. Горького (Антоновича) та вул. Тельмана (Німецька) (за будинком №4) у Голосіївському районі м. Києва, що розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:041:0012, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, Суд зазначає, що відповідачем у даній справі визначено лише Київську міську раду, проте у заяві про забезпечення позову Позивач просить суд заборонити вчиняти дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, який не є учасником справи №910/3884/21.

За таких підстав, Суд зазначає, що матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК БУД-БІЗНЕС про забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради вчиняти будь - які дії стосовно об`єкта незавершеного будівництва, кафе, що розміщене за адресою: перетин вул. Горького (Антоновича) та вул. Тельмана (Німецька) (за будинком №4) у Голосіївському районі м. Києва, що розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:041:0012, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК БУД-БІЗНЕС про забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради вчиняти будь - які дії стосовно об`єкта незавершеного будівництва, кафе, що розміщене за адресою: перетин вул. Горького (Антоновича) та вул. Тельмана (Німецька) (за будинком №4) у Голосіївському районі м. Києва, що розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:79:041:0012 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 13 квітня 2021 року.

Суддя О.В. Чинчин