Рішення

від 14.04.2021 по справі 910/1671/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2021Справа № 910/1671/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства Національна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

до Товариства з обмеженою відповідальністю Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю

про стягнення 136781,59 грн

Без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом , в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю про стягнення 136781,59 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачем порушено умови укладеного Договору поставки №53-122-01-20-09296 від 03.03.2020, в частині строків поставки (недопоставки) продукції, а також в частині якості та/або комплектності продукції, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 74969,78 грн, 7% штрафу у розмірі 29987,91 грн та 20% штрафу у розмірі 31823,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 відкрито провадження у справі №910/1671/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

23.02.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, як на підставу своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідач посилається на те, що характер правовідносин між позивачем та відповідачем є спірним та потребує повноцінного розгляду судового спору задля встановлення істини по справі. Окрім того, відповідач зазначає, що має намір залучити компетентних судових експертів товарознавчої експертизи.

Проте відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, зокрема, не обґрунтовано необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, враховуючи характер спірних правовідносин та ціну позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №910/1671/21 залишено без задоволення.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.03.2020 між Державним підприємством Національна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю (відповідач, постачальник) за результатами закупівлі UA-2020-01-24-001052-с було укладено Договір поставки №53-122-01-20-09296 відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в совою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та цінами, що передбачені у специфікації № (додаток №1 до договору) (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору предметом поставки по даному договору є 38540000-2 перетворювачі ВСК, які передбачені специфікацією №1 до даного договору.

Згідно з п. 1.3. договору, умови цього договору викладені сторонами у відповідності до Інкотермс 2010. Правила ICC використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі , які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що загальна сума договору складає 428398,80 грн.

Згідно п. 8.1. договору приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюються відповідно до вимог стандарту ДП НАЕК Енергоатом : Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС СОУ НАЕК 038:2017, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2. даного договору.

Пунктом 8.4. договору визначено, що датою поставки продукції вважається дата підписання, видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до Замовника з моменту поставки продукції.

Згідно з п. 10.1., 10.2. договору сторона звільняється від відповідальності за часткове, або повне невиконання зобов`язань по договору, коли неможливість виконання безпосередньо викликана дією обставин, що не залежать від волі сторони, які сторона не могла передбачити і застерегти розумними мірами (непереборна сила). До таких обставин належать: стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки, дії органів державної влади, тощо. Дія обставин непереборної сили автооматично продовжує термін дії даного договору. Але, якщо такі обставини перевищують два місяці. Сторони: приймають рішення про доцільність продовження виконання, даного договору, про що підписується додаткова угода.

Пунктом 10.3. сторони погодили, що сторони зобов`язані повідомити про настання та припинення- обставин непереборної сили на протязі 3-х днів в письмовій формі з моменту виникнення або припинення дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 10.4. договору відповідним: доказом наявності дії обставин непереборної сили та їх тривалості є довідка Торгово-промислової палати України згідно Закону України Про Торгово-промислові палати України або відповідно до діючого законодавства, інших компетентних органів.

У п. 10.5. договору визначено, що неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про настання або зупинення дії обставин непереборної сили, позбавляють сторону права посилатися на них.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами: та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору сторони визначили по 31.12.2020, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків(п. 11.1. договору).

Додатком №1 до договору від 03.03.2020 сторони погодили асортимент, кількість та вартість продукції.

Судом встановлено, що листом №29-U від 17.08.2020 відповідач направив позивачу повідомлення в якому посилаючись на положення п. 10.2 договору запропонував позивачу укласти додаткову угоду до Договору з визначенням нового строку поставки продукції - 25.10.2020, посилаючись на неможливість виконання договору у встановлений строк, що засвідчено Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3100-20-1348 від 27.07.2020.

Листом №12546/041 від 21.08.2020 у відповідь на лист відповідача від 17.08.2020 позивач врахувавши зміст вищезазначеного Сертифікату повідомив, що терміном поставки продукції є 05.08.2020, у зв`язку з чим, просив відповідача виконати поставку відповідно до умов укладеного договору у найкоротші терміни.

Листом №16589/041 від 05.11.2020 позивач повідомив відповідача про невиконання останнім умов договору в частині своєчасної поставки продукції та простроченням станом на 04.11.2020, поставки товару на 90 днів, у зв`язку з чим, ним нараховано 0,1% пені у розмірі 3855,89 грн та 7% штрафу у розмірі 29987,91 грн. Просив прискорити поставку продукції та протягом 10 календарних днів надати згоду на добровільну сплату штрафних санкцій.

На виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу продукцію, що підтверджується відповідними видатковими накладними, зокрема, №1 від 07.12.2020 у кількості 7 (сім) перетворювачів ВСК П-ПВ-109-ПМ-Д-22 на суму 85679,75 грн, №2 від 11.12.2020 у кількості 6 (шести) перетворювачів ВСК П-ПВ-109-ПМ-Д-22 на суму 73439,78 грн.

Проте, відповідно до наявних в матеріалах справи довідок про виявлення невідповідності на етапі ВК-1, зокрема, №Д1-7-646 від 16.12.2020 та №Д1-7-658 від 16.12.2020 та листа позивача від 17.12.2020 поставлена продукція не була прийнята у зв`язку із не проходженням вхідного контролю відповідно до умов договору.

В подальшому, відповідач листом №1-U від 04.01.2021 повідомив про відмову ТОВ Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю від Договору поставки №53-122-01-20-09296 від 03.03.2020 та запропонував позивачу повернути поставлений товар.

Відповідно до накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів позивачем було повернуто відповідачу продукцію, зокрема, перетворювачі ВСК П-ПВ-109-ПМ-Д-22 у загальній кількості 13 штук на суму 159119,53 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, строк поставки товару сторонами з урахуванням положень п. 3.1. договору, Сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3100-20-1348 від 27.07.2020 та листа позивача від 21.08.2020 визначено до 05.08.2020.

При цьому поставлена відповідачем продукція була повернута відповідачу у зв`язку з виявленими недоліками.

Відповідно до ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 8.6. договору сторони погодили, що у випадку виявлення замовником під час приймання продукції невідповідностей щодо кількості, якості, комплектності. відсутності або неналежного оформлення супровідних документів, постачальник зобов`язаний усунути виявлені невідповідності на протязі 30 днів з моменту отримання письмового повідомлення (вимоги) від замовника. У випадку не усунення виявлених невідповідностей на протязі вказаного строку. Постачальник сплачує замовнику штрафні санкції передбачені пунктом 9.1. даного договору. Сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за договором, заміна неякісної продукції здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок.

Пунктом 9.1 договору визначено, у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язується сплатити Замовнику пеню в розмірі. 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.

В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки пені судом встановлено, що вказані нарахування проведені позивачем у відповідності до положень укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 7% штрафу судом встановлено, що вказані нарахування проведені позивачем у відповідності до положень укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 20% штрафу у розмірі 31823,90 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умовами абз. 2 п. 9.1 договору визначено, що у випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості та/або комплектності, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції.

Матеріалами справи підтверджується, що у грудні 2020 року відповідачем було частково поставлено позивачу визначену договором продукцію на загальну суму 159119,53 грн, проте відповідно п. 8.6. договору зазначена продукція не пройшла вхідний контроль, а відповідач в свою чергу не усунув виявлені невідповідності, у зв`язку із чим у позивача виникло право на стягнення штрафу у розмірі 20% від вартості неякісної (некомплектної) продукції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 20% штрафу судом встановлено, що вказані нарахування проведені позивачем у відповідності до положень укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю на користь Державного підприємства Національна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (34400, Рівненська обл., м. Вараш; ідентифікаційний код 05425046) 74969 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 78 коп. пені, 29987 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 91 коп. 7% штрафу, 31823 (тридцять одна тисяча вісімсот двадцять три) грн 90 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1433 (одна тисяча тридцять три) грн 78 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 14.04.2021.

Суддя Я.В. Маринченко