Ухвала

від 09.04.2021 по справі 914/1252/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

09.04.2021 справа № 914/1252/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Мазуркевич М.Р., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника-Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія : фізичної особи - ОСОБА_1

у справі № 914/1252/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова кондитерська фірма Ласощі , м. Івано-Франківськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія , м. Львів,

про: стягнення 526 096,57 грн. заборгованості,

за участю:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області - Пиць Андрій Андрійович,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 02 жовтня 2018 року у справі № 914/1252/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія (79005, м. Львів, пр-т Шевченка, буд.7, офіс 11; код ЄДРПОУ 38853451) на користь Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова кондитерська фірма Ласощі (76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського, 12А; код ЄДРПОУ 00382102) 509 974,17 грн. заборгованості, 12 801,89 грн. пені, 1 132,87 грн. 3% річних, 7 858,63 грн. судового збору.

На виконання рішення суду від 26 жовтня 2018 року видано наказ на примусове виконання рішення суду від 02.10.2018 року.

07.04.2021р. до Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича (зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№1474/21) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника-Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія : фізичної особи - ОСОБА_1 у справі №914/1252/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова кондитерська фірма Ласощі , м. Івано-Франківськ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія , м. Львів

В обгрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, заходи приватного виконавця щодо розшуку майна боржника на момент подачі подання виявились безрезультатними, а боржник фактично ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

В судовому засіданні 09.04.2021 року, під час розгляду даного подання приватний виконавець Пиць А.А. підтримав доводи, що виклав письмово у поданні, та просив останнє задоволити. Вказав, що рішення до теперішнього часу боржником не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення.

Представники сторін на підставі ст.337 ГПК України не повідомлялися про розгляд подання.

Розглянувши документи і матеріали, які подані приватним виконавцем, з`ясувавши обставини, на які приватний виконавець посилається, як на підставу свого подання, дослідивши подані документи, господарський суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним:

подання обґрунтоване тим, що на даний час боржником не виконано судове рішення.

За місцем реєстрації, боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія , м. Львів, не виявлено, а керівник боржника - ОСОБА_1 проігнорувала виклик приватного виконавця, що свідчить, на переконання приватного виконавця, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду України у листі від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" поняття ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Так, із змісту та матеріалів подання слідує наступне:

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. перебуває зведене виконавче провадження № 64138969:

1)ВП№62520109 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/1252/18 від 26.10.2018 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія (79005, м. Львів, пр-т Шевченка, буд.7, офіс 11; код СДРПОУ 38853451) на користь Публічного акціонерного товариства Виробничо-торгова кондитерська фірма Ласощі (76010, м. Івано-Франківськ, вул.Ленкавського, 12А; код СДРПОУ 00382102)509 974,17 грн. заборгованості, 12 801,89 грн. пені, 1 132,87 грн. 3% річних, 7 858,63 грн. судового збору.

2)ВП №63203870 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/2077/18 від 04.02.2019 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська дистрибюційна компанія" (юридична адреса: 79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 7, офіс 11; ідентифікаційний код 38853451) па користь товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" (юридична адреса: 79024, Львівська область, місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54; ідентифікаційний код 39685014) 15'080,70 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімдесят грн. 70 коп.) заборгованості за договором купівлі-продажу товарів №130/01 від 24.02.2017 та 176,20 грн. (сто сімдесят шість гри. 20 коп.) відшкодування витрат на оплату судового збору. 08.07.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62520109.

06.10.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63203870.

13.07.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Доказів скерування вказаних постанов боржнику для виконання та стягувачу для відома до матеріалів подання не додано.

Матеріали подання містять вимогу приватного виконавця від 13.07.2020 року, адресовану АТ КРЕДОБАНК , АТ ІДЕЯ БАНК , АТ АКБ ЛЬВІВ , АТ АЙБОКС БАНК повідомити про відкриті рахунки боржника, вказати номери таких рахунків та залишок коштів на них.

Згідно відповіді на запит до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями, боржник має відкриті рахунки в - АТ КРЕДОБАНК , АТ ІДЕЯ БАНК . АТ АКБ ЛЬВІВ , АТ АЙБОКС БАНК .

Згідно відповідей вказаних вище банківських установ на рахунках боржника недостатньо коштів для виконання наказу Господарського суду Львівської області № 914/1252/18 від 26.10.2018 року.

Матеріали подання містять запити приватного виконавця адресовані ТСЦ 4641 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області, Начальнику Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, Головне управління Держпраці у Львівській області, Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, ОКП ЛОР БТІ та ЕО , Головне управління статистики у Львівській області.

Згідно відповідей вказаних вище реєструючих органів, майно у боржника відсутнє.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.

09.10.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та, як зазначено у поданні, внесено у відповідні державні реєстри.

Матеріали подання містять відомості про те, що 30.11.2020 року приватним виконавцем на адресу боржника скеровано виклик керівнику юридичної особи боржника Ломак Ольга Володимирівна з вимогою з`явитися до приватного виконавця для дачі пояснень з приводу виконавчого документа, що перебуває у виконавчому провадженні, проте доказів такого скерування до матеріалів подання не подано.

Як зазначено у поданні, керівник юридичної особи боржника на виклик не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 не здійснювала перетин державного кордону України.

Згідно відповіді Головного управління ДМС України у Львівській області, ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 30.09.2008 органом видачі 4601, та паспортом серії НОМЕР_2 виданий 30.05.2017 органом видачі4611.

09.03.2021 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою місцезнаходження боржника, проте керівника юридичної особи боржника не виявлено, рухомого майна боржника не виявлено, про що складено акт приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" , у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до частин 5, 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі, якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

З метою перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем було проведено вихід за адресою вказаною у виконавчих документах та визначеною місцем проведення виконавчих дій, а саме, м. Львів, пр-т Шевченка, буд.7, офіс 11.

Приватним виконавцем було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія за даною адресою не перебуває, майна належного боржнику не виявлено, про що складено відповідний акт від 09.03.2021 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія є ОСОБА_1 .

Також, матеріали подання містять виклик на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія , а саме: м. Львів, пр-т Шевченка, буд.7, офіс 11, яким було зобов`язано керівника боржника з`явитися до виконавця 05 грудня 2020 року щодо сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

Однак керівник підприємства до приватного виконавця не з`явився, водночас, матеріали виконавчого провадження не містять доказів, як направлення так і вручення вищевказаного виклику. Щодо повторного виклику, матеріали справи інформації також не містять.

За змістом ч. 1 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" , виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, вправі звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 ГПК України , суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

При цьому Касаційний господарський суд у постанові ВС від 19.08.2020р. у справі №910/8130/17, звертає увагу на те, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначається в листі Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Верховний Суд України звертає увагу, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України ) (Лист, Верховний Суд України, від 01.01.2017, "Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України").

Отже, суд констатує, що право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

За змістом ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез`явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.

Отже, неявка боржника на виклики приватного виконавця та ненадання відомостей про доходи приватного підприємства не є підставою для застосування до керівника юридичної особи такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон керівника цього підприємства.

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують накладення приватним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

З матеріалів справи не вбачається, що керівник боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов`язку юридичної особи у виконавчому провадженні, і що виконати цей обов`язок у юридичної особи є всі реальні можливості.

Свідоме небажання боржника виконати рішення суду не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.

Отже, приватним виконавцем не надано суду належних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та ним вичерпано всі заходи, надані йому Законом України "Про виконавче провадження" .

Відповідно до ч. 3 ст. 337 ГПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Отже, зазначеними нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Згідно зі ст. ст. 76 , 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, суд виходить з того, що фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що приватним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань, зокрема: доказів умисного нез`явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження.

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника-Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія фізичної особи - ОСОБА_1 реально забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 233-235 , 337 Господарського процесуального кодексу України , суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Приватного виконавця Виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника-Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська дистрибюційна компанія фізичної особи - ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення.

Строк та порядок оскарження ухвал суду, передбачений ст.ст. 254 -257 ГПК України.

Інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2021 р.

Суддя М.Р. Король