Рішення

від 25.03.2021 по справі 160/15379/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року Справа № 160/15379/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОРІСТОН (49022, м.Дніпро, вул.Молодогвардійська, 12А, офіс 12, код ЄДРПОУ 41630273, адреса для листування: 49000, м.Дніпро, б-р Катеринославський, 2, пов.6, кім.1) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ :

19 листопада 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МОРІСТОН до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів UA110140/2020/000033/1 від 10.11.2020 року;

- картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00082 від 10.11.2020 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митницею, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні всі підстави для скасування рішення та картки відмови.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/15379/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/15379/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 22 грудня 2020 року.

В судове засідання 22 грудня 2020 року сторони не з`явилися.

22 грудня 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі Дніпропетровської митниці Держмитслужби.

Усною ухвалою суду 22 грудня 2020 року, із занесенням до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче судове засідання на 21 січня 2021 року.

19 січня 2021 року до суду від представника Дніпровської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності щодо того, що схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, та умов поставки, може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості. Крім того, зазначає, що позивачем до митного оформлення не було надано документ, що містить відомості про якісні характеристика та мають вплив на його вартість. Зазначає, що у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки, у наданому інвойсі відсутні відомості щодо виробника товару. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення, у порушення ст.335 МКУ. Фактичні умови переміщення товару через митний кордон України, умови поставки CIF не відповідають заявленим умовам поставки DAP Дніпро, за якими сформована ціна товару. Листом позивача від 10.11.2020 року декларант надіслав відмову у поданні додаткових документів та прохання завершити митне оформлення. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

20 січня 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі Дніпровської митниці Держмитслужби, безпосередньо в клопотанні представник відповідача просить розглянути справу №160/15379/20 без участі у судових засіданнях представника Дніпровської митниці Держмитслужби, з урахуванням відзиву на позовну заяву.

21 січня 2021 року від представника ТОВ Морістон надійшли додаткові пояснення та клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду.

21 січня 2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 лютого 2021 року.

18 лютого 2021 року в судове засідання сторони не з`явилися.

18 лютого 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Усною ухвалою суду 18 лютого 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, було відкладено судове засідання на 25 лютого 2021 року.

25 лютого 2021 року в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Усною ухвалою суду 25 лютого 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву в судовому засіданні до 16 березня 2021 року для надання додаткових пояснень по справі.

15 березня 2021 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

16 березня 2021 року в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача. Усною ухвалою суду 16 березня 2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву в судовому засіданні до 25 березня 2021 року.

24 березня 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Дніпровської митниці Держмитслужби.

25 березня 2021 надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2020 року між позивачем та компанією ZHONGSHAN NEWECAN ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION LIMITED Китай був укладений зовнішньо - економічний контракт № PLNS/MR-2020 від 01.07.2020р.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю МОРІСТОН (Покупець) купує товар у ZHONGSHAN NEWECAN ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION LIMITED Китай (Продавець).

Відповідно до п. 2.1. контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару.

Пунктом 2.4. контракту визначено, що ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно п. 4.3. контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На умовах та в рамках зовнішньо - економічного контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю МОРІСТОН та ZHONGSHAN NEWECAN ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION LIMITED Китай № PLNS/MR-2020 від 01.07.2020р. було організовано поставки товарів з Китаю до України, а саме мультиварки побутові.

10 листопада 2020 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA110140/2020/010492 (номер встановлений після коригування - №UA110140/2020/010506).

Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно комерційного інвойсу №РО20200721 від 25.09.2020 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

Так, у митній декларації UA110140/2020/010492 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 5 797,52 USD. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала - 52 096,14 грн.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) Пакувальний лист від 25.08.2020;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice)№РО20200721 від 25.09.2020;

- Коносамент (Bill of lading) №UTRUST20090160 від 28.09.2020;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №2086 від 09.11.2020;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №РО20200721 від 25.09.2020;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.08.2020;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №PLNS/MR-2020 від 01.07.2020;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 15.09.2020;

- Інструкція від 01.09.2020;

- Інформація морських агентів від 25.09.2020;

- Копія митної декларації країни-відправлення №572720200270565051 від 28.09.2020;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA110140/2020

010492 від 10.11.2020.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за ЕМД № UA110140/2020

010492 від 10.11.2020, згенеровано форму контролю, а саме:

-105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів;

-106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, відповідач зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що відповідно до пункту 4.3. контракту PLNS/MR-2020 від 01.07.2020 року, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Відповідно до п.6.3. наданого до митного оформлення контракту PLNS/MR-2020 від 01.07.2020 зазначено, що продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, які не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого продавцем, продавець зобов`язується компенсувати їх вартість покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано. Відповідно до вимог п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди - контракт з виробником (4104). У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх), договорів. Згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару ZHONGSHAN NEWECAN ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION LIMITED. Торгівельна марка товару 1 артикул PMC-011 - PERFEZZA, товару № 1 артикул LPC-6123 - LIBERTON. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. Відповідно до розділу 2 контракту 2.1. ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються в інвойсах на кожну окрему партію товару. 2.2. Ціни на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару. 2.3. Ціни на товар та умови поставки (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі. 2.4. Ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту 2.5. При зміні в одному модельному ряду номенклатури товару, ціна знову внесеного виробу приймається за аналогічним виробу. При цьому сума контракту залишається незмінною. У наданому інвойсі відсутні відомості щодо виробника товару. Відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за ціною за одиницю вище ніж заявлена. Відомості щодо морського судна RONG HANG , зазначеного у наданому коносаменті від 28.0892020 № UTRUST20090160 не відповідають відомостям, зазначеним декларантом у графі 21 митної декларації RIO BARROW , що може свідчити про перевантаження товару та пов`язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також на наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Крім того, переміщення товару здійснювалось у 40-футовому контейнері. Відповідно до листа посольства України в КНР, на запит МЗС України отримано відповідь за №6156/16-200-81 від 17.01.2019 щодо вартості контейнерних морських перевезень. Так, вартість перевезення 40 футового контейнера з портів КНР до порта "Південний" складає від 2500-3000 дол.США. Отже, враховуючи те, що у ціну товару включена доставка до м.Дніпра, то собівартість товару без доставки складає практично на 50% нижче заявленого рівня. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення ст.335 МКУ. Документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Крім зазначеного, згідно даними митної декларації країни відправлення, умови С&F не відповідають умовам поставки DAP, Дніпро, за якими сформована ціна товару.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням п.2,3 ст.53 Митного кодексу України зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація.

Листом від 10.11.2020 року декларант надіслав відмову у поданні додаткових документів та прохання завершити митне оформлення.

Так, під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією ТОВ МОРІСТОН обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

Однак, митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу.

На підставі наданих документів Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2020/000033/1 від 10.11.2020 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2020/00082 від 10.11.2020 року.

Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110140/2020/000033/1 від 10.11.2020 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме: Мультиварки побутові мод. PMC-011- 828 шт. потужність 900 Вт, об`єм чаші 5 л); мод. LPC-6123 - 850 шт.; (потужність 1000 Вт, об`єм чаші 6 л) та застосовано другорядний метод вартості 2 г) - резервний метод, згідно з нормами статті 64 МКУ та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та визначена митна вартість ґрунтується на раніше визначеній митній вартості такого ж товару оформленого за МД від 21.09.2020 № UA500020/2020/227209 за ціною 10,6 дол/шт.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та їх коригування та полягають у наступному.

Відтак, правомірність винесених відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч 2,3,5 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 МК України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі 826/8797/16, від 19.03.2019 по справі 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

В даному випадку підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією в бік збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (резервного) стали висновки митного органу про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості придбаного ТОВ Морістон та на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та ненадання декларантом документів згідно із сформованим переліком на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, 01.07.2020 року між позивачем та компанією ZHONGSHAN NEWECAN ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION LIMITED Китай був укладений зовнішньо - економічний контракт № PLNS/MR-2020 від 01.07.2020р.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю МОРІСТОН (Покупець) купує товар у ZHONGSHAN NEWECAN ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION LIMITED Китай (Продавець).

Відповідно до п. 2.1. контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару.

Пунктом 2.4. контракту визначено, що ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовам пункту.

Згідно п. 4.3. контракту, оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

На підтвердження оплати товару до суду надано копію платіжного документу, щодо сплати декількох поставок по даному контракту, з якого убачається, що оплата у сумі 5797,52 USD, в тому числі включає оплату згідно інвойсу № PO20200721 від 25.09.2020 року. Оплата була здійснена 27.11.2020 року.

При цьому, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку, з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо відмінностей між заявленим у графі 21 ЕМД морським судном та зазначеного у наданому морському коносаменті RIO BARROW , слід зазначити наступне.

Позивачем було надано до митного оформлення коносамент від 28.09.2020 № UTRUST20090160 в якому зазначено судно ZHONG HANG 937, надані документи з яких вбачається інформація щодо морських агентів, місцезнаходження контейнеру та інформація про навантаження та перевантаження.

Як убачається з наданих товаросупровідних документів, зокрема, контракут від 01.07.2020 року, комерційні умови поставки оцінюваної партії товарів - DAP Дніпро, відповідно до яких продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (м. Дніпро), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести трати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення.

Так, всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення даному випадку (м. Дніпро) несе продавець, і, відповідно, є невід`ємною складовою митної вартості вару, що оцінюється.

Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс DAP вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивозу.

Відповідно до п. 11.1 контракту, всі терміни та визначення даного Контракту відповідають термінам і визначенням, підготовленим Міжнародною торговою палатою і наведені в збірнику торгових іермінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін Delivered at. Place, скорочено (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Отже, умовами поставки передбачено, що обов`язок нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару, у тому числі перевантаження, несе постачальник, ціна за товар була визначена з огляду на умови постачання, транспорті витрати включені в митну вартість товару.

При цьому, не зазначення в контракті про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу є неправомірними.

При цьому, надання документів, що підтверджують навантаження, перевантаження та інші дії пов`язані з транспортуванням товару також не є обов`язковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів враховуючи умови поставки товару та включення даних витрат до ціни товару.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст.ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Щодо виробника товару необхідно зазначити, що згідно контракту PLNS/MR-2020 від 01.07.2020, Продавець - « ZHONGSHAN NEWECAN ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION LIMITED» є виробником та відправником товару. В тому числі, згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару ZHONGSHAN NEWECAN ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION LIMITED. Торгівельна марка товару 1 артикул PMC-011 - PERFEZZA, товару № 1 артикул LPC-6123 - LIBERTON. При цьому, як зазначено представником позивача назва виробника вказана на упаковці придбаного товару. Таким чином, сумніви відповідача щодо виробника товару є безпідставними.

Щодо зауваження митного органу про переміщення товару у 40-футовому контейнері. Так, відповідно до листа посольства України в КНР, на запит МЗС України отримано відповідь за №6156/16-200-81 від 17.01.2019 щодо вартості контейнерних морських перевезень, вартість перевезення 40 футового контейнера з портів КНР до порта "Південний" складає від 2500-3000 дол.США. Отже, враховуючи те, що у ціну товару включена доставка до м.Дніпра, то собівартість товару без доставки складає практично на 50% нижче заявленого рівня. Однак слід зазначити, що до суду не надано доказів щодо відсутності іншого товару в 40 футовому контейнері з порту КНР до порта "Південний" в якому здійснювалось перевезення товару позивача, кількість товару позивача в одному контейнері, а також інформації щодо вартості контейнерних морських перевезень станом на момент прийняття рішення, що є предметом оскарження.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

При цьому, суд вказує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митниця не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні.

Також, суд звертає увагу, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари було розмитнено із зазначенням більшої митної вартості не свідчить про неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Окрім того, як видно з оскаржуваного рішення митниці, в ньому міститься посилання лише на раніше оформлену митну декларацію, на підставі якої проведено митне оформлення подібного товару і не проведено детальне дослідження декларації з доданими до неї документами. У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер та назва товару, виробник та відправник, умови поставки (які є іншими ніж у розглядуваному випадку), сума митної вартості за штуку. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках та розрахунок митної вартості тощо.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в митному оформленні.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений судовий збір у розмірі 4204,00 грн. згідно платіжного доручення №147 від 19.11.2020 року, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської митниці Держмитслужби.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРІСТОН" (49022, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, будинок 12А, офіс 12, код ЄДРПОУ 41630273) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110140/2020/000033/1 від 10.11.2020 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00082 від 10.11.2020 року.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОРІСТОН (49022, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, будинок 12А, офіс 12, код ЄДРПОУ 41630273) судовий збір у розмірі 4204,00 гривень (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко