Рішення від 14.04.2021 по справі 640/25613/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м. Київ № 640/25613/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІСГРУП" пропро стягнення податкового боргу ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної податкової служби у місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСГРУП та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСГРУП податковий борг у розмірі 34 880,92 грн.

Мотивуючи вимоги контролюючий орган зазначає, що у відповідача обліковується податковий борг у розмірі 34 880,92 грн., який виник на підставі самостійно узгоджених грошових зобов`язань та зобов`язань, визначених контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, заяв та клопотань до суду не надходило, причини не подання відзиву на позовну заяву суду не відомі.

Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги наведене, суд вирішує спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОФІСГРУП зареєстровано як юридична особа за адресою: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, б. 1, кв. 171.

Згідно розрахунку податкового боргу у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 34 880,92 грн., який виник на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість №9217176426 від 19.10.2017, №9244865692 від 30.11.2017, податкових повідомлень-рішень №0058801206 від 24.01.2018, №0053971206 від 23.01.2018, №0166951206 від 12.03.2018.

17.08.2018 контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми Ю №157460-17, яка скерована ТОВ ОФІСГРУП на податкову адресу, однак поштовий конверт повернувся із відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

З огляду на те, що відповідачем не сплачуються самостійно узгоджені грошові зобов`язання та зобов`язання, визначені контролюючим органом позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов`язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень пункту 54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем задекларованих зобов`язань у податкових деклараціях є узгодженою.

Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом було вжито заходів, передбачених статтею 59 ПК України, а саме, направлено податкову вимогу форми Ю №157460-17 від 17.08.2018 ТОВ ОФІСГРУП на податкову адресу, однак поштовий конверт повернувся із відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження сплати відповідачем самостійно узгоджених грошових зобов`язань, як і відсутні докази оскарження наведеної вище вимоги.

Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження оскарження та/або скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень №0058801206 від 24.01.2018, №0053971206 від 23.01.2018, №0166951206 від 12.03.2018.

Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 ПК податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно із пунктом 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0058801206 від 24.01.2018, №0053971206 від 23.01.2018, №0166951206 від 12.03.2018 є узгодженими.

Положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В пункті 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів КАС України не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ГУ ДПС у м. Києві суми сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 77, 139 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСГРУП (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, б. 1, кв. 171, код ЄДРПОУ 38872228) про стягнення податкового боргу задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОФІСГРУП (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, б. 1, кв. 171, код ЄДРПОУ 38872228) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 34 880 (тридцять чотири тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 92 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева