Постанова

від 12.04.2021 по справі 620/3450/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3450/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіФайдюка В.В.

суддів:Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі:Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспецпром" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інспецпром» (далі ТОВ «Інспецпром», позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС Харківського управління (далі ОФПП, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2020 року №0000115408, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 4 346 822,00 грн. та визначено штрафні санкції в сумі 1 086 705,57 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено в результаті невірного застосування Офісом великих платників податків ДПС Харківського управління поточного законодавства та нормативних документів, а дії працівників податкової служби щодо висвітлення фактів, викладених в Акті, здійснені упереджено, не на підставі повноважень та не в межах закону. Дані, висвітлені в Акті, не відповідають дійсності, фактичним даним документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, які були надані перевіряючим, а тому висновки, викладені в Акті, ґрунтуються на припущеннях та не відповідають вимогам діючого законодавства України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року даний адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що в розумінні пп.«б» п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивач не є отримувачем товару, а тому не має права на бюджетне відшкодування сум ПДВ по здійсненій попередній оплаті.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, де зазначено, що обґрунтування апеляційної скарги ОВПП аналогічне доводам, викладеним у відзиві на позов та зводиться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судом першої інстанції повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм матеріального або процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Вказано, що діючими нормами Податкового Кодексу України не ставиться в залежність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість від факту отримання чи неотримання товарів/послуг платником податків, а тому посилання відповідача на увагу не заслуговують.

Проти задоволення скарги заперечує, просить залишити оскаржуване рішення в силі.

Представником відповідача 13 квітня 2021 року електронною поштою надіслано до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання обґрунтоване тим, що на ту ж саму дату призначено сім судових засідань у різних судах України, які перебувають на супроводженні у Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Крім того, місто Київ перебуває у «червоній зоні», у зв`язку з чим введено ряд обмежень, пов`язаних з протидією розповсюдження коронавірусної хвороби.

Колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, зокрема, відповідачем не зазначено, чому він бажав особисто приймати участь в судовому засіданні, чим обумовлена така необхідність. Саме лише посилання на карантинні обмеження не обґрунтовує та не доводить необхідності відкладення розгляду справи та неможливості здійснення її розгляду за наявними у справі матеріалами в межах доводів апеляційної скарги. При цьому, колегія суддів наголошує, що участь сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення спору по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Офісом великих платників податків ДПС Харківського управління здійснена виїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Інспецпром», за наслідками якої складено Акт від 12 травня 2020 року за №27/28-10-54-08-10/3979І716 «Про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Інспецпром» (код ЄДРПОУ39791716) з питань законності декларування від`ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень, лютий 2020 року».

Відповідно зі змісту вказаного Акту, ревізори ДПС визначили підстави зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а саме:

- проведення безтоварних господарських операції з контрагентами, що мають ознаки сумнівності, для штучного формування податкового кредиту податку на додану вартість, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2020 року у розмірі 1 995 548 грн та лютий 2020 року в сумі 2 693 497.00 грн (Акт арк.9-25);

- ТОВ «Інспецпром» невірно визначило суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЗАВОД «РЕМММАШ», ТОВ«ТАН» у зв`язку з чим платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування за січень 2020 року у розмірі 2 505 917,93 грн, за лютий 2020 року у розмірі 1 833 333,33 грн (Акт арк.25-29);

- ТОВ «Інспецпром» невірно визначило суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЗАВОД «РЕМММАШ», ТОВ «ТАН», ТОВ «СТО БАЛКАНКАР» у зв`язку з чим платник податку не має права на отриманая бюджетного відшкодування за січень 2020 року у розмірі 1 479 337,66 грн (Акт арк.29-30).

На підставі вказаних висновків Акту перевірки відповідачем складено та направлено ТОВ «Інспецпром» податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 05 червня 2020 року №0000105408, за яким ТОВ «Інспецпром» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 6 169 283,00 грн та визначено штрафні санкції в сумі 1 542 345,75 грн; податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05 червня 2020 року №0000095408, за яким ТОВ «Інспецпром» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 338 265,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями контролюючого органу, ТОВ «Інспецпром» подано в адміністративному порядку скаргу від 15 червня 2020 року до ДПС України, в якій просило скасувати вищезазначені податкові-повідомлення рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 17 серпня 2020 року №25660/6/99-00-06-02-02-06 Державна податкова служба України частково задовольнила скаргу ТОВ «Інспецпром», а саме скасувала ППР Офісу ВПП ДПС від 05 червня 2020 року №0000105408 та №0000095408 в частині не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками і у відповідній частині штрафні, санкції, а в іншій частині зазначені ППР залишила без змін.

На підставі зазначеного рішення відповідачем складено та направлено ТОВ «Інспецпром» нове податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 20 серпня 2020 року №0000115408 за яким ТОВ «Інспецпром» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 4 346 822,00 грн та визначено штрафні санкції в сумі 1 086 705,57 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.

Як встановлено судом першої інстанції, основним видом діяльності ТОВ «Інспецпром» за КВЕД 25.40 виробництво зброї та боєприпасів.

З 2014 року ТОВ «Інспецпром» задіяно в програмі виготовлення зброї та боєприпасів в межах Державного оборонного замовлення.

22 грудня 2018 року між Міністерством оборони України (Замовник) та ТОВ «Інспецпром» (Виконавець) укладено Державний контракт №509/2/18/20 «На поставку (закупівлю) продукції за державним обороним замовленням» (далі - Державний контракт від 22 грудня 2018 року №509/2/18/20). Вартість Контракту становить 55 385 112,75 грн.

Державним контрактом від 22 грудня 2018 року №509/2/18/20 передбачено, що ТОВ «Інспецпром» розробляє технічну документацію на обладнання, виготовляє та купує обладнання, здійснює шеф-монтаж ліній в спеціально підготовленому приміщені військовій частині, пусконалагоджувальні роботи та підготовку персоналу.

ТОВ «Інспецпром» здійснило розробку технічної документації, безпосереднє виготовлення та придбання елементів лінії, їх пакування та зберігання обладнання на власних складських приміщеннях та станом на сьогоднішній день ТОВ «Інспецпром» виготовило та поставило все обладнання за державним контрактом від 22 грудня 2018 року № 509/2/18/20, Додаткова угода від 19 травня 2020 року №2, в установлені строки та в установленому порядку, що підтверджується відповідними документами - Актами приймання-передачі, посвідченнями 85 Військового представництва, договорами зберігання.

При виконанні зазначеного контракту ТОВ «Інспецпром» мало взаємовідносини з ТОВ «ЗАВОД РЕММАШ» згідно укладеного Договору на поставку (закупівлю) продукції №15/10-01 від 15 жовтня 2019 року, за яким ТОВ «ЗАВОД «РЕММАШ» поставляє ТОВ «Інспецпром» верстати в межах державного оборонного замовлення.

На виконання умов даного договору:

- 17 грудня 2019 року надійшла попередня оплата за «виготовлення верстатів» згідно Рахунку на оплату від 26 листопада 2019 року №229 на суму 9 799 189,62 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 17 грудня 2019 року №802 на суму 1 800 000,00 грн та банківською випискою від 17 грудня 2019 року.

- 26 грудня 2019 року надійшла попередня оплата за «виготовлення верстатів» згідно платіжного доручення від 26 грудня 2019 року №882 на суму 2 000 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 26 грудня 2019 року;

- 17 січня 2020 року надійшла попередня оплата за «виготовлення верстатів», згідно Рахунку на оплату від 26 листопада 2019 року №229 на суму 9 799 189,62 грн, платіжне доручення від 17 січня 2020 року №995 на суму 4 000 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 20 січня 2020 року;

- 31 січня 2020 року надійшла попередня оплата за «виготовлення верстатів» згідно платіжного доручення від 31 січня 2020 року №63 на суму 199 189,62 грн, що підтверджується банківською випискою від 31 січня 2020 року;

- 31 січня 2020 року надійшла попередня оплата за «виготовлення верстатів» згідно Рахунку на оплату від 30 січня 2020 року №14 на суму 19 862 484,66 грн, платіжне доручення від 31 січня 2020 року №1896 на суму 2 000 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 31 січня 2020 року;

- 19 лютого 2020 року надійшла попередня оплата за «виготовлення верстатів» згідно платіжного доручення від 19 лютого 2020 року №2026 на суму 2 000 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 19 лютого 2020 року;

- 27 лютого 2020 року надійшла попередня оплата за «виготовлення верстатів» згідно платіжного доручення від 27 лютого 2020 року №2081 на суму 3 500 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 27 лютого 2020 року.

На підставі цих операцій ТОВ «ЗАВОД «РЕММАШ» було виписано податкові накладні від 17.12.2019 №19 на суму 1 800 000,00 грн (сума ПДВ 300 000,00 грн), реєстраційний номер документа 9328081610, від 26.12.2019 №25 на суму 2 000 000,00 грн (сума ПДВ 333 333,33 грн), реєстраційний номер документа 9328126742, від 20.01.2020 №10 на суму 4 000 000,00 грн (сума ПДВ 666 666,67грн), реєстраційний номер документа 9023960198, від 31.01.2020 №23 на суму 199 189,62 грн (сума ПДВ 33 198,27 грн), реєстраційний номер документа 9023900551, від 31.01.2020 №24 на суму 2 000 000,00 грн (сума ПДВ 333 333,33 грн), реєстраційний номер документа 9023952437, від 19.02.2020 №10 на суму 2 000 000,00 грн (сума ПДВ 333 333,33 грн), реєстраційний номер документа 9047426693, від 27.02.2020 №19 на суму 3 500 000,00 грн (сума ПДВ 583 333,33 грн), реєстраційний номер документа 9047475777, які зареєстровані в Єдиному, державному реєстрі податкових накладних про що свідчать отримані квитанції.

22 травня 2020 року було отримано «Верстати» згідно Видаткової накладної від 22 травня 2020 року №53 на суму 8 142 203,20 грн та оприбутковані на склад 22 травня 2020 року. Отримано товар водієм ОСОБА_1 , автомобіль PAF НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 , перевізник ТОВ «Конторг», на що було виписано Товарно-транспортну накладну (ТТН) від 23 травня 2020 року №23/05-01 в кількості 12 шт.

Також судом встановлені взаємовідносини між ТОВ «ТАН» та ТОВ «Інспецпром» згідно укладеного Договору поставки від 19 липня 2019 року №2307. Всі виписані податкові накладні за результатами здійснення господарських операцій між ТОВ «ТАН» та ТОВ «Інспецпром» зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Довідки від 29 травня 2020 року №13/05/14247520 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТАН» щодо документального підтвердження господарських відносин із платникам податків ТОВ «Інспецпром» їх реальності та повноти відображення в обліку в період 01 грудня 2019 року по 29 лютого 2020 року» ст.4 Висновок, п.1. «Зустрічною звіркою ТОВ «ТАН» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Інспецпром» їх обсяг, якість та розрахунки. п.2 Звіркою ТОВ «ТАН» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Інспецпром».

Також позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «СТО БАЛКАНКАР» відповідно до Договору поставки від 10 лютого 2020 року №ПР-781, за яким ТОВ «СТО БАЛКАНКАР» поставило ТОВ «Інспецпром» автонавантажувачі. На виконання умов даного договору:

- 11 лютого 2020 року перераховано попередню оплату за автонавантажувачі згідно Рахунку від 10 лютого 2020 року №80991, платіжне доручення від 11 лютого 2020 року №1936 на суму 2 800 660,80 грн. На підставі цієї операції було виписано податкову накладну від 11 лютого 2020 року №397 на загальну суму 2 800 660,80 грн та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про що свідчить отримана квитанція.

20 травня 2020 року отримано «автонавантажувачі» згідно видаткової накладної від 20 травня 2020 року №397 на суму 3 117 596,40 грн. За Договором відповідального зберігання майна від 20 травня 2020 року №20/05-01 «автонавантажувачі» знаходяться на відповідальному зберіганню в ТОВ «СТО БАЛКАНКАР». Накладна на внутрішнє переміщення від 21 травня 2020 року №317 «автонавантажувачі» використані (встановлені) в (Лінію №2) «3.1 Виготовлення спеціального технологічного обладнання (за специфікацією АДЮА. 041919.00.001 від 12 грудня 2018 року зі змінами, поелементно)».

Придбана у ТОВ «СТО БАЛКАНКАР» продукція увійшла до складу готової продукції під назвою лінії « 3.1 Виготовлення спеціального технологічного обладнання (за специфікацією АДЮА.041919.00.001 від 12 грудня 2018 року зі змінами, поелементно) в межах виконання Державного контракту № 519/2/18/20 від 12 грудня 2018 року з поставки спеціального технологічного обладнання укладеного між ТОВ «Інспецпром» та Міністерством оборони України.

Як вбачається з Акту перевірки, зменшення суми бюджетного відшкодування здійснено відповідачем у зв`язку з тим, що ОВПП не зарахована до суми податкового кредиту з податку на додану вартість сума угод ТОВ «Інспецпром» з контрагентами ТОВ «ТАН», ТОВ «ЗАВОД РЕММАШ», ТОВ «СТО БАЛКАНКАР».

Підставою не зарахування до суми податкового кредиту з податку на додану вартість суми угод з даними контрагентами стало те, що ТОВ «Інспецпром» здійснило попередню оплату, але на час перевірки не отримало від даних суб`єктів господарювання продукцію (товар, послуги), що позбавляє права платника податків на визначення суми податкового кредиту з податку на додану вартість і в подальшому невірно врахувало дану суму для розрахунку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до п.198.1. статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї ж статті визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до приписів п.201.10 статті 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання, товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрів податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно ч.1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону № 996, є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, відповідно до п.200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 статті 200 Кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

- враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

- або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 статті 200 Податкового Кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що право на отримання відшкодування ПДВ має виключно той платник ПДВ, який задекларував суму від`ємного значення податку в податковій декларації, здійснив відповідний розрахунок суми відшкодування та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому, сума ПДВ, яка заявлена до відшкодування, має бути фактично сплачена в попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету та сума заявленого відшкодування не може перевищувати результат формули, обчисленої відповідно до п.200-1.3 Податкового Кодексу України на момент подання податкової декларації.

Тобто, підставою для декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування, зокрема, є фактична оплата отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, а не отримання товарів, як то помилково стверджує відповідач.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні та жодним чином не спростовано апелянтом, всі виписані контрагентами позивача - ТОВ «ТАН», ТОВ «ЗАВОД РЕММАШ», ТОВ «СТО БАЛКАНКАР» податкові накладні належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Всі господарські угоди з контрагентами виконані та припинені - по даним угодам сплачені грошові кошти та поставлена продукція/виконані роботи, надані послуги.

В результаті дослідження матеріалів справи суд дійшов висновку, що господарські угоди ТОВ «Інспецпром» з контрагентами реальні і товарні, відповідають напрямкам діяльності суб`єктів господарювання і підтверджені відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку. Наявний перелік документів свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, дані містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Крім того, за матеріалами справи Офіс великих платників податків ДПС визнає факт та не заперечує реальність і матеріальність господарських операцій між ТОВ «Інспецпром» та ТОВ «ТАН», ТОВ «ЗАВОД РЕММАШ», ТОВ «СТО БАЛКАНКАР», жодних претензій з питань укладення та виконання розглядуваних договорів не має, у зв`язку з чим у суду немає жодних підстав вважати, що позивачем було здійснено лише оплату товарів/послуг шляхом перерахування коштів контрагентам, без фактичного отримання таких товарів/послуг.

В той же час, оскільки позивач реально здійснив попередню оплату за товари/послуги, то дана дія надає йому право на податковий кредит, та у разі якщо сума податкового кредиту перевищує податкові зобов`язання, такий платник податку може претендувати на бюджетне відшкодування відповідно до п.200.1 статті 200 ПК України.

Відповідно, ТОВ «Інспецпром» мало всі підстави включати до суми податкового кредиту та заявляти їх до бюджетного відшкодування за даними угодами.

Таким чином, податкове повідомлення рішення від 20 серпня 2020 року №0000115408, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 4 346 822,00 грн та визначено штрафні санкції в сумі 1 086 705,57 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем, на якого КАС України покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у акті перевірки та апеляційні скарзі обставин неотримання позивачем товару/послуг за сплачені грошові кошти.

Отже, суб`єкт владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не виконав, не навів підстав незаконності рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального чи процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

З огляду на надані позивачем документи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки підставою для декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування є фактична оплата отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Отже усі наведені аргументи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив присудити на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що між адвокатом Павленко А.В. та ТОВ "Інспецпром" було укладено Договір про надання правничої допомоги від 28 травня 2020 року та Додаток № 1 від 28 травня 2020 року до Договору про надання правничої допомоги від 28 травня 2020 року.

Відповідно до п.1.1 Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги адвокатом, за виконану роботу Клієнт сплачує Адвокату гонорар із розрахунку не менш ніж 800,00 гри. за одну годину роботи Адвоката, що складається в тому числі: підготовка документів по суті справи, процесуальних документів, подання до суду, участь в засіданні суду апеляційної інстанції - 10 000.00 грн. Згідно п.1.6 Додатку № 1 оплата Клієнтом гонорару Адвоката здійснюється після набрання рішенням суду законної сили.

На виконання умов вказаного договору адокатом було: надано поточні усні консультації, прийняття та вивчення документів, надання рекомендації, доведення позиції адвоката в спірних правовідносинах - витрачено 1 годину; складання та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, формування документів, підготовка доказів. направлення (поштою) копії відзиву на апеляційну скаргу та доказів відповідачу в справі; подання (поштою) відзиву на апеляційну скаргу та доказів до суду - витрачено 10 годин; відрядження до м. Києва, участь в судовому засіданні Шостого апеляційного адміністративного суду - 2 години, що підтверджується Звітом адвоката від 25 березня 2021 року.

Виконання адвокатом Павленко А.В. робіт (надання послуг) та їх прийняття ТОВ «Інспецпром» підтверджуються підписаним сторонами Актом підтвердження виконаної роботи від 25 березня 2021 року на загальну суму 10 000.00 грн. Адвокатом виписано ТОВ «Інспецпром» рахунок № 11 від 25 березня 2021 року на суму 10 000,00 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідачами під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не заперечувалося щодо відшкодування на користь позивача судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Судом проаналізовано зміст наданих позивачем документів щодо підтвердження обґрунтованості заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та зауважено, що надані докази свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України критеріям з огляду на складність, об`єм справи, а також суму податку, визначену у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь ТОВ "Інспецпром" витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір видається пропорційним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року - залишити без змін.

Стягнути з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інспецпром" (код ЄДРПОУ 44131658) понесені судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 13 квітня 2021 року.

Головуючий суддя:В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев