Постанова

від 13.04.2021 по справі 120/4780/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4780/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

13 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

позивача,представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької обласної державної адміністрації на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (прийнятого в м. Вінниці, повний текст складено 18.01.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної державної адміністрації, Управління розвитку транспорту Вінницької обласної державної адміністрації, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з ліквідації Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації., у якому просив:

- визнати дії голови Комісії з ліквідації Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Мізюка В.І. по наданню неповної інформації за запитом від 26.05.2020 протиправними;

- зобов`язати голову Комісії з ліквідації Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Мізюка В.І. надати повну інформацію на запит від 26.05.2020, що є в його розпорядженні;

- стягнути солідарно з відповідачів відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 25.05.2020 року звернувся до голови Комісії з ліквідації Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації із запитами на публічну інформацію у яких просив надати інформацію щодо оплати працівникам Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 01.12.2019 по 25.05.2020 та надати належним чином засвідчену копію платіжного доручення за реквізитами: Трансакція № 158888432, Складання - 21.12.2019, Валютування - 23.12.2019, Оплата - 24.12.2019, Сума платежу - 2693,47 грн., відображеного на "Єдиному веб-порталі використання публічних коштів ".

За результатами розгляду запитів Департамент житлово комунального господарства, енеретики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації листами від 29.05.2020 № 01-23-03/705 та від 09.06.2020 № 01-23.03/717 надав інформацію стосовно оплати працівникам Департаменту тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 01.12.2019 по 25.05.2020 та платіжне доручення від 21.12.2019 № 57.

Разом з тим позивач зазначає, що згідно "Єдиного веб-порталу використання публічних котів" ним встановлено виплату Департаментом житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації лікарняних 11 та 21 грудня 2019 року. Тому на думку позивача Комісією з ліквідації Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації було порушено вимоги п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме надано неповну інформацію, що стало причиною звернення до суду із цим позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Вінницька обласна державна адміністрація подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що державна адміністрація та її голова жодної дії по відношенню до позивача не вчиняли та не можуть бути відповідачем в зазначеній справі. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином докази по справі, не встановив хто саме з урахуванням подій ліквідації відповідача та його публічних правонаступників, є належним розпорядником інформації.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.05.2020 позивач звернувся до голови Комісії з ліквідації Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації із запитами на публічну інформацію у яких просив надати інформацію щодо оплати працівникам Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 01.12.2019 по 25.05.2020 та надати належним чином засвідчену копію платіжного доручення за реквізитами: Трансакція № 158888432, Складання - 21.12.2019, Валютування - 23.12.2019, Оплата - 24.12.2019, Сума платежу - 2693,47 грн., відображеного на "Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (spending.gov.ua)" (а.с.10-11).

За результатами розгляду запитів Департамент житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації листами від 29.05.2020 № 01-23-03/705 та від 09.06.2020 № 01-23.03/717 надав інформацію стосовно оплати працівникам Департаменту тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 01.12.2019 по 25.05.2020 та платіжне доручення від 21.12.2019 № 57 (а.с.12-15).

Повноту наданої відповіді на запит про надання копії платіжного доручення за реквізитами: Трансакція № 158888432, Складання - 21.12.2019, Валютування - 23.12.2019, Оплата - 24.12.2019, Сума платежу - 2693,47 грн. позивач не оспорює.

Натомість позивач зазначає, що згідно "Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (spending.gov.ua)" ним встановлено виплату Департаментом житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації лікарняних 11 та 21 грудня 2019 року. На думку позивача, Комісією з ліквідації Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації було порушено вимоги п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме надано неповну інформацію щодо оплати працівникам Департаменту тимчасової непрацездатності. Тому з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом оскарження є дії щодо надання неповної та недостовірної інформації на запит від 25.05.2020 року щодо оплати працівникам Департаменту тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 01.12.2019 по 25.05.2020.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (ст.34 Конституції України).

За змістом ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес врегульовано Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб`єктів стосовно отримання публічної інформації, врегульовані, зокрема, Законом України "Про інформацію" від 02.10.96 №2657-XII (далі - Закон від 02.10.96 № 2657-XII)

Відповідно до положень статті 1 Закону від 02.10.96 № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом від 13.01.2011 №2939-VI.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем 25.05.2020 року було подано запит в порядку, визначеному Законом від 13.01.2011 № 2939-VI, з огляду на що колегія суддів переверяє правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо спірних правовідносин, що склались між сторонами у зв`язку з поданням та розглядом такого запиту з урахуванням вимог Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

Статтею 1 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 3 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (стаття 4 Закону №2939-VI).

Згідно з нормами статті 5 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Відповідно до статті 12 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Положеннями п. 1-3 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Статтею 14 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI регламентовано, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до статті 19 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Згідно з положенням статті 20 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

З огляду на зазначене слідує, що право позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов`язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.

Відповідно до положень статті 23 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, у тому числі, надання недостовірної або неповної інформації.

Так, з матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до голови Комісії з ліквідації Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, як до розпорядника публічної інформації із запитом від 25.05.2020 у якому просив надати інформацію щодо оплати працівникам Департаменту житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 01.12.2019 по 25.05.2020 (а.с.10).

За результатами розгляду запиту Департамент житлово комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації листом від 29.05.2020 № 01-23-03/705 надав інформацію стосовно оплати працівникам Департаменту тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 01.12.2019 по 25.05.2020 (а.с.12-13).

Відповідно до листа від 29.05.2020 № 01-23-03/705 встановлено, що позивачу надано інформацію стосовно фактів оплати працівникам Департаменту тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 17.02.2020 по 28.05.2020.

Однак, у відповідь на інший запит, листом від 09.06.2020 № 01-23.03/717 позивачу надано належним чином засвідчену копію платіжного доручення за реквізитами: Трансакція № 158888432, Складання - 21.12.2019, Валютування - 23.12.2019, Оплата - 24.12.2019, Сума платежу - 2693,47 грн., відображеного на "Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (spending.gov.ua)" (а.с.14-15). При цьому, інформація про вказаний платіж у відповіді від 29.05.2020 № 01-23-03/705 не зазначено.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до витягу з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів" Департаментом не надано ще й інформацію про платіж від 21.12.2019 року який теж спрямовано на оплату працівникам Департаменту тимчасової непрацездатності.

Частиною 1 статті 22 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 22 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обгрунтованими та достатніми посилання позивача щодо порушення в процесі розгляду запиту норм Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, що полягало у наданні неповної інформації без належного обґрунтування підстав відмови.

Розглядаючи надано оцінку судом першої інстанції рішення щодо доводів відповідача про те, що інформація про виплати які проведені 11.12.2019 та 21.12.2019 не охоплювалася запитом позивача, то суд їх оцінює критично із таких мотивів.

Відповідно до запиту позивача від 25.05.2020 року слідує, що позивач просив надати інформацію щодо оплати працівникам Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (лікарняних) за період з 01.12.2019 по 25.05.2020 у формі таблички із зазначенням:

- дата видачі Листка непрацездатності;

- дата отримання Департаментом листа непрацездатності;

- дата подачі заяви-розрахунку до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення;

- дата виплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів (а.с.10).

З огляду на зазначене слідує, що позивачем було акцентовано увагу і в основній частині запиту і в четвертій колонці таблички у вигляді якої він просив надати інформацію щодо факту оплати за період з 01.12.2019 по 25.05.2020. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідачів про те, що запитувана інформація за період з 01.12.2019 по 25.05.2020 стосувалася саме оплати лікарняних, які були відкриті та закриті у вказаний період, а платежі від 11.12.2019 та 21.12.2019 не охоплюються запитом.

Посилання відповідачів на Акт від 15.10.2020 №1 Про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду , та про неможливість у зв`язку із цим надати інформацію, суд вважає безпідставними, з огляду на те, що предметом розгляду цієї справи є надання не відповідного документа, а надання публічної інформації, яка згідно Законом від 13.01.2011 №2939-VI може бути відображена та задокументована будь-яким засобом та на будь-яких носіях, та яка була отримана/створена в процесі виконання, зокрема, суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.12.2020 по справі №120/3930/19-а.

З огляд на зазначені обставини справи колегія судді вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем при розгляді запиту позивача від 25.05.2020 вимог Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, що проявилося у наданні неповної інформації без належного обґрунтування підстав відмови.

Щодо способу захисту порушених прав позивача, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з положеннями ч.1 ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, враховуючи, що Департаментом були допущені порушення норм закону при розгляді запиту позивача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача на доступ до публічної інформації, уповноваженого суб`єкта слід зобов`язати повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформацій від 25.05.2020 із урахуванням висновків суду у цій справі.

Визначаючись щодо суб`єкта, який повинен виконати обов`язок за судовим рішенням, то при його визначенні суд виходить із такого.

З матеріалів справи встановлено, що запит позивача був адресований Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (Комісії із його ліквідації).

Так, за своїм правовим статусом Департамент був структурним підрозділом облдержадміністрації, підпорядкований голові облдержадміністрації. Його статус визначався нормами ст. 5 Закону України Про місцеві державні адміністрації 9 квітня 1999 року № 586-XIV, постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 887 Про затвердження Типового Положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації , розпорядженням голови облдержадміністрації від 08 листопада 2017 року № 789 Про перелік структурних підрозділів облдержадміністрації та Положенням про Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації яке затверджувалося розпорядженням голови обласної державної адміністрації. Повноваженнями визначати структуру та склад місцевих державних адміністрацій наділений голова місцевої державної адміністрації.

17.09.2019 року Вінницькою обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження Про ліквідацію Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації та утворено Комісію з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (а.с. 47).

На підставі інформації про юридичну особу, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 16.10.2020 року внесено запис № 1001741110015011419 про припинення Департаменту як юридичної особи.

Припинення Департаменту стало підставою для постановлення ухвали суду від 03.12.2020 якою замінено Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації його правонаступниками - Управлінням розвитку транспорту Вінницької обласної державної адміністрації та Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації.

Підставою для заміни Департаменту його правонаступниками стали висновки суду про специфічну правову природу публічного правонаступництва органів державної влади, а також встановлення судом факту передачі повноважень Департаменту як структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади до вказаних Управлінь.

З огляду на зазначене колегія суддів зауважує, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи у разі встановлення судом факту їх порушення покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов`язку відновлення порушених прав до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Так, з матеріалів справи слідує, що порушення прав позивача мало місце не у зв`язку із виконанням Департаментом функцій місцевого органу виконавчої влади, а при розгляді його запиту на отримання публічної інформації про платежі, які здійснено Департаментом, як роботодавцем. Колегія суддів, виходячи із змісту та характеру повноважень, які передані від Департаменту до новоутворених Управлінь, на підставі положень якими керуються у своїй діяльності управління, мала б можливість розмежувати повноваження які перейшли до першого чи другого управління та зробити висновок про те, до завдань якого із утворених управлінь (як структурного підрозділу облдержадміністрації) віднесено виконання функцій у правовідносинах в яких порушено право особи. Попри це, у правових відносинах щодо розпорядження публічною інформацією кожне із управлінь як і Вінницька обласна державна адміністрація вважається розпорядником публічної інформації в розумінні ст.13 Закону від 13.01.2011 №2939-VI. При цьому обидва управління заперечили факт володіння інформацією яка цікавить позивача.

Однак, з огляду на зазначені обставини держава не може звільнятися від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого Департаменту.

Відповідно до норм пункту 51 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (Заява № 28924/04), інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих.

Частиною 1 статті 118 Конституції України визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Статтею 5 Закону України Про місцеві державні адміністрації регламентовано, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 р. № 887

Пунктом 1 Типового положення визначено, що структурний підрозділ місцевої держадміністрації (далі - структурний підрозділ) утворюється головою місцевої держадміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань.

Згідно з положеннями п.4-5 Типового положення вид структурного підрозділу (департамент, управління, відділ, сектор, інший структурний підрозділ, передбачений законом) та його статус як юридичної особи публічного права визначаються головою місцевої держадміністрації. Основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території.

Відповідно до п.п.2 п.10 Типового положення, положення про структурний підрозділ затверджується головою обласної державної адміністрації .

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виконання обов`язку в користь позивача за цим рішенням необхідно покласти на державу в особі Вінницької обласної державної адміністрації, як конституційний орган місцевої виконавчої влади, голова якого приймає рішення про утворення чи ліквідацію власних структурних підрозділів та здійснює розподіл повноважень між ними шляхом затвердження положень про відповідний структурний підрозділ. Тому позовні вимоги до утворених управлінь задоволенню не підлягають.

Відповідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування або зміни оскарженого рішення.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 квітня 2021 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.