Постанова

від 13.04.2021 по справі 500/2736/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2736/20 пров. № А/857/676/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - не з`явився;

від відповідачів - не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській обл. і Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик МК на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик МК до Головного управління ДПС у Тернопільській обл. та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Чепенюк О.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12.11.2020р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 12.11.2020р.),-

В С Т А Н О В И В:

22.09.2020р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ Логістик МК звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління /ГУ/ ДПС у Тернопільській обл., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, № 1792127/43463176 від 03.08.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р.;

зобов`язати Державну податкову службу /ДПС/ України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ податкову накладну № 1 від 13.07.2020р., подану позивачем, датою її подання - 21.07.2020р.;

судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу адвоката, в загальному розмірі 18400 грн. покласти на відповідачів (Т.1, а.с.1-9).

Відповідно до ухвали суду від 28.09.2020р. розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи (Т.2, а.с.66-67).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 1792127/43463176 від 03.08.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р.; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 06.05.2020р., подану позивачем, датою набрання рішення суду законної сили; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській обл. на користь позивача судові витрати у розмірі 5576 грн. 50 коп., у тому числі витрати по сплаті судового збору в розмірі 1576 грн. 50 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. (Т.2, а.с.123-138).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили позивач ТзОВ Логістик МК , відповідачі ГУ ДПС у Тернопільській обл. і ДПС України.

Ухвалою апеляційного суду від 01.04.2021р. апеляційну скаргу ДПС України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. у справі № 500/2736/20 повернуто апелянту через неусунення її недоліків, а саме: несплату судового збору за подання апеляційної скарги (Т.2, а.с.174-175, 237-239).

У поданій апеляційній скарзі позивач ТзОВ Логістик МК , покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити (Т.2, а.с.160-162).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно усталеної судової практики належним способом відновлення порушеного права платника податків є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну саме датою її подання на реєстрацію.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не суперечить закону, забезпечує ефективний захист його прав та узгоджується з останніми правовими позиціями Верховного Суду в аналогічних справах.

Окрім цього, зменшення судом першої інстанції витрат позивача на правничу допомогу є безпідставним та необґрунтованим. Власне визначення судом співмірної вартості роботи адвоката по даній справі в розмірі 4000 грн. може свідчити про те, що особисті уявлення суду про обсяг, характер та зміст такої роботи не є об`єктивними або відношення суду до такої роботи є зневажливим.

Розмір понесених позивачем витрат в ході розгляду даної справи підтверджено належними та допустимими доказами. Додаткові пояснення щодо відмови у стягненні на користь позивача таких витрат подано відповідачем саме з ініціативи та власне на вимогу суду.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів та не наведено конкретних обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, а доводи суду з цього питання зводяться до загальних заяв та цитувань закону.

Віднесення цієї справи до категорії незначних та наявність усталеної практики з певної категорії справ, не знімає з адвоката обов`язку збирати, перевіряти та аналізувати (вивчати) норми права, судову практику, обставини справи та кожний доказ як окремо так і в сукупності.

Доводи суду про те, що оформлення доказів та додатків не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки такі вже подавалися платником податків до податкового органу, спростовуються матеріалами даної справи та їх об`ємом.

За таких обставин, з огляду на доведеність позивачем реальності та підтвердження фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу, недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, підстави для їх зменшення у суду були відсутні.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС у Тернопільській обл., покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.125-129).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної чітко вказано критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а також пропозицію платнику надати пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.

ТзОВ Логістик МК подало для реєстрації податкової накладної копії окремих документів вибірково, зокрема, платником не долучено розрахункових документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, необхідних для надання послуг з транспортування врожаю з поля.

Інший учасник справи ДПС України не подав до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційні скарги в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ТзОВ Логістик МК зареєстровано 22.01.2020р. як юридична особа; основним видом діяльності підприємства є вантажний автомобільний транспорт (код видів економічної діяльності 49.14).

ТзОВ Логістик МК перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Тернопільській обл., зареєстровано платником ПДВ 01.03.2020р., що стверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т.1, а.с.172) та копією витягу з реєстру платників ПДВ від 03.03.2020р. (Т.1, а.с.174).

19.05.2020р. між позивачем та ТзОВ Мрія Сервіс укладено договір № 20200519/96 про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом (Т.1, а.с.18-24).

Відповідно до умов укладеного договору та додатків (замовлень) від 19.05.2020р. та 07.07.2020р. позивач забезпечує надання послуг з перевезення сільськогосподарських культур з полів та складів до складів та елеваторів замовника в межах Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Рівненської та Львівської областей. При цьому, серед інших умов, сторонами узгоджено конкретний перелік транспортних засобів, їх марку, модель, державний номер (пункт 5 додатку № 4) (Т.1, а.с.25, 26).

У п.п.3.5-3.8 вказаного договору сторони визначили форму організації та обліку робіт при перевезенні зерна від комбайнів до елеваторів з використанням даних GPS-трекерів, BLUETOOTH-міток (ідентифікатора кузова, який надає дозвіл на завантаження транспортного засобу з комбайнів замовника) та наклейок зі штрихкодами, що встановлюються замовником на всіх транспортних засобах перевізника; передбачили, що остаточні дані по загальному кілометражу, здійсненому перевізником під час надання послуг, визначаються на підставі даних, отриманих з GPS обладнання та підтверджуються маршрутним листом, або реєстром товарно-транспортних накладних /ТТН/, який завіряється підписами представників обох сторін. Датою надання послуг є дата зазначена у підписаних сторонами актах приймання- передачі наданих послуг. Відповідно до п.6.4. зазначеного договору разом з актом прийому- передачі наданих послуг, перевізник надає: товарно-транспортні накладні з відмітками про доставку вантажу до місця призначення; реєстр товарно-транспортних накладних (як додаток до акту про надання послуг).

13.07.2020р. за результатами наданих позивачем послуг з транспортування зерна в період з 01.07.2020р. по 10.07.2020р. сторонами підписано акт № 000000000024 на загальну суму 713507 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ 118917 грн. 99 коп. (Т.1, а.с.17).

Розрахунки між сторонами проведені 21.07.2020р., про що свідчить виписка по банківському рахунку ТзОВ Логістик МК (Т.1, а.с.27).

13.07.2020р. в рамках зазначених господарських операціях по факту надання послуг ТзОВ Логістик МК складено податкову накладну № 1 на загальну суму 713507 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ 118917 грн. 99 коп., яку позивач 21.07.2020р. скерував для реєстрації в ЄРПН (Т1, а.с.11-12).

Згідно квитанції від 21.07.2020р. податкову накладну доставлено до ДПС України, однак відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України її реєстрація зупинена та зазначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації податкової накладної (Т.1, а.с.12).

27.07.2020р. позивач ТзОВ Логістик МК надіслав в електронному вигляді пояснення та копії документів для реєстрації вказаної податкової накладної, що підтверджується відповідним повідомленням з додатками на 59 аркушах (Т.1, а.с.13).

У цих поясненнях вказано, що для здійснення господарської діяльності товариство орендує приміщення та автотранспорт для надання транспортних послуг по перевезенню зернових культур з поля; придбаваються запчастини, паливно-мастильні матеріали та різні комплектуючі для обслуговування автомобілів. У зв`язку з цим на приході не може бути поступлення по коду УКТ ЗЕД 49.41, а надання послуг відбувається.

На підтвердження надання послуг платником податків були надані наступні документи:

договір позички нерухомого майна від 02.03.2020р.;

договір користування нерухомим майном від 01.03.2020р.;

договори позички транспортних засобів № 1-03 від 12.03.2020р., № 2-03 від 12.03.2020р., № 9-03 від 16.03.2020р., № 18-03 від 02.06.2020р., № 8-03, від 16.03.2020р., № 10-03 від 16.03.2020р.;

договір поставки нафтопродуктів № 04-30-02 від 30.04.2020р.;

видаткові накладні № РН01040385 від 30.04.2020р., № РН-01070115 від 08.07.2020р., № 504 від 25.05.2020р.;

ТТН № РН 01040385 від 30.04.2020р., № РН 01070115 від 08.07.2020р., № РН504 від 25.05.2020;

договір постачання нафтопродуктів № 576 від 20.05.2020р.;

рахунок № 498 від 20.05.2020р.;

договір купівлі-продажу (запасних частин та шин) № 2013 від 01.03.2020р.;

видаткові накладні №№ 5507, 5535 від 07.05.2020р., № 6215 від 25.05.2020р., № 6371 від 27.05.2020р. на придбання шин,

договір № 7/2020 від 10.03.2020р. на придбання паливно-мастильних матеріалів та накладні про їх відпуск (гальмівної рідини, оливи, води для елетролітів, антифризу тощо) № 159 від 11.03.2020р., № 338 від 07.05.2020р., № 375 від 22.05.2020р., № 419 від 28.05.2020р.;

договір поставки № 4386 від 11.03.2020р. на придбання запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів, розхідних матеріалів та накладних на їх відпуск: № FTM00109781/20 від 21.05.2020р., № FTM00123919/20 від 05.06.2020р., № FTM00126962/20 від 10.06.2020р., рахунок № 000235918/20 від 21.05.2020р.;

договори про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 14 від 19.05.2020р., № 3 від 05.05.2020р., № 9 від 18.05.2020р., № 8 від 18.05.2020р., № 5 від 15.05.2020р., № 13 від 19.05.2020р., № 12 від 19.05.2020р., № 11 від 19.05.2020р., № 10 від 19.05.2020р., № 7 від 05.05.2020р., № 6 від 15.05.2020р., № 16 від 06.07.2020р., № 17 від 06.07.2020р.;

договір про надання послуг перевезення вантажів № 20200519/96 від 19.05.2020р.; акт № 000000000024 від 13.07.2020р., на підставі якого виписана податкова накладна № 1 від 13.07.2020р., реєстр товарно-транспортних накладних за період з 01.07.2020р. по 10.07.2020р., банківська виписка від 21.07.2020р. про надходження коштів від ТзОВ Мрія Сервіс (Т.1, а.с.17-30, 176-254; Т.2, а.с.1-45).

Факт надання такого переліку документів підтверджують представлені відповідачем скріншоти Журналу повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній (Т.2, а.с.80-99).

Також до матеріалів справи долучені ТТН, які відображені у реєстрі ТТН за період з 01.07.2020р. по 10.07.2020р., поданому до контролюючого органу разом з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній (Т.1, а.с.31-171).

Під час судового розгляду з`ясовано, що позивачем ТзОВ Логістик МК в процесі здійснення господарської діяльності використовуються наступні основні засоби:

склад - гараж площею 993 кв.м. за адресою: с.Трибухівці, вул.Горішня 62;

склад - автомайстерня площею 533,2 кв.м. за адресою: с.Передмістя, вул.Польова 27А (Т.1, а.с.175);

9 (дев`ять) вантажних автомобілів та автопричепи: DAF XT 105.460, д.н. НОМЕР_1 ; VOLVO FH 12.420, д.н. НОМЕР_2 ; RENAULT PREMIUM 420, д.н. НОМЕР_3 ; DAF CF 85.410, д.н. НОМЕР_4 , DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_5 .

25.03.2020р. позивачем отримано ліцензію на зберігання пального та укладено договори: № 576 від 20.05.2020р. на постачання нафтопродуктів з ТзОВ Роял Петрол (код ЄДРПОУ 43048983) та № 04-30-02 від 30.04.2020р. з ФОП ОСОБА_1 , відповідно до яких підприємством здійснюється придбання пального по мірі його використання в межах господарської діяльності.

Для забезпечення належної експлуатації та поточного ремонту транспортних засобів позивачем укладено ряд договорів на придбання запасних частин та інших розхідних матеріалів, у тому числі, договір купівлі-продажу № 2013 від 01.03.2020р. з ПП Капітан (код ЄДРПОУ 20090554), договір № 7/2020 від 10.03.2020р. з ТзОВ Автомаркет (код ЄДРПОУ 40473202), договір поставки № 4386 від 11.03.2020р. з ТзОВ КП Центр (код ЄДРПОУ 38169102).

У штат позивача прийнято 5 (п`ять) працівників, які виконують послуги з транспортних перевезень, що підтверджується Додатком 6 до Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ТзОВ Логістик МК від 13.08.2020р. (Т.1, а.с.181).

У випадку недостатньої кількості наявних транспортних засобів та трудових ресурсів позивач на умовах відповідних договорів використовує транспортні засоби та залучає для надання послуг з транспортування інших суб`єктів господарювання (Т.1, а.с.235-254; Т.2, а.с.1-45).

За результатами розгляду пояснень та документів, поданих платником податків, після зупинення реєстрації податкової накладної, Комісією ГУ ДПС у Тернопільській обл. прийнято рішення № 1792127/43463176 від 03.08.2020р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р. з підстав ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (Т.1, а.с.14).

Не погоджуючись із цим рішенням, позивач 06.08.2020р. подав скаргу в адміністративному порядку на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Однак рішеннями Комісії ДПС України № 42394/43463176/2 від 14.08.2020р. скарга позивача залишена без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. - без змін (Т.1, а.с.16).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що у квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 13.07.2020р. міститься лише загальне посилання на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без визначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податків.

Вказана обставина свідчить про необґрунтованість віднесення розглядуваної господарської операції до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Стосовно зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відомостей про те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 є відсутніми в таблиці даних платника податку на додану вартість/ПДВ/, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), то такі не відповідають дійсності. Із поданої відповідачем ГУ ДПС у Тернопільській обл. до відзиву на позов таблиці даних платника ПДВ ТзОВ Логістик МК вбачається, що такий код УКТЗЕД 49.14. зазначений платником (Т.2, а.с.78). В свою чергу податковим органом 30.07.2020р. прийнято рішення не враховувати цю таблицю даних платника податків.

Комісія ГУ ДПС у Тернопільській обл., незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього первинні документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р., без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням документів підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН не містить жодних підкреслень у даній графі.

При цьому, подані ТзОВ Логістик МК для реєстрації податкової накладної документи відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Тернопільській обл. рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачами те, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 13.07.2020р. в ЄРПН датою набрання законної сили рішенням суду. Будь-яких підстав для реєстрації спірної податкової накладної датою її фактичного надходження немає.

Також судом вирішено стягнути з відповідача ГУ ДПС у Тернопільській обл. судові витрати, зокрема, витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 4000 грн., розмір яких визначено судом із врахуванням складності справи, реальним обсягом вчинених адвокатом дій адвоката по збору доказів, підготовці документів та витраченого часу.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України (у редакції, чинній з 31.12.2017р.) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМ України.

Редакція п.201.16 ст.201 ПК України змінена на підставі Закону України № 2245-VIII від 07.12.2017р. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році .

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону доручено КМ України до 01.03.2018р. визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На час виникнення спірних відносин порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюється постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Відповідно до п.п.4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п.п.6 і 7 цього Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Із наведеного слідує, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно з п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р.

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначає про відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Сформована та надіслана позивачу квитанція від 21.07.2020р. про зупинення реєстрації податкової накладної визначає таку підставу зупинення як відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товар/послуг 49.41 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Аналіз п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, щоб встановити наявність у господарської операції ознаки ризиковості слід встановити визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію належить навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у п.1 Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї п.11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме конкретні документи слід надати платнику податків та яких обставин повинні стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою.

Щодо зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відомостей про те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 є відсутніми в таблиці даних платника податку на додану вартість/ПДВ/, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), то як вірно встановив суд першої інстанції, такі твердження податкового органу не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, із поданої відповідачем ГУ ДПС у Тернопільській обл. до відзиву на позов таблиці даних платника ПДВ ТзОВ Логістик МК вбачається, що такий код УКТЗЕД 49.14. зазначений платником (Т.2, а.с.78).

Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019р., перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Наведена норма визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

В розглядуваному випадку підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р. слугувало ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (відповідно до відзиву - вказані документи стосуються придбання ТМЦ, необхідних для надання послуг по транспортуванню врожаю, а також ТТН).

Проте, таке формулювання не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими первинними документами.

Незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього первинні документи, Комісія ГУ ДПС у Тернопільській обл. прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р. без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Тобто, відповідач ГУ ДПС у Тернопільській обл. формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р. в ЄРПН з посиланням на ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, без врахування наданих позивачем документів, що є недопустимим.

Водночас, висновки податкового органу щодо ненадання відповідних підтверджуючих документів по наведеній господарській операції спростовується наявними у справі письмовими доказами.

При цьому, подані ТзОВ Логістик МК для реєстрації податкової накладної документи відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Тернопільській обл. рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Матеріалами справи не спростовано те, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, враховуючи те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що фактичною підставою для зупинення податкової накладної позивача було те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, є відсутніми в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

В поясненнях, скерованих згідно повідомлення № 1 від 27.07.2020р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, ТзОВ Логістик МК зазначало про зміст господарської операції: транспортування врожаю з полів.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що в останнього не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р.

При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Аналіз спірної податкової накладної свідчить про її відповідність тим вимогам, які до неї висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної , і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначеної накладної.

Застосовуючи такий спосіб відновлення прав позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р.

Зокрема, пунктом 19 цього Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Водночас, під час розгляду справи суд не встановив будь-яких підстав для реєстрації спірної податкової накладної датою її фактичного надходження до ЄРПН.

Покликання апелянта ТзОВ Логістик МК на судову практику суду касаційної інстанції колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вказані справи стосуються застосування попереднього Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 117 від 21.02.2018р.

Частиною другою ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Colder v. the United Kingdom), пп. 2836. Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia . заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-П) .

За усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою в суді першої інстанції від адвоката, в загальному розмірі 18400 грн.

На підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом позивача представлено:

договір про надання правової допомоги № 8 від 20.08.2020р., укладений з адвокатом Котис В.Я. (Т.2, а.с.59);

додаток № 1 до договору про надання правової допомоги - розрахунок вартості правової допомоги (Т.2, а.с.60), в якому наведений детальний опис робіт та їх вартість (аналіз обставин справи та норм права; пошук та аналіз судової практики; збір, аналіз та систематизація доказів; підготовка та написання позовної заяви, оформлення доказів);

додаток № 2 до договору про надання правової допомоги - акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатом витрачено 23 години; вартість послуг склала 18400 грн. (Т.2, а.с.61);

ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВО № 1008016 від 16.09.2020р. (Т.2, а.с.64);

квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 16.09.2020р. на суму 18400 грн. (Т.2, а.с.62).

Отже, надані суду апеляційної інстанції матеріали доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу саме в розглядуваній адміністративній справі.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477- IV від 23.02.2006р. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу у вигляді підготовки, вивчення та аналізу доказів та судової практики в аналогічних справах, підготовки позову та додатків до нього.

Враховуючи складність справи, часткове задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову та значення справи для позивача, усталену судову практику по наведеній категорії справ, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000 грн.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що, здійснюючи внесення готівкових коштів в рахунок оплати послуг адвоката, позивачем ТзОВ Логістик МК не представлено підтверджуючих документів щодо зняття готівкових коштів із банківських рахунків або наявності таких в касі підприємства.

Водночас, представлена квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 16.09.2020р. не дає можливості ідентифікувати відповідальну особу ТзОВ Логістик МК , яка безпосередньо здійснювала оплату готівковими коштами послуг адвоката.

Отже, підсумовуючи викладене в розрізі наведених доводів апелянтів, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У розглядуваних випадках позивач був позбавлений можливості надати ґрунтовні пояснення і підтверджуючі документи на виконання вимог постанови КМ України № 1165 від 11.12.2019р., яка передбачала перелік документів для аналізу, оскільки не володів повною інформацією про підстави для зупинення реєстрації податкових накладних.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків чи підстави для зупинення реєстрації.

Водночас, позивачем представлено на розгляд податкового органу достатню кількість первинних документів, що дозволяє встановити зміст проведеної операції, через що в останнього не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної № 1 від 13.07.2020р.

Також судом першої інстанції із врахуванням всіх обставин справи визначено вірний розмір витрат на правову допомогу адвоката в сумі 4000 грн., який є співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Клопотання ГУ ДПС у Тернопільській обл. щодо відмови у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу викладено у додаткових поясненнях цього відповідача (Т.2, а.с.117-118), а відтак в суду першої інстанції були наявними достатні правові підстави для його розгляду у відповідності до вимог ч.6 ст.134 КАС України для розгляду питання про зменшення таких витрат.

Водночас, лише квитанція до прибуткового ордеру, оформлена адвокатом, а також факт проведення готівкових розрахунків між юридичною та фізичною особою, не дають можливості дійсно підтвердити сплату спірних коштів саме позивачем - ТзОВ Логістик МК .

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянтів, які наведені у поданих ними апеляційних скаргах, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянтів ТзОВ Логістик МК та ГУ ДПС у Тернопільській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській обл. і Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик МК на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2020р. в адміністративній справі № 500/2736/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на апелянтів Головне управління ДПС у Тернопільській обл. і Товариство з обмеженою відповідальністю Логістик МК .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 14.04.2021р.