Постанова

від 20.04.2010 по справі 2а-358/10/11/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.04.10

Справа №2а-358/10/11/0170

о 14 годині 10 хвилин

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу     

за позовом   Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим          

до   Приватного підприємства "Таврія-Біц"              

про стягнення заборгованості у сумі 66497,27грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Ялта АРК звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства "Таврія-Біц" про стягнення заборгованості  з орендної плати за землю за період з січня по липень 2009р. у сумі 66497,27грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем  у встановлені законом строки та розмірі не  сплачується орендна плати за земельні ділянки комунальної власності.  У судовому засіданні, яке відбулося 04.03.2010р. ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим відмовлено у задоволенні клопотання позивача про збільшення позовних вимог,  оскільки, відповідно до положень ст. 51 КАС України, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Проте, у заявленому клопотанні позивачем фактично  змінено як підставу адміністративного позову так  його предмет.  

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - під розписку, надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою,  доказів, підтверджуючих  поважність причин неприбуття у судові засідання не надав, заяв про неможливість розгляду справи за відсутністю представника до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Приватне підприємство "Таврія-Біц" (код ЄДРПОУ 19178166) зареєстроване виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 25.12.1992 року (а.с.16-17).

Відповідач знаходиться на обліку платників податків у ДПІ  в м. Ялта АР Крим (а.с.9).

Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі сплачують земельний податок. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні (ст. 5 Закону України “Про плату за землю”).   

Згідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.  

Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідачем самостійно надано 28.01.2008р. за № 2966 податкову декларацію орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008р. (а.с.13).

Згідно з податковою  декларацією орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності  за 2008 рік,  відповідачем нараховано  до сплати за поточний рік сума у розмірі 54342,00грн., яка  підлягає сплаті на протязі року щомісячно  у розмірі 4528,50грн.

Самостійно відповідачем сплачена орендна плата за землю за 2008р. у сумі 46726,40грн., залишок у сумі 7615,60грн., станом на день розгляду справи  відповідачем не сплачено.

Відповідачем самостійно надано 28.01.2009р. за № 4098 податкову декларацію орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. (а.с.13).

Згідно з податковою  декларацією орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності  за 2009 рік,  відповідачем нараховано  до сплати за поточний рік сума у розмірі 62400,00грн., яка  підлягає сплаті  протягом  року  рівними частками щомісячно  у сумі 5200,00грн.(а.с.12).

15.06.2009р. відповідачем до ДПІ у м. Ялта АР Крим надана податкова   декларація  орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності № 45471  за 2009 рік з уточненим  розрахунком орендної плати за землю, у якій визначено до сплати з травня 2009р. у сумі 12693,89грн. щомісячно (а.с.14).

Таким чином, відповідач за 2009рік повинен сплати орендну  плату за землю у сумі 122351,12грн.: за січень - квітень - 20800,00грн., за травень - грудень - 101551,12грн.

Станом на 08.09.2009р. відповідачем не здійснено сплату  орендної плати  за період з січня до липня 2009р. у сумі 58881,67грн. (4*5200,00грн. +3*12693,89грн.).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі – Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю”№2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.2 ст.1 даного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У встановлені законом строки відповідач не сплатив податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 2008р. у сумі 7615,60грн. та за період з січня до липня 2009р. у сумі 58881,67грн., а усього у сумі 66497,27грн., а відтак, позовні вимоги  є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює  застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове  відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 3 Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активи платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.   

Таким чином, позовні вимоги позивача  про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 66497,27грн. засновані на законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.     

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні  20.04.2010 року.

У повному обсязі постанову складено 26.04.2010 року.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Таврія-Біц" (код ЄДРПОУ 19178166) податкову заборгованість з орендної плати за землю за 2008р. у сумі 7615,60грн., за період з січня до липня 2009р. у сумі 58881,67грн., а усього у сумі 66497 (шістдесят шість тисяч чотириста дев'яносто сім тисяч) 27 копійок в дохід місцевого бюджету       м. Ялта АР Крим на р/р 33217812700039, код платежу 13050200( орендна плата з юридичних осіб) в УГК в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 34740850.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний  суд  через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі та  поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності  особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги поставно, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.     

Суддя                                                                Москаленко С.А.