Постанова

від 19.05.2010 по справі 2а-1169/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року < ЧАС >

м. Полтава

Справа № 2а-1169/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря  – Дрижирук М.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2010 року  Лубенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" про припинення юридичної особи, посилаючись на те, що неподання відповідачем податкової звітності більше року /не звітується з моменту взяття на податковий облік/ є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи відповідно до частини 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, надавши суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання свого уповноваженого представника не направив, хоча про розгляд справи повідомлявся за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як місце його реєстрації.

Згідно з частиною 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом  відповідної службової особи.

Узгоджується таке і з положенням статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, відповідно до якого якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, є підстави вважати, що відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі зібраних судом та долучених до матеріалів справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача в цьому випадку не може бути визнана перешкодою для відправлення правосуддя.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" (ідентифікаційний код 31240555) 28.12.2000 зареєстроване Лубенським міськвиконкомом як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №17452.

Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією відповідач взятий на облік як платник податків і зборів (обов’язкових платежів) з 17.01.2005.

Відповідач і на цей час має правовий статус юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 59 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання, чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом - за рішенням суду, а відповідно до частини 6 цієї статті суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Статтею 247 зазначеного Кодексу встановлено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою /позовною заявою/ про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

З набранням чинності з 01.07.2004 Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” положення пункту 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та статей 59, 247 Господарського кодексу України повинно застосовуватися з врахуванням норм цього Закону. Так, згідно Прикінцевих положень розділу VІІ Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. А відтак, заявлена позивачем вимога про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" відповідає повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративного суду, та підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, встановлені частиною другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”. Однією з таких підстав відповідно до вказаної норми є неподання юридичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно з частиною 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до органів державної податкової служби та інших контролюючих органів податкові декларації та розрахунки у строки встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме підпункту  4.1.4 пункту 4.1 статті 4 - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Судовим розглядом з’ясовано та з матеріалів справи вбачається, зокрема з довідки Лубенської ОДПІ, відповідач не подавав податкову звітність з моменту взяття його на податковий облік. Тобто строк, упродовж якого відповідач не подає звітність, перевищує один рік.

Заборгованість по платежах перед бюджетом згідно з даними довідки Лубенської ОДПІ у відповідача відсутня. А відтак судом не виявлено фактів того, що позивач недобросовісно користується своїм повноваженням на звернення до суду з позовом про припинення  суб'єкта господарювання.

За таких обставин, заявлена податковим органом вимога про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи відповідача визнається судом законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись  статтями 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" про припинення юридичної особи задовольнити.

Припинити юридичну особу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність", зареєстровану  Лубенським міськвиконкомом 28.12.2000, про що зроблено запис у журналі реєстраційних справ за №17452 (ідентифікаційний код юридичної особи 31240555).

В день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору Лубенської міської ради Полтавської області для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність".

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.  Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк