Постанова

від 03.03.2009 по справі 12/475

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 03.03.2009 р.                                                                                 № 12/475

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва про проведення перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру»,

встановив:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про проведення перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру», в якому просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва провести з 22 травня 2008 року відповідно до чинного законодавства перерахунок призначеної йому пенсії у зв’язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури та переказати її на його особистий рахунок в АКБ «Форум», номер якого є у Центрі нарахування та виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Позивач у суді свій позов підтримав повністю і просив його задовольнити, аргументуючи тим, що відповідачем виплачується йому пенсія з недотриманням Закону України «Про прокуратуру», а також не враховується позиція Конституційного Суду України, зокрема, яка викладена у Рішенні  КСУ від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва при виплаті ОСОБА_1 пенсії  діяло в межах повноважень, наданих йому законами та підзаконними нормативно-правовими актами України, зокрема, у відповідності до законодавства, що регулює відносини у сфері фінансування з Державного бюджету України.

Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши докази по справі, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та з 14.10.2002 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

При цьому позивач, вважаючи, що відповідачем виплачується йому пенсія з недотриманням вимог закону, а саме обмежується її розмір, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва із зверненням про перерахунок пенсії.

Проте листом від 08.07.08 року №7266/06 Управлінням було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, а саме на п.10 даної постанови КМ України, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру»не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.

Вищезазначені обставини визнані сторонами і не оспорювались у суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.17 ст. 501 Закону України “Про прокуратуру” призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 №34 “Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України” у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання апарату органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, судів та інших органів, внесено зміну щодо підвищення на 45 відсотків посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі “Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Підпунктом 2 п. 38 розділу II  Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” доповнено ст. 501 Закону України “Про прокуратуру”пунктом 14 такого змісту: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць”.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". При цьому Конституційним судом України зазначено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Разом з тим, пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством), - 10 тис. гривень на місяць.

Як з’ясовано, вищезазначена норма постанови КМ України дублює положення п.38 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що визнанні КСУ неконституційними.

З огляду на встановлене, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що Верховною Радою України не передбачено жодного механізму відновлення дії ст.501 Закону України “Про прокуратуру”в редакції, що діяла до внесення змін Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а також на п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530, оскільки останньою всупереч закону звужено зміст прав і свобод працівників прокуратури на отримання пенсії.

При цьому, як вбачається, право на перерахунок призначеної пенсії, враховуючи вищезазначені нормативно-правові акти, настало у позивача раніше ніж набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.08 року №530, яка набрала чинності 22.05.08 року.

В силу ст.58 Конституції України  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Положеннями частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;  2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;  10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження вичерпно визначені у законі.

В статті 6 КАС  України закріплено принцип, згідно якого кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на положення КАС України та інших процесуальних законів, дана справа є справою адміністративної юрисдикції і підлягає до розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аргументовано спростувати позицію позивача представник відповідача у суді не зміг.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163  КАС України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва провести ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року відповідно до чинного законодавства України перерахунок призначеної йому пенсії у зв’язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури та переказати її на його особистий рахунок №26252590002/12059 в АКБ «Форум», відділення №2016, дані про який є у Центрі нарахування та виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Цвіркун Ю.І.