Постанова

від 13.04.2021 по справі 756/3131/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №756/3131/16-ц головуючий у суді І інстанції: Майбоженко А.М.

провадження №22-ц/824/6008/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Мостової Г.І., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія Моор і Кросондович , ОСОБА_2 , Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних і фізичних осіб підприємців про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ АК Моор і Кросондович , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників.

Позовна заява мотивована тим, що 06 липня 2009 року протоколом № 1/7 загальних зборів учасників ТОВ АК Моор і Кросондович затверджено нову редакцію статуту товариства, відповідно до якої учасниками товариства є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після смерті якої 26 лютого 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О. М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з частки у статутному капіталі ТОВ АК Моор і Кросондович у розмірі 50 % статутного капіталу товариства, що становить 190,00 грн..

28 грудня 2015 року ОСОБА_1 подав заяву загальним зборам ТОВ АК Моор і Кросондович та просив провести загальні збори учасників, порядком денним яких будуть наступні питання: його вступ до складу учасників ТОВ АК Моор і Кросондович з часткою у статутному капіталі 50 % замість померлої ОСОБА_4 ; визнання його учасником ТОВ АК Моор і Кросондович з часткою 50 % у статутному капіталі; внесення змін до статутних документів ТОВ АК Моор і Кросондович .

15 січня 2016 року ТОВ АК Моор і Кросондович в особі генерального директора ОСОБА_7 надіслано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як учаснику, повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства. Зокрема, загальні збори повинні були відбутися 18 лютого 2016 року о 10 год. 00 хв. за адресою: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 23, офіс 1.

Незважаючи на це, 11 лютого 2016 року відбулись загальні збори учасників ТОВ АК Моор і Кросондович в особі учасника ОСОБА_2 з часткою 50 % статутного капіталу, оформлене протоколом № 1/16, на яких вирішено: відмовити ОСОБА_1 - спадкоємцю ОСОБА_4 , у прийнятті до складу учасників ТОВ АК Моор і Кросондович ; виплатити йому у грошовій формі частку у майні товариства, яка належала спадкодавцю на момент смерті; у зв`язку із виплатою спадкоємцю частини майна ОСОБА_2 вносить додатковий грошовий внесок до статутного капіталу товариства у розмірі 190,00 грн, внаслідок цього розмір статутного капіталу товариства буде складати 380,00 грн; перерозподілити статутний капітал ТОВ АК Моор і Кросондович у зв`язку зі зміною складу учасників товариства наступним чином: учасником товариства є ОСОБА_2 , який є власником 100 % у статутному капіталі товариства, розмір частки складає 190,00 грн; звільнити генерального директора товариства ОСОБА_5 з 11 лютого 2016 року; призначити генеральним директором ОСОБА_2 з 12 лютого 2016 року; затвердити та підписати нову редакцію статуту ТОВ АК Моор і Кросондович та надати генеральному директору ОСОБА_2 повноважень на проведення та організацію державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною учасників, директора, підписання заяви на проведення реєстрації змін та інших необхідних документів та дій із правом передоручення.

18 лютого 2016 року уповноважений представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , прибула на засідання загальних зборів учасників ТОВ АК Моор і Кросондович за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 23, офіс 1. Генеральним директором ТОВ АК Моор і Кросондович ОСОБА_7 було роз`яснено, що учасники не з`явились, а тому збори не уповноважені приймати рішення, про що було складено протокол реєстрації учасників.

Позивач вважав, що рішення загальних зборів учасників ТОВ АК Моор і Кросондович від 11 лютого 2016 року № 1/16 не відповідає нормам чинного законодавства України, порушуючи його права та інтереси, і підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з огляду на те, що під час прийняття рішення був відсутній кворум для проведення загальних зборів і прийняття рішення, порушено порядок скликання, а також порушено права та інтереси позивача як спадкоємця на переважне право на вступ до учасників товариства.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АК Моор і Кросондович в особі учасника ОСОБА_2 , оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року № 1/16 та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 552,00 грн..

У червні 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову та просив суд: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АК Моор і Кросондович в особі учасника ОСОБА_2 , оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року № 1/16; визнати недійсним статут ТОВ АК Моор і Кросондович в новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року № 1/16; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, зміна складу або інформації про засновників ТОВ АК Моор і Кросондович , проведену 17 лютого 2016 року; скасувати державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах ТОВ АК Моор і Кросондович , проведену 17 лютого 2016 року; стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2206,00 грн..

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Адвокатська компанія Моор і Кросондович , ОСОБА_2 , Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних і фізичних осіб підприємців про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, адвокат Грицик Денис Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що суди попередніх, урахувавши наявність судового рішення про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "АК "МООР і Кросондович", що оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року №1/16, не перевірили наявність підстав для задоволення, як похідних, позовних вимог про визнання недійсним статуту товариства в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року. Вважає, що в силу рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2016 року по справі №910/3731/16 відповідно та ч. 4 ст. 82 ЦПК України вже встановлено незаконність рішення загальних зборів учасників ТОВ "АК "МООР і Кросондович", що було оформлено протоколом загальних зборів учасників товариства від 11 лютого 2016 року №1/16, разом з тим, не розглянута позовна вимога про визнання недійсним Статуту ТОВ "АК "МООР і Кросондович" в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом №1/16 від 11 лютого 2016 року як похідної вимоги. Вказує, що станом на 11 лютого 2016 року позивач мав статус спадкоємця учасника, що підтверджується витягом ЄДР, який є публічною інформацією. Відповідач не приймав жодного рішення загальних зборів учасників щодо прийняття позивача до складу учасників, а матеріали справи не містять такого рішення. Проте до цього часу існує Статут відповідача, який затверджений незаконним рішенням від 11 лютого 2016 року і учасник ОСОБА_2 може його вільно використовувати під час оформлення будь-яких документів. Звертає увагу суду на те, що з огляду на предмет оскарження у даній справі, спірні правовідносини від 11 лютого 2016 року, позивач є спадкоємцем учасника ТОВ "АК "МООР і Кросондович" на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.02.2015 року і оскаржуване рішення загальних зборів учасників відповідача від 11.02.2016 року, в тому числі зміни до статуту від 11.02.2016 року, порушують права позивача як спадкоємця, а не учасника юридичної особи.

Учасники справи відзивів на апеляційні скарги, у встановлений апеляційним судом строк, не подали.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позовні вимоги у даній справі, а саме: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АК Моор і Кросондович в особі учасника ОСОБА_2 , оформлене протоколом від 11.02.2016 року за № 1/16; визнання недійсним статуту ТОВ АК Моор і Кросондович в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом від 11.02.2016 року за № 1/16; скасування державної реєстрацію змін до установчих документів, зміни складу або інформації про засновників ТОВ АК Моор і Кросондович , проведеної 17.02.2016; скасування державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах ТОВ АК Моор і Кросондович , проведену 17.02.2016, суд приходить до висновку, що вимоги про визнання недійсним статуту товариства в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, яке вже скасовано судом господарської юрисдикції, та скасування державної реєстрації таких змін в установчих документах, є похідними позовними вимогами у корпоративному спорі, який виник з корпоративних правовідносин, що склалися між сторонами у спорі з приводу набуття і реалізації позивачем ОСОБА_1 корпоративних прав. А тому, враховуючи, що правовідносини між сторонами носять корпоративний характер, дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю. Розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ передбачено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

При цьому суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ч. 6 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Тобто, головною ознакою корпоративного спору є те, що вказаний спір розглядається виключно господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин, передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Спори за позовами учасників юридичної особи про визнання недійсними установчих документів або їх частин, змін до них належать до корпоративних спорів, оскільки установчі документи юридичної особи затверджуються під час її створення, подаються для державної реєстрації та в подальшому регулюють відносини щодо управління нею. Корпоративними також є спори про ліквідацію юридичної особи чи скасування її державної реєстрації за позовами учасників (засновників, акціонерів, членів) до цієї юридичної особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З аналізу норм діючого законодавства, які регулюють корпоративні правовідносини, вбачається, що корпоративні права можуть виникати у особи внаслідок заснування (участі в заснуванні) юридичної особи; набуття корпоративних прав шляхом внесення додаткового вкладу на підставі рішення товариства про збільшення статутного капіталу - первинний спосіб набуття корпоративних прав.

До похідного способу набуття корпоративних прав відноситься набуття особою вже існуючих корпоративних прав на підставі вчинення правочинів, спадкування або правонаступництва, рішення суду.

Корпоративні правовідносини - це відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, а корпоративний спір - це спір, що виникає з корпоративних правовідносин та пов`язаний із захистом корпоративних прав та законних інтересів учасників цих відносин.

Похідний характер вказаних позовних вимог визначений також і у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 756/3131/16-ц.

Судом встановлено, рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року та ухвалою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 року, у справі № 910/3731/16 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АК Моор і Кросондович , відділу державної реєстрації юридичних і фізичних осіб - підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним рішення, скасування державних реєстраційних дій визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ АК Моор і Кросондович , оформлене протоколом від 11.02.2016 року за № 1/16, на підставі якого внесено реєстраційний запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що непов`язані зі змінами в установчих документах № 10691070024003685, та реєстраційний запис про внесення змін до установчих документів, зміна складу або інформація про засновників № 10691050023003685 на підставі рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 11.02.2016 року за № 1/16. У частині вимог до відділу державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Оболонського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування реєстраційних записів, внесених на підставі рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 11.02.2016 року № 1/16 відмовлено з мотивів того, що вказані вимоги позивачем заявлені передчасно.

Позивач звернувся у порядку цивільного судочинства з позовними вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ АК Моор і Кросондович в особі учасника ОСОБА_2 , оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року № 1/16; визнання недійсним статуту ТОВ АК Моор і Кросондович в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року № 1/16; скасування державної реєстрації змін до установчих документів, зміни складу або інформації про засновників ТОВ АК Моор і Кросондович , проведену 17 лютого 2016 року; скасування державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах ТОВ АК Моор і Кросондович , проведену 17 лютого 2016 року.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказані позовні вимоги мають похідний характер від корпоративного спору та залежать від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.

Відтак, суд апеляційної інстанції, ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Доводи апеляційної скарги про те, що суди попередніх, урахувавши наявність судового рішення про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "АК "МООР і Кросондович", що оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року №1/16, не перевірили наявність підстав для задоволення, як похідних, позовних вимог про визнання недійсним статуту товариства в новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом від 11 лютого 2016 року. А також, що в силу рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2016 року по справі №910/3731/16 відповідно та ч. 4 ст. 82 ЦПК України вже встановлено незаконність рішення загальних зборів учасників ТОВ "АК "МООР і Кросондович", що було оформлено протоколом загальних зборів учасників товариства від 11 лютого 2016 року №1/16, разом з тим, не розглянута позовна вимога про визнання недійсним Статуту ТОВ "АК "МООР і Кросондович" в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, що оформлене протоколом №1/16 від 11 лютого 2016 року як похідної вимоги, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до п.13 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді й переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Доводи апеляційної скарги про те, що станом на 11 лютого 2016 року позивач мав статус спадкоємця учасника, що підтверджується витягом ЄДР, який є публічною інформацією. Відповідач не приймав жодного рішення загальних зборів учасників щодо прийняття позивача до складу учасників, а матеріали справи не містять такого рішення. Проте до цього часу існує Статут відповідача, який затверджений незаконним рішенням від 11 лютого 2016 року і учасник ОСОБА_2 може його вільно використовувати під час оформлення будь-яких документів. А також, що з огляду на предмет оскарження у даній справі, спірні правовідносини від 11 лютого 2016 року, позивач є спадкоємцем учасника ТОВ "АК "МООР і Кросондович" на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.02.2015 року і оскаржуване рішення загальних зборів учасників відповідача від 11.02.2016 року, в тому числі зміни до статуту від 11.02.2016 року, порушують права позивача як спадкоємця, а не учасника юридичної особи, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18), від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19 (провадження № 12-165гс19), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 1106апп19) та від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 (провадження № 1008апп19) викладено висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України. Крім того, у суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що він як представник спадкоємця оспорює його права щодо не прийняття останнього у товариство та права щодо діяльності товариства. Разом з цим зазначив, що свідоцтво про право на спадщину та частка позивача у спадщині ні ким не оспорюється.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку закриття провадження у справі та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами положення п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 13 квітня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіГ.І. Мостова О.І. Сліпченко