КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
======================================================================
Справа №360/1680/19 Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є.
Провадження №22-ц/824/7733/21 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
14 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Холодила Петра Васильовича на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року про відмову в залишенні без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Холодила П.В. про залишення позовної заяви без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Холодило П.В. подав 02 квітня 2021 року апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Разом з тим, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, враховуючи наступне.
Статтею 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Так, відповідно до ст. 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову в залишення позовної заяви без розгляду не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Положеннями ст. 353 ЦПК України учасникам справи надано процесуальне право апеляційного оскарження лише ухвали суду про залишення позовної заяви без розглядую
Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 - адвокат Холодило П.В. оскаржує ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні його клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яка не може бути самостійним предметом оскарження у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства, так як остання відсутня в переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Заперечення на таку апеляційну скаргу можуть бути подані лише під час апеляційного оскарження рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи по суті позовних вимог.
Отже, встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц.
Таким чином, право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Так, у відповідності до ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Холодила Петра Васильовича на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року про відмову в залишенні без розгляду позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 353, 357 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Холодила Петра Васильовича на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 09 березня 2021 року про відмову в залишенні без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2021 |
Оприлюднено | 15.04.2021 |
Номер документу | 96269568 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Голуб Світлана Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні