Постанова

від 17.05.2010 по справі 2-а-1045/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 травня 2010 р.                       Справа № 2-а-1045/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання:   Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Павлова Вадима Георгійовича

відповідача :   не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності   

до: товариства з обмеженою відповідальністю машинно-технологічної станції "Агропром"

про: стягнення заборгованості

                                                         ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю машино-технологічної станції (далі-ТОВ МТС) "Агропром" про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що станом на 15.03.2010 року за ТОВ МТС "Агропром" рахується прострочена заборгованість перед Фондом по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 5273,77 грн.

В ході судового розгляду справи, позивачем були зменшені позовні вимоги у зв'язку з помилковим включенням до заявленої суми боргу 5273,77 грн. суми в розмірі 2627,57 грн., яку вже стягнутою на користь Фонду згідно постанови Вінницького кружного адміністративного суду від 29.07.2009 року по адміністративній справі № 2-а-3074/09/0270, у зв'язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2646,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахування змінених, посилаючись на обставини викладені в позові, просив задовольнити позов.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином (а.с.15,18).

   Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після з’ясування думки представника позивача - дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

       Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

       Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №3210 від 22.09.1998 р. ТОВ МТС «Агропром» є юридичною особою та зареєстроване Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області 04.09.1998 року, код ЄДРПОУ –30067792, місцезнаходження: Вінницька область, Козятинський район, смт. Бродянецьке, вул. Робітнича, 44 (а.с.7).

     Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

  Також встановлено, що внаслідок несплати ТОВ МТС "Агропром" коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 2646,20 грн., згідно поданого підприємством звіту за 2009 рік, на час розгляду справи дана сума не погашена.

   Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих доказів, суд виходить з нижченаведеного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон) керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності –некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно до ст. 23 Закону страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць – у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Згідно з п.1 Порядку подання та обліку звітів по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.03.2004 року №21, всі страхувальники повинні щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт встановленої форми за 2009 рік, однак визначена у ньому сума страхових внесків сплачена відповідачем не була.

Частиною 1 статті 30 Закону визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.  

         Згідно зі ст. 8 Закону спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування  з  тимчасової втрати  працездатності  в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,  та  в судовому порядку.

         Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись з позовом до суду, діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.   

         Станом на час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав, розмір позовних вимог не оспорює з огляду на відсутність письмових заперечень та інших доказів.

           Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

    Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Доказів добровільного погашення відповідачем простроченої заборгованості матеріали справи не містять.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

                                                        ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю машинно-технологічна станція "Агропром" (22100, Вінницька область, Козятинський район, смт. Бродецьке, вул. Робітнича, 4, р/р 26005009786 в ВАТ СКБ "Дністер", МФО 302430, код ЄДРПОУ 30067792) на користь виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (21037, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, р/р 37178500300001 в УДК у Вінницькій області (для ФССзТВП), МФО 802015, ЄДРПОУ 26076756) прострочену заборгованість в сумі 2646 грн. 20 коп. (дві тисячі шістсот сорок шість гривень 20 копійок).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 18.05.2010 року.  

Суддя                      Загороднюк Андрій Григорович

17.05.2010