Ухвала

від 05.04.2021 по справі 761/10411/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10411/21

Провадження № 1-кс/761/6672/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві

клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін Київ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року (справа №761/28639/20) у кримінальному провадженні №32014100110000192 від 27 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ :

18березня 2021року адвокат ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Бруклін Київ» звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року (справа №761/28639/20) у кримінальному провадженні №32014100110000192 від 27 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, в обґрунтування якого зазначила наступне.

В обґрунтування клопотання, адвокат ОСОБА_4 зазначає, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32014100110000192 від 27 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчогосудді Шевченківськогорайонного судум.Києва від28вересня 2020 року(справа№761/28639/20)було задоволеноклопотання прокуроравідділу ОфісуГенерального прокурорапро накладенняарешту намайно танакладено арештна майно,а саме:земельні ділянкиз кадастровиминомерами 5110137500:02:002:0026;5110137500:02:002:0027;5110137500:02:002:0039;5110137500:02:002:0042;5110137500:02:002:0043;5110137500:02:002:0045;5110137500:02:002:0046; 5110137500:02:002:0051; 5110137500:02:002:0055; 5110137500:02:002:0056; 5110137500:02:002:0058; які орендуються ТОВ «Бруклін Київ» на підставі договорів оренди.

Адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, оскільки вказані земельні ділянки були передані ТОВ «Бруклін Київ» в оренду виключно на строк дії договорів оренди об`єктів нерухомості, облікованих на балансі ДП «ОМТП», які розміщені на території вказаних земельних ділянок.

Крім того, зазначає, що процедура добровільної відмови та припинення права постійного користування ДП «ОМТП» вказаними земельними ділянками була успішно виконана, і лише після цього ТОВ «Бруклін Київ» була отримана практична можливість реалізувати своє гарантоване законом право на отримання вказаних земельних ділянок в оренду на строк дії договорів оренди нерухомого майна, що на них розташоване. Правомірність викладеного підтверджується висновками експертного дослідження №151/20 будівельно технічної експертизи.

Також,адвокат ОСОБА_4 зазначає,що ТОВ «Бруклін Київ» немає жодного відношення до кримінального провадження №32014100110000192 від 27 травня 2014 року. Таким чином, на думку заявника, арешт на його майно було накладено безпідставно та необґрунтовано, а тому потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала.

Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ «Бруклін Київ», в судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час проведення судового розгляду повідомлялася належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила.

Прокурор ОСОБА_3 в судовомузасіданні заперечувавщодо задоволенняклопотання проскасування арештумайна.Зазначив,що досудоверозслідування вкримінальному провадженні№32014100110000192від 27травня 2014року триває,арешт наземельні ділянкибуло накладеноз метоюзбереження речовихдоказів вкримінальному провадженні.Просив врахувати,що ухвалоюслідчого суддіпро накладенняарешту намайно,не булозаборонено правокористування вказанимиземельними ділянками. Вказує,що потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала

Враховуючи передбачені ч.2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ «Бруклін Київ».

Слідчий суддя вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32014100110000192 від 27 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року (справа №761/28639/20) було задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 5110137500:02:002:0026; 5110137500:02:002:0027; 5110137500:02:002:0039; 5110137500:02:002:0042; 5110137500:02:002:0043; 5110137500:02:002:0045; 5110137500:02:002:0046; 5110137500:02:002:0051; 5110137500:02:002:0055; 5110137500:02:002:0056; 5110137500:02:002:0058; які орендуються ТОВ «Бруклін Київ» на підставі договорів оренди.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року вбачається, що арешт на земельні ділянки було накладено з метою збереження речових доказів, оскільки вони є предметом кримінального правопорушення. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014100110000192 від 27 травня 2014 року наразі триває, земельні ділянки з кадастровими номерами 5110137500:02:002:0026; 5110137500:02:002:0027; 5110137500:02:002:0039; 5110137500:02:002:0042; 5110137500:02:002:0043; 5110137500:02:002:0045; 5110137500:02:002:0046; 5110137500:02:002:0051; 5110137500:02:002:0055; 5110137500:02:002:0056; 5110137500:02:002:0058, на які накладено арешт, визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того,що наданій стадіїрозслідування вищезазначенийзахід забезпеченнявтратив своюактуальністьта які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ «Бруклін Київ», в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

На підставі викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін Київ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року (справа №761/28639/20) у кримінальному провадженні №32014100110000192 від 27 травня 2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1