Постанова
від 12.04.2021 по справі 925/993/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. Справа№ 925/993/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021

(повний текст рішення складено 01.02.2021)

у справі № 925/993/20 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради

до Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой"

про стягнення 244 287,93 грн

за участю представників:

від позивача: Житнікова Т.А.;

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ПП "Черкаси-Інтерстрой" про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 244 287,93 грн за договором генпідряду № 39 від 08.10.2018, з яких 222 777,73 грн штрафу у розмірі 7% річних від суми неповернутого/невідпрацьованого авансу за весь період прострочення та 21 510,20 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 222 777,73 грн, 21 510,20 грн інфляційних та 3 664,32 грн судового збору.

Суд дійшов висновку, що наведене у договорі положення про стягнення штрафу у розмірі 7 (семи) відсотків річних від суми неповернутого та невідпрацьованого авансу за весь період прострочення має правову природу річних, право на нарахування яких визначено у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.02.2021 (суддя Кучеренко О.І.) відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про стягнення 10 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Не погодившись з рішенням, ПП "Черкаси-Інтерстрой" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 та ухвалу цього суду від 02.02.2021 у справі № 925/993/20 та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити у позові, стягнути з Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради судові витрати відповідача по розгляду справи в суді першої інстанції, а саме витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10 000 грн; стягнути з позивача судові витрати відповідача по розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме витрати на сплату судового збору в сумі 5 496,48 грн та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.

За твердженням скаржника, судом не враховано, що відповідач використав аванс, а умовами п. 8.4 договору встановлена відповідальність лише за несвоєчасне повернення суми невикористаного авансу, а не за несвоєчасне відпрацювання чи його не повернення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Черкаси-Інтерстрой" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 у справі № 925/993/20 та призначено до розгляду на 23.03.2021.

09.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її безпідставність.

В судовому засіданні 23.03.2021 представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, наполягаючи на обґрунтованості позовних вимог.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.04.2021.

В судове засідання 12.04.2021 представники скаржника не з`явились, про причини неявки у судове засідання не повідомили, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті і від відповідача не надходили клопотання про розгляд апеляційної скарги в присутності його представника, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе продовжити розгляд справи за відсутні представників скаржника за наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 08.10.2018 між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (замовник) та ПП "Черкаси-Інтерстрой" (генпідрядник) укладений договір генпідряду № 39, на умовах якого генпідрядник зобов`язався виконати роботи по об`єкту: Капітальний ремонт бул. Шевченка від вул. Університетської до вул. Можайського (Класифікатор ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках № 1-3 договору, які є невід`ємними його частинами, а також згідно з проектно-кошторисною документацією на виконання цих робіт, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених цим договором.

Генпідрядник зобов`язаний розпочати роботи за договором протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання від замовника документів, передбачених п. 4.1.3 цього договору при умові отримання замовником права на виконання будівельних робіт в порядку встановленому законодавством України, і завершити виконання робіт до 30.12.2019 (п. 2.1 договору).

Строк виконання робіт: протягом строку дії договору та згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 4). Календарний графік виконання робіт уточнюється в частині обсягу та строку виконання робіт в межах фактичного фінансування поточного року після прийняття рішення Черкаської міської ради про міський бюджет на відповідний бюджетний період (в частині бюджету розвитку), а також змін до нього. Виконання робіт може бути здійснено достроково (п. 2.2 договору).

У пункті 3.1 договору сторонами погоджено, що ціна договору є твердою та складає 31 914 766,00 грн з ПДВ в розмірі 5% - 1 595 738,00 грн. При цьому:

- фінансування 2018 року бюджетні зобов`язання щодо оплати коштів в порядку передбаченому цим договором беруться в межах доведеної суми бюджетних асигнувань, згідно з рішенням Черкаської міської ради від 12.06.2018 №2-3391 "Про внесення змін до рішення міської ради від 29.01.2018 №2-2886 "Про міський бюджет на 2018 рік", що становлять 14 765 000,00 грн;

- бюджетні зобов`язання щодо оплати залишку коштів, а саме 17 149 766,00 грн, виникають після укладення додаткової угоди, виключно за умови наявності коштів в межах доведеної суми бюджетних асигнувань установлених постійним кошторисом замовника в межах фактичного фінансування відповідного бюджетного періоду після прийняття рішення Черкаської міської ради про міський бюджет на відповідний бюджетний період (в частині бюджету розвитку).

Замовник має право перерахувати генпідряднику попередню оплату (аванс) для виконання робіт річного обсягу передбаченого проектно-кошторисною документацією на розрахунковий рахунок генпідрядника у розмірі до 50% від розміру фінансування відповідного бюджетного періоду, наведеного в п. 3.1 договору, відповідно до постанови КМУ від 23.04.2014 №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (п. 3.2 договору).

Термін відпрацювання авансу становить до 3 (трьох) місяців з моменту отримання цього авансу, але не пізніше 20 грудня відповідного бюджетного періоду з дати перерахування такого авансу на рахунок генпідрядника. Після закінчення цього терміну протягом 1 (одного) робочого дня, невикористані та невідпрацьовані кошти авансу генпідрядник має повернути на розрахунковий рахунок замовника (п. 3.2.3 договору).

Оплата робіт (крім суми авансу) здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника за фактично виконані роботи на умовах відстрочки платежу до 30 (тридцяти) банківських днів із моменту та на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в та довідок форми № КБ-3 (пункт 3.5 договору).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами форми № КБ-2в протягом 5-ти робочих днів з моменту офіційного повідомлення замовника про готовність об`єкту підряду до приймання. Замовник зобов`язаний прийняти виконані генпідрядником роботи протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту подання їх до прийняття. Термін подання до прийняття виконаних робіт день передачі замовнику акта здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в (п. 5.2, 5.3 договору).

У випадку відмови замовника підписати акт здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в підготовлений генпідрядником, замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в письмово повідомляє генпідрядника про причину відмови підписання акту здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в. Протягом 10 днів з дати отримання генпідрядником повідомлення про причину відмови підписання акту здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, за ініціативи генпідрядника, сторони складають двосторонній акт з переліком виявлених недоліків, і визначенням строку їх виправлення (п. 5.5 договору).

У разі несвоєчасного повернення суми авансу, з порушенням терміну встановленого п. 3.2.3 договору генпідрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків річних від суми неповернутого та невідпрацьованого авансу за весь період прострочення (п. 8.4 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань (п. 10.1 договору).

Додатковими угодами сторонами вносились зміни до договору

Зокрема, 14.04.2020 сторонами підписано додаткову угоду № 10 до договору, за якою п. 3.1 договору викладено в наступній редакції: Ціна договору становить 31 914 766,00 грн з ПДВ. При цьому:

- фінансування 2018 року 7 163 606,00 грн;

- фінансування 2019 року 11 484 813,00 грн;

- фінансування 2020 року бюджетні зобов`язання щодо оплати коштів в порядку, передбаченому цим договором беруться в обсязі, не більшому ніж доведена замовнику сума бюджетних асигнувань.

В новій редакції викладено Календарний графік виконання робіт (додаток № 4).

На виконання умов договору відповідач надав позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 04.04.2019 на суму 5 000 000,00 грн на перерахування попередньої оплати за договором.

04.04.2019 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 5 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4.

Актом приймання виконаних робіт № 11 за червень 2019 року від 26.06.2019 відповідачем підтверджено виконання робіт на суму 439 901,00 грн., актом приймання виконаних робіт № 12 за серпень 2019 року від 05.08.2019 відповідачем підтверджено виконання робіт на суму 891 947,00 грн., актом приймання виконаних робіт № 13 за жовтень 2019 року від 16.10.2019 відповідачем підтверджено виконання робіт на суму 3 002 533,00 грн., актом приймання виконаних робіт № 14 за березень 2020 року від 11.03.2020 відповідачем підтверджено виконання робіт на суму 665 919,00 грн.

Для перерахування попередньої оплати за договором відповідач надав позивачу рахунок-фактура №СФ-0000007 від 03.07.2019 на суму 3 000 000,00 грн.

03.07.2019 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 3 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 42.

Актом приймання виконаних робіт № 14 за березень 2020 року від 11.03.2020 відповідачем підтверджено виконання робіт на суму 518 004,00 грн., актом приймання виконаних робіт № 15 за квітень 2020 року від 27.04.2020 відповідачем підтверджено виконання робіт на суму 34 937,00 грн., актами приймання виконаних робіт № 17 та № 18 за травень 2020 року від 13.05.2020 відповідачем підтверджено виконання робіт на суму 291 490,00 грн.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що перераховані позивачем кошти у сумі 8 000 000,00 грн були використані у визначений у договорі строк, а також доказів на підтвердження повернення невикористаного авансу.

Таким чином, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено сторонами у судовому засіданні, відповідач частково виконав підрядні роботи на суму перерахованого авансу, підтвердивши факт виконання актами приймання-передачі виконаних робіт. Водночас, на час звернення позивача з позовом до суду відповідач аванс повність не відпрацював і не повернув його залишок у розмірі 927 164,00 грн позивачу у визначений у договорі строк. Протягом строку розгляду справи відповідач надав позивачу акти здачі-приймання виконаних робіт форми № КБ-2 №19 від 04.08.2020 за липень 2020 року на суму 927 164,00 грн, що становить залишок суми авансування будівельних робіт, у зв`язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог у цій частині.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, правовідносини пов`язані з виконанням будівельних робіт унормовані главою 33 ГК України, а питання будівельного підряду також главою 61 ЦК України. Також до вказаних правовідносин застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", які відповідно до ЦК України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.

Будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення зазначених робіт можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (у тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено ГК України.

Відповідно до статті 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

Аналогічні положення містяться також у ст. 837 ЦК України, а також у пунктах 4, 5 Загальних умов Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005, якими визначено, що за договором підряду підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об`єкт будівництва), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов`язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 4 ст. 879 та ч. 4 ст. 882 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

У п. 8.4 договору сторони передбачили відповідальність генпідрядника за прострочення. У разі несвоєчасного повернення суми авансу, з порушенням терміну встановленого п. 3.2.3 договору, генпідрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків річних від суми неповернутого та невідпрацьованого авансу за весь період прострочення

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 22.09.2020 № 918/631/19 (12-42гс20) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування ст. 625 ЦК, викладених у постановах ВСУ від 16.09.2014 № 921/266/13-г/7 ( 3-90гс14) та від 18.10.2017 № 910/8318/16 (3-133гс17); у постановах КГС ВС від 07.03.2018 № 910/23585/16, від 14.03.2018 № 910/24853/13, від 26.10.2018 № 910/1775/18, від 20.1..2018 № 916/75/18, від 21.06.2019 № 910/9288/18, від 01.07.2019 № 910/5773/18, від 24.09.2019 № 922/1151/18, від 17.10.2018 № 923/1151/17, від 18.12.2019 № 906/190/19; у постанові КЦС ВС від 21.11.2018 № 745/26/16-ц (61-14087св18).

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти), є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли замовник має право вимагати повернення суми авансу за договором будівельного підряду.

З урахування того, що відповідачем порушено термін, встановлений п. 3.2.3 договору позивачем правомірно нараховано штрафні санкції у розмірі 7 відсотків річних від суми неповернутого та невідпрацьованого в цей час авансу за весь період прострочення, на підставі п. 8.4 договору та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Здійснивши вірний розрахунок, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 21 510,20 грн. та штрафні санкції у сумі 222 777,73 грн.

Беручи до уваги положення ст. 257, ст. 258, 261 ЦК України, враховуючи періодичність нарахувань та дату звернення з даним позовом, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо спливу позовної давності.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог та підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті у даній справі ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 не знайшли свого підтвердження, оскільки суд належним чином вирішив питання про розподіл судових витрат, відмовивши відповідачу відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, з огляду на задоволення позову, у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу адвоката.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення та ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Черкаси-Інтерстрой" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.02.2021 у справі № 925/993/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.02.2021 у справі № 925/993/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/993/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Дата ухвалення рішення12.04.2021
Оприлюднено16.04.2021

Судовий реєстр по справі —925/993/20

Ухвала від 08.06.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Бакуліна С. В.

Постанова від 12.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Хрипун О.О.

Ухвала від 07.04.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Хрипун О.О.

Ухвала від 19.02.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Хрипун О.О.

Ухвала від 02.02.2021

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Рішення від 20.01.2021

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Ухвала від 06.10.2020

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Ухвала від 21.08.2020

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

Ухвала від 07.08.2020

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Кучеренко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні