Рішення

від 06.04.2021 по справі 910/16782/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2021Справа № 910/16782/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИН ПЛЮС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС"

про стягнення 121 054, 47 грн.

за зустрічної позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИН ПЛЮС"

про визнання відсутнім прав за договором

за участю представників:

від ТОВ " ПРОКСИН ПЛЮС ": Піхотний М.Д.

від ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС ": не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИН ПЛЮС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" про стягнення заборгованості у сумі 121 054, 47 грн, з яких: заборгованість у сумі 110 034, 00 грн, інфляційні витрати у сумі 5 257, 89 грн, 3% річних у сумі 5 762, 58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №112/2018 від 26.09.2018.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 03.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16782/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

30.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" подано до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИН ПЛЮС" про визнання відсутнім прав за договором №112/2018 від 26.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2020 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИН ПЛЮС" про визнання відсутнім прав за договором, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, подальший розгляд справи №910/16782/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

14.01.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС " надійшов відзив на зустрічний позов, в якому відповідач за зустрічним позовом заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що дії позивача за зустрічним позовом полягають у прийнятті виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджується фактом підписання акту приймання виконаних робіт та податковою накладною №24 від 28.12.2018 на загальну суму 110 034,00 грн. Також, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" не надав жодних доказів неукладення між сторонами договору №112/2018 від 26.09.2018 та не заперечує сам факт виконання робіт за договором. Окрім того, відповідач за зустрічним позовом у відповідності до ст. 90 ГПК України надав відповіді на запитання, які поставлені ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" у зустрічному позові.

У підготовчому засіданні 27.01.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 16.02.2021 у зв`язку з неявкою представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

15.02.20121 через відділ діловодства суду від ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" надійшло клопотання про витребування у ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС" оригіналу договору №112/2018 від 26.09.2018 та клопотання про призначення судово-технічної та почеркознавчої експертизи у справі.

У підготовчому засіданні 16.02.2021 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав суду для огляду оригінал договору №112/2018 від 26.09.2018.

Щодо клопотання ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" про витребування доказів, то суд залишив без задоволення вказане клопотання, з огляду на надання ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС" оригіналу договору №112/2018 від 26.09.2018 для огляду у судовому засіданні.

У підготовчому засіданні 16.02.2021 суд відклав розгляд клопотання ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" від 15.02.2021 про витребування доказів та призначення експертизи у справі, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 02.03.2021.

22.02.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС" надійшли заперечення проти клопотання ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" про призначення експертизи у справі посилаючись на те, що візуально підпис директора ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" ОСОБА_1 та відтиск печатки на договорі не мають відмінностей з підписами та відтисками печатки на акті прийманні виконаних робіт та інших договорах, укладених між сторонами, не надання доказів вибуття печатки з володіння ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" та не надання доказів, які б спростували факт формування податкового кредиту за фактом отримання послуг від ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС" за спірним договором.

01.03.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

У підготовчому засіданні 02.03.2021 суд зобов`язав представника ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС" у строк до 16.03.2021 надати пояснення щодо наданої відповідачем заяви свідка та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 16.03.2021.

05.03.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС" надійшли заперечення проти клопотання ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" про призначення експертизи у справі та пояснення щодо заяви свідка.

16.03.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

У підготовчому засіданні 16.03.2021 судом розглянуто клопотання ТОВ "Енергосервіс" про призначення судово-технічної та почеркознавчої експертизи у справі.

В обґрунтування клопотання про призначення судово-технічної та почеркознавчої експертизи у справі відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) посилається на те, що керівник ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" не підписував договір №112/2018 від 26.09.2018 та пов`язану з ним первинну документацію.

У відповідності до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими статтею 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Однак, суд зазначає, що в процесі розгляду справи, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань, а фактичні обставин справи, можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової почеркознавчої та технічної експертизи, у зв`язку із чим, відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС".

У судовому засіданні 16.03.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/16782/20 до судового розгляду по суті на 06.04.2021, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

29.03.2021 через відділ діловодства суду від ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС" надійшли пояснення по справі.

Представник ТОВ "ПРОКСИН ПЛЮС" в судовому засіданні 06.04.2021 надав пояснення по суті первісних позовних вимог, проти зустрічного позову заперечив.

Представник ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС" у судове зсідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи по суті не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 06.04.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Проксин Плюс (виконавець, позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергосервіс (замовник, відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом) укладений договір №112/2018 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався у 2018 року надати: послуги зі встановленням системи пожежної сигналізації за адресою: м. Київ, вулиця Академіка Курчатова,11-А , а замовник зобов`язався прийняти і оплатити дані послуги на умовах, визначених цим договором.

Сума цього договору становить: 110 034,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 18 339,00 грн. (п. 3.1. договору).

Згідно із п. 3.3. договору, розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником послуг після пред`явлення виконавцем акту наданих послуг протягом 30 днів.

Відповідно до 4.1. та 4.2. договору сторони погодили, що виконавець надає послуги до 31.12.2018. Місце надання послуг: м. Київ, вулиця Академіка Курчатова, 11-А.

У відповідності до п. 5.1. договору замовник зобов`язався: в повному обсязі сплачувати за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом наданих послуг, зазначеному у п. 3.3. даного договору.

Водночас, відповідно до п. 5.3. договору виконавець зобов`язався: забезпечити надання послуг у строки встановлені цим договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; готувати акти наданих послуг і подавати замовнику до 5 числа наступного місяця; забезпечити встановлення обладнання та передати його на баланс замовника актами прийому передач.

Цей договір набирає чинності з дня підписання та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 9.1. договору).

Також, між сторонами підписано додаток № 1 до договору Розрахунок вартості послуг , додаток Договірна ціна. Послуги із встановлення системи пожежної сигналізації за адресою: м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 11-А, що здійснюється в 2018 році та Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що на виконання умов договору, відповідач за первісним позовом прийняв надані ТОВ Проксин Плюс послуги (виконані роботи), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 110 034,00 грн, які ТОВ Енергосервіс підписано без будь-яких зауважень.

Однак, ТОВ Енергосервіс не здійснило оплату виконаних ТОВ Проксин Плюс робіт (наданих послуг) по договору №112/2018. У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ Енергосервіс взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості у розмірі 110 034,00 грн.

ТОВ Проксин Плюс направило на адресу ТОВ Енергосервіс претензію за вих. № 130820/1, в якій просило у семиденний строк з моменту отримання цієї претензії здійснити оплату наданих послуг на загальну суму 110 034,00 грн по договору № 112/2018 від 26.09.2018. Претензія залишена відповідачем за первісним позовом без задоволення.

Також, ТОВ Проксин Плюс заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 5257,89 грн та 3% річних у сумі 5762,58 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю Енергосервіс заявлено зустрічний позов про визнання відсутнім прав за договором №112/2018 від 26.09.2018.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю Енергосервіс посилається на те, що уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс не підписувала договір №112/2018 від 26.09.2018, що свідчить про відсутність будь-яких прав та обов`язків за цим договором.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №112/2018 від 26.09.2018 за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договору підряду та надання послуг.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом на виконання умов договору, ТОВ Проксин Плюс надав послуги (виконав роботи) ТОВ Енергосервіс , що підтверджується довідкою від 28.12.2018 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року від 28.12.2018 на суму 110 034,00 грн.

Зазначені акти та довідка про витрати підписані відповідачем за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) без зауважень та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до 3.3. договору, розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником послуг після пред`явлення виконавцем акту наданих послуг протягом 30 днів.

Як підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) за договором №112/2018 від 26.09.2018 становить 110 034,00 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

ТОВ Енергосервіс , в порушення взятих на себе зобов`язань повну оплату наданих послуг (виконаних робіт) не здійснив, у зв`язку із чим, заборгованість ТОВ Енергосервіс перед позивачем за первісним позовом становить 110 034,00 грн.

Заперечень щодо суми боргу відповідачем за первісним позовом не наведено.

Також, судом враховано, що позивачем за первісним позовом складено податкову накладну №24 від 28.12.2018 на суму 110 034,00 грн та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 15.01.2019. Копія податкової накладної №24 від 28.12.2018 та квитанції про реєстрацію наявні у матеріалах справи.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що податкова накладна № 24 на суму 110 034,00 грн, зареєстрована ТОВ Проксин Плюс в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнята ТОВ Енергосервіс шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Статтею 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом статті 198.2 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Статтею 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи викладене, ТОВ Енергосервіс прийнято виконані ТОВ Проксин Плюс роботи шляхом підписання податкової накладної № 24 на суму 110 034,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач за первісним позовом посилається на те, що останнім подано до контролюючих органів уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 15.03.2021.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

З урахуванням вище викладеного та з огляду на реєстрації податкової накладної - 15.01.2019 та подання відповідачем за первісним позовом уточнюючий розрахунок від 15.03.2021, тобто після тривалого періоду та звернення позивача з первісним позовом до суду, наведені відповідачем за первісним позовом пояснення є необґрунтованими та судом не приймаються.

Більш того, відповідач за первісним позовом не надав обґрунтувань щодо своєчасного звернення до контролюючих органів з розрахунком податкових зобов`язань.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 110 034,00 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє первісні позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 110 034,00 грн.

У зв`язку із прострочення грошового зобов`язання позивачем за первісним позовом нараховані інфляційні втрати у сумі 5257,89 грн та 3% річних у сумі 5762,58 грн.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунок нарахованих інфляційних втрат у сумі 5257,89 грн та 3% річних у сумі 5762,58 грн. є арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у цій частині.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ Енергосервіс до ТОВ Проксин Плюс про визнання у ТОВ Проксин Плюс відсутності прав за договором 112/2018 від 26.09.2018, суд зазначає наступне.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 ГПК України).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

ТОВ Енергосервіс заявляючи зустрічний позов про визнання у ТОВ Проксин Плюс відсутності прав за договором №112/2018 від 26.09.2018, а також заперечуючи первісний позов посилається на те, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосервіс ОСОБА_1 не підписував договір №112/2018 від 26.09.2018.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази, зокрема договір №112/2018 від 26.09.2018, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року та встановлено, що з боку позивача за зустрічним позовом вказані документи підписані директором ТОВ Енергосервіс - ОСОБА_1

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на час вчинення правочинів директором ТОВ Енергосервіс є ОСОБА_1 , що не заперечувалось позивачем за зустрічним позовом.

Судом взято до уваги, що на договорі №112/2018 від 26.09.2018 окрім підпису директора позивача за зустрічним позовом міститься відбиток печатки ТОВ Енергосервіс .

Частинами 1 та 4 статті 58-1 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Відповідно до пунктів 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N 1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Відбиток печатки, що засвідчує підпис посадової особи, ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи. У документах, створених на основі уніфікованих форм, печатка ставиться на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М. П.".

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за цих обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас, суд відзначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів в підтвердження протиправного використання печатки іншою особою або належних доказів втрати, викрадення печатки ТОВ Енергосервіс .

Також, в підтвердження наведеним доводам, позивачем не надано суду жодних документів, які б містили інший відтиск печатки ТОВ Енергосервіс , ніж той, який міститься на договорі №112/2018 від 26.09.2018, а також іншого документа, який мітить інший підпис директора Товариства.

Окрім того, позивачем не надано ні пояснень, ні доказів щодо визнання договору №112/2018 від 26.09.2018 недійсним.

З огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не спростовано факту укладення договору №112/2018 від 26.09.2018 між ТОВ Енергосервіс та ТОВ Проксин Плюс .

Також, позивачем за зустрічним позовом надано заяву свідка - директора ТОВ Енергосервіс ОСОБА_1 , яка засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим номер 252.

У заяві свідок ОСОБА_1 вказав, що не підписував договір №112/2018 від 26.09.2018 та пов`язану з ним первинну документацію.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Посилання директора ОСОБА_1 на не підписання договору не спростовують факту наданих відповідачем за зустрічним позовом послуг згідно первинних документів та зареєстрованих податкових накладних, при цьому, згідно із наявних у матеріалах справи договорів №118/2018 від 08.11.2018, № 123/2018 від 06.12.2018, № 122/2018 від 06.12.2018, які укладені між ТОВ Проксин Плюс та ТОВ Енергосервіс та актів приймання виконаних робіт за означеними договорами, які частково були оплачені ТОВ Енергосервіс , вбачається, що на договорах №118/2018 від 08.11.2018, № 123/2018 від 06.12.2018, № 122/2018 від 06.12.2018 та актах міститься підпис ОСОБА_1 та печатка ТОВ Енергосервіс , які є ідентичні між підписом та відбитком печатки на договорі №112/2018 від 26.09.2018, а тому суд не вбачає наявність ознак підроблення доказів, які позивачем за первісним позовом надані до матеріалів справи.

Наявні у матеріалах справи докази у сукупності спростовують обставини викладені у заяві свідка. Суд відзначає, оскільки факт надання послуг відповідачем за зустрічним позовом у відповідності до умов договору (п.3.3. договору) може встановлюватись виключно відповідним первинним документом (акт наданих послуг), такі обставини не можуть встановлюватися на підставі показань свідків не підтверджених первинними документами, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, в порядку ст. 86 ГПК України судом вказаний доказ (заява свідка ОСОБА_1 ) відхиляється та не приймається судом як належний та доказ у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Жодних доказів в підтвердження відсутності у ТОВ Проксин Плюс прав за договором №112/2018 від 26.09.2018 позивачем за зустрічним позовом не надано.

Оцінивши докази наявні в матеріалах справи та надані сторонами під час розгляду справи, суд прийшов до висновку, що доводи позивача за зустрічним позовом про відсутність прав у ТОВ Проксин Плюс не підтверджені належними та достатніми доказами. З огляду на вище встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем за зустрічним позовом вимог.

Враховуючи вище викладене, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИН ПЛЮС" про визнання відсутнім прав за договором.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИН ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" про стягнення заборгованості у сумі 121 054, 47 грн, з яких: заборгованість у сумі 110 034, 00 грн, інфляційні витрати у сумі 5 257, 89 грн, 3% річних у сумі 5 762, 58 грн. та відмовляє у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" про визнання відсутнім прав за договором.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом та судовий збір за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІС" (02090, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ, будинок 5, офіс 408/3, ідентифікаційний код 32771803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКСИН ПЛЮС" (07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 3 Б, ідентифікаційний код 33341238) заборгованість у розмірі 110 034,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 5257,89 грн, 3% річних у розмірі 5762,58 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.04.2021

Суддя О.В. Гулевець