Рішення

від 01.04.2021 по справі 120/5441/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 квітня 2021 р. Справа № 120/5441/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Воронюк В.В.

представників позивача: Кшановського О.Д., Залокоцької В.Д.

представників відповідача: Козлачкової Ю.В., Іщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом-Агро" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Предметом позову є рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 06.03.2020 за №0002530515.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірне рішення винесено на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року № 141/0515/30836486 від 20.01.2020 року (надалі-Акт).

Однак, позивач звертає увагу, що товариство є промисловим підприємством, якому належать нежитлові, в тому числі складські будівлі, які мають статус будівель промисловості, а отже в розумінні пункту "є" підпункту 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України вони не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, з метою його скасування позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.10.2020 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

15.10.2020 до суду надійшла заява від представника позивача про допущену технічну помилку у назві товариства, тому просить суд взяти до уваги, про що подано відповідні докази.

Дану заяву судом розглянуто, ухвалою суду виправлено помилку у назві позивача із Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом-Агро", що зазначена в процесуальних документах по справі від 08.10.2020 та від 29.12.2020, на Товариство з обмеженою відповідальністю "СтарКом" (код ЄДРПОУ - 30836486).

Ухвалою суду від 29.12.2020 в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи відмовлено.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано відзив на позовну заяву. Зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено обставини, які свідчать про недотримання ТОВ Старком підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 розд. XII ПК України, відповідно до якого не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення, які належать промисловим підприємствам.

За період з 01.01.2016 року по 20.09.2018 року основним видом діяльності (КВЕД), ТОВ Старком була - 46.51 - Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням.

За період з 20.09.2018 року по 31.12.2018 року основним видом діяльності (КВЕД), ТОВ Старком був - 38.31 - Демонтаж (розбирання) машин і устаткування.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН), у періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року платником зареєстровано податкові накладні, відповідно до яких платником у періоді, що перевірявся, здійснювалась діяльність: із надання послуг оренди приміщень, із постачання технологічних трубопроводів, будівель, брухту, труб в асортименті, внесення гербіцидів, внесення добрив, мішки, висівки, тощо. (Інформація з ЄРПН наведена в додатку 4 до першого примірника акта, що залишається в органі ДПС).

Таким чином, в ході перевірки встановлено неможливість застосування пункту є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, оскільки у періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року ТОВ Старком не є промисловим підприємством та не здійснює промислову діяльність.

Спростовуючи твердження позивача, що розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виконаний з порушенням підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України та щодо завищення ставки податку на нерухоме майно за 2016 та 2018 роки в акті перевірки, відповідач зазначає наступне.

Згідно з відповіддю виконавчого комітету Широкогребельської сільської ради від 20.09.2018 №208, ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Широкогребельської сільської ради Вінницького району Вінницької області за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року становить 2% для юридичних осіб, копія відповіді долучається до матеріалів.

Водночас пунктами 1, 3 статті 73 Закону України від 21.05.1997 р. №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (із змінами та доповненнями) встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільського, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, на думку відповідача, TOB Старком порушено п.266.1, п.266.2, п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 43508,40 грн., в т. ч.: за 2016 р. - в сумі 5153,72 грн., за 2017 р. - в сумі 6784 грн., за 2018 р. в сумі 31570,68 грн.

В своїх поясненнях відповідач також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2018 по справі №806/2461/17, відповідно до якої застосування пункту є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

З метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України до будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промислові (підкласи 1251.1-1251.9).

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДКО18-2000.

Згідно з наданими до перевірки документами, вказані будівлі не відносяться до будівель промисловості.

05.11.2020 до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача спростовує аргументи відповідача. Зокрема, відповідно до відомостей з ЄДРПОУ позивач є юридичною особою зареєстрованою, згідно чинного законодавства 11.04.2000 року. Видами економічної діяльності Товариства за ДК 009:2010 є Демонтаж: (розбирання) машин і устаткування (код за КВЕД (клас) 38.31) (основний вид діяльності) та Відновлення відсортованих відходів (код за КВЕД (клас) - 38.32) (другорядний вид діяльності). Дані класи діяльності відносяться до групи 38.3 Відновлення матеріалів Розділ 38 Збирання, оброблення і видалення відходів; відновлення матеріалів Секція Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами .

Отже, на думку позивача, за установчими документами Товариство за видами економічної діяльності відповідно до ДК 009:2010 відноситься до Секції Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами , а тому вважається промисловим підприємством.

Об`єкти нежитлової нерухомості, які є власністю Товариства і знаходяться в с. Широка Гребля Вінницького району Вінницької області, а саме: склад ядохімікатів (450 кв.м.) та майновий комплекс, який складається з будівлі складів мастильних матеріалів (147,5 кв.м.) та резервуарного парку (39,5 кв.м.) відносяться згідно ДК 018-2000 до групи Будівлі промислові та склади (код 125). В підтвердження чого, позивач покликається на копію договору купівлі №1332 від 29.12.2014 року, копію витягу про державну реєстрацію №31889961, копію витягу з ДРРП №109147065 від 26.12.2017 року, копію витягу №110497203 від 12.01.2018 року. Додатково звернуто увагу, що продавцем, нерухомого майна була юридична особа ПАТ Вінницяобленерго , що є промисловим підприємством. Зокрема, земельна ділянка вказана у договорі купівлі-продажу майнового комплексу кадастровий номер 0520688200:01:004:0068 за цільовим призначенням - для потреб промисловості.

Також позивач вказує, що з 2010 року займається даними видами діяльності та має Дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, виданий 11.06.2010 р. Управлінням Держгірпромнагляду по Вінницькій області Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Крім того, позивач звертає увагу на рішенні Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1487/19-а відповідно до якого, суд прийшов до висновку, що належні позивачу об 'єкти нерухомості - будівлі промисловості не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки.

Щодо аргументів відповідача з приводу розміру ставки податку, де податковий орган покликається на відповідь виконавчого комітету Широкогребельської сільської ради від 20.09.2019 року №208, то позивач заперечує та вказує як на неналежний доказ з огляду на те, що п.п. 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачено, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відтак, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 - 2018 рік був проведений виходячи із завищеної ставки податку, яка суперечить ПК України.

Розглянувши подані заяви, ухвалою суду від 02.02.2021 року постановлено розгляд справи за №120/5441/20-а здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Витребувано додаткові докази та призначено судове засідання.

15.02.2021 представником відповідача долучено витребувані судом докази та додаткові пояснення (а.с. 190-250 т. 1).

15.03.2021 представником відповідача подано клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке ухвалою від 16.03.2021, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання (а.с. 120 порядковий номер протоколу 19), задоволено.

16.03.2021 до суду представником позивача долучено додаткові пояснення (а.с. 37-119 Т.2)

Ухвалою суду від 01.04.2021 в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду відмовлено.

В судовому засіданні кожна із сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, що наведені в письмових заявах.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ТОВ Старком відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою зареєстрованою 11.04.2000 року. Видами економічної діяльності Товариства за ДК 009:2010 є Демонтаж (розбирання) машин і устаткування (код за КВЕД (клас) 38.31) (основний вид діяльності) та Відновлення відсортованих відходів (код за КВЕД (клас) - 38.32) (другорядний вид діяльності). Дані класи діяльності відносяться до групи 38.3 Відновлення матеріалів Розділ 38 Збирання, оброблення і видалення відходів; відновлення матеріалів Секція Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами .

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, за наслідками якої складено Акт перевірки № 141/0515/30836486 від 20.01.2020 року.

Так перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2016 року по 20.09.2018 року основним видом діяльності (КВЕД), ТОВ Старком була - 46.51 - Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням. В період з 20.09.2018 року по 31.12.2018 року основним видом діяльності (КВЕД), ТОВ Старком був - 38.31 - Демонтаж (розбирання) машин і устаткування.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН), у періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року платником зареєстровано податкові накладні, відповідно до яких платником у періоді, що перевірявся, здійснювалась діяльність: із надання послуг оренди приміщень, із постачання технологічних трубопроводів, будівель, брухту, труб в асортименті, внесення гербіцидів, внесення добрив, мішки, висівки, тощо. (Інформація з ЄРПН наведена в додатку 4 до першого примірника акта, що залишається в органі ДПС).

Таким чином, в ході перевірки встановлено, що TOB Старком порушено п.266.1, п.266.2, п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 43508,40 грн., в т. ч.: за 2016 р. - в сумі 5153,72 грн., за 2017 р. - в сумі 6784 грн., за 2018 р.- в сумі 31570,68 грн.

Відповідно до матеріалів справи позивачем було подано Заперечення (вих. №1 від 17.02.2020 року) на Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року № 141/0515/30836486 від 20.01.2020 року, яке було зареєстроване ГУ ДПС у Вінницькій області 21.02.2020 року за № 5829/10/02-32 (а.с. 28-30).

04.03.2020 року на адресу Позивача надіслано лист №3187/10 02-32-05-15 від 03.03.2020 про розгляд Заперечення на Акт в якому повідомлено про залишення висновків акту від 20.01.2020 року № 141/0515/30836486 - без змін (а.с. 32-39).

В подальшому податковим органом прийнято осаржуване податкове повідомлення - рішення, яке позивачем отримане 10.04.2020, що не заперечується відповідачем.

27.04.2020 року товариством до Державної податкової служби України було надіслано скаргу (а.с. 40-50).

25.05.2020 року на адресу позовача надійшов лист про отримання ДПС України скарги (а.с. 51). Відповідно до листа додатково повідомляється, що з 02.04.2020 набрав чинності Закон №540-ІХ, згідно з яким тимчасово на період до 31.05.2020 (включно) зупинено перебіг строків, передбачених ст. 56 ПК в частині процедури адміністративного оскарження.

11.08.2020 на адресу Позивача надайшла податкова вимога від 07.07.2020 року № 328524-50 про сплату податкового боргу в сумі 70648,65 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0002530515 протиправним, з метою його скасування звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування, згідно з положеннями підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 вказаного Кодексу встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне віз земельної ділянки.

Так підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

За приписами пункту 30.2 статті 30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб`єкту-платнику.

При цьому, обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм "будівлі промисловості", лише об`єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб`єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Прислівник "зокрема" вживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміжоднотипного, однак таке вживання не означає присвоєння ознаки окремо виділених видових складових (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) загальній (родовій) категорії - будівлі промисловості, оскільки не поглинає чи узагальнює, а виокремлює.

Поряд з цим конструкція згаданих правових норм дозволяє суду застосувати і такий вид тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту, як поширювальне тлумачення, в частині об`єкта оподаткування - предмета "будівлі промисловості", оскільки норми не містять вичерпного переліку таких об`єктів та оскільки відсутні положення, які є винятком із загального правила.

При цьому застосовування системного способу тлумачення, який вимагається при застосуванні поширювального тлумачення дозволяє дійти до наступних висновків.

Сама по собі специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.

Обираючи за вихідне поняття "промисловість", у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №820/3556/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення зроблено правовий висновок, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

У цій постанові судова палата частково відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2018 року (справа №806/2676/17), а саме в частині, що застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та перебування у власності промислових підприємств.

Разом з тим, перебування нерухомого майна у власності фізичної особи не є перешкодою для застосування положень підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, у разі якщо такі об`єкти використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва, а саме для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Отже, досліджуваним питанням за позицією Верховного Суду є те, що при розгляді справи необхідно установити чи відносяться до будівель промисловості об`єкти нерухомості, що належать позивачу та чи використовував він їх у своїй підприємницькій діяльності.

Досліджуючи питання використання позивачем об`єктів нерухомості, за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду), суд встановив наступне.

Об`єкти нежитлової нерухомості, які є власністю Товариства і знаходяться в с. Широка Гребля Вінницького району Вінницької області, а саме: склад ядохімікатів (450 кв.м.) та майновий комплекс, який складається з будівлі складів мастильних матеріалів (147,5 кв.м.) та резервуарного парку (39,5 кв.м.) відносяться згідно ДК 018-2000 до групи Будівлі промислові та склади (код 125).

В підтвердження того, що будівлі відноситься до промислових позивач покликається на копію договору купівлі №1332 від 29.12.2014 року, копію витягу про державну реєстрацію №31889961, копію витягу з ДРРП №109147065 від 26.12.2017 року, копію витягу №110497203 від 12.01.2018 року.

Крім того, позивач вказує, що продавцем, нерухомого майна була юридична особа ПАТ Вінницяобленерго , що є промисловим підприємством. Зокрема, земельна ділянка вказана у договорі купівлі-продажу майнового комплексу кадастровий номер 0520688200:01:004:0068 за цільовим призначенням - для потреб промисловості.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості .

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості , 1251.2 - Будівлі підприємств чорної металургії , 1251.3 - Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості , 1251.4 - Будівлі підприємств легкої промисловості , 1251.5 - Будівлі підприємств харчової промисловості , 1251.6 - Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості , 1251.7 - Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості , 1251.8 - Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості , 1251.9 - Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року №530, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що інформація про те, що вищевказані нежилі приміщення розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688200:01:004:0068 за цільовим призначенням - для потреб промисловості, забезпечують єдиний технологічний ланцюг в діяльності підприємства, та не є окремими об`єктами права власності та входять до складу цілісного майнового комплексу.

Також судом встановлено, що з 2010 товариство займається демонтажем обладнання та металоконструкцією з послідуючою порізкою на металопрокат, окремі частини обладнання та металобрухт. Одним із доказів виконання даного виду робіт є Дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки та рішення про поновлення проведення роботи, експлуатації об`єкта, машини механізмі, устаткування (а.с. 101-102 т.2).

Об`єкти нежитлової нерухомості, які є власністю Товариства і знаходяться в с. Широка Гребля Вінницького району Вінницької області, а саме: склад ядохімікатів (450 кв.м.) та майновий комплекс, який складається з будівлі складів мастильних матеріалів (147,5 кв.м.) та резервуарного парку (39,5 кв.м.), придбані з метою демонтажу резервуарів та паливно-роздавальних колонок для подальшої порізки на металевий лист, трубу та металобрухт (а.с. 72-75 т.2)

Відповідно до матеріалів справи, з 2016 року на території майнового комплексу в с. Широка Гребля проводились роботи по демонтажу паливно-роздавальних колонок, трубопроводів та резервуарів на території майнового комплексу в с. Широка Гребля Вінницького району Вінницької області. Майно, яке було отримане в результаті демонтажу, а саме електродвигуни, насоси, запорна арматура, та інше, зберігалось в будівлі складів мастильних матеріалів.

26 лютого 2016 року був підписаний Договір поставки металевого листа між ТОВ СтарКом та ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати (а.с. 47-49), основним видом останнього є виробництво залізно-дорожніх вагонів. Договір був заключений на весь об`єм демонтованого металевого листа. Відповідно до умов цього договору поставка продукції відбувалась з приміщення складу, за окремими спеціфікаціями (а.с. 51-52).

18 червня 2015 року ТОВ СтарКом придбав в ПАТ Концерн Галнафтогаз майно, що було у використанні на Могилів-Подільській нафтобазі (Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт. Вендичани, вул. Привокзальна, 80), до складу якого входили резервуари, технологічний трубопровід тощо.

ТОВ СтарКом 10 липня 2015 року підписало договір з ТОВ Метал Профі на надання послуг із порізки металевих виробів. Дане підприємство провело порізку резервуарів на великі шматки, які в подальшому власними силами розпускались на металеві листи стандартного крою .

Відходи, які утворились в результаті демонтажу резервуарів, а саме металобрухт був проданий за договорами з ПАТ ІНТЕРПАЙП Дніпропетровський втормет від 23 квітня 2016 року та 01 квітня 2017 року (а.с. 56, 87-107 т.2).

26 грудня 2017 року укладений договір купівлі-продажу 2/3 частки складу ядохімікатів, а 12 січня 2018 року відповідно до договору купівлі-продажу придбано позивачем 1/3 частки складу ядохімікатів. Дане приміщення використовувався як склад металопрокату.

12 вересня 2018 року на загальних зборах учасників ТОВ СтарКом приведено установчі документи у відповідність до чинного законодавства в зв`язку із зміною юридичної адреси (перейменування вулиці) товариства, а також затверджено нову редакцію Статуту підприємства та зміну кодів видів економічної діяльності до реальної виробничої діяльності (а.с. 76-79 т.2).

У вересні 2018 року ТОВ СтарКом придбано млин для виробництва борошна.

17 вересня 2018 року був підписаний договір з ТОВ ЛюксБуд-1 на поставку вальцевого млина Р6-АВМ-15 бувшого у використанні виробництва Могилів- Подільського машинобудівного заводу.

Отже, суд вважає, що позивачем наведеними вище доказами підтверджено виробничу діяльність товариства, зокрема використання приміщень у виробничому процесі.

Відтак, відповідно до правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, що стали предметом нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єктами промисловості, які використовувались за своїм цільовим призначенням, зміна якого не відбувалась.

Позивач є промисловим підприємством відповідно до своєї статутної діяльності, об`єкти нерухомого майна відповідно до діяльності товариства мають цільове призначення - об`єкти промисловості, земельна ділянка під об`єктами з цільовим призначенням - для потреб промисловості.

Крім того, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН), у періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року платником зареєстровано податкові накладні, відповідно до яких платником у періоді, що перевірявся, здійснювалась діяльність: із надання послуг оренди приміщень, із постачання технологічних трубопроводів, будівель, брухту, труб в асортименті, внесення гербіцидів, внесення добрив, мішки, висівки, тощо.

Відповідно до Закону № 466 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (далі - Закон), який набув чинності 25 травня 2020 року, окрім іншого, були внесені наступні зміни:

У статті 266 в частині виключення з об`єктів оподаткування:

1) підпункт є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 викладено в такій редакції:

є) будівлі промисловості, віднесені до групи Будівлі промислові та склади (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Раніше редакція зазначеної статті була такою:

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

Тобто попередня редакція цієї норми виключала з об`єктів оподаткування всі будівлі промисловості, у т. ч. без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати зазначену пільгу і до об`єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб`єктам господарювання.

Відповідно до постанови ВС у справі №820/4681/16, №560/4000/18, будівлями промисловості мають визнаватися будівлі, які використовуються промисловим підприємством для забезпечення виробничої діяльності, в тому числі й ті, які передбачені для розміщення апарата управління; інших робітників, зайнятих у виробничому процесі; устаткування, задіяного у виробничому процесі, а отже не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

За наведеного вище, враховуючи дотримання позивачем критеріїв викладених у пункті є підпункту 166.2.2 пункту266.2 статті 266 ПК України, враховуючи наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, а також використання за цільовим призначенням у межах своєї діяльності, суд вважає, що належні позивачу об`єкти нерухомості - будівлі промисловості не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0002530515 від 06.03.2020 року на суму 43508,34 за штрафними санкціями (штрафів) на суму 10877,1 грн, що разом становить 54385,50 грн. є протиправними, а тому належить скасуванню.

Щодо надання оцінки іншим доводам позивача в частині того, що проведений розрахунок податку на нерухоме майно здійснено із завищеної ставки податку, суд не вбачає за необхідне, оскільки вважає, що встановлені обставини у справі дають підстави для висновку про протиправність спірного рішення.

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні), належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2020 №0002530515.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений судовий збір у розмірі 2102,00грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: Товариство з обмеженою відповідальністю "СтарКом" (код ЄДРПОУ - 30836486, місце реєстрації: вул. Литвиненко-Вольгемут, 27/25, м. Вінниця, 21018); Головне управління ДПС у Вінницькій області (відокремлений підрозділ ід. код 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна