ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/5852/21
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до не нарахування та невиплати її дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести її дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуми встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до ч.1-2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, до позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що про порушення своїх прав щодо виплати передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" дізналася із відповіді відповідача. Крім того вважала, що у зв`язку із набранням законної сили рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у зразковій справі будуть відновлені порушені права у позасудовий спосіб та відповідач добровільно почне виконувати положення ст.37 Закону №796-ХІІ після ухвалення Великою Палатою Верховного Суду позитивного рішення у зразковій справі, однак таке нарахування та виплата підвищення до пенсії у добровільному порядку не відбулося.
Втім, слід відмітити, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав її дитини, свобод та інтересів; при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів (в даному випадку 17.07.2018) чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, слід відмітити, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За змістом позовної заяви позивач вважає порушеними права своєї дитини з 17.07.2018, тобто саме із цієї дати позивач вважається особою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, оскільки виплати передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" не отримувала.
При цьому, винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Однак, як свідчать матеріали додані до позовної заяви із заявою про здійснення нарахування та виплати виплати передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" позивач звернулася до відповідача лише в 2021 році, тобто більш ніж через два роки після того, як вже знала, що її дитині не нараховується вказана щомісячна грошова допомога.
Разом з тим, суд враховує позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, зокрема те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Враховуючи вищевикладене, суд не визнає поважними підстави зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, та вважає, що позивачем не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням інших обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом або уточненої позовної заяви, прохальної її частини, щодо дати з якої саме необхідно зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату її дитині щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства встановлену ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2021 |
Оприлюднено | 16.04.2021 |
Номер документу | 96276886 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Єфіменко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Єфіменко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Єфіменко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Єфіменко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Єфіменко Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні