Рішення

від 15.04.2021 по справі 520/523/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

15 квітня 2021 р. № 520/523/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Харківський автогенний завод" (код ЄДРПОУ 00204783, вул. Автогенна, буд. 10, м. Харків, 61046) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518, вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61166) про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 31.07.2020 р. вих. 46/08-06.

В обґрунтування позову зазначив, що внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень припису від 31.07.2020 р. вих. 46/08-06, були порушені права позивача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 24.07.2020 року на Приватне акціонерне товариство "Харківський автогенний завод" з направленням на проведення позапланової перевірки (дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища) від 21.07.2020р. № 664/11-02/08-06 прийшли: головний спеціаліст сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр-державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області - Чорноморець Марія Сергіївна та головний спеціаліст відділу інструментально-лабораторного контролю - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області - Карпенко Наталія Валентинівна.

Перевірка проводилася у період з 24.07.2020р. по 27.07.2020р. Підставою проведення перевірки стало звернення ОСОБА_1 , а також погодження з Державною екологічною інспекцією України від 12.07.2020р. № 2.1/661 ПГ на проведення Державною екологічною інспекцією в Харківський області позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

За результатами проведеної перевірки суб`єктом владних повноважень було складено акт №664/11-02/08-06 від 27.07.2020р. вх. №30, відповідно до якого позивачем порушені такі приписи чинного законодавства: ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 17 Закону України "Про відходи".

Зазначений акт №664/11-02/08-06 від 27.07.2020р. оскаржувався Приватним акціонерним товариством "Харківський автогенний завод".

Однак, позивачем 04.08.2020 року засобами поштового зв`язку був отриманий припис від 31.07.2020р. вих. № 46/08-06, відповідно до якого Державна екологічна інспекція у Харківській області приписує ліквідувати 2 несанкціоновані звалища відходів (сміття з території, відходи поліетилену, гілки, деревина, тверді побутові відходи), що розміщені на відкритому ґрунті поблизу будівлі цеху з наповнення газів у балони за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, 10.

Термін виконання - до 31.08.2020 р.

Не погоджуючись із діями суб`єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" надано визначення, що небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" визначено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані:

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах.

Стаття 34 Закону України "Про відходи" також зобов`язує суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об`єкт поводження з небезпечними відходами, передати суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами такі відходи, протягом року з дня, утворення небезпечних відходів.

В п. 1.3. Методики зазначено , що Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

А п. 3.2 - 3.5 Методики визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення с таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Наведені висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 у справі № 909/6/18 від 25.10.2018 у справі № 905/31/17, які на підставі ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються судом при виборі і застосування норм права до спірних відносин.

Відповідно до приписів ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого виливу на стан земель та родючість ґрунтів;

підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні:

забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Аналізуючи приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що суб`єктом владних повноважень на вказаний які саме пункти ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 17 Закону України "Про відходи" порушені позивачем.

Згідно із приписами Земельного кодексу України, земельним законодавством передбачено право надання у користування земельних ділянок.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України, припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Згідно із ст. 104 Цивільного кодексу України припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішення власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених Господарським кодексом України, - за рішенням суду. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Приписами ст. 108 Цивільного кодексу України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до статуту Приватного акціонерного товариства "Харківський автогенний завод", позивач є правонаступником майнових прав та обов`язків Харківського державного автогенного заводу.

Згідно із державним актом на право постійного користування землею ХР - 38- 01-

001711 від 19.05.1998р., рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 29.04.1998 р. надає позивач має право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 8.2461 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації і обслуговування адміністративних, виробничих, складських будівель і споруд та високовольтної підстанції.

Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 327.

Відповідно до внесених змін в землекористуванні було вилучено із користування земельні ділянки площами: 0.5269 га. 1.3621 га. 0.5023 га. та 0.3057 га. Земельна ділянка, що залишилася у користуванні Позивача складає 5.5491 га.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка, яка зазначена в акті №664/11-02/08-06 від 27.07.2020р знаходиться на праві користування не лише позивача. За адресою АДРЕСА_1 знаходиться ще 5 юридичних осіб.

Щодо посилання відповідача про наявність рішення Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2020 року по справі №953/12870/2020, суд зазначає наступне.

На підставі акту перевірки №664/11-02/08-06 від 27.07.2020р. був складений Протокол про адміністративне правопорушення № 000619 від 27.07.2020р. та Постанова про накладання адміністративного стягнення від 27.07.2020р. № 08-06/144.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2020 року по справі №953/12870/2020 адміністративний позов - задоволено. Визнано незаконною і скасовано винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Чорноморець Марії Сергіївни постанову про накладення адміністративного стягнення №08-06/144 від 27.07.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 передбаченої статтею 52 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за статтею 52 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито.

Суд наголошує, що на виконання своїх обов`язків у сфері охорони навколишнього середовища позивачем укладена низка договорів з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів" (Виконавець) (укладений договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 2359 від 01.01.2020р), та ТОВ "Промислова компанія Екосфера" (Виконавець) (укладений Договір № 236/0412-19 від 04.12.2019р.).

Окрім того позивач відповідно до приписів діючого законодавства подає Декларацію про відходи.

Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський автогенний завод" (код ЄДРПОУ 00204783, вул. Автогенна, буд. 10, м. Харків, 61046) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518, вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61166) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 31.07.2020 р. вих. 46/08-06.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 37999518, вул. Бакуліна, 6, м. Харків, 61166) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський автогенний завод" (код ЄДРПОУ 00204783, вул. Автогенна, буд. 10, м. Харків, 61046) суму судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2021 року.

Суддя Н.А. Полях