Рішення

від 26.02.2021 по справі 640/8497/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2021 року №640/8497/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Спорт-Лото" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Лото" (далі - позивач, ТОВ "Спорт-Лото") до Головного управління Держпраці в Одеській області (також далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу уповноваженими особами за №ОД332/1583/НП/СПТД-ФС від 25 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/8497/19 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, ухвалою суду від 11 листопада 2019 року задоволено заяву представника ТОВ "Спорт-Лото" про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі постанови про накладення штрафу №ОД332/1583/НП/СПТД-ФС від 25 квітня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправним застосуванням штрафу, оскільки розповсюджування державних лотерей, які випускаються Українською Національною лотереєю, здійснюють розповсюджувачі державних лотерей, поняття яких визначено у пункті 12 статті 1 Закону України "Про державні лотереї в Україні", які за дорученням оператора державних лотерей здійснюють у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов`язані з розповсюдженням державних лотерей виключно на підставі укладених Договорів доручення на розповсюдження державних лотерей, які в свою чергу являються цивільно-правовими договорами, та не передбачають наявності трудових відносин. В пунктах, перелік яких наведений у вимозі, розповсюджувачами ТОВ "Спорт-Лото", розповсюдження державних лотерей не здійснюється.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувана постанова прийнята ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Подільська міська рада Подільського району Одеської області звернулась до Головного управління Держпраці в Одеській області з листом від 07.03.2019 р. №4, в якому просила здійснити інспекційні відвідування закладів, які використовують неоформлену, згідно чинного трудового законодавства, найману працю осіб, зокрема, ТОВ "Спорт-Лото", адреси здійснення господарської діяльності на території міста Подільськ Одеської області:

- по вул. Армійська, 25а (1 неоформлена особа);

- по вул. Шкільна, 2ж (2 неоформлені особи);

- по вул. Шевченка, 1б (2 неоформлені особи);

- по пр. Перемоги, 21г (1 неоформлена особа).

12.03.2019 р. Головним управлінням Держпраці в Одеській області прийнято наказ №379, яким вирішено з 13 по 26 березня 2019 року здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування на предмет виявлення неоформлених трудових відносин ТОВ "Спорт-Лото", яке здійснює господарську діяльність за адресами: Одеська обл., м. Подільськ, вул. Армійська, 25а; Одеська обл., м. Подільськ, вул. Шкільна, 2ж; Одеська обл., м. Подільськ, вул. Шевченка, 1б; Одеська обл., м. Подільськ, пр. Перемоги, 21г.

Також, 12.03.2019 р. Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено направлення на здійснення інспекційного відвідування №15/01-29-851.

В період з 13 по 26 березня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ "Спорт-Лото".

Зокрема, відповідачем за адресами здійснення позивачем господарської діяльності було вручено копії направлень на здійснення інспекційного відвідування від 12 березня 2019 року за №15/01-29-851 під підпис ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

22 березня 2019 року посадовими особами відповідача було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОД332/1583/НД/АВ, оскільки позивачем не було надано документи, необхідні для здійснення інспекційного відвідування, та вимогу про надання документів від 22 березня 2019 року № ОД332/1583/ПД, які були відправлені позивачу листами від 22 березня 2019 року.

Листом від 28 березня 2019 року позивач повідомив відповідача про те, що розповсюджування державних лотерей, які випускаються Українською Національною лотереєю, здійснюють розповсюджувачі державних лотерей, поняття яких визначено у пункті 12 статті 1 Закону України "Про державні лотереї в Україні", які за дорученням оператора державних лотерей здійснюють у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов`язані з розповсюдженням державних лотерей виключно на підставі укладених Договорів доручення на розповсюдження державних лотерей, які в свою чергу являються цивільно-правовими договорами, та не передбачають наявності трудових відносин. В пунктах, перелік яких наведений у вимозі, розповсюджувачами ТОВ "Спорт-Лото", розповсюдження державних лотерей не здійснюється.

Після цього, відповідачем було складено новий акт про неможливість проведення інспекційного відвідування за №ОД332/1577/НП від 05 квітня 2019 року, в якому зазначалося про створення перешкод у діяльності інспекторів праці, які полягали у ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та ненадання для ознайомлення книг, реєстрів, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів.

12 квітня 2019 року відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення №92 щодо розгляду справи про вирішення питання про накладення штрафу на позивача, розгляд якої призначено на 25 квітня 2019 року.

25 квітня 2019 року позивачем через канцелярію відповідача подано документи на підтвердження того, що в пунктах, перелік яких наведений у вимозі, розповсюджувачами ТОВ "Спорт-Лото", розповсюдження державних лотерей не здійснюється.

Цього ж дня, постановою №ОД332/1583/НП/СПТД-ФС відповідачем на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування за №ОД332/1583/НП від 05 квітня 2019 року на позивача накладено штраф у розмірі 417 300 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) , нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, (далі - Порядок №295) , відповідно до пункту 2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частини третьої статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Статтею 57 КЗпП України передбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно з абзацом 7 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзацами 2 та 6 вищевказаної норми також регламентовано, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 2);

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 6).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2016 року між ТОВ "Спорт-Лото" та підприємством з 100 % іноземними інвестиціями "Українська національна лотерея" (довіритель або оператор) укладено договір доручення №1730/02 на розповсюдження державних миттєвих лотерей, за умовами якого, оператор доручає, а розповсюджувач зобов`язується розповсюджувати (продавати) від імені та за дорученням оператора державну грошову миттєву лотерею "Золотий кубок", яка проводиться оператором, шляхом організації точок продажу для прийняття сплати участі у лотерею через електронну систему прийняття ставок (Лотерейна система) за допомогою лотерейних терміналів самообслуговування, а також здійснювати виплату платежів переможцям лотереї належних їм грошових сум на підставі даних лотерейної системи.

Згідно з додатковою угодою №1 до договору доручення №1730/02 від 30 листопада 2016 року, укладеного між ТОВ "Спорт-Лото" та підприємством з 100 % іноземними інвестиціями "Українська національна лотерея" пункт 1.1. Договору викладено в наступній редакції: оператор доручає, а розповсюджувач зобов`язується розповсюджувати (продавати) від імені та за дорученням оператора державну грошову миттєву лотерею "Золотий кубок" та державну грошову миттєву лотерею "Лото Платинум", які проводяться оператором, шляхом організації точок продажу для прийняття сплати участі у лотерею через електронну систему прийняття ставок (Лотерейна система) за допомогою лотерейних терміналів самообслуговування, а також здійснювати виплату платежів переможцям лотереї належних їм грошових сум на підставі даних лотерейної системи.

Пунктом 3.2.3 договору доручення №1730/02 від 30 листопада 2016 року вказано, що розповсюджувач має право передавати надані цим договором повноваження з розповсюдження лотерей третім особам (фізичним особам) за згодою Довірителя, шляхом укладення договору субдоручення.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Відповідно до статті 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

У своїх позовних вимогах позивач зазначає, що розповсюджування державних лотерей здійснюється на підставі договорів доручення на розповсюдження державних лотерей, які в свою чергу являються цивільно-правовими договорами та не передбачають наявності трудових відносин.

В той же час позивачем на підтвердження наявності саме цивільно-правових відносин не надано суду ні самих договорів, ні актів приймання-передачі наданих по цивільно-правових договорах - субдоручення послуг на розповсюдження державних лотерей, за якими послуги (робота) передбачені договорами виконавцями надані, а замовником прийняті і, враховуючи обсяг наданих послуг (роботи), погоджена сторонами винагорода виконавця.

Наявність у договорі доручення №1730/02 від 12 листопада 2016 року посилання на можливість передавати надані цим договором повноваження з розповсюдження лотерей третім особам (фізичним особам) за згодою Довірителя, шляхом укладення договору субдоручення не свідчить про те, що такі договори позивачем з третіми особами укладалися та є саме тими договорами про які він вказує на обґрунтування своїх позовних вимог.

З викладеного вбачається, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що розповсюджувачі державних лотерей, які виконували свої обов`язки за адресами: Одеська область, місто Подільськ, вулиця Армійська, 25-А; Одеська область, місто Подільськ, вулиця Шкільна, 2-Ж; Одеська область, місто Подільськ, вулиця Шевченка, 1-Б; Одеська область, місто Подільськ, проспект Перемоги, 21-Г діяли виключно в рамках цивільно-правового поля та процес виконуваної ними роботи (надання послуг) за цивільно-правовим договором не підлягає регулюванню з боку трудового законодавства, оскільки залишається за його межами.

Також ні відповідачу, ні суду позивачем не надано довідки органів Державної фіскальної служби щодо відсутності найманих працівників.

Також суд звертає увагу на те, що твердження позивача про те, що надіслання письмової вимоги має передувати складенню акта про неможливість проведення інспекційного відвідування є безпідставним, оскільки в силу вимог пункту 18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Тобто вказана норма містить положення про те, що акт та вимога мають направлятися об`єкту відвідування одночасно.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що формування вимоги з підстав ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, не передбачено пунктом 18 Порядку №295, однак пунктом 16 вказаного Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства про працю та/або недоліків під час здійснення контрольних повноважень також складається вимога.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акту документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Враховуючи вищевикладене та те, що частина друга статті 265 КЗпП передбачає накладення штрафу за відповідні порушення, які були встановлені відповідачем під час інспектування позивача, твердження останнього про неможливість накладення штрафу на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування суд вважає безпідставними.

Також суд ставиться критично до тверджень позивача про те, що про акт № ОД332/1583/НП від 05 квітня 2019 року позивачу не було відомо, оскільки пунктом 26 Порядку №295 передбачено, що два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.

На виконання вищевказаних вимог відповідачем на адресу позивача вказаний акт було відправлено в день його складення, що підтверджується інформацією про поштове відправлення та квитанцією, виданою ПАТ "Укрпошта", більше того вказаний акт в якості додатку позивач долучив до свого позову.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Лото" (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 21, офіс 201; код ЄДРПОУ 33739116), в особі представника - адвоката Селютіна Костянтина Сергійовича (місцезнаходження: 03058, місто Київ, вулиця Ніжинська, 7, квартира 252 ), до Головного управління Держпраці в Одеській області (місцезнаходження: 65044, місто Одеса, проспект Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 39781624) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко