Рішення

від 14.04.2021 по справі 826/14929/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м. Київ № 826/14929/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГромадської організації "Шулявський шлях" до третя особа, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" провизнання протиправним та нечинним рішення, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Громадська організація Шулявський шлях з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-1 та/або ВО КМР), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2 та/або Департамент) за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва та з урахуванням уточненої позовної заяви із збільшенням позовних вимог, прийнятої судом в судовому засіданні 13.11.2018 просить суд:

- визнати протиправним і нечинним розпорядження Голови Київської міської державної адміністрації від 05.07.2018 №1148 Про затвердження проекту Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва ;

- скасувати Містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва - Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації №652 від 24.10.2017.

Мотивуючи вимоги позивач зазначає, що у розпорядженні Голови Київської міської державної адміністрації від 05.07.2018 №1148 Про затвердження проекту Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва відсутнє посилання про надання Кабінетом Міністрів України Виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноважень щодо затвердження проекту відповідної транспортної розв`язки у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №560, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №665 від 26.08.2015 року, що в свою чергу, свідчить про прийняття такого розпорядження за відсутності на те у відповідача-1 повноважень. Також, вказане, на думку ГО Шулявський шлях , випливає із положень пункту 3 статті 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Окрім цього, позивач вказує, що Законом України Про місцеве самоврядування та Законом України Про місцеві державній адміністрації не передбачено право голови виконавчого органу Київської міської ради видавати розпорядження, яким затверджувати проекти будівництва, а проект прийнято із порушенням Закону України Про архітектурну діяльність , а саме: без проведення архітектурних та містобудівних конкурсів для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозиції щодо об`єктів містобудування та архітектури і визначені виконавцем проектної документації. Поряд з цим, ГО Шулявський шлях стверджує, що Містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва - Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва , затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №652 від 24.10.2017 року видані за відсутності робочого плану землеустрою для реконструкції Шулявського шляхопроводу та в порушення статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним Розпорядження, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову та вказує про безпідставність позовних вимог позивача.

Представник відповідача-2 також проти задоволення позовних вимог заперечив зазначивши, що Містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва - Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва , затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №652 від 24.10.2017 прийняті ним в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень із дотримання вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Представником третьої особи подано письмові пояснення, у яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог та, серед іншого, акцентує увагу суду на втраті чинності Розпорядження, яке є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2019 закрито провадження в адміністративній справі №826/14929/18 на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України та у зв`язку із неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства в частині позовних вимог про скасування містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва - Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва , затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №652 від 24.10.2017 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 вказану вище ухвалу суду скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 прийнято адміністративну справу №826/14929/18 до свого провадження.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.11.2007 №1456 Про реконструкцію транспортної розв`язки на перетині проспект Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському районі м. Києва замовником реконструкції транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана визначено комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва (далі - Дирекція).

На виконання пункту 3.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.11.2007 №1456 Дирекцією було проведено процедуру закупівлі на виконання проектних робіт по вказаному об`єкту та 16.12.2016 року підписано договір з генеральною проектною організацією -ТОВ ІБК УКРБУД .

Як зазначив представник третьої особи, було розроблено вісім варіантів реконструкції транспортної розв`язки, а на містобудівній раді 06.03.2017 року було прийнято рішення для подальшої розробки визначити чотири варіанта реконструкції.

На нараді 16.03.2017 та на робочих засіданнях містобудівної ради 23.03.2017 року та 13.05.2017 до розроблених варіантів було надано ряд зауважень.

Після врахування зауважень, 18.05.2017 на містобудівній раді були розглянуті чотири варіанти проектних рішень та одностайно визнано Варіант III (далі Варіант №1) найбільш оптимальним та доцільним.

19.09.2017 на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань транспорту, зв`язку та реклами (Протокол №19) вирішено відкласти розгляд електронної петиції №6240 Обрати проект трирівневої розв`язки реконструкції Шулявського шляхопроводу (варіант №IV) .

На замовлення КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 24.10.2017 Департаментом містобудування та архітектури видано містобудівні умови та обмеження №652 для проектування об`єкта будівництва реконструкція транспортної розв`язки на перетині прості. Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районах № 652, в яких передбачено наступне:

- проектування вести з урахуванням вимог ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці та дороги населених пунктів ;

- розробити техніко-економічне обгрунтування (ТЕО), стадійність проектування визначити згідно ДБН А.2.2-3-2014 та вибрати один варіант. При розробленні ТЕО виконати вимоги і рекомендації, викладені в протоколі архітектурно-містобудівної ради від 18.05.2017 № 002-а-17;

- майново-правові питання вирішити в установленому чинним законодавством порядку, у тому числі питання землекористування.

Тут і надалі спірні та/або оскаржувані містобудівні умови і обмеження.

Відповідно до пункту 3 протоколу доручень № 60 напрацьованого під час наради щодо реконструкції транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана 14.11.2017 під головуванням першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Пліса Г.В. Дирекція уклала договір з ДП Укрдержбудекспертиза на проведення експертизи ТЕО варіанту реконструкції транспортної розв`язки. Варіант №1 штучні споруди варіант № 2 (сталева ортотропна плита).

22.11.2017 на замовлення Дирекції виготовлено рецензії варіантів реконструкції транспортної розв`язки, згідно з якими рецензенти пропонували прийняти Варіант №1, який враховує містобудівну ситуацію, напрямки подальшого розвитку магістральної мережі та прилеглих територій, а також практично не впливає на функціонування метрополітену та на існуючу забудову в зоні впливу транспортної розв`язки.

16.01.2018 Дирекцією отримано експертний звіт від 16.01.2018 року №00-2266-17/ПБ щодо розгляду проектної документації за техніко-економічним обґрунтуванням Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районах м. Києва (Варіант № 1).

27.03.2018 Дирекцією отримано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.03.2018 № 489 Про схвалення техніко-економічного обгрунтування Реконструкція транспортної розв`язки па перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районах м. Києва (Варіант № 1).

Відповідно до експертного звіту ДП Укрдержбудекспертиза від 16.01.2018 №00-2266-17/ПБ, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.03.2018 року №489 вартість реконструкції складає 811,7 млн. гри.

02.02.2018 Дирекцією розроблений проект (стадія - П) передано, до ДП Укрдержбудекспертиза для проведення експертизи (Варіант № 1).

19.06.2018 року Дирекцією отримано експертний звіт № 00-0180-18/ПБ щодо розгляду проектної документації за проектом Реконструкція транспортної розв`язки на перегині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районах м. Києва .

Відповідно до пункту 10 статті 22 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №560 Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято Розпорядження №1148 від 05.07.2018 року Про затвердження проекту Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва (далі - оскаржуване та/або спірне Розпорядження).

Поряд з цим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №560 Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято Розпорядження від 07.10.2019 Про перезатвердження проекту Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва (Коригування).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За своїм смисловим навантаженням термін законний інтерес є тотожним охоронюваному законом інтересу , оскільки саме законність обумовлює надання інтересу правової охорони.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у вже згадуваному рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004. Поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Зі змісту норми частини 1 статті 5 КАС України слідує, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово її ); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності); (д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 року у справі № 910/11511/18.

Варто звернути увагу на те, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/7164/19.

Як слідує з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, у даній справі суд дійшов до висновку, що відсутність порушеного права позивача чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття рішення про відмову в позові.

Між тим, у позовній заяві позивач зазначає, що спірним рішенням порушуються права, свободи та законні інтереси членів ГО Шулявський шлях та громади міста, оскільки позивач має безпосереднє відношення до наслідків застосування даного нормативно-правового акту, затвердження проекту реконструкції не уповноваженою особою призведе до юридичної невизначеності об`єкта будівництва, а відсутність відкритих конкурсів наявних проектів реконструкції поставить під сумнів, що вибраний кращий проект, а отже порушується право киян на користування якісними і надійними об`єктами транспортної інфраструктури, наявності сприятливого життєвого середовища, забезпечення безпеки руху пішоходів та автомобілістів, екологічної безпеки, призведе до нецільового та неефективного використання бюджетних коштів.

Згідно із статутом ГО Шулявський шлях діяльність організації має суспільний характер, що проявляється у її взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, встановленні партнерських відносин з іншими громадськими організаціями, рухами, фондами, зареєстрованими в Україні чи за її межами, громадянами України, іноземцями та/або особами без громадянства.

Відповідно до статуту ГО Шулявський шлях має право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд вважає, що позивачем не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження порушення прав та охоронюваних законом інтересів його членів чи інших осіб.

Суд наголошує, що доводи ГО Шулявський шлях про порушення її прав та прав її членів, у тому числі охоронюваних законом інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірним Розпорядженням на їх конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду позивача з указаним рішенням, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.

Окрім цього, судом в ході розгляду справи встановлено відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження того, що безпосередньо позивач зазнав втручання у свої права, внаслідок прийняття спірного Розпорядження та відсутність спричинення суттєвого негативного впливу на нього. Тобто, судом не встановлено наявність реальної шкоди ГО Шулявський шлях завданої оскаржуваними Розпорядженням.

Суд звертає увагу, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивача передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.

Разом з цим, суд акцентує увагу на тому, що спірне рішення в розумінні пункту 18 частини 1 статті 4 КАС України не є нормативно-правовим актом, оскільки не є актом управління (рішенням) відповідача, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Більше того, судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №560 Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято Розпорядження від 07.10.2019 Про перезатвердження проекту Реконструкція транспортної розв`язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом`янському та Шевченківському районі міста Києва (Коригування).

З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними доводи позивача в частині того, що втрата чинності вказаного рішення не перешкоджає визнанню його протиправним, як нормативно-правового акту.

Таким чином, враховуючи наведене в сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного Розпорядження, з огляду на відсутність встановленого в ході розгляду адміністративної справи порушеного права та охоронюваного законом інтересу ГО Шулявський шлях .

Як наслідок, відсутні підстави для скасування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.

Суд вкотре наголошує, що в ході розгляду справи судом не встановлено об`єктивної наявності порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки останні не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов`язки ГО Шулявський шлях у сфері публічно-правових відносин.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Громадської організації Шулявський шлях (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, б. 5-а, офіс 11; адреса для листування: 03067, м. Київ, а/с 46, код ЄДРПОУ 42418960) до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36, код ЄДРПОУ 00022527), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36) за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва (01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, б. 6, код ЄДРПОУ 05445267) про визнання протиправним та нечинним рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева