Ухвала

від 15.04.2021 по справі 826/13522/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2021 року

Київ

справа №826/13522/17

адміністративне провадження №К/9901/11291/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/13522/17

за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Киевские Ведомости - Телерадіоефір про анулювання ліцензії,

за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Горяйнова А.М., суддів Бараненка І. І., Файдюка В. В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

1. 23 жовтня 2017 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - позивач, Нацрада) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Киевские Ведомости - Телерадіоефір (далі - відповідач), в якому просила анулювати ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір ліцензію на мовлення від 26 лютого 2016 року НР № 00262-м.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неподання відповідачем заяви про переоформлення ліцензії на мовлення від 26 лютого 2016 року НР № 00262-м у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір зареєстровано як юридична особа (за адресою: 01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 6, код ЄДРПОУ 23384871).

4. 20 квітня 2017 року (вх. №16/2807) ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір надіслало до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення лист, яким повідомлено, що у ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір змінився кінцевий бенефіціарний власник (контролер), ним став громадянин ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

5. 26 травня 2017 року до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення надійшла заява Громадської організації Детектор медіа (вх. № 24а/57) з проханням перевірити низку компаній, в тому числі і ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір , на предмет дотримання ними вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , кінцевим бенефіціаром яких згідно з відомостями державного реєстру є ОСОБА_1 .

6. 01 червня 2017 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення винесла рішення № 834 Про призначення позапланової перевірки ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір , м. Київ (від 26 лютого 2016 року НР №00262-м, ефірне РМ, позивні: Голос столиці ).

7. 11 липня 2017 року на підставі проведеної перевірки Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було винесено акт № 43 ПП/Кв/П/17 позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізації законодавства України (далі - Акт).

8. Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті, що ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір порушено вимоги статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення . Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10 липня 2017 року кінцевим бенефіціарним власником контролером ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). При цьому всупереч вимогам статті 35 Про телебачення і радіомовлення ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір не зверталося до Нацради із заявою про переоформлення ліцензії.

9. Відповідно до наявних у Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення документальних свідчень станом на 31 травня 2017 року заяви, встановленого Рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 18 грудня 2013 року № 2434 зразка, про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір не надавало.

10. 05 жовтня 2017 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було винесено рішення № 1883 Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір , м. Київ (від 26 лютого 2016 року НР № 00262-м, ефірне РМ, позивні: Голос столиці ).

11. Рішенням від 05 жовтня 2017 року № 1883 визнано факт неподання відповідачем заяви про переоформлення ліцензії від 26 лютого 2016 року НР № 00262-м у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та вирішено звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення НР від 26 лютого 2016 року № 00262-м.

12. 10 листопада 2017 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14326/17 про визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2017 року № 1883.

13. 30 січня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14326/17 у задоволенні позову ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір відмовлено.

14. 22 травня 2018 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/14326/17 апеляційну скаргу ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2018 року без змін.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

15. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено та анульовано ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір ліцензію на мовлення від 26 лютого 2016 року НР № 00262-м.

16. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що судовим рішенням у справі № 826/14326/17 було встановлено факт внесення змін до відомостей про бенефіціарного власника юридичної особи - ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір 11 квітня 2017 року. Станом на день внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо кінцевого бенефіціарного власника ТОВ ТРК Киевские ведомости - Телерадіоефір набрав чинності пункт ґ частини третьої статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , згідно з яким підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

16.1. Суд першої інстанції урахував, що, незважаючи на зміну кінцевого бенефіціарного власника ТОВ ТРК Киевские ведомости - Телерадіоефір , відповідач не подав до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяви про переоформлення ліцензії на мовлення.

16.2. За висновками суду першої інстанції, така бездіяльність відповідача призводить до виникнення у Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення передумов, передбачених пунктом б частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення , для звернення до суду із позовною заявою про анулювання ліцензії на мовлення.

17. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову .

18. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна кінцевого бенефіціарного власника може у майбутньому призвести до організаційних змін у статусі телерадіоорганізації внаслідок впливу нового кінцевого бенефіціарного власника на управління та господарську діяльність організації. Разом з тим сама по собі зміна кінцевого бенефіціарного власника не є зміною статусу ліцензіата.

18.1. За висновками суду апеляційної інстанції, у цьому випадку Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліценції на мовлення ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір визначила факт несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата. Водночас позивач не довів, що у ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір відбулися організаційні зміни статусу та умов діяльності.

19. Додатково суд апеляційної інстанції зауважив, що адміністративний позов ґрунтується на помилковому ототожненні зміни кінцевого бенефіціарного власника ліцензіата із організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

20. При цьому суд апеляційної інстанції урахував правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2019 року в справі № 826/13000/15, від 10 вересня 2019 року в справі № 826/14599/17, від 23 грудня 2019 року в справі № 826/16345/17.

ІV. Касаційне оскарження

21. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 21 квітня 2020 року.

22. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

23. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує на те, що в справі № 826/14326/17 під час розгляду спору між цими ж сторонами, в якій надавалася оцінка правомірності дій Нацради при прийнятті рішення від 05 жовтня 2017 року №1883 Про результати позапланової перевірки ТОВ ТРК Киевские Ведомости - Телерадіоефір , м. Київ (НР №00262-м від 26 лютого 2016 року, ефірне мовлення, позивні: Голос столиці ) рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій підтверджено, що позивач діяв в межах своїх повноважень. Наразі у цій справі відкрито касаційне провадження.

24. Позивач також зазначає, що правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2019 року у справі № 826/13000/15, взагалі не застосовується до спірних правовідносин, оскільки стосується інших підстав позбавлення ліцензії.

25. За доводами позивача, постановою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року в справі № 826/14599/17 справу направлено на новий розгляд, отже, правова позиція, викладена в цій постанові, також не може застосовуватися до спірних правовідносин.

26. У касаційній скарзі позивач також обґрунтовує необхідність відступу від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 826/16345/17, мотивуючи це тим, що у цій справі судом допущено помилкове застосування положень частини п`ятої статті 37, частин 7-13 статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

27. За доводами позивача, частина п`ята статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення надає право Нацраді звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії у випадку неподання ліцензіатом заяв про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності. При цьому застосування штрафу за це порушення, виходячи із приписів частини дев`ятої статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення , не передбачено, а отже, позивач позбавлений можливості застосувати послідовно всі санкції, визначені в статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

28. Щодо помилкового тлумачення положень статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення , то позивач зазначає, що пунктом б частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення Нацраді надано повноваження звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

29. Підставами ж для переоформлення ліцензії, визначеними статтею 35 Про телебачення і радіомовлення , є, зокрема, зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата (пункт а частини третьої) та зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника (пункт ґ частини третьої).

30. Таким чином, за доводами позивача, поняття зміна організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата включає в себе поняття зміна власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника і охоплюється дією пункту б частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення , яким Нацраді надано повноваження звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

31. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду в справах № 812/362/16, № 815/6160/17 та ін.

32. У зв`язку із зазначеним позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

33. 17 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів Шишова О. О., Яковенка М. М. відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з Окружного адміністративного суду міста Києва.

34. 02 липня 2020 року справа № 826/13522/17 надійшла до Верховного Суду.

35. 27 липня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач, спростовуючи доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

36. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про розгляд справи за участі представника відповідача.

37. 30 вересня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року № 1848/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Дашутіна І. В.

38. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А., Мацедонську В. Е.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

39. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

42. Частиною першою статті 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення від 23 вересня 1997 року № 538/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 538/97-ВР) установлено, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

43. Відповідно до абзаців 1, 3 та 11 частини першої статті 13 Закону № 538/97-ВР Національна рада здійснює, зокрема, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій, застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

44. Статтею 18 Закону № 538/97-ВР передбачено, що ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада. Ліцензія Національної ради на телерадіомовлення є єдиним і достатнім документом дозвільного характеру, що надає право ліцензіату вести телерадіомовлення. Порядок ліцензування телерадіомовлення визначається Законом України Про телебачення і радіомовлення від 21 грудня 1993 року № 3759-XII (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 3759-XII).

45. Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 538/97-ВР виключно на засіданнях Національної ради, зокрема, приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення або про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

46. Пунктами а та б частини першої статті 59 Закону № 3759-XII визначено, що телерадіоорганізація зобов`язана, зокрема, дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії, виконувати рішення Національної ради та судових органів.

47. За частиною четвертою статті 12 Закону № 3759-XII установлено, що структура власності суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення визнається прозорою, якщо інформація, оприлюднена на його офіційному веб-сайті та надана Національній раді, дає змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у юридичній особі чи можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність юридичної особи, у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити кінцевого бенефіціарного власника.

47.1. Інформація про структуру власності суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення розміщується на його офіційному веб-сайті відповідно до вимог цього Закону.

47.2. Суб`єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення щороку подає Національній раді інформацію про свою структуру власності в порядку та за формою, що встановлюються Національною радою. Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій відповідно до цього Закону.

48. Згідно з абзацом 5 частини четвертої статті 27 Закону № 3759-XII обов`язковими додатками до ліцензії на мовлення, є відомості про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації-ліцензіата та пов`язаних осіб, які були зазначені у заяві про видачу (продовження строку дії) ліцензії на мовлення.

49. Відповідно до частин першої та другої статті 35 Закону № 3759-XII у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами 5 і 6 частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою. (Зразок такої заяви затверджено Рішенням Нацради 18 грудня 2013 року № 2434, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2014 року за № 41/24818). До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

50. Пунктами а та ґ частини третьої статті 35 Закону № 3759-XII визначено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

51. За частинами четвертою та п`ятою статті 35 Закону № 3759-XII у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов`язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

51.1. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії на мовлення протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви.

52. Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3759-XII анулювання ліцензії на мовлення здійснюється Національною радою у випадках, передбачених цим Законом.

53. Частиною п`ятою статті 37 Закону № 3759-XII визначено, що Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі, зокрема, факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата або факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог.

54. Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3759-XII суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на мовлення та ліцензію провайдера програмної послуги, підлягають державній реєстрації як суб`єкти інформаційної діяльності.

55. Частиною одинадцятою статті 38 Закону № 3759-XII передбачено, що Державний реєстр суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення веде Національна рада. До зазначеного реєстру вносяться дані про суб`єкти інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, які отримали ліцензії на мовлення, ліцензії провайдерів програмної послуги або зареєструвалися як суб`єкти інформаційної діяльності в порядку, визначеному цим Законом.

56. На підставі частини дванадцятої статті 38 Закону № 3759-XII стосовно суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, які отримали ліцензію (ліцензії) на мовлення та/або ліцензію (ліцензії) провайдера програмної послуги, до Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення вносяться такі відомості, зокрема, д) про кінцевих бенефіціарним власників (контролерів).

57. Частиною тринадцятою статті 38 Закону № 3759-XII передбачено, що відомості, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вносяться до Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення протягом трьох робочих днів після видачі (продовження, внесення змін, видачі дубліката, анулювання) ліцензії на мовлення.

58. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб`єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення; кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (абзаци 9, 17 частини першої статті 1 Закону № 3759-XII).

59. Згідно з частиною першою статті 72 Закону № 3759-XII санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

60. За частиною шостою статті 72 Закону № 3759-XII Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.

61. На підставі частини сьомої статті 72 Закону № 3759-XII рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

62. Частинами вісім та дев`ять статті 72 Закону № 3759-XII визначено, що Національна рада може прийняти рішення про стягнення штрафу в зазначених у цій частині розмірах, незалежно від застосування до порушника санкцій у вигляді попередження, виключно в разі вчинення таких порушень:

- телерадіоорганізаціями -

25 відсотків розміру ліцензійного збору за:

1) заклики до насильницької зміни конституційного ладу України;

2) заклики до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;

3) пропаганду винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження;

- провайдерами програмної послуги -

25 відсотків розміру ліцензійного збору за:

1) ретрансляцію програм та передач, щодо яких Національною радою прийнято рішення, що їх зміст не відповідає вимогам законодавства України відповідно до статті 42 цього Закону;

2) ретрансляцію програм та передач, заборонених та/або обмежених судом.

У разі якщо заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, пропаганди винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження транслювалися, поширювалися, розповсюджувалися без попереднього запису та містилися у виступах, репліках особи, яка не є працівником телерадіоорганізації, телерадіоорганізація не несе відповідальності за ці порушення, крім випадків, коли працівниками телерадіоорганізації не було вжито заходів щодо припинення правопорушення у прямому ефірі.

62.1. Рішення про стягнення штрафу приймається Національною радою, якщо після оголошення попередження ліцензіат не усунув порушення в установлені Національною радою строки, у разі вчинення таких порушень:

- телерадіоорганізаціями -

10 відсотків розміру ліцензійного збору за:

1) трансляцію програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини;

2) трансляцію програм та передач або їх відеосюжетів, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо програма, передача або відеосюжет демонструвалися з порушенням часу демонстрування або не мали візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вони розраховані, у порядку, передбаченому цим Законом;

3) трансляцію телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію";

4) трансляцію аудіовізуальних творів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та оприлюдненого на офіційному веб-сайті цього органу;

5) розповсюдження і рекламу порнографічних матеріалів та предметів;

6) пропаганду наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;

5 відсотків розміру ліцензійного збору за порушення умов ліцензії, визначених ліцензією на мовлення та додатками до неї, та/або ліцензійних умов (крім вимог до організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов`язань ліцензіата) у частині програмної концепції;

провайдерами програмної послуги -

10 відсотків розміру ліцензійного збору за незабезпечення абонентам можливості перегляду програм універсальної програмної послуги;

5 відсотків розміру ліцензійного збору за порушення умов ліцензії, визначених ліцензією та додатками до неї, та/або ліцензійних умов.

63. Відповідно до частини тринадцятої статті 72 Закону № 3759-XII якщо порушення не були усунені після застосування санкції у вигляді стягнення штрафу, Національна рада звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або анулювання ліцензії провайдера програмної послуги.

VІ. Позиція Верховного Суду

64. При вчиненні дій з підготовки справи для касаційного розгляду колегією суддів встановлено таке.

65. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна кінцевого бенефіціарного власника не є організаційною зміною статусу ліцензіата, а отже, не може бути підставою для прийняття Нацрадою рішення про звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії.

66. При цьому суд апеляційної інстанції врахував правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2019 року у справі № 826/13000/15, від 10 вересня 2019 року у справі № 826/14599/17, від 23 грудня 2019 року у справі № 826/16345/17.

67. Як на підставу для касаційного оскарження заявник касаційної скарги посилається на той факт, що у Верховному Суді існує різна практика розгляду справ цієї категорії, а саме: в постановах Верховного Суду в справах № 812/362/16, № 815/6160/17 та ін. висловлено правову позицію, за якою Нацраді надано повноваження звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу (в тому числі у випадку зміни кінцевого бенефіціарного власника) та умов діяльності ліцензіата.

68. Разом з тим в справі № 826/16345/17 висловлена позиція, за якою правопорушення у виді встановлення факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника та факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата не є тотожними, а отже, факт неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника не є підставою для анулювання ліцензії.

69. Позивач у касаційній скарзі обґрунтовує необхідність відступу від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 826/16345/17, мотивуючи це тим, що у цій справі судом допущено помилкове застосування положень частини п`ятої статті 37, частин 7-13 статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

70. Дослідивши вказані доводи касаційної скарги, колегія суддів у цій справі зазначає таке.

71. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (головуючий суддя Гриців М. І., судді Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.) постановою від 01 лютого 2019 року в справі № 826/13000/15, на яку посилається суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тотвельд (Телеканал XSPORT) до Національної ради про визнання протиправним та скасування рішення, дійшла висновку, що предметом перевірки було дотримання умов ліцензій та вимог чинного законодавства , а підставою для звернення до суду у спірному в цій справі рішенні визначено встановлення факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог (рішення Національної ради від 05 березня 2015 року № 311) і ці підстави не є тотожними. Оскільки в силу пункту 2.3 Інструкції перевірка виконання ліцензіатом рішень та/або приписів Національної ради щодо усунення порушень вимог законодавства та/або умов ліцензії, виданих за результатами проведених перевірок, є самостійною підставою для проведення позапланової перевірки, то спірне рішення прийнято з порушенням вимог частини п`ятої статті 72 Закону № 3759-ХІІ без проведення позапланової перевірки та складення відповідного акта, в якому б було зафіксовано невиконання позивачем рішення Національної ради від 05 березня 2015 року № 311.

72. У постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 826/14599/17, на яку також посилався суд апеляційної інстанції, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (головуючий суддя Берназюк Я. О., судді Желєзний І. В., Коваленко Н. В.), розглядаючи спір між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Волинь та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, зауважила, що правопорушення у виді встановлення факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника (акт перевірки Національної ради № 42 ПП/Кв/П/17 від 11 липня 2017 року) та факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата (рішення Національної ради № 1856 від 05 жовтня 2017 року) не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата .

73. Водночас, оскільки судами попередніх інстанцій у справі № 826/14599/17 не було надано належної правової оцінки розбіжностям щодо визначення виду виявленого під час перевірки ТОВ Волинь порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, що містяться в акті перевірки № 42 ПП/Кв/П/17 від 11 липня 2017 року та рішенні від 05 жовтня 2017 року № 1856 Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірми Волинь , а також не встановлено, яке саме порушення виявлено Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

74. Отже, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги щодо помилкового застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2019 року у справі № 826/13000/15, від 10 вересня 2019 року у справі № 826/14599/17, оскільки спір у справі № 826/13000/15 стосується інших підстав позбавлення ліцензії, а справу № 826/14599/17 направлено на новий розгляд.

75. У постанові від 23 грудня 2019 року в справі № 826/16345/17 за позовом Дочірнього підприємства Новий обрій до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (головуючий суддя Берназюк Я. О., судді Желєзний І. В., Коваленко Н. В.) залишила без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, зазначивши, що правопорушення у виді встановлення факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника (акт перевірки Національної ради № 40ПП/Кв/С/17 від 10 липня 2017 року) та факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата (рішення Національної ради № 1889 від 05 жовтня 2017 року) не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

76. У цій справі колегія суддів зазначила, що даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2019 року в справі № 826/13000/15, від 10 вересня 2019 року в справі № 826/14599/17 .

77. Крім того, в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року в справі № 826/16345/17 викладено висновок, що Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення при виявленні порушень вимог Закону України Про телебачення і радіомовлення застосовано відносно позивача крайній захід у вигляді прийняття рішення про звернення до суду з позовною заявою про анулювання ліцензії на мовлення за відсутності визначених статтею 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення підстав та з порушенням встановленої черговості застосування вказаної санкції .

78. Водночас у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 812/362/16 за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРК НБМ-Радіо про анулювання ліцензії на мовлення, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (головуючий суддя Шевцова Н. В., судді Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.), дійшла висновку, що суб`єкт інформаційної діяльності, у цьому випадку відповідач, має обов`язок подавати інформацію про будь-які зміни в структурі власності, тобто, повідомляти позивача про будь-які зміни в своїй структурі власності. Вибуття або зміна власника свідчить про настання певних організаційних змін в товаристві. На підставі положень частини четвертої статті 35 Закону № 3759-XII з моменту вчинення реєстраційних дій, якими змінено співвласників Товариства, у відповідача виник обов`язок звернення до позивача з заявою про переоформлення ліцензії на мовлення з дотриманням 10 - денного строку.

79. Оскільки Товариство звернулося до позивача з заявою про переоформлення ліцензії у січні 2015 року, тобто, з порушенням 10 - денного строку, визначеного частиною четвертою статті 35 Закону № 3759-XII, то колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, що Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі пункту б частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII у разі встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

80. При цьому у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі №812/362/16 зазначено, що системний аналіз статті 37 Закону № 3759-XII дозволяє дійти висновку, що Національна рада при здійсненні свої владних управлінських функцій уповноважена самостійно приймати рішення про анулювання ліцензії на мовлення, з підстав, визначених частиною другою статті 37 Закону № 3759-XII, а також звертатися до суду з позовом у разі наявності обставин (фактів), наведених у частині п`ятій статті 37 Закону № 3759-XII. В силу приписів частини другої статті 24 Закону № 538/97-ВР рішення про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення приймається виключно на засіданнях Національної ради.

81. У постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року в справі №815/6160/17 викладено правову позицію колегії суддів у складі головуючого судді Білак М. В., суддів Губської О. А., Єресько Л. О., відповідно до якої у ліцензіата виник обов`язок подати Нацраді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною, зокрема, відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін, про що обґрунтовано вказано судом першої інстанції. Оскільки організаційні зміни статусу передбачають, як зміну організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата, так і зміну відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника, то формулювання підстави у пункті б частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення охоплює обставини, передбачені, зокрема, пунктом ґ частини третьої статті 35 цього Закону.

82. При цьому колегія суддів у постанові від 31 березня 2020 року в справі №815/6160/17 зауважила, що доводи відповідача про те, що звернення до суду про анулювання ліцензії можливе не раніше того, як до телерадіоорганізації вживались санкції у вигляді попереджень або штрафів, також є безпідставними.

83. З наведеного вбачається неоднакове застосування Верховним Судом норм права, а саме положень частини четвертої статті 35, пункту б частини п`ятої статті 37, статті 72 Закону № 3759-XII при вирішенні питання про анулювання ліцензії на мовлення з підстав неподання відповідачем заяви про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника

84. Дослідивши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та правові позиції Верховного Суду, викладені вище, колегія суддів у цій справі зазначає таке.

85. 01 листопада 2016 року було прийнято Закон України Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 01 листопада 2016 року № 1715-VIII (далі - Закон № 1715-VIII), який набув чинності 30 листопада 2016 року.

86. Попередня редакція частини третьої статті 35 Закону № 3759-XII установлювала, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення є а) зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата.

87. Отже, Законом № 1715-VIII було змінено редакції статей 35, 72 Закону № 3759-XII та передбачено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути, зокрема, зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника (пункт ґ частини третьої статті 35 Закону № 3759-XII).

88. Положення частини третьої статті 35 Закону № 3759-XII у попередній редакції узгоджувалися із частиною четвертою цієї статті, яка у редакції, що діяла до 30 листопада 2016 року, встановлювала, що у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною його засновника (співзасновників) та/або власника (співвласників) ліцензіат зобов`язаний протягом 10 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, що підтверджують зміну.

89. Після набрання чинності Законом № 1715-VIII законодавець змінив також і редакцію частини четвертої статті 35 Закону № 3759-XII та передбачив, що у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов`язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

90. Отже, Законом № 1715-VIII установлено обов`язок ліцензіата переоформлювати ліцензію на мовлення не тільки у випадку зміни організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата, але й визначено обов`язок ліцензіата подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення у випадку зміни відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

91. Виходячи із змісту абзацу 5 частини четвертої статті 27, частин одинадцятої - дванадцятої статті 38 Закону № 3759-XII можна дійти висновку, що відомості про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації - ліцензіата та пов`язаних осіб, які були зазначені у заяві про видачу (продовження строку дії) ліцензії на мовлення є обов`язковими додатками до ліцензії і підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення.

92. Системний аналіз статті 37 Закону № 3759-XII дозволяє дійти висновку, що Національна рада при здійсненні своїх владних управлінських функцій уповноважена самостійно приймати рішення про анулювання ліцензії на мовлення, з підстав, визначених частиною другою статті 37 Закону № 3759-XII, а також звертатися до суду з позовом у разі наявності обставин (фактів), наведених у частині п`ятій статті 37 Закону № 3759-XII, зокрема, на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

93. Тобто законодавець у пункті б частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII, визначаючи підставу для звернення Нацради до суду з позовом про анулювання ліцензії використовує термін організаційні зміни статусу , а не лише зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата як зазначено в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року в справі № 826/16345/17.

94. Згідно зі статтею 1 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII Про господарські товариства , господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

95. Отже, вибуття або зміна власника в цьому випадку учасника товариства, свідчить про настання певних організаційних змін в товаристві.

96. Правовий статус - становище того чи іншого суб`єкта в правовій реальності, що відображається у його взаєминах з суспільством і державою; сукупність прав і обов`язків.

97. Правовий статус юридичної особи характеризується специфікою, що відрізняє останню від інших суб`єктів господарської діяльності.

98. Стаття 83 Цивільного кодексу України визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, які можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

99. Для набуття статусу юридичної особи організація повинна пройти процедуру державної реєстрації (стаття 89 Цивільного кодексу України).

100. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, мету, а також інші відомості, встановлені законом, в тому числі інформація про кінцевого бенефіціарного власника (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

101. Поняття організаційно-правової форми господарювання міститься у Класифікаторі організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, розробленого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 № 326 Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики , відповідно до якого під організаційно-правовою формою господарювання розуміється форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов`язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

102. Отже, з огляду на викладене, організаційні зміни статусу передбачають, як зміну організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата, так і зміну відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

103. Інше тлумачення положень частини четвертої статті 35, пункту б частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII призводить до порушення вимог статті 38 цього Закону в частині обов`язкового внесення до Державного реєстру суб`єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення відомостей, зокрема, про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також статті 12 Закону № 3759-XII, яка визначає, що структура власності суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення визнається прозорою, якщо інформація, оприлюднена на його офіційному веб-сайті та надана Національній раді, дає змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у юридичній особі чи можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність юридичної особи, у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити кінцевого бенефіціарного власника.

104. Щодо висновків судів про необхідність послідовного застосування санкцій, передбачених статтею 72 Закону № 3759-XII, то частиною шостою цієї статті визначено, що Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

105. На підставі частини сьомої статті 72 Закону № 3759-XII рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

106. Частинами восьмою, дев`ятою та одинадцятою статті 72 Закону № 3759-XII визначено підстави про прийняття рішення про стягнення штрафу, а також розмір таких штрафів. На підставі частини тринадцятої статті 72 Закону № 3759-XII, якщо порушення не були усунені після застосування санкції у вигляді стягнення штрафу, Національна рада звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або анулювання ліцензії провайдера програмної послуги.

107. Водночас положеннями частин восьмої, дев`ятої та одинадцятої статті 72 Закону № 3759-XII не передбачено можливості застосування штрафу за факт несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, що позбавляє Нацраду повноважень застосувати штраф за відповідне порушення і унеможливлює застосування приписів частини тринадцятої статті 72 Закону № 3759-XII до спірних правовідносин в частині послідовного застосування санкцій.

108. Отже, послідовність застосування санкцій Нацрадою визначено законодавцем лише у випадку вчинення телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги порушень, за які статтею 72 Закону № 3759-XII передбачено застосування санкції у вигляді стягнення штрафу, і які не були усунені після застосування такого штрафу. Натомість факт несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата є самостійною підставою для прийняття Нацрадою рішення про звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення, передбаченою пунктом б частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII.

109. Зважаючи на викладене, а також, враховуючи правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі №812/362/16, від 31 березня 2020 року в справі №815/6160/17, колегія суддів вважає наявними підстави для відступу від висновків, що були викладені у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 826/16345/17 та інших, що відтворюють зазначену в цих справах правову позицію.

110. Відповідно до частини другої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

111. Приписами частини першої статті 347 КАС України передбачено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

112. Згідно з частиною четвертої статті 347 КАС України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.

113. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне передати справу № 826/13522/17 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 343, частиною другою статті 346, частиною четвертою статті 347, 355, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

УХВАЛИВ:

1. Справу № 826/13522/17 за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська