Ухвала

від 13.04.2021 по справі 759/11750/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 759/11750/19

провадження № 61-5540ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України) на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Державний нотаріус Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Штельмак Наталія Афанасіївна про стягнення заборгованості за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у вказаній справі.

Укасаційній скарзі ОСОБА_1 , серед іншого, зазначає підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах без зазначення щодо застосування якої конкретно норми права відсутній такий висновок.

Таке обґрунтування не можна визнати належним, оскільки при касаційному оскарженні судових рішень з наведеного пункту має бути зазначено конкретну норма права, що регулює спірні правовідносини, з приводу застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У пункті 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи, що у касаційній скарзі не наведене належне обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційну скаргу в частині цієї підстави касаційного оскарження належить повернути скаржнику.

Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 (в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України) на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Державний нотаріус Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Штельмак Наталія Афанасіївна про стягнення заборгованості за договорами позики повернути скаржнику .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Русинчук