Рішення

від 30.03.2021 по справі 311/1601/19

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/1601/19

2/311/15/2021

30.03.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.,

секретар судового засідання Чуча С.О.

за участі: представника позивача ОСОБА_2

відповідача -1 ОСОБА_1

представника відповідача -1 адвоката Котюкова С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства Бджола до ОСОБА_1 (відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, Василівська міська рада Василівського району Запорізької області, про визнання незаконним і скасування державної реєстрації права власності, суд,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Селянське (фермерське) господарство Бджола , в особі керівника ОСОБА_2 пред`явило позов до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області, який було уточнено, з вимогами визнати незаконною та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 08.10.2016 року №8-3718/15-16-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розташованої на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населених пунктів за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки 1.5000 га. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства (01.03); Наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.04.2018 року №8-521/15-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено розроблений Приватним підприємством Стандарт-2016 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту. Передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1.5000 та (кадастровий номер 2320986600:02:003:0006) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту; Державну реєстрацію права власності на підставі заяви ОСОБА_1 №27794061 від 18.04.2018 року 15:56:09, що зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наступним чином: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1535399523209. Об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка. Кадастровий номер: 2320986600:02:003:0006. Опис об`єкта: Площа (га): 1.5. Дата державної реєстрації земельної ділянки 06.03.2018, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області. Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Адреса: Запорізька область, Василівський район, с/рада Скельківська.; Номер запису про право власності: 25808395. Дата, час державної реєстрації: 18.04.2018 15:56:09. Державний реєстратор: Міюц Світлана Олександрівна, Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, Запорізька область. Підстава виникнення права власності: наказ, серія та номер: 8-521/15-18-СГ, виданий 06.04.2018, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40727851 від 20.04.2018 10:16:17. Міюц Світлана Олександрівна, Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, Запорізька область. Форма власності: приватна. Розмір частки: 1/1. Власники: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 12.08.2003, видавник: Василівський РВ УМВС України в Запорізькій області, країна громадянства: Україна.; Вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до ст.141 ЦПК України.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до рішення 8 сесії XXI скликання Василівської районної ради народних депутатів Василівського району Запорізької області від 20 лютого 1992 року №4 і додатку №1 до вказаного рішення, ОСОБА_2 виділено земельну ділянку в особисте володіння з правом успадкування для ведення селянського (фермерського) господарства площею 30 га рілля із земель Держземзапасу на території Скельківської сільської ради. 21 квітня 1992 року встановлено межі земельної ділянки в натурі виділеної ОСОБА_2 на підставі рішення Василівської районної ради народних депутатів від 20 лютого 1992 року №4 і додатку №1 до вказаного рішення, про що складений відповідний Акт про встановлення меж ділянки в натурі від 21 квітня 1992 року відповідно до якого, межові знаки із кількості 19 шт пред`явлені представникам в натурі. 13 травня 1992 року ОСОБА_2 видано Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №000200 на підставі рішення 8 сесії XXI скликання Василівської районної ради народних депутатів Василівського району Запорізької області від 20 лютого 1992 року №4 про надання у довічне успадковуване володіння 30.6 гектарів землі в межах згідно з планом землеволодіння. Акт зареєстровано в Книзі записів на право довічного успадковуваного володіння землею за №215. На замовлення Управління земельних ресурсів Запорізької облдержадміністрації на підставі договору №177 від 14.08.1992 року складений технічний звіт про детальне грунтово-хімічне обстеження селянського (фермерського) господарства обстеження селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 ..Відповідно до ст.9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство від 20 грудня 1991 року №2009-ХІІ (в редакції закону чинній па день вчинення зазначених дій) після отримання Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею ОСОБА_2 , разом з іншими членами своєї сім`ї заснував С(Ф)Г Бджола , рішенням загальних зборів членів селянського (фермерського) господарства від 22 листопада 1994 року (протокол №1), затверджено статут С(Ф)Г Бджола , який зареєстровано рішенням Василівської районної ради народних депутатів Запорізької області №33 від 31 січня 1995 року, отримано свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності НОМЕР_3 від 17 лютого 1995 року.В подальшому неодноразово вносились зміни до реєстраційних відомостей про С(Ф)Г Бджола у відповідності до вимог законодавства.С(Ф)Г Бджола отримано земельну ділянку відповідно до Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею на законних підставах і з дотриманням порядку чинного на момент прийняття рішення про передачу земельної ділянки, після отримання Державного акту було засновано селянське господарство і земельна ділянка використовувалась за призначенням С(Ф)Г Бджола для здійснення статутної діяльності. В подальшому за рахунок земельної ділянки переданої С(Ф)Г Бджола на праві довічного успадковуваного володіння землею, членам С(Ф)Г Бджола передано у власність земельні ділянки згідно з: Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ЗП №058002 від 10 жовтня 2001 року виданим ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3.80 га; Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП №145470 від 14 листопада 2005 року виданим ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4.39 га; Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП №145471 від 14 листопада 2005 року виданим ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 4,39 га. Таким чином, три земельні ділянки загальною площею 12.58 га за paхунок земельної ділянки площею 30,0 га переданої у довічне користування С(Ф)Г Бджола , було передано у власність, решта земельної ділянки площею 17,60 га (17,00 га рілля, 0.60 інші) залишилась в довічному успадковуваному володінні землею С(Ф)Г Бджола .

20 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 , прибув до ОСОБА_2 і вимагав звільнити земельну ділянку яку він обробляє і якою користуюся вже більше 25 років, за яку звітує та платить податки. ОСОБА_1 сказав що він учасник АТО і викликаними представником позивача працівникам поліції показував свій витяг нібито на його землю з кадастровим номером 2320986600:02:003:0006. На місце прибув наряд поліції та задокументував цю подію. З метою виправлень помилок в Державному земельному кадастрі, представником позивача направлялись звернення до Головного управління Держгеокадасту у Запорізькій області і Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, отримані відповіді, які зводяться до того, що після передачі у власність земельних ділянок площею 12,58 га за рахунок земельної ділянки площею 30,0 га переданої у довічне володіння С(Ф)Г Бджола ні ОСОБА_2 ні ФГ Бджола решта земельної ділянки не була переоформлена в користування на умовах оренди. У зв`язку з цим решта земельної ділянки була проінвентаризована і зарезервована для подальшої передачі учасникам АТО. На день видачі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП №058002 від 10 жовтня 2001 року виданим ОСОБА_2 на земельну ділянку за рахунок земель переданих у довічне володіння С(Ф)Г Бджола , за правилами Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року №561-ХІІ (який втратив чинність 01.01.2002 року), підстав припинення права користування землею С(Ф)Г Бджола ні повністю, ні частиною земельної ділянки не існувало і не існує. Жодних законних підстав припинення права користування С(Ф)Г Бджола спірною земельною ділянкою не існує. Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №000200 на даний час не скасований і є чинним, відносно частини земельної ділянки площею 12,58 га яка виділена у формі трьох земельних ділянок членам С(Ф)Г Бджола у власність, право користування трансформувалось у право власності без зміни користувача земельної ділянки і це відбулося без вилучення з володіння земельних ділянок, що вказує на те, що вся площа земельної ділянки, яка виділялась С(Ф)Г Бджола для ведення фермерського господарства із володіння і користування С(Ф)Г Бджола не вибувала, рішення про примусове вилучення для суспільних потреб не приймалось. Представник позивача вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 2320986600:02:003:0006, яка перебуває у законному і правомірному володінні і користуванні С(Ф)Г Бджола на підставі Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею №000200 на підставі рішення 8 сесії XXI скликання Василівської районної ради народних депутатів Василівського району Запорізької області від 20 лютого 1992 року №4, передана у власність громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно з порушенням прав законного землекористувача - С(Ф)Г Бджола . Незаконне вилучення земельної ділянки у С(Ф)Г Бджола ставить під загрозу рентабельність С(Ф)Г Бджола . У зв`язку з вищевказаними обставинами Наказ Головного управління Держгеокадастру Запорізькій області від 08.10.2016 року №8-3718/15-16-СГ, Наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.04.2018 року №8-521/15-18-СГ, та проведена державна реєстрація права власності на підставі заяви ОСОБА_1 №27794061 від 18.04.2018 року 15:56:09 щодо спірної земельної ділянки мають бути скасовані, а право С(Ф)Г Бджола користування вищевказаною земельною ділянкою таким чином відновлено.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 11 травня 2019 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Бджола , в особі керівника ОСОБА_2, до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Василівська районна державна адміністрація Запорізької області, Скельківська сільська рада Василівського району Запорізької області, про визнання незаконними і скасування наказів та державної реєстрації права власності. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21 серпня 2020 року закрито підготовче провадження в цивільній справі №311/1601/19, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 09 березня 2021 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Скельківську сільську раду Василівського району Запорізької області на Василівську міську раду Запорізької області.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав та просить суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач-1 ОСОБА_1 та його представник адвокат Котюков С.П. в судовому засіданні заперечують проти позову, просять відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача - 2 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гурильов А.С. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи без участі представника відповідача-2, підтримує раніше поданий відзив та просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Василівської міської ради Запорізької області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, рішення просить прийняти відповідно до норм чинного законодавства.

Представник третьої особи Василівської районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що відповідно до рішення 8 сесії XXI скликання Василівської районної ради народних депутатів Василівського району Запорізької області від 20 лютого 1992 року №4 і додатку №1 до вказаного рішення, ОСОБА_2 виділено земельну ділянку в особисте володіння з правом успадкування для ведення селянського (фермерського) господарства площею 30 га рілля із земель Держземзапасу на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області (т.с. № 1, а.с. 10,11).

21 квітня 1992 року встановлено межі земельної ділянки в натурі, виділеної ОСОБА_2 на підставі рішення Василівської районної ради народних депутатів від 20 лютого 1992 року №4 і додатку №1 до вказаного рішення, про що складений відповідний Акт про встановлення меж ділянки в натурі від 21 квітня 1992 року, відповідно до якого, межові знаки в кількості 19 шт. пред`явлені представникам в натурі (т.с. № 1, а.с. 12).

13 травня 1992 року ОСОБА_2 видано Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №000200 на підставі рішення 8 сесії XXI скликання Василівської районної ради народних депутатів Василівського району Запорізької області від 20 лютого 1992 року №4 про надання у довічне успадковуване володіння 30,6 гектарів землі в межах згідно з планом землеволодіння. Акт зареєстровано в Книзі записів на право довічного успадковуваного володіння землею за №215 (т.с. № 1, а.с. 13-16).

Відповідно до ст.6 Земельного кодексу Української PCP від 18 грудня 1990 року №561-XII (в редакції від 18 грудня 1990 року, чинній на момент прийняття рішення Василівською районною радою народних депутатів від 20 лютого 1992 року №4), у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам Української PCP для ведення селянського (фермерського господарства).

Відповідно до ст.50 Земельного кодексу Української PCP від 18 грудня 1990 року №561-XII (в редакції чинній на момент прийняття рішення від 20 лютого 1992 року №4), громадянам Української PCP, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Наступною редакцією Земельного кодексу від 13.03.1992, тобто вже після прийняття рішення про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки в особисте володіння з правом успадкування для ведення селянського (фермерського) господарства), зі ст.ст.6,50 виключені положення про передачу земель у довічне успадковуване володіння.

Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст.2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство від 20 грудня 1991 року №2009-ХІІ (в редакції від 20.12.1991 чинній на момент прийняття рішення Василівською районною радою народних депутатів від 20 лютого 1992 року №4, на даний час закон втратив чинність), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією (частина 1); членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не є особи, в тому числі й родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником (частина 2); інтереси селянського (фермерського) господарства перед державними, кооперативними, громадськими, зарубіжними, іншими підприємствами і організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства (частина 3); на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності. З ним укладається договір на користування землею на умовах оренди, складаються також й інші документи відповідно до законодавства України (частина 4).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 Закону України Про селянське (фермерське) господарство від 20 грудня 1991 року №2009-ХІІ (в редакції від 20.12.1991 року) чинній на момент прийняття рішення Василівською районною радою народних депутатів від 20 лютого 1992 року №4, і на момент видачі Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, зміни в цю статтю і порядок надання земельних ділянок внесені редакцією від 23.07.1993, на даний час закон втратив чинність в цілому), земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду. Право приватної власності на земельну ділянку селянським (фермерським) господарством може надаватись після шести років володіння нею. Надання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених у порядку, визначеному у пункті 1 статті 7 цього Закону. У тимчасове користування земельні ділянки надаються із земель запасу, а також можуть надаватися із земель лісового і водного фондів (частина 1); земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з розташованими на ньому водними джерелами і лісовими угіддями (частина 2).

Відповідно до ст.6 Закону України Про селянське (фермерське) господарство від 20 грудня 1991 року №2009-ХП (в редакції від 20.12.1991), для ведення селянського (фермерського) господарства надаються у довічне успадковуване володіння і приватну власність земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель.

На замовлення Управління земельних ресурсів Запорізької облдержадміністрації на підставі договору №177 від 14.08.1992 складений технічний звіт про детальне грунтово-хімічне обстеження селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області (т.с. № 1, а.с. 17-36).

Відповідно до ст.9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство від 20 грудня 1991 року №2009-ХП (в редакції закону чинній на день вчинення зазначених дій) після отримання Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею ОСОБА_2 , разом з іншими членами своєї сім`ї, заснував С(Ф)Г Бджола . Рішенням загальних зборів членів селянського (фермерського) господарства від 22 листопада 1994 року (протокол №1) затверджено статут С(Ф)Г Бджола , який зареєстровано Рішенням Василівської районної ради народних депутатів Запорізької області №33 від 31 січня 1995 року, отримано свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності НОМЕР_3 від 17 лютого 1995 року. В подальшому неодноразово вносились зміни до реєстраційних відомостей про С(Ф)Г Бджола у відповідності до вимог законодавства.

Ці обставини підтверджуються Статутом С(Ф)Г Бджола , свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності НОМЕР_3 від 17 лютого 1995 року, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 грудня 2018 року (т.с. №1, а.с.37-48, 49, 50, 53-55).

З огляду на викладене, суд зазначає, що вказані вище обставини свідчать про те, що С(Ф)Г Бджола земельну ділянку отримано відповідно до Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею на законних підставах і з дотриманням порядку чинного на момент прийняття рішення про передачу земельної ділянки, після отримання Державного акту було засновано селянське господарство і земельна ділянка використовувалась за призначенням С(Ф)Г Бджола для здійснення статутної діяльності.

В подальшому, за рахунок земельної ділянки, переданої С(Ф)Г Бджола на праві довічного успадковуваного володіння землею, членам С(Ф)Г Бджола передано у власність земельні ділянки згідно з:

Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ЗП №058002 від 10 жовтня 2001 року, виданим ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,80 га (т.с. № 1, а.с. 56);

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП №145470 від 14 листопада 2005 року, виданим ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4.39 га (т.с. № 1, а.с. 89);

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП №145471 від 14 листопада 2005 року, виданим ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 4,39 га (т.с. № 1, а.с. 88).

Таким чином, три земельні ділянки загальною площею 12,58 га за рахунок земельної ділянки площею 30,0 га переданої у довічне користування С(Ф)Г Бджола , було передано у власність, решта земельної ділянки площею 17,60 га (17.00 га рілля, 0.60 інші) залишилась в довічному успадковуваному володінні землею С(Ф)Г Бджола .

Ці обставини підтверджуються відповіддю Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області №19-28-23-2526-490/2-16 від 08.02.16, довідкою Скельківської сільської ради Василівського району про стан і наявність земель, які знаходяться в обробітку ФГ Бджола станом на 01.01.2018 №203 від 18.01.2018, довідкою Скельківської сільської ради Василівського району про стан і наявність земель, які знаходяться в обробітку ФГ Бджола станом на 01.01.2019 №18 від 03.01.2019 (т.с. № 1, а.с. 90,91,92).

На звернення представника позивача до поліції із заявою про те, що незаконно намагаються заволодіти земельною ділянкою, що перебуває у користуванні СФГ Бджола , Дніпрорудненським ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області надано лист та довідку в яких зазначено, що за вказаним фактом проведено повну та всебічну перевірку, під час якої факту порушення законодавства зафіксовано не було, та рекомендовано звернутись до суду.(т.с. № 1, а.с. 102,103).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 08 жовтня 2016 року № 8-3718/15-16-СГ, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовним розміром земельної ділянки 1,5000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (т.с. № 1, а.с. 104).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06 квітня 2018 року № 8-521/15-18-СГ, затверджено розроблений приватним підприємством Стандарт-2016 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для особистого селянського господарства на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,5000 га (кадастровий номер 2320986600:02:003:0006) для особистого селянського господарства, розташовану на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту (т.с. № 1, а.с. 105).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка з кадастровим номером 2320986600:02:003:0006 площею 1,5 га для ведення особистого селянського господарства, зареєстрована за ОСОБА_1 18 квітня 2018 року (т.с. № 1, зворот а.с. 105).

Предметом позову у справі є оцінка законності позбавлення права користування позивача земельною ділянкою.

Статтею 27 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року №561-XII (який втратив чинність), передбачалися вичерпні підстави припинення права користування землею, зокрема, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації,селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки,встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Пункт 5 частини першої цієї статті не поширюється на право користування землею громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, протягом трьох років з часу надання земельної ділянки.

Право користування землею може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу.

Право користування орендованою землею припиняється також при розірванні договору оренди землі.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською,селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, влада і передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5-9 частини першої цієї статті, в разі незгоди землекористувача провадиться у судовому порядку.

Право тимчасового користування землею припиняється шляхом розірвання договору.

Відповідно до ст. 114 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року №561-ХІ1 (який втратив чинність), передбачались наступні підстави припинення права користування земельною ділянкою або її частиною: купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних і ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, є недійсними.

Земельна ділянка може бути вилучена у особи, якщо судом буде встановлено придбання її за рахунок доходів, одержаних від злочинної діяльності.

Суд наголошує, що на день видачі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП №058002 від 10 жовтня 2001 року, виданим ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3.80 га за рахунок земель переданих у довічне володіння С(Ф)Г Бджола , за правилами Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року №561-Х1І (який втратив чинність 01.01.2002) підстав припинення права користування землею С(Ф)Г Бджола ні повністю ні частиною земельної ділянки не існувало.

Відповідно до ст.32 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність, надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради (частина 1). Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай) (частина 2).

Відповідно до ст. 141 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ (у редакції чинній на 2005 рік, тобто на момент видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №145470 від 14 листопада 2005 року ОСОБА_4 і Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №145471 від 14 листопада 2005 року ОСОБА_5 ), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; д) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати .

Відповідно до ст.141 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ПІ (у поточній редакції), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ї) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини .

Отже, суд приходить до висновку, що жодних законних підстав припинення права користування С(Ф)Г Бджола спірною земельною ділянкою не існувало та не існує на теперішній час.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 8 Постанови Верховного Ради України від 13 березня 1992 року № 2200 Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі , громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до п.6 Постанови Верховної Ради Української PCP від 18 грудня 1990 року № 563 Про земельну реформу визначено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають в користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української PCP, повинні до 15 березня 1994 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається. Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 лютого 2004 року № 1492 дію вказаного пункту продовжено до 01 січня 2008 року.

Відповідно до п.6 Розділу X Перехідні положення Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному /користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп положення І пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України та пункту 6 Постанови І Верховної Ради України Про земельну реформу від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність із дня ухвалення зазначеного рішення.

Суд наголошує, що користувачі земельних ділянок, право яких посвідчене Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею №000200, не можуть бути позбавлені права користування і не зобов`язані переоформити його на право власності чи укласти договір оренди земельної ділянки.

Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №000200 на даний час не скасований і є чинним, відносно частини земельної ділянки площею 12,58 га яка виділена у формі трьох земельних ділянок членам С(Ф)Г Бджола у власність, право користування трансформувалось у право власності без зміни користувача земельної ділянки і це відбулося без вилучення з володіння земельних ділянок, що вказує на те, що вся площа земельної ділянки яка виділялась С(Ф)Г Бджола для ведення фермерського господарства із володіння і користування С(Ф)Г Бджола не вибувала, рішення про примусове вилучення для суспільних потреб не приймалось.

Суд зазначає, що посилання відповідача-2 щодо невжиття позивачем дій, пов`язаних з внесенням змін до Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею № 000200 від 13.05.1992 після отримання ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у власність земельних ділянок із земельної ділянки фермерського господарства, є формальними, не свідчать про припинення С(Ф)Г Бджола користування наданою земельною ділянкою у встановленому законом порядку, а дії відповідача-2, Головного управління Держгеокадастру, пов`язані з передачею земельної ділянки з кадастровим номером 2320986600:02:003:0006, яка перебувала у законному і правомірному володінні і користуванні СФГ БДЖОЛА , у власність ОСОБА_1 , є незаконними та вчиненими з порушенням прав законного землекористувача - С(Ф)Г Бджола .

Відповідно до ст.32 Закону України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року №973-ІУ, держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів фермерського господарства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за діяльністю фермерського господарства у випадках, передбачених законом. Незаконне втручання в господарську діяльність фермерського господарства органів державної влади або органів місцевого самоврядування. їх посадових осіб забороняється. Збитки, заподіяні фермерському господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підлягають відшкодуванню відповідно до закону. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідност.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі East/West Alliance Limited проти України , яке набрало статусу остаточного 02.06.2014 р., в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п. 168 Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Якщо хоча б одного із цих критеріїв не додержано, Європейський суд з прав людини констатує у такому випадку порушення статті 1 Першого протоколу.

Законність означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон не передбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачає для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 08 жовтня 2016 року № 8-3718/15-16-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовним розміром земельної ділянки 1,5000 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06 квітня 2018 року №8-521/15-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено розроблений Приватним підприємством Стандарт-2016 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,5000 га (кадастровий номер 2320986600:02:003:0006) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, а також скасування за ОСОБА_1 державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2).

Враховуючи, що до відповідача ОСОБА_1 позивачем фактично не заявлено вимог, суд вважає необхідним понесені позивачем витрати на оплату судового збору стягнути з відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,12,13,158,265-268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Селянського (фермерського) господарства Бджола - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 08 жовтня 2016 року № 8-3718/15-16-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовним розміром земельної ділянки 1,5000 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06 квітня 2018 року №8-521/15-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено розроблений Приватним підприємством Стандарт-2016 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,5000 га (кадастровий номер 2320986600:02:003:0006) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту.

Скасувати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1,5000 га (кадастровий номер 2320986600:02:003:0006) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 25808359, дата реєстрації -18 квітня 2018 року.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на користь Селянського (фермерського) господарства Бджола (ідентифікаційний код юридичної особи 22152555) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. в якості судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 13 квітня 2021 року.

Суддя М.А. Носик