Постанова

від 18.02.2010 по справі 12/225

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 18 лютого 2010 року           10:05           № 12/225

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді  Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом                          

ОСОБА_1

до

Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про

зобов’язання вчинити дії

У судовому засіданні 18 лютого 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

                               О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И

            ОСОБА_1 (надалі –також «Позивач») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі –також «Відповідач») про визнання протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 14088/12 від 6 серпня 2007 року в перерахуванні пенсії в зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідно категорії військовослужбовців; скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову Позивачу в праві на перерахунок пенсії; визначення права Позивача на перерахунок пенсії; зобов’язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Києві перерахувати пенсію Позивача з 1 квітня 2007 року.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в перерахунку пенсії Позивачу на підставі наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»є протиправною, та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення.

Представник Відповідача –Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, –в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечила, посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В обґрунтування заперечень на позов представник Відповідача покликалася на відсутність підстав для перерахунку пенсії Позивачу відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 594 та наказу Міністра Оборони України № 175.

Представник Відповідача також зазначила про те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»має тимчасовий характер, оскільки у ній надано право Міністерству оборони України у 2007 році проводити преміювання військовослужбовців понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році, а наказ Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України», на думку представника Відповідача, не має державної реєстрації, тому його не можна віднести до законодавчого акту.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

                                              В С Т А Н О В И В

          Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(надалі –Закон).

          Відповідно до статті 1-1 Закону законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

          Згідно з пунктом 1.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року № 75, грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Воно складається з окладів грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення. До окладів грошового утримання належать оклади за військовим званням та посадові оклади. Додаткові види грошового забезпечення включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністра оборони України  від 11 червня 2008 року № 259).

          Статтею 63 Закону (в редакції закону від 1 січня 2007 року) передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

          Відповідно до статті 63 Закону (в редакції закону від 3 квітня 2007 року, 11 травня 2007 року та 28 грудня 2007 року) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить про те, що Закон передбачає дві окремі підстави для перерахунку пенсій:

- зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних  категорій військовослужбовців; або

- у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Суд звертає увагу на те, що зазначені підстави для перерахунку пенсій є самостійними і такими, що  не залежать одна від одної. Адже зміна розміру діючого виду грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців може відбуватися як одночасно так і окремо від введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

          Статтею 105 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України.

          Відповідно до статті 105 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Кабінетом Міністрів України           було прийнято Постанову від                   28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»(надалі –Постанова) (станом на час розгляду справи Постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294).

          Вищезазначеною Постановою було дозволено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству транспорту та зв'язку, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державному департаменту з питань виконання покарань і Управлінню державної охорони здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

          Граничні розміри премій, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (абзац 3 Постанови).

          Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»Міністром оборони України було видано наказ «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України»від 14 квітня 2007 року № 175 (надалі –Наказ № 175), яким з 1 квітня 2007 року встановлено граничні розміри премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям у межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік.

Вказаним наказом Міністра оборони України з 1 квітня 2007 року введено нові збільшені граничні розміри премій, які виплачувались військовослужбовцям.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що такий вид грошового забезпечення, як премія, було збільшено у відповідності до положень вищевказаного наказу.

Варто зазначити, що вказані підвищені премії мали місце лише з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зазначений термін обумовлений тим, що, по-перше, згідно зі змістом Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»дозвіл було надано лише в межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році, та, по-друге, вказана постанова уряду була чинною до 1 січня 2008 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, Суд вбачає наявність зміни грошового забезпечення відповідної категорії осіб, в сторону збільшення розміру премій, що, у відповідності до положень статті 63 Закону, є підставою для перерахунку пенсій.

          ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

          У відповідь на звернення Позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок розміру пенсії з 1 квітня 2007 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»та наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України», ним було отримано відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 14088/12 від 6 серпня 2007 року, в якій Відповідач посилається на відсутність підстав для перерахунку пенсії Позивачу, обґрунтовуючи це тим, що внесення змін до інших нормативно-правових актів в частині розміру фонду преміювання для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»не передбачено, вказана постанова чинна лише протягом 2007 року, а наказ Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»не є законодавчим актом.

          Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного пенсійного законодавства України, Суд звертає увагу на наступне.

          Статтею 63 Закону встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»надано право виключно Кабінету Міністрів України затверджувати умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) (стаття 105).

          Надане право на затвердження умов грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) було реалізовано Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття Постанови від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році».

          Вищевказаною Постановою право здійснювати у поточному році, починаючи з 1 квітня 2007 року, преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році, було надано, зокрема, Міністерству оборони України (тобто, делеговано повноваження щодо здійснення преміювання понад  встановлений законодавством розмір).

          На виконання вимог Постанови № 594 Міністром оборони України в межах делегованих йому Кабінетом Міністрів України повноважень, було видано Наказ від               14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України», яким з 1 квітня 2007 року введено граничні розміри премії відповідним категоріям військовослужбовцям.

          Відтак, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про те, що Міністр оборони України, видаючи наказ від 14 квітня 2007 року               № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України», діяв в межах своїх повноважень та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році». Нові граничні розміри премій з 1 квітня 2007 року поширені на всіх військовослужбовців, що проходять службу у військових частинах та установах, мають загальний характер та у 2007 році були чинними.

Щодо посилання представника Відповідача на той факт, що наказ № 175 не зареєстрований в Міністерстві юстиції та не є законодавством, Суд вважає за необхідне зазначити про необґрунтованість таких посилань, оскільки вказаний наказ має організаційно-розпорядчий характер, не містить нових правових норм, та спрямований на виконання рішення Уряду.

Водночас, Суд звертає увагу на те, що реєстрація Наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»може впливати на перерахунок пенсії тільки тоді, коли б таким наказом вводилися нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Але в спірних правовідносинах такі обставини не мали місця, оскільки нові види грошового забезпечення Наказом Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»не вводилися.

З огляду на те, що Наказом Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року              № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»нові види грошового забезпечення не вводилися, а змінилися в сторону збільшення вже діючі види грошового забезпечення (премія), то факт нереєстрації в Міністерстві юстиції України вказаного наказу не може впливати на перерахунок пенсій військовослужбовцям, та не може бути підставою для відмови в перерахунку пенсії даній категорії осіб.

Суд звертає увагу на те, що саме факт зміни розміру такого виду грошового забезпечення і є підставою для перерахунку пенсії у відповідності до положень статті 63 Закону.

          Згідно з статтею 63 Закону єдиною підставою для перерахунку розміру пенсії є фактичне підвищення чи введення нових основних та додаткових видів грошового забезпечення та премій для відповідних категорій військовослужбовців.

З 1 квітня 2007 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» та Наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.

З огляду на викладене, у випадку настання обставин, що тягнуть за собою зміну розміру грошового забезпечення, Позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії виходячи із розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Таким чином, Суд приходить до висновку про те, що відмова Відповідача в перерахунку пенсії Позивача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»та Наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України»є протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України, а, відтак, рішення, яким оформлено вказану відмову, підлягає скасуванню.

При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, Судом враховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. Зокрема, беруться до уваги висновки ухвали Вищого адміністративного суду України № К-802/09 від 23 квітня 2009 року, ухвали Вищого адміністративного суду України № К-9376/08 від 10 червня 2009 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2009 року.

Стосовно позовної вимоги про визначення права Позивача на перерахунок пенсії Суд звертає увагу на наступне.

Оцінюючи у сукупності положення Кодексу адміністративного судочинства України та зазначену позовну вимогу, Суд приходить до висновку про те, що дана позовна вимога не відповідає змісту статей 17, 105 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена вимога про визначення/визнання права виходить за межі повноважень суду в адміністративному судочинстві (визначення права на пенсію здійснює орган пенсійного забезпечення, а не суд) та не містить за особою мети та способу вирішення публічно-правового спору, що визначено та конкретизовано вищевказаними статтями Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Згідно із статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

        Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: …3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб’єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суд вважає, що для цього Відповідач повинен був ретельно дослідити матеріали, що мають  значення для вирішення конкретного питання.

Суд звертає увагу сторін на те, що суб’єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та зобов’язаний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України.

  Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.      

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

     П О С Т А Н О В И В

           Адміністративний позов задовольнити частково.

1. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в перерахунку ОСОБА_1 з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року розміру пенсійного забезпечення у зв’язку з підвищенням розміру премії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від  28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»та наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України».

2. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру пенсійного забезпечення з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року у зв’язку із підвищенням розміру премії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»та наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року № 175 «Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України».

3. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 1,70 грн. судових витрат з рахунків Державного Бюджету України.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                               Н. Є. Блажівська