Рішення

від 23.11.2020 по справі 556/977/20

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/977/20

Номер провадження 2-а/556/18/2020

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2020 р. смт. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі судового засідання Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, м. Київ про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, м. Київ про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ №00120132 від 11.06.2020 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255.00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 , зазначив, що 16.06.2020 року отримав постанову серії 1АВ №00120132 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, складену 11.06.2020 р. поліцейським Департаменту патрульної поліції Мельник Світланою Анатоліївною.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 11.06.2020 року о 10 год. 47 хв. за адресою М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550 зафіксовано транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 311 СDІ, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , на праві власності, і особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортного засобу на 31 км/год, чим порушила пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дану постанову ОСОБА_1 , вважає протиправною та незаконною, та вважає, що адміністративне стягнення накладено на нього безпідставно в зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 06 липня 2020 року було залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

18.09.2020 року представником відповідача надано відзив на позов.

23.11.2020 року представником позивача подано заяву про відшкодування судових витрат. Будь-яких інших заяв чи клопотань по суті справи сторонами не надано.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, надали суду письмові пояснення, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, також просили розгляд справи проводити в його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи у її відсутності.

Проаналізувавши та дослідивши позовну заяву, відзив на позов, інші письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому суд встановив та врахував наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч.1 ст.286 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України Про Національну поліцію від 2 липня 2015 року № 580-VIII.

Судом встановлено, що 11.06.2020 постановою серії 1АВ №00120132, ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн.

Із вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, складеної поліцейським Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 вбачається, що 11.06.2020 року о 10 год. 47 хв. на А/Д М07 сполученням Київ-Ковель-Ягодин 23+550 зафіксовано, що особа яка керувала транспортним засобом марки Mercedes-Benz Sprinter 311 СDІ, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортного засобу на 31 км/год, чим порушила пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Даний транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter 311 СDІ, д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Зазначену постанову позивач ОСОБА_1 , отримав 16.06.2020 року, та подав адміністративний позов до суду про її скасування.

З досліджених документів, судом було встановлено, що правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 051-1219, та в постанові зазначено, що технічний засіб пройшов повірку, термін дії якого до 29.04.2021 року.

На фотознімку який вказаний в оскаржуваній постанові міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме:

- дата та час вчинення правопорушення;

- місце вчинення правопорушення;

- географічні координати місця вчинення правопорушення;

- фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку;

- швидкість руху автомобіля, км/год;

- обмеження (перевищення) швидкості, км/год;

- напрямок руху автомобіля.

Разом з цим, для повноти інформації необхідної для однозначного висновку про вчинене правопорушення, відповідачем в постанові не зазначено інформації підтверджуючої наявність дорожніх знаків 3.29 Обмеження максимальної швидкості 50 км/год , а також дорожніх знаків 5.70 Фото- відеофіксація порушень Правил дорожнього руху на ділянці дороги автошляху М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550, а також не вказана допустима швидкість руху на даному відрізку автошляху.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 52 Закону України Про дорожній рух передбачено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух , учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У ч. 1 ст. 40 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.

Пунктом 12.9.б) Правил дорожнього руху України визначено, що забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту и пункту 30.3 цих Правил .

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X (КУпАП), а саме ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, … - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.2 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху № 596-VIII від 14 липня 2015 року було доповнено КУпАП статтями щодо порядку притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення зафіксовані в автоматичному режимі, а також внесені зміни до інших профільних законів.

Відповідними змінами КУпАП доповнено статтею 14-2, якою впроваджено поняття відповідальної особи, на яку покладено відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі.

Так, згідно ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, … звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року № 13 .

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 5 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі №13 від 13.01.2020 року, уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне:

1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі;

2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою;

3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;

4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи;

5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;

6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України;

7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак "5.70"). Так, згідно із ч.2 ст.40 Закону України Про Національну поліцію інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, наявності такого знаку, розміщеного у встановленому порядку, відповідач не довів.

Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Однією з підстав звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є встановлення належного користувача транспортного засобу.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України Про ратифікацію Конвенції від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2-4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Керуючись положеннями вищевказаних законів, КАС Україні та в контексті Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Приймаючи до уваги, що неспростовних доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не надано. Наявність у діях позивача складу правопорушення підтверджується тільки постановою у справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ №00120132 від 11.06.2020 року, що не є достатнім доказом для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

Будь-яких доказів у справі щодо вчинення правопорушення позивачем, відповідачем суду не надано і посилань на їх наявність не наведено, а тому суд вважає, що відповідачами не доведено поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 , про скасування оспорюваної постанови із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що вина ОСОБА_1 , у перевищенні дозволеної швидкості руху належними доказами не доведена, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу відшкодування судових витрат судом встановлено наступне.

Як вбачається зі ст.132, 139 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем понесено та документально підтверджено судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, ці кошти підлягають стягненню в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань на утримання відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 90, 247, 286 КАС України, ст.ст. 122, 251, 283-284 КУпАП, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №00120132, складену 11.06.2020 поліцейським Департаменту патрульної поліції Мельник Світланою Анатоліївною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження юридичної особи: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн.

Повний текст рішення буде проголошено 30 листопада 2020 року.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.15.5) розділу У111 Перехідні положення КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя:

Повний текст рішення проголошено 02 грудня 2020 року

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 09 лютого 2011 року.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, м. Київ, вул. Ф. Ернеста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.