Ухвала

від 14.04.2021 по справі 132/1020/21

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/1020/21

2/132/411/21

Ухвала

Іменем України

14 квітня 2021 року місто КАЛИНІВКА

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівської міської об`єднаної територіальної громади Вінницької області про визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Калинівської районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визнання права власності на земельні ділянки, який відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2021р. переданий на розгляд судді Сєліну Є.В.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 05.04.2021р., вказаний позов залишено без руху через недотримання вимог щодо його форми та змісту, зокрема заявнику надано строк для усунення його недоліків в частині визначення належного відповідача та надання копій всіх документів, що додані до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів.

14.04.2021р. на виконання ухвали про залишення позову без руху, позивачем ОСОБА_1 подано позовну заяву в новій редакції, де відповідачем визначено Калинівську міську об`єднану територіальну громаду Вінницької області, а також надано копії звітів експертної установи щодо визначення ринкової вартості спірних земельних ділянок, відповідно до кількості відповідачів.

Перевіривши доопрацьовану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків:

Відповідно до вимог ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна зокрема містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти .

Крім цього, згідно ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Під час усунення недоліків позовної заяви, позивачем не враховане наступне:

Частиною 1 ст.42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно ч.1 ст.46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ч.1 ст.47 ЦПК України, здатність здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повнолітня, а також юридичні особи.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до статей 80-82 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 ЦК України. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно - правову форму та назву.

Організаційно - правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно - правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.

У найменуванні юридичних осіб приватного права забороняється використовувати: повне чи часткове найменування державних органів, або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України.

Законом можуть бути встановлені особливості найменування товариств, холдингових компаній, банків. Пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів, торгово - промислової палати, навчальних закладів, юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, волонтерських організацій, адвокатських бюро, операторів державних лотерей, органів місцевого самоврядування та їх добровільних об`єднань, профспілок, їх організацій та об`єднань, організацій роботодавців, їх об`єднань.

За ст.83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актам Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальна громада - жителі, об`єднанні постійним проживанням у межах села, селища міста, що є самостійними адміністративно - територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальна громада є невід`ємною складовою системи місцевого самоврядування наряду з сільською, селищною, міською радою, сільським, селищним, міським головою, виконавчими органами сільської, селищної, міської ради. Територіальна громада села, селища, міста є первинним суб`єктом та основним носієм функції і повноважень місцевого самоврядування. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад (положення статей 3, 5, 6 Закону).

Згідно ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Зважаючи на вищевикладене, за територіальною громадою на законодавчому рівні не закріплено статусу юридичної особи.

Позивач ОСОБА_1 на вказані вимоги закону уваги не звернув та зазначив у позовній заяві в якості відповідача - Калинівську міську об`єднану територіальну громаду Вінницької області, не надавши при цьому належних доказів того, що остання має відповідну цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність, а отже може виступати стороною у судовому процесі.

Як зазначено вище, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, натомість за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Крім того, підставою для залишення позовної заяви було порушення вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, а саме до копії позовної заяви, адресованої відповідачу, позивачем не було додано всіх документів, які містяться в додатку до оригіналу позовної заяви, зокрема не додано копій звітів експертної установи щодо визначення ринкової вартості спірних земельних ділянок.

Так, до оригіналу позовної заяви додано Звіт про визначення ринкової вартості земельної ділянки за кадастровим номером 0521610100:02:056:0001, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10га., складений 17.03.2021р. Вінницькою торгово-промисловою палатою, на 15арк., а також Звіт про визначення ринкової вартості земельної ділянки за кадастровим номером 0521610100:02:056:0002, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,01га., складений 17.03.2021р. Вінницькою торгово-промисловою палатою, на 15арк.

Натомість, усуваючи недоліки позовної заяви в цій частині, позивач до доопрацьованої позовної заяви додає для відповідача лише титульний лист із висновком про вартість земельних ділянок на 2арк., та не додає інші документи, які містяться у поданому пакеті відповідних Звітів.

Отже, позивачем в порушення вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви не додано всіх копій документів, що містяться у Звітах про визначення ринкової вартості земельних ділянок від 17.03.2021р., які підлягають врученню відповідачу.

Згідно із ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, вважаю за необхідне надати заявнику додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви, викладених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 177 та 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Надати заявникам додатковий строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя