Постанова

від 08.04.2021 по справі 908/185/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2021 року м. Дніпро Справа № 908/185/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Боєва О.С.) від 10.07.2020р. (дата складання повного тексту рішення - 14.07.2020) у справі № 908/185/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал плюс» , код ЄДРПОУ 30744427 (69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 31, кв. 142)

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро (код ЄДРПОУ 42767945) в особі Управління забезпечення реалізації повноважень у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

про внесення змін до договору, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал плюс» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях в особі Управління забезпечення реалізації повноважень у Запорізькій області, з вимогою про внесення змін до договору № 1215 купівлі-продажу об`єкта аукціону від 25.11.2011, шляхом викладення підпункту а) пункту 6.3 розділу 6 Договору «Обов`язки покупця» в наступній редакції: «Завершити будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію без зміни його цільового призначення до 03.05.2021р.» .

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.07.2020 у справі № 908/185/20:

- позов задоволено;

- внесено зміни до договору № 1215 купівлі-продажу об`єкта аукціону від 25.11.2011, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал плюс» , шляхом викладення підпункту а) пункту 6.3 розділу 6 Договору «Обов`язки покупця» в наступній редакції: «Завершити будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію без зміни його цільового призначення до 03.05.2021» ;

- стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; код ЄДРПОУ 42767945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал плюс» (69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 31, кв. 142, код ЄДРПОУ 30744427) суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2020 у справі № 908/185/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал Плюс» 25.11.2011 укладено договір купівлі-продажу об`єкта аукціону № 1215.

Пунктом 6.3 договору встановлені зобов`язання покупця, зокрема, завершити будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію без зміни його цільового призначення протягом трьох років з моменту переходу до покупця права власності на об`єкт аукціону (підпункт а).

Порядком здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України 18.10.2018 № 1327, встановлено, що для прийняття рішення про внесення змін до договору купівлі-продажу Фонд державного майна України може затребувати такі документи: техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу; уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов`язань; звіт про стан виконання договірних умов на день подання пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу та підтвердні документи; проект договору про внесення змін до договору купівлі-продажу; письмова згода з проектом договору про внесення змін керівника товариства, пакет акцій якого був об`єктом купівлі-продажу (відповідно до статуту - письмова згода керівника, рішення правління або загальних зборів); інші документи.

У разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва, заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, надає рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду. На момент подання відповідачем документів, рішення органу місцевого самоврядування про таку згоду було відсутнє. Отже Регіональне відділення діяло в межах, визначених Порядком, та мало підстави відмовити у продовжені терміну завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію, у зв`язку з ненаданням відповідачем необхідного пакету документів. Посилання позивача на очікування ним рішення органу місцевого самоврядування, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання умов договору, суперечить його умовам.

Під час поточної перевірки виконання умов договору, проведеної Регіональним відділенням 06.03.2019, було складено Акт № 1/125 та встановлено, що підпункт а) пункту 6.3 договору не виконано, будівництво не розпочато; Акт підписано покупцем. Складений відповідно до вимог пункту 9 розділу ІІ Порядку здійснення контролю за виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1327, Акт є підставою для застосування до власника об`єкта приватизації санкцій, визначених договором та законодавством України. Згідно з умовами п.п. 8.3, 13.3 договору та приписами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» наявні підстави для розірвання договору та повернення об`єкту аукціону у державну власність.

Отже, правові підстави для внесення змін до договору відсутні, чого не враховано судом першої інстанції.

Додатково з підстав, викладених в апеляційній скарзі, скаржник просив відстрочити Регіональному відділенню Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення постанови по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях у справі № 908/185/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Коваль Л.А., Вечірка І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020р. Регіональному відділенню Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційна скарга залишена без руху, а скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме на подання до апеляційного суду належних доказів сплати судового збору.

Враховуючи, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях не усунуло недоліків апеляційної скарги у строк, визначений апеляційним господарським судом, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2020р. апеляційну скаргу повернуто заявникові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020р. поновлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2020р. у справі № 908/185/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2020р. у справі № 908/185/20, зупинено дію рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2020р. у справі № 908/185/20, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 24.12.20р. о 10:00 год., встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду, у зв`язку з не з`явленням в судові засідання представника позивача, розгляд апеляційної скарги неодноразово було відкладено в судові засідання на 28.01.2021р., 04.03.2021р. та 08.04.2021р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2021р., на підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи у зв`язку з відпусткою судді Вечірка І.О., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021р., апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.2020р. у справі № 908/185/20 прийнята до провадження колегію суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

У судовому засіданні 08.04.2021р. представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу позивача безпідставною.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, 25.11.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Продавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал Плюс» (Покупець, позивач у справі) укладено договір купівлі-продажу № 1215 об`єкта аукціону (Договір) відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив об`єкт незавершеного будівництва - малоповерхову житлову забудову блок-будинок БД-17, площею 220,5 м2 за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, провулок Таврійський, буд. 14, разом із земельною ділянкою державної власності.

Підпунктом а) п. 6.3 розділу 6 Договору встановлені зобов`язання покупця, зокрема, завершити будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію без зміни його цільового призначення протягом трьох років з моменту переходу до покупця права власності на об`єкт аукціону.

Відповідно до договору про внесення змін № 1215/-2 від 20.05.2015 до Договору пп. а) п. 6.3. розділу 6 «Обов`язки покупця» викладено у новій редакції: «Завершити будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію без зміни його цільового призначення до 03.05.2018» .

ТОВ «НВФ «Метал Плюс» звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з листом від 24.04.2018 №24/4, в якому просило змінити термін завершення будівництва та введення будинків в експлуатацію до 03.05.2021, шляхом укладення додаткової угоди, в тому числі до договору № 1215 купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва - малоповерхової житлової забудови блок-будинку БД-17. В обґрунтування необхідності зміни терміну завершення будівництва позивач посилався на «складну економічну та політичну ситуацію в країні, у тому числі на фінансових ринках (коливання курсу долара від якого безпосередньо залежать ціни на будматеріали, енергоресурси та вартість будівельних робіт)» .

Процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених державними органами приватизації визначав Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 № 605 (далі - Порядок № 605), який був чинним на час звернення позивача до органу приватизації щодо внесення змін до договору (втратив чинність 21.12.2018).

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 605, зміни до договорів купівлі-продажу щодо перенесення строків виконання зобов`язань на пізніший строк порівняно зі строком, установленим договором купівлі-продажу, вносяться за таких умов: достатня обґрунтованість необхідності внесення таких змін; недопущення зменшення фактичних обсягів зобов`язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 605, орган приватизації в двотижневий строк з моменту надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у разі відсутності всіх необхідних документів для прийняття остаточного рішення визначає перелік таких документів і повідомляє про це заявника листом. До переліку цих документів можуть належати: техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу; уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов`язань; звіт про стан виконання договірних умов на день подання пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу та підтверджувальні документи; проект договору про внесення змін до договору купівлі-продажу; письмова згода з проектом договору про внесення змін керівника товариства, пакет акцій якого був об`єктом купівлі-продажу (відповідно до статуту - письмова згода керівника, рішення правління або загальних зборів, засвідчені печаткою). У разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, заявник повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначену додаткову угоду про зміну терміну завершення будівництва не було укладено з боку органу приватизації через подання позивачем неповного пакету документів, які мають бути подані разом з заявою про внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкту приватизації, а саме не було подано рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду. Відповідне рішення органу місцевого самоврядування отримано позивачем значно пізніше звернення до органу приватизації щодо подовження терміну завершення будівництва.

Так, згоду на продовження терміну будівництва об`єктів незавершеного будівництва комплексу малоповерхової забудови, в тому числі: блок-будинку БД-17 на пров. Таврійському, 14, до 03 травня 2021 року, надано рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 355 від 20.12.2018.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України № 39 від 17.01.2019 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Дніпро, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Відповідно до п. 2 наказу установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 22.03.2019 № 02/15-4 на підставі наказу Фонду державного майна України від 22.03.2019 № 290 днем початку роботи Регіонального відділення визначено 22 березня 2019 року.

Порядком здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України 18.10.2018 № 1327, встановлено, що орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, зокрема, шляхом проведення перевірки безпосередньо на об`єкті приватизації.

Регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізькій області було проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - малоповерхової житлової забудови блок-будинку БД-17 від 25.11.2011 № 1215, за результатами якої було складено Акт №1/1215 від 06.03.2019. У відповідності до зазначеного Акту перевіркою зокрема встановлено, що підпункт а) пункту 6.3. Договору не виконано - згідно з оглядом об`єкта будівництво не розпочато. Зазначений Акт перевірки підписано позивачем.

В січні 2020 року позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області листом № 15/1 від 15.01.2020, в якому повторно просив розглянути питання щодо укладання додаткової угоди до Договору купівлі-продажу № 1215 про зміну терміну завершення будівництва та введення будинків в експлуатацію.

За результатами розгляду листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої фірми «Метал плюс» про внесення змін до договорів, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (Управління забезпечення реалізації повноважень у Запорізькій області) листом від 23.01.2020 № 11/1-34-00317 повідомило позивача, що під час поточної перевірки виконання умов договорів, проведеної регіональним відділенням 06.03.2019, були складені Акти, зокрема акт № 1/1215, та встановлено, що підпункт а) пункту 6.3 договору не виконано, а саме: згідно з оглядом будівництво не розпочато. У зв`язку із чим, з посиланням на п.п. 8.3., 13.3. договору, а також розділ 3 Порядку здійснення контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1327, повідомлено про відсутність підстав для внесення змін до договору та запропоновано позивачу в добровільному порядку розірвати договір купівлі-продажу об`єкта аукціону № 1215 від 25.11.2011 та повернути об`єкт незавершеного будівництва.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд погодився із твердженнями позивача, викладеними в позовній заяві, про те, що позивачем фактично виконані усі інші обов`язки за договором, окрім обов`язку щодо завершення будівництва в термін, встановлений договором, а необхідність внесення змін в договор в судовому порядку обґрунтована істотною зміною обставин, на підтвердження яких позивачем надано, а судом першої інстанції прийнято до уваги, договір із генпідрядником та листування, у відповідності до якого генпідрядник вимагав від позивача внесення змін у кошторис на будівництво житлового будинку зі значними змінами вартості робіт та будівельних матеріалів.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції необгрунтованими та помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже за загальним правилом зміна договору допускається лише за згодою сторін. У такому випадку про зміну договору сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд. Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли зміна договору можлива в односторонньому порядку за умови, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором, а також у судовому порядку, коли розгляд питання про внесення змін до договору передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін. При цьому на розгляд суду можуть передаватися вимоги про внесення змін до договору не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.

Враховуючи те, що відповідач фактично відмовився внести зміни до Договору, спір щодо внесення змін до зазначеного Договору був переданий позивачем на вирішення суду, що узгоджується з вимогами частини 4 статті 188 Господарського кодексу України.

Підставами для внесення змін до Договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України), інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

У цій справі позивач підставою для внесення змін до Договору визначив істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, передбачену статтею 652 Цивільного кодексу України.

За змістом частин першої та другої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже крім названих вище чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов (винятковий випадок): а) розірвання договору суперечить суспільним інтересам або б) розірвання договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Місцевим господарським судом встановлено, що як на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, позивач послався на обставини виникнення непередбачуваних обставин, що на його думку є істотними: внесення генпідрядником позивача змін у кошторис на будівництво житлового будинку зі значними змінами вартості робіт та будівельних матеріалів, і ці обставини унеможливили для позивача виконання зобов`язань у визначений Договором строк.

Відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 196 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Дослідивши фактичні обставини справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам та поясненням сторін, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з відповідачем договір купівлі-продажу об`єкту приватизації, усвідомлював, що кінцевою датою завершення будівництва об`єкта приватизації є дата, визначена у Договорі, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки. Тобто позивач, підписавши Договір, погодив усі його істотні умови, зокрема щодо кінцевої дати завершення будівництва.

З огляду на ці встановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції, застосувавши зазначені вище норми матеріального права, вважає, що обставини збільшення контрагентом позивача вартості будівельних робіт, наведені позивачем в якості підстав для внесення змін до Договору, за своєю природою не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов`язання за Договором. Ці обставини мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності, мали та могли бути передбачені позивачем при укладенні Договору з огляду на обізнаність позивача з умовами будівельної діяльності та необхідності для її здійснення постачання відповідних будівельних матеріалів та виконання робіт, вартість яких може коливатись в залежності від ринкових умов.

Таким чином, наведені позивачем обставини для внесення змін до Договору не є підставами для його зміни, в розумінні приписів ст.ст. 651, 652 ЦК України, а позовні вимоги позивача є необхгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Апеляційний суд також враховує, що умовами Договору, який було укладено у 2011р., було передбачено трирічний строк для завершення будівництва, втім як вбачається з матеріалів справи, будівництво об`єкту так і не розпочато, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реальної можливості завершення будівництва, зокрема здійснення будь-яких дій у період після постановлення оскаржуваного рішення про продовження строку виконання позивачем свого зобов`язання з завершення будівництва.

З огляду на усе вищевикладене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати, як таке, що ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 2 102,00 грн. та судового збору за подання відповідачем апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2020р. у справі № 908/185/20 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.07.2020р. у справі № 908/185/20 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову - відмовити.

Судовий збір, сплачений за подання позову, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал плюс» .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Метал плюс» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3153,00грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.04.2021 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз