Рішення від 24.02.2021 по справі б24/081-12 (911/1976/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. Справа № Б24/081-12 (911/1976/20)

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс", Київська область, Броварський район, с. Рожни

до Громадянина ОСОБА_1 , Волинська область, Любомльський район, с. Куснища

про визнання недійсним договору

В межах провадження у справі про банкрутство № Б24/081-12

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б24/081-12 за спільною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 11.09.2012 р.

Наразі триває процедура розпорядження майном боржника - СТОВ "Юнайтед Гроуверс".

13.07.2020 р. на адресу господарського суду від СТОВ "Юнайтед Гроуверс" надійшла позовна заява до Громадянина ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики від 08.02.2007 р. № 01.

Ухвалою суду від 20.07.2020 р. витребувано в Органу реєстрації Куснищанської сільської ради (44326, Волинська область, Любомльський район, с. Куснища, вул. Матиюка, 17) інформацію щодо місця проживання (реєстрації) Громадянина України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

03.08.2020 р. на адресу суду від Любомльської міської ради Волинської області надійшла витребувана ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2020 р. інформація.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, в межах провадження у справі № Б24/081-12 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс", підготовче засідання призначено на 30.09.2020 р.

30.09.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано пояснення у справі.

30.09.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні 30.09.2020 р. судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.11.2020 р.

15.10.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності.

03.11.2020 р. через канцелярію суду представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи.

04.11.2020 р. до суду представником позивача подано клопотання про приєднання доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 09.12.2020 р.

01.12.2020 р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи 09.12.2020 р. без участі останньої.

Ухвалою суду від 09.12.2020 р. закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 27.01.2021 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2021 р. розгляд справи по суті відкладено на 24.02.2021 р., витребувано у АТ "Перший інвестиційний банк" відомості щодо укладення між банком та гр. ОСОБА_1 кредитного договору від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ, виконання такого договору - надання/ не надання кредиту, у разі надання кредиту - документи на підтвердження даних обставин. Відповідь надати у строк до 18.02.2021 р.

12.02.2021 р. на адресу господарського суду від АТ "Перший інвестиційний банк" надійшла витребувана судом інформація і документи.

В судове засідання з`явився лише представник позивача, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду даного спору відповідач (його уповноважений представник) не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Таким чином, неявка належним чином повідомленого про місце, дату та час розгляду даного спору відповідача (його представника) не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач під час розгляду даної справи звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду, з посиланням на положення статті 226 ГПК України, у зв`язку із підписанням позовної заяви особою, яка на переконання відповідача, не має процесуальної дієздатності.

Щодо вказаної заяви, мотивів її подання, суд зазначає таке:

Відповідно до положень п. 1 частини першої статті 226 ГПК України, на які посилається відповідач, суд залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Позовну заяву, як вбачається із її змісту, підписано Павлюк К.М. - членом дирекції СТОВ "Юнайтед Гроуверс".

Відомості про ОСОБА_4 , як підписанта товариства містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СТОВ "Юнайтед Гроуверс".

Відповідно до положень частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу , іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п.п. 4.1. та 4.2. Статуту товариства виконавчий орган товариства є колегіальним і складається з трьох осіб, обраних зборами голосуванням щодо кожного кандидата окремо.

Згідно із п. 4.16 Статуту кожен член колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності, представляти його в установах, підприємствах, організаціях, як в Україні, так і за кордоном.

Відповідно до протокольного рішення загальних зборів учасників СТОВ "Юнайтед Гроуверс" від 22.08.2019 р. № 220819-1, загальними зборами прийнято рішення, зокрема:

- Створити новий колегіальний виконавчий орган СТОВ "Юнайтед Гроуверс" з назвою Дирекція в кількості 3 (трьох) осіб на чолі з генеральним директором, в особі тимчасово виконуючого обов`язки керівника товариства - розпорядника майна СТОВ Юнайтед Гроувере , арбітражним керуючим Лінкевича Олега Миколайовича, якого призначено згідно ухвали господарського суду Київської області, справа № Б24/081-12 від 25 грудня 2015 року.

- Членом колегіального виконавчого органу з представницькими повноваженнями відповідно до статуту (має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо) обрати ОСОБА_4.

- Членом колегіального виконавчого органу з представницькими повноваженнями відповідно до статуту (має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо) обрати ОСОБА_5 .

- Затвердити нову редакцію Статуту СТОВ "Юнайтед Гроуверс" з внесеними змінами, що відбулися в товаристві, в т. ч. колегіальний виконавчий орган, у відповідності до Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06.02.2018 р.

- Доручити ОСОБА_4 у встановленому порядку подати необхідні документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів та відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо СТОВ "Юнайтед Гроуверс".

Матеріали справи не містять доказів оскарження вищевказаного протокольного рішення загальних зборів учасників СТОВ "Юнайтед Гроуверс" від 22.08.2019 р. № 220819-1.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість вищенаведеної заяви відповідача, у зв`язку із чим, така заява залишається без задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши аргументи присутніх учасників судового процесу, суд

встановив:

08.02.2007 р. між ОСОБА_1 (позикодавець) та СТОВ "Юнайтед Гроуверс" (позичальник) укладено договір позики №01, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути отриману суму позики у строк, визначений даним договором, а також виплатити за користування зазначеною сумою винагороду, визначену договором. Загальна сума позики на момент підписання договору, що надається позикодавцем позичальнику складає 500000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору позика надається для оформлення права власності на земельні ділянки загальною площею 218,87 га, які внесені учасниками позичальника в статутний фонд, а також для організації переводу земельної ділянки загальною площею 61,7896 га (с. Рожни Броварського району Київської області) під житлову та громадську забудову.

Пунктами 2.3., 2.4. договору сторони визначили, що надання позики позичальникові проводиться позикодавцем при підписанні цього договору готівкою. Позикодавець надає позичальнику позику на 9 місяців. Період користування позикою встановлено з 08.02.2007 р. по 30.10.2007 р. включно.

Згідно із умовами п. 3.2 зазначеного договору, позичальник зобов`язується своєчасно повернути позикодавцеві суму позики відповідно до пункту 2.4 протягом 3 (трьох) банківських днів після закінчення терміну користування позикою, а також, сплатити позикодавцеві винагороду за користування позикою в розмірі 7,5 % річних. Виплата винагороди проводиться позичальником по закінченню терміну дії цього договору і одночасно з поверненням основної суми позики. Позичальник має право дострокового погашення суми позики зі сплатою зазначеної вище винагороди позикодавцеві пропорційно кількості днів користування позикою. В разі прострочення повернення позики позичальник зобов`язується виплатити пеню в розмірі 3 % в день від загальної суми позики, але не більше 5 % від загальної суми позики.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із змісту позовної заяви, позивачем неодноразово було оскаржено зазначений договір.

Так, у 2014 році позивач звернувся до Любомльського районного суду Волинської області із позовом до відповідача про визнання недійсним договору позики від 08.02.2007 р. № 01. В обґрунтування вимог, позивач заявив, що грошові кошти за вказаним договором товариством не отримувало, до каси товариства відповідні кошти не надходили, не були оприбутковані, не відображені в бухгалтерській та податковій звітності, відсутні докази того, що грошові кошти були спрямовані на виконання зобов`язань позичальника та/або витрачені на потреби і діяльність товариства.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 27.05.2014 р. у справі № 163/584/14-ц в позові СТОВ "Юнайтед Гроуверс" до гр. ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики відмовлено.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав визнання недійсним договору позики від 08.02.2007 р. № 01.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 24.07.2014 р. у справі № 163/584/14-ц апеляційну скаргу позивача СТОВ "Юнайтед Гроуверс" відхилено, рішення Любомльського районного суду Волинської області від 27.05.2014 р. в даній справі залишено без змін.

Згідно змісту вказаної ухвали апеляційної судової інстанції, колегія суддів вважає, що безгрошовість позики не доведена, договір позики є укладеним, підстав для визнання його недійсним немає і суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у позові.

Звертаючись із позовом про визнання недійсним договору позики від 08.02.2007 р. № 01, в даному випадку, позивач заявляє, що обґрунтовує свої вимоги іншими підставами та посилається на обставини, що виникли після відмови у позові у справі № 163/584/14-ц, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, на переконання позивача він вправі подати позов до ОСОБА_1 про той самий предмет але з інших підстав.

В обґрунтування позову, позивач вказує, що у 2014 році СТОВ "Юнайтед Гроуверс" звернулось до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, про що 21.10.2014 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12014110130003877 відносно громадянина ОСОБА_6 (колишнього директора СТОВ "Юнайтед Гроуверс") за ч. 2 ст. 364-1 та ст. 192 КК України, останнє завершено і по ньому складено 28.04.2015 р. обвинувальний акт та направлено до суду (справу закрито у зв`язку із смертю обвинуваченого). З протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 26.11.2014 р. вбачається, що останній підтверджує факт надання СТОВ "Юнайтед Гроувере" у позику готівкових коштів в сумі 500 000,00 грн. особисто колишньому директору ОСОБА_6 . Крім того, як зазначає позивач ОСОБА_1 стверджує, що надав СТОВ "Юнайтед Гроуверс" кредитні кошти, отримані ним для власних потреб у ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", чим в такий спосіб підтверджує і джерело походження коштів і реальність правочину про позику. Разом з тим, як зазначає позивач, у 2015 році слідством виявлено факт шахрайських дій в діях ОСОБА_1 та з кримінального провадження № 12014110130003877 виділено кримінальне провадження № 2015110130001661, що внесене до ЄДРР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, що згідно змісту позовної заяви вказано в ухвалі слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області Міхієнкової Т.Л. від 30.09.2015 р. № 361/6939/2015-К. Так, в 07.04.2020 р. у матеріалах вказаного вище кримінального провадження з`явився новий доказ, що разом з іншими доказами має істотне значення для справи про безгрошовість оспорюваного договору позики. Так, як стверджує позивач, сам по собі кредитний договір від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ не підтверджує і не спростовує факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, які згідно його тверджень ним і було передано в позику позивачу за оспорюваним договором. Поряд із цим, згідно відповіді Голови правління ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", наданої листом від 12.03.2020 р. № 775/0/2-20 банком повідомлено про відсутність інформації стосовно кредитного договору від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ, що свідчить, на переконання позивача, що твердження ОСОБА_1 про надання ним позики позивачу готівковими коштами в сумі 500000,00 грн. з власних кредитних коштів, отриманих у ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" не відповідають дійсності. Таким чином, на думку позивача, немає жодних доказів факту передання готівкових коштів позивачу на виконання оспорюваного договору позики, що є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідачем подано відзив, в якому він вказує на те, що позивач звернувся із позовом із тих же підстав, що вказані в позовній заяві, поданій до Любомльського районного суду Волинської області (справа № 163/584/14-ц). Крім цього, відповідач вказує на те, що твердження позивача відносно не отримання відповідачем кредитних коштів та, відповідно, неможливості виконання зобов`язань за оспорюваним договором поруки спростовуються наданою відповідачем копією банківської виписки.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За приписами ст. 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 5 цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У частині третій зазначеної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як роз`яснено в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, вказаною нормою передбачено, що договір позики є чинним саме з моменту передання грошей позичальникові.

Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

В ході розгляду даного спору, судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 р. у справі № 2-4038/08 за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "Юнайтед Гроуверс" стягнуто з СТОВ "Юнайтед Гроуверс" на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 529353,29 грн., з яких: 527123,23 грн. боргу, 1700,00 грн. судового збору, 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 500,00 грн. за оплату праці адвоката.

Враховуючи набрання вказаним рішенням законної сили, 12.02.2010 р. Броварським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист за № 2-3270/09.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 р. задоволено заяву про затвердження мирової угоди між сторонами по виконанню рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 р., відповідно до якої за згодою між позивачем та відповідачем в рахунок погашення боргу СТОВ "Юнайтед Гроуверс" передало у власність ОСОБА_1 п`ять земельних ділянок, на які позивачу видані державні акти на право власності на земельні ділянки від 20.03.2009 р., тобто боргові взаємовідносини між сторонами було врегульовано за взаємною згодою.

Проте, 14.07.2009 р. ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу компанії "Аїсі кепітал Лімітед" задоволено частково, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 р. про затвердження мирової угоди скасовано, а справу повернено на новий розгляд до суду першої інстанції. Після чого, 04.12.2009 р. ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди відмовлено. В подальшому, компанія "Аїсі кепітал Лімітед" звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та СТОВ "Юнайтед Гроуверс" про визнання недійсними вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки на підставі того, що вони перебували в іпотеці за іпотечним договором укладеним 16.06.2007 р. між СТОВ "Юнайтед Гроуверс" і компанією "Аїсі кепітал Лімітед". За результатами позову компанії "Аїсі кепітал Лімітед" Броварським міськрайонним судом Київської області 18.09.2010 р. прийнято рішення, визнано недійсними державні акти на право власності на земельну ділянки на ім`я ОСОБА_1 . Дане судове рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.05.2010 р. та ухвалою Верховного Суду України від 06.04.2011 р.

Зазначені обставини, стали підставою для поновлення Броварським міськрайонним судом Київської області судом строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого 12.02.2010 р. на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 р. у справі № 2-4038/08.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.08.2010 р. у справі № 2-182/2010, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до СТОВ "Юнайтед Гроуверс" та компанії "Аїсі кепітал Лімітед", третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Калейчик В.В. про визнання недійсним іпотечного договору від 16.06.2007 - відмовлено, зустрічний позов компанії "Аїсі кепітал Лімітед" до ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та їх державної реєстрації задоволено, визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки від 20.30.2009 серії ЯЗ № 342452 (площа 0.25 га), серії ЯЗ № 342453 (площа 0,25 га), серії ЯЗ № 342454 (площа 0,9856 га), серії ЯЗ № 342455 (площа 0,25 га), серії ЯЗ № 342456 (площа 0,25 га), видані Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області на ім`я ОСОБА_1 та визнано недійсною їх держану реєстрацію.

З огляду на викладене, враховуючи, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 р. у справі № 2-4038/08 лишилось невиконаним, після поновлення судом строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого 12.02.2010 р. на виконання вказаного рішення, ОСОБА_1 звернувся до ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції з відповідною заявою, на підставі якої 28.11.2012 р. постановою ДВС було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/3270, виданим 12.02.2010 р. про стягнення з СТОВ "Юнайтед Гроуверс" на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 529353,29 грн.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 27.05.2014 р. в справі № 163/584/14-ц, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 24.07.2014 р., у позові СТОВ "Юнайтед Гроуверс" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики - відмовлено, з мотивів, про які наведено вище.

В подальшому, враховуючи, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.07.2008 р. у справі № 2-4038/08 про стягнення з СТОВ "Юнайтед Гроуверс" на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 529353,29 грн. було невиконаним, кредиторські вимоги ОСОБА_1 до СТОВ "Юнайтед Гроуверс" в сумі 529353,29 грн. визнано обґрунтованими, заяву ОСОБА_1 про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів від 29.11.2012 р. б/н задоволено.

Вищенаведені обставини встановлені в ухвалі господарського суду Київської області від 26.04.2017 р. у справі № Б24/081-12, що набрала законної сили та має преюдиційне значення для даної справи на підставі частини четвертої ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2017 р. у справі №361/4035/17р.-к щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, встановлено, що директор товариства СТОВ "Юнайтед Гроуверс", реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на доведення керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведення його до банкрутства, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, укладав протягом 2007-2009 років завідомо невигідні для інтересів та фінансового стану товариства угоди з іншими суб`єктами господарського права - фізичними та юридичними особами, зокрема з ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що кероване ним товариство не в змозі здійснювати повернення отриманих від фізичних та юридичних осіб грошових коштів, та завідомо не плануючи виконання договірних зобов`язань перед ними, у зв`язку з чим створені суми кредиторської заборгованості, а також нарахована пеня сприятимуть доведенню керованого ним підприємства до стійкої фінансової неспроможності та доведенню його до банкрутства.

При цьому, директор товариства ОСОБА_6 діяв з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості та в інтересах третіх осіб, усвідомлюючи, що у випадку не повернення юридичним та фізичним особам отриманих грошових коштів, та прийняттям судовими органами рішення щодо стягнення з товариства основної суми боргу, нарахованих відсотків та пені, які у подальшому в процесі процедури банкрутства підлягатимуть обов`язковому поверненню кредиторам та значно перевищують початкові суми позичених грошових коштів, що є в інтересах кредиторів та в його особистих інтересах.

Ухвалою про закриття провадження у справі №361/4035/17р.-к від 17.10.2017 року ОСОБА_6 визнано таким, що скоїв доведення до банкрутства керованого ним підприємства з кваліфікацією дій за ст. 219 КК України та звільнено останнього від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки, набрала законної сили та діє ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2017 р. (в межах справи №361/4035/17р.-к), то встановлені нею обставини щодо дій обвинуваченого є обов`язковими для господарського суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2017 р. (в межах справи №361/4035/17р.-к) також було надано правову оцінку висновку експерта, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи від 20.03.2014 р. №168/14-45 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, дослідженням наданих матеріалів, з врахуванням звіту щодо фінансово-господарського аналізу діяльності товариства від 11.11.2013 р., складеного ТОВ "Консалтингова компанія "Піфагор", в якому встановлено наявність ознак доведення до фіктивного банкрутства товариства на підставі правочинів, як з фізичними, так і юридичними особами, які стали ініціаторами порушення процедури банкрутства товариства, в тому числі із ОСОБА_1 , згідно договору позики від 08.02.2007 р. №01.

У вказаному висновку встановлено, що СТОВ "Юнайтед Гроуверс" отримало від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 500 000,00 грн., однак кошти позики в сумі 500 000,00 грн. на рахунку товариства не значаться, та за даними касової книги, кошти через касу не оприбутковувались. Доказів використання цих коштів у господарській діяльності товариства також немає. У підсумку, експертом підтверджено, що господарська операція з отримання коштів від ОСОБА_1 за договором позики №01 від 08.02.2007 р. в бухгалтерському обліку підприємства не відображена, ОСОБА_1 кредитором підприємства не значиться.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України - вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили , є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце дії ( бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вищевказані обставини, встановлено Київським апеляційним господарським судом в постанові від 25.09.2018 р. у справі № 911/390/18 за позовом ОСОБА_4 до СТОВ "Юнайтед Гроуверс" та ОСОБА_1 про визнання договору позики від 08.02.2007 р. № 01 недійсним. Так, вказаною постановою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 18.05.2018 р. у справі № 911/390/18 задоволено, рішення господарського суду Київської області від 18.05.2018 р. у справі № 911/390/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Дана постанова залишена без змін Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 18.12.2018 р. у справі № 911/390/18.

Згідно із змістом зазначеного рішення суду апеляційної інстанції, з урахуванням того, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2017 р. встановлено обставини відносно обвинувачення ОСОБА_6 , посадової особи СТОВ "Юнайтед Гроуверс", водночас щодо іншої сторони оскаржуваного договору позики, а саме позикодавця ОСОБА_1 , то останній до кримінальної відповідальності не притягувався, а відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем, при розгляді даної, справи не надано доказів умислу обох сторін на вчинення фіктивного правочину.

Окрім наведеного, в тому числі із, врахуванням вищевказаних обставин, рішенням господарського суду Київської області від 30.07.2019 р. у справі № 911/773/19 за позовом ОСОБА_4 до СТОВ "Юнайтед Гроуверс" та ОСОБА_1 про визнання договору позики від 08.02.2007 р. №01 удаваним та визнання поруки між СТОВ "Юнайтед Гроуверс" та ОСОБА_1 припиненою, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову в зазначеній справі, суд виходив з того, що позивачем не доведено факту наявності умислу в обох сторін договору щодо укладення договору поруки та приховання такого договору шляхом укладення договору позики. Крім цього, судом встановлено, що оспорюваний договір не містить ознак договору поруки, визначених ст.ст. 553 - 559 ЦК України, натомість відповідає вимогам, що ставляться до договору позики. Позивачем не наведено та в договорі не зазначено зобов`язання, в забезпечення якого укладена порука.

Таким чином, як вбачається із вищевказаного, договір позики від 08.02.2007 р. №01, укладений між СТОВ "Юнайтед Гроуверс" та ОСОБА_1 було неодноразово оскаржено в судовому порядку, однак судами не було встановлено наявності підстав для визнання такого договору недійсним (справа № 163/584/14-ц - позов заявлено із посиланням на безгрошовість договору позики; справа № 911/390/18 - позов заявлено із посиланням на фіктивність договору позики; справа № 911/773/19 - позов заявлено із посиланням на укладення договору поруки та приховання такого договору шляхом укладення договору позики (удаваний правочин).

Судом, керуючись положеннями статті 75 ГПК України, з огляду на те, що у наведених справах приймали участь як позивач, так і відповідач, враховано, вищенаведені встановлені рішеннями, що набрали законної сили в таких справах, обставини.

Поряд із зазначеним, звертаючись із позовом, в даному випадку, позивач заявляє, що у 2015 році слідством виявлено факт шахрайських дій в діях ОСОБА_1 та з кримінального провадження № 12014110130003877 виділено кримінальне провадження № 12015110130001661, що внесено до ЄДРР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Вказане, як зазначає позивач, підтверджується ухвалою слідчого судді Броварського міського суду Київської області Міхієнкової Т.Л. від 30.09.2015 р. № 361/6939/2015-К.

Проаналізувавши вищенаведені твердження та подані докази, суд зазначає таке:

Надані матеріали не містять документу, або містять неякісні копії з яких не вбачається за можливе встановити наявність ухвали саме за № 361/6939/2015-К, на яку посилається позивач.

Поряд із цим, матеріали справи містять копію ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2015 р., з аналізу неякісної копії якої не можливо ідентифікувати номер справи (провадження). Зазначеною ухвалою надано дозвіл слідчому СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області або уповноваженій особі на тимчасовий доступ до оригіналів документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", а саме, до кредитного договору № 07/05-КФ та кредитної справи по вищевказаному договору, з можливістю вилучення копії зазначеного договору. Дану ухвалу постановлено, як вбачається із її змісту, оскільки за доводами слідчого виникла необхідність у тимчасовому доступі до вказаних документів задля з`ясування всіх обставин кримінального провадження, які мають вважливе значення та, в свою чергу, можуть підтвердити або спростувати надання ОСОБА_1 згідно договору позики від 08.02.2007 р. №01 грошових коштів в сумі 100000,00 доларів США директору товариства ОСОБА_6 . Дані обставини, викладені в ухвалі доданій до позову лише свідчать, що кримінальне провадження № 12015110130001661 триває, вчиняються дії досудового розслідування задля встановлення наявності вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, відповідно до положень частини шостої статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Окрім наведеного, як на нову підставу визнання договору позики від 08.02.2007 р. №01 недійсним, як безгрошового договору, яка не була предметом розгляду у справі № 163/584/14-ц, позивач посилається, як зазначалось вище, на відповідь Голови правління ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", надану в листі від 12.03.2020 р. № 775/0/2-20, згідно змісту якого банком повідомлено про відсутність інформації стосовно кредитного договору від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ, що свідчить, на переконання позивача, що твердження ОСОБА_1 про надання ним позики позивачу готівковими коштами в сумі 500000,00 грн. з власних кредитних коштів, отриманих у ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" не відповідають дійсності.

Проаналізувавши вищенаведені твердження та матеріали справи, судом встановлено:

Так, у відповідь на запит слідчого слідчого відділу Броварського відділу поліції від 28.02.2020 р. № 3377/109/1003/02-20 Голова правління ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" повідомило листом від 12.03.2020 р. № 775/0/2-20 про відсутність інформації стосовно кредитного договору від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ (належним чином завірену копію долучено до матеріалів справи).

Поряд із зазначеним, відповідачем, в свою чергу, надано також належним чином завірену копію листа ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" від 31.07.2020 р. № 2053/0/2-20, відповідно до змісту якого банком з ОСОБА_1 було укладено: кредитний договір від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ в сумі 140000,00 доларів США та кредитний договір від 08.09.2006 р. № 08/06-КФ в сумі 50000,00 доларів США. Заборгованість за вищевказаними кредитними договорами відсутня. Крім цього, також відповідачем надано належним чином завірену копію банківської виписки, як підтвердження отримання на виконання зазначеного кредитного договору від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ кредитних коштів.

Врахувавши вищенаведені обставини, які встановлено під час дослідження доказів, виходячи із положень частини третьої статті 74 та положень статті 81 ГПК України, судом було витребувано у АТ "Перший інвестиційний банк" відомостей щодо укладення між банком та гр. ОСОБА_1 кредитного договору від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ, виконання такого договору - надання/ не надання кредиту, у разі надання кредиту - документи на підтвердження даних обставин (ухвала суду від 27.01.2021 р. у даній справі).

Листом АТ "Перший інвестиційний банк" від 10.02.2021 р. № 394/0/2-21, на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 27.01.2021 р. у справі № Б24/081-12 (911/1976/20), повідомляє про укладення 06.09.2005 р. між Банком та ОСОБА_1 кредитного договору № 07/05-КФ. А також зазначає: "Щодо надання документального підтвердження факту видачі кредиту, вважаємо за необхідне зазначити про неможливість надання Банком запитуваних документів (меморіальних ордерів), у зв`язку з їх знищенням, внаслідок закінчення терміну зберігання, що підтверджується Актом про вилучення та знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 30.05.2018 року № 8."

З огляду на вищевказане, з урахуванням наданих відповідачем документів та змісту зазначеного листа АТ "Перший інвестиційний банк" від 10.02.2021 р. № 394/0/2-21, суд дійшов висновку, що позивачем належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, у розумінні положень статей 76-79 ГПК України, не доведено не отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ.

Окрім наведеного, крім вищевказаного, судом також враховано, встановлені під час розгляду справи № Б24/081-12 про банкрутство СТОВ "Юнайтед Гроуверс" обставини, в співвідношенні із матеріалами розгляду даного спору, а саме:

Як вбачається із позову СТОВ "Юнайтед Гроуверс" до ОСОБА_1 про визнання зазначеного договору поруки недійсним, позовну заяву від імені товариства підписано членом його дирекції - ОСОБА_4 .

Так, в позовній заяві позивач наголошує на тому, що ОСОБА_1 не було отримано кредитних коштів за кредитним договором від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ, що спростовує його твердження щодо використання таких коштів на надання СТОВ "Юнайтед Гроуверс" позики на виконання договору поруки від 08.02.2007 р. № 01. Дані обставини покладено в основу обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним правочину.

Таким чином, позивач заявляє про наявність правових підстав для визнання недійсним договору поруки, кредиторські вимоги за яким, з урахуванням судового рішення, визнано судом в межах розгляду справи № Б24/081-12 про банкрутство СТОВ "Юнайтед Гроуверс" та включено до реєстру вимог кредиторів останнього.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи № Б24/081-12 про банкрутство СТОВ "Юнайтед Гроуверс", ОСОБА_4 (якою від імені товариства підписано позовну заяву), як учасником боржника, у порядку статті 537 ЦК України, було внесено кошти в рахунок погашення грошових вимог конкурсних кредиторів СТОВ "Юнайтед Гроуверс": Кулика В.О. та ОСОБА_1 у депозит нотаріуса Горбаль Н.О. (подані докази 19.02.2021 р.).

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №916/1263/15-г (3-269гс16)).

Таким чином, ОСОБА_4 надає у справі про банкрутство докази здійснення нею, як учасником боржника погашення кредиторських вимог, в тому числі ОСОБА_1 , що свідчить, виходячи із вищевказаного, про визнання боргу, що виник на підставі договору позики, законність якого одночасно оскаржено згідно позовної заяви підписаної ОСОБА_4 , від імені боржника.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Отже, зважаючи на те, що спірним у цій справі є, зокрема, факт надання відповідачу кредиту за кредитним договором від 06.09.2005 р. № 07/05-КФ та, відповідно, матеріальна спроможність, згідно його тверджень, на надання позики позивачу за оспорюваним договором, судом, крім іншого, враховано надані відповідачем докази надання йому кредитних коштів, інформацію викладену в листі АТ "Перший інвестиційний банк" від 10.02.2021 р. № 394/0/2-21, а також, встановлені у рішеннях, що набрали законної сили, у справах №№ 163/584/14-ц, 911/390/18, 911/773/19 обставини, в їх сукупності, як такі, що спростовують заявлені позовні вимоги.

Згідно з приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За загальним правилом норми процесуального права застосовуються в редакції чинній, на момент ухвалення рішення.

Система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому, як сторона користується стандартами доказування виступає, її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмета доказування у справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об`єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності. Однак, якщо сторона з тих чи інших причин не доводить певну важливу для розгляду справи обставину, то суд, оцінюючи докази за внутрішнім переконанням вирішує, чи мав місце певний факт, що підлягає доказуванню, чи він є просто надуманим.

За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову, з зазначених в ньому мотивів, у зв`язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що стосується застосування строку позовної давності про який заявлено відповідачем, судом встановлено наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини третьої та частини четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на те, що судом встановлено відсутність порушення права позивача, яке б підлягало захисту, що виключає можливість застосування строку позовної давності та відмову в задоволенні позову з цих підстав, суд відмовляє, відповідно, в застосуванні строку позовної давності, про який заявлено відповідачем.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову відмовити.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 16.04.2021 р.

Суддя А.В. Лопатін