Рішення

від 12.04.2021 по справі 911/3066/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3066/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 67-Б),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБК-ПАРТНЕР» (02081, м. Київ, вул. О. Пчілки, буд. 2),

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 р.

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Даньшин Є.С. (ордер КС № 657621 від 19.03.2021 р.).

Обставини справи:

Вишгородська міська рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» (далі - ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» , відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, у зв`язку зі зміною ставки орендної плати за рішенням міської ради № 53/7 від 21.06.2019 р., на підставі ст.ст. 21-23 Закону України «Про оренду землі» , ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування звернувся до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до договору в частині розміру орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку та надіслав проект додаткової угоди. Проте, відповідач від зазначеної пропозиції відмовився, у зв`язку з чим Вишгородська міська рада звернулась до суду та просить визнати укладеною додаткову угоду до договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 р. в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.12.2020 р.

Підготовче засідання відкладалось.

21.12.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 077 від 17.12.2020 р. (вх. № 31424/20 від 21.12.2020 р.) про зупинення провадження у даній справі, в якому останній зазначає, що на початку листопада 2020 року ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» було подано до господарського суду Київської області позов до Вишгородської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2007 р. Зазначена позовна заява прийнята до розгляду ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2020 р. у справі № 911/3317/20. З огляду на зазначене, відповідач просить суд зупинити провадження у даній справі № 911/3066/20 до вирішення іншої справи № 911/3317/20.

У судовому засіданні 24.12.2020 р. представник позивача проти поданого відповідачем клопотання заперечувала, зазначаючи, що вказане клопотання є необґрунтованим, і що на результати розгляду даної справи № 911/3066/20 вирішення спору у справі № 911/3317/20 не впливатиме.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2021 р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» № 077 від 17.12.2020 р. (вх. № 31424/20 від 21.12.2020 р.) про зупинення провадження у справі № 911/3066/20 було відмовлено.

23.02.2021 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 013 від 17.02.2021 р. (вх. № 4347/21 від 23.02.2021 р.) про залучення третьої особи. За змістом клопотання відповідач зазначає, що між ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» та ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» було укладено договір № 14 від 26.06.2015 р., відповідно до умов якого останньому було передано частину прав замовника будівництва в обсязі, необхідному для здійснення будівництва об`єкту. Також договором передбачено компенсацію відповідачеві витрат за користування земельною ділянкою. Відтак, оскільки позивач просить підвищити орендну плату за земельну ділянку, то ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» вважає доцільним залучити до участі у справі ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» в якості третьої особи на стороні відповідача, оскільки результати розгляду справи можуть вплинути на його права та/або законні інтереси. Окрім того, відповідач просив розглянути дане клопотання без участі його представника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2021 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДБК-ПАРТНЕР» .

У судовому засіданні 22.03.2021 р. представником третьої особи ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» було зазначено про направлення на адресу суду клопотання про зупинення провадження у даній справі, мотивованого тим, що в провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3317/20 за позовом ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» до Вишгородської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» , про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2007 р. З огляду на те, що 11.03.2021 р. у вказаній справі ухвалено судове рішення, третя особа просить суд зупинити провадження у даній справі № 911/3066/20 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі № 911/3317/20.

Як встановлено судом, станом на час судового засідання 22.03.2021 р. вказане клопотання до справи не надходило.

Водночас, представник третьої особи зазначене клопотання у судовому засіданні підтримував усно. Представник позивача проти задоволення клопотання третьої особи про зупинення провадження у даній справі заперечувала.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2021 р. у задоволенні клопотання представника ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» про зупинення провадження у даній справі було відмовлено.

Також ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2021 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.04.2021 р.

Після закінчення судового засідання 22.03.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» надійшло клопотання № 116 від 18.03.2021 р. (вх. № 6585/21 від 22.03.2021 р.) про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 911/3317/20 та набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі, про яке зазначалося вище.

09.04.2021 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» надійшли письмові пояснення № 140 від 07.04.2021 р. (вх. № 8503/21 від 09.04.2021 р.), відповідно до яких третя особа зазначала, що 02.07.2007 р. між Вишгородською міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2", правонаступником якого є ТОВ "Київська пересувна механізована колона-2", (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 5823, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Вишгородської міської ради від 31.05.2007 р. № 8/24 Про передачу АТ "Київська пересувна механізована колона-2" для будівництва багатоповерхової житлової забудови земельної ділянки на вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді , за актом приймання передачі передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді, Київської області; площа - 28000 кв.м; цільове призначення - для будівництва багатоповерхової житлової забудови; кадастровий номер 3221810100:01:184:0105.

Станом на 11.08.2020 р. було завершено забудову земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:184:0105, на якій побудовано та введено в експлуатацію 4 багатоквартирні житлові будинки, тому відповідач припинив використання орендованої земельної ділянки для будівництва багатоповерхової житлової забудови. Вказані чотири житлові будинки були передані на баланс для обслуговування експлуатуючій організації ТОВ ЕК Комфорт-Майстер , що свідчить про припинення орендарем використання орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:184:0105 для будівництва багатоповерхової житлової забудови. Фактичне користування земельною ділянкою та розташованим на ній нерухомим майном здійснює її новий власник, а попередній землекористувач - відповідач у даній справі добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою.

Водночас, третя особа зазначала, що 11.03.2021 р. господарським судом Київської області ухвалено рішення по справі № 911/3317/20, яким розірвано вище вказаний договір оренди земельної ділянки.

На переконання третьої особи, розірвання договору припиняє зобов`язальні правовідносини між сторонами - Вишгородською міською радою та ТОВ "Київська пересувна механізована колона-2", що виключає можливість укладення будь-яких додаткових угод до договору оренди земельної ділянки, а тому вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди не можуть бути задоволені з огляду на припинення зобов`язання. Відтак, у зв`язку з розірванням договору в судовому порядку, правові підстави для внесення судом змін до такого договору, який є розірваним, шляхом визнання укладеною додаткової угоди є відсутніми.

Поряд з цим, третя особа відзначала, що Вишгородська міська рада у своїй позовній заяві просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2007 р., натомість договір оренди земельної ділянки був укладений 02.07.2007 р. За вказаних обставин, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки Вишгородська міська рада просить внести зміни до договору, який не є предметом спору у даній справі.

12.04.2021 р. до господарського суду Київської області від Вишгородської міської ради надійшла заява б/н від 12.04.2021 р. (вх. № 8541/21 від 12.04.2021 р.), відповідно до якої остання просить суд розглянути справу без участі представника позивача та прийняти рішення про задоволення позову у даній справі.

Інших заяв, клопотань станом на час судового засідання з розгляду даної справи по суті до матеріалів останньої не надходило.

У судовому засіданні 12.04.2021 р. представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову; представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися.

Про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

У судовому засіданні 12.04.2021 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02.07.2007 р. між Вишгородською міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна механізована колона-2", (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., зареєстрований в реєстрі за № 5823, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення восьмої сесії п`ятого скликання Вишгородської міської ради від 31.05.2007 р. № 8/24 «Про передачу АТ "Київська пересувна механізована колона-2" для будівництва багатоповерхової житлової забудови земельної ділянки на вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді» за актом приймання передачі передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором (п. 1.1 договору оренди).

Відповідно до п. 2.1 договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді, Київської області; площа - 28000 кв.м; цільове призначення - для будівництва багатоповерхової житлової забудови; кадастровий номер 3221810100:01:184:0105.

Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що договір укладено на 5 років.

Згідно з п. 4.2 договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення від 26.06.2007 р. № 9/12 "Про встановлення розміру річної орендної плати за земельну ділянку", встановлюється в розмірі 65100,00 грн.

У відповідності з п. 4.3 договору розмір орендної плати змінюється за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Вишгородською міською радою та внесення змін до цього договору.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що розмір орендної плати може переглядатися у випадках, встановлених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж 1 раз у рік.

Всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку (п. 11.1 договору).

Згідно з п. 11.6 договору оренди після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 12.4 договору усі спори, що пов`язані із виконанням умов цього договору, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього договору.

Вказаний договір зареєстрований у Вишгородському районному відділі № 11 КРФ ЦДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 040734200007 від 03.07.2007 р.

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки (додаток до договору) від 02.07.2007 р. позивач передав, а відповідач прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку: місце розташування - вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді, Київської області; площа - 28000 кв.м.; цільове призначення - для будівництва багатоповерхової житлової забудови; кадастровий номер 3221810100:01:184:0105.

08.04.2008 р. сторонами був підписаний договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 02.07.2007 р. за № 5823, який посвідчений Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 08.04.2008 р.

Вказаним договором доповнено розділ 2 «Об`єкт оренди» договору оренди пунктом 2.3, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом № 569 від 13.02.2008 р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданим управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, становить 2748415,92 грн.

Також, договором від 08.04.2008 р. п. 4.2 договору було викладено у новій редакції: «річна орендна плата за земельну ділянку, згідно рішення Вишгородської міської ради № 1/30 від 30.10.2006 р. "Про орендну плату за землю в м. Вишгороді", із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Вишгородської міської ради № 14/3 від 25.01.2008 р., встановлюється у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі".

11.02.2013 р. сторонами було підписано договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 02.07.2007 р. за № 5823, який посвідчений Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 11.02.2013 р., зареєстрований в реєстрі за № 251.

Вказаним договором п. 3.1 та п. 4.2 договору оренди викладено в новій редакції: «п. 3.1 договір укладено до 02.07.2017 р.» ; «п. 4.2 відповідно до рішення Вишгородської міської ради від 27.04.2012 р. № 11/8 "Про орендну плату на землю у місті Вишгороді" розмір річної орендної плати за земельну ділянку становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки» .

Рішенням господарського суду Київської області від 30.11.2017 р. у справі № 911/2786/17 термін дії договору оренди земельної ділянки, посвідченого Голуб Л.А, приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 02.07.2007 р. за реєстром № 5823, було поновлено строком на 5 років.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 р. рішення господарського суду Київської області від 30.11.2017 р. у справі № 911/2786/17 залишено без змін.

Поряд з цим, 26.06.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона-2» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБК-Партнер» (сторона-2) було укладено договір № 14, відповідно до умов якого сторона-1 передає стороні-2 частину прав замовника будівництва в обсязі, необхідному для здійснення будівництва об`єкту: «багатоповерхова забудова по вул. Кургузова» за будівельною адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 11-Б, орієнтовною площею 60000,00 кв.м (об`єкт), на земельній ділянці площею 2,8 га, кадастровий номер 3221810100:01:184:0105, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишгород по вул. Кургузова, 11-А, та перебуває у користуванні сторони-1 на підставі договору оренди, укладеного 02.07.2007 р. (земельна ділянка), а сторона-2 приймає частину прав замовника будівництва, що передаються стороною-1, і зобов`язується за власні та/або залучені кошти на вказаній земельній ділянці збудувати обумовлений об`єкт і разом зі стороною-1 ввести його в експлуатацію у відповідності до діючого законодавства України (п. 1.1 вказаного договору).

Вказаний договір набуде чинності з моменту його підписання сторонами і діятиме до закінчення строку будівництва та введення об`єкту в експлуатацію, а в частині прав і зобов`язань сторін, передбачених цим договором, - до їх повного виконання (п. 6.1 договору від 26.06.2015 р.).

Позивач звертаючись до суду з даним позовом, наголошує, що рішенням Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 р. Про орендну плату за землю у м. Вишгороді було затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки (далі - Положення).

Відповідно до п. 7.8 Положення ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) становить 12% від нормативної грошової оцінки землі.

На підставі ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 21-23 Закону України Про оренду землі , рішення та Положення, а також договору Вишгородська міська рада листом № 2-29/613 від 15.04.2020 р. направила на адресу ТОВ "Київська пересувна механізована колона-2" пропозицію про внесення змін до договору із доданим до нього проектом договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 р.

У відповідь, листом № 029 від 17.06.2020 р. відповідач від зазначеної пропозиції відмовився.

За таких обставин позивач вважає, що зміни до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 р. мають бути внесені в судовому порядку, у зв`язку з чим і звернувся з даним позовом до суду та просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 р., у запропонованій позивачем редакції.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, третя особа ТОВ «ДБК-Партнер» , серед іншого, вказувала на відсутність підстав для внесення змін до договору, оскільки договір оренди земельної ділянки 20.07.2007 р. припинив свою дію шляхом його розірвання на підставі рішення господарського суду Київської області від 11.03.2021 р. у справі № 911/3317/20. Поряд з цим, третя особа відзначала, що Вишгородська міська рада просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2007 р., натомість договір оренди земельної ділянки був укладений 02.07.2007 р., з огляду на що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки Вишгородська міська рада просить внести зміни до договору, який не є предметом спору у даній справі.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення третьої особи, господарський суд зазначає наступне.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом враховано, що позивачем у першому абзаці прохальної частини позовної заяви було допущено описку в частині зазначення місяця укладення договору оренди земельної ділянки до якого просить суд визнати укладеною додаткову угоду, а саме - замість 02.0 7 .2007 р., зазначено 02.0 6 .2007 р. При цьому, суд відзначає, що за текстом позовної заяви та у самій додатковій угоді, яку просить позивач визнати укладеною, останнім було зазначено вірний місяць укладення договору оренди земельної ділянки - липень.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди визначені Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 9 ст. 93 ЗК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як зазначалось вище, у відповідності з п. 4.3 договору розмір орендної плати змінюється за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Вишгородською міською радою та внесення змін до цього договору, а пунктом 4.7 договору передбачено, що розмір орендної плати може переглядатися у випадках, встановлених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж 1 раз у рік. Всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку (п. 11.1 договору).

Поряд з цим, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (далі - ПК України у відповідній редакції) (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Згідно із статтею 4 ПК України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України (пункт 4.4).

Відповідно до статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Статтею 12 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (пункт 12.3). Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт 12.3.1). Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункт 12.3.4).

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (п. 12.4.1 ст. 12 ПК України); до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п. 12.4.3 ст. 12 ПК України).

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності з п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Нормою п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме - п.п. 288.5.1 та 288.5.2, визначено діапазон, в межах якого може встановлюватись орендна плата за землю, з визначенням нижньої межі (для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки) та верхньої межі (не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки).

При цьому, імперативні положення Податкового кодексу України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 904/3714/18, від 27.08.2019 р. у справі № 904/3718/18 та від 11.09.2019 р. у справі № 904/5638/18.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком. Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до статті 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

За змістом частини 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Матеріали справи свідчать, що, станом на час прийняття рішення у даній справі, рішення Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 р. Про орендну плату за землю у м. Вишгороді , яким затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Вишгороді та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, відповідно до п. 7.8 якого ставка орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) становить 12% від нормативної грошової оцінки землі, є чинним і у встановленому законом порядку незаконним не визнано та не скасовано.

Доказів протилежного суду не надано.

Отже, вказане вище рішення Вишгородської міської ради № 53/7 від 21.06.2019 р. Про орендну плату за землю у м. Вишгороді в силу норм статті 144 Конституції України і статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що за змістом додаткової угоди до договору про оренду землі від 02.07.2007 р. п. 4.2 договору викладено в наступні редакції: п. 4.2 Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12 % (дванадцять відсотків) від її нормативної грошової оцінки , суд дійшов висновку, що позовні вимоги Вишгородської міської ради є обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами.

Поряд з цим, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки договором та законом передбачена можливість зміни розміру орендної плати, при тому, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, зміна останньої є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди землі.

За загальним правилом, згідно з приписами ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Суд, здійснивши перевірку правильності визначеного позивачем розміру орендної плати, зважаючи на відмову відповідача від пропозиції позивача про внесення змін до договору оренди, вважає вимоги Вишгородскьої міської ради щодо визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в запропонованій позивачем редакції такими, що підлягають задоволенню.

Окремо суд звертає увагу на те, що у відповідності з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відхиляючи посилання третьої особи на те, що рішенням господарського суду Київської області від 11.03.2021 р. у справі № 911/3317/20 було розірвано договір оренди від 02.07.2007 р., до якого у даній справі позивач просить внести зміни, суд констатує, що станом на час прийняття судового рішення у даній справі № 911/3066/20 рішення у справі № 911/3317/20 законної сили не набрало.

Доказів протилежного, як і взагалі тексту судового рішення у справі № 911/3317/20, до матеріалів даної справи не надано.

Щодо решти пояснень та доводів учасників процесу суд зауважує наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 р., укладеного між Вишгородською міською радою Вишгородського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 , посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 5823, в наступній редакції:

Договір про внесення змін

до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області

02.07.2007 р. за реєстром № 5823

м. Вишгород Київської області

---

р.

Ми, що нижче підписалися:

Вишгородська міська рада, місцезнаходження: Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, площа Шевченка, будинок 1, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер 04054866, в особі Міського голови Момота Олексія Вікторовича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування а Україні", в подальшому - "Орендодавець", з однієї сторони та

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна механізована колона-2", що є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2", місцезнаходження: 01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 67-Б, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер 00858473, в особі керівника Карпухіна Ярослава Володимировича, який діє на підставі Статуту, в подальшому - "Орендар", з другої сторони, у подальшому іменуються Сторони і кожний окремо Сторона , уклали цей договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 02 липня 2007 р. за реєстровим № 5823, про таке:

1. Внести зміни до п. 4.2 договору та викласти його в наступній редакції:

4.2. Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12 % (дванадцять відсотків) від її нормативної грошової оцінки. .

2. Інші умови договору залишаються без змін.

3. Цей договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 02 липня 2007 р. за реєстровим № 5823.

4. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

5. Орендодавець зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня укладення цього договору про внесення змін надати його копію відповідному органу державної податкової служби.

6. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Вишгородська міська рада Товариство з обмеженою

Код ЄДРПОУ 04054866 відповідальністю Київська пересувна

07301, Київська обл., м. Вишгород, механізована колона-2

Пл. Шевченка, 1 код ЄДРПОУ 00858473

01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б

О. Момот Я. Карпухін

---

МП

---

МП. .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 67-Б, код 00858473) на користь Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 04054866) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16.04.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна