Рішення

від 08.04.2021 по справі 922/3756/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3756/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест", місто Полтава третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Гадячсир", Полтавська область, місто Гадяч до 1. Акціонерного товариства "Альфа - Банк", місто Київ 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", Харківська область, місто Лозова 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратмир", місто Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" арбітражний керуючий Боярчуков Сергій Григорович, місто Київ про витребування майна за участю представників:

позивача - Борсук В.В. довіреність № 01/01-21 від 01.01.2021 - адвокат;

відповідача 1 - Дем`янець Я.В. довіреність № 013827/20 від 08.10.2020 - адвокат;

відповідача 2 - не з`явився;

відповідача 3 - не з`явився;

3-ї особи - ТОВ "ВКК" Гадячсир" - не з`явився;

3-ї особи - арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом, в якому просить:

- витребувати обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувального вузла KGM-100 у кількості 1 шт., маркування KASAR PEYNIR; плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт. право власності на яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" з незаконного володіння Акціонерного товариства "Альфа - Банк";

- витребувати обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувального вузла KGM-100 у кількості 1 шт., маркування KASAR PEYNIR; плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт., право власності на яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

- витребувати обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувального вузла KGM-100 у кількості 1 шт., маркування KASAR PEYNIR; плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт., право власності на яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратмир".

Обґрунтовуючи відповідні позовні вимоги ТОВ "К-Інвест" посилається на те, що пред`явлення вимоги одразу до трьох відповідачів є оптимальним та ефективним способом захисту його порушених прав, оскільки спірне Обладнання одночасно та спільно утримується всіма трьома відповідачами, зокрема:

- АТ "Альфа-Банк", як особою яка, отримавши повноваження зберігача майнового комплексу (Заводу) за адресою: Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47, на території якого перебуває Обладнання, незаконно утримує Обладнання на території Заводу, шляхом не надання залученому ним охоронному підприємству вказівок допустити позивача до його власності (або, навпаки, шляхом надання охоронному підприємству вказівок не допускати позивача до його власності);

- охоронним підприємством ТОВ "Ратмир", яке, всупереч вимогам статті 60 Конституції України, згідно якої "ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази", порушує гарантоване статтею 41 Конституції України право власності та фізично утримує Обладнання на території Заводу, обмежуючи позивача в можливості забрати це Обладнання;

- ТОВ "Гадячсир", яке є власником Заводу, на території якого знаходиться та утримується Обладнання, а відтак, на думку Позивача, має причетність до незаконного утримання Обладнання АТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Ратмир".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 грудня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3756/20 та постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження.

У відзиві АТ "Альфа-Банк" на позовну заяву від 25.01.2021 (за вх. № 1692) Банк зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з того, що позивачем не надано до суду жодного документа на підтвердження того факту, що Банк заволодів його індивідуально визначеним майном та фактично його утримує. Так, нерухоме майно де, за твердженням Позивача, розташовано його обладнання, належить на праві власності Відповідачу 2 - ТОВ "Гадячсир", а сам факт того, що АТ "Альфа-Банк" є стягувачем за виконавчим провадженням, в рамках якого державним виконавцем складно акт опису й арешту майна ТОВ "Гадячсир" жодним чином не підтверджує домислів Позивача про утримання його Банком.

Більш того, зміст заявлених позовних вимог про витребування майна з володіння трьох відповідачів вже підтверджує, що позивач сам не знає, в кого саме знаходиться спірне обладнання. Отже, позивачем не надано жодних допустимих та належних доказів на підтвердження факту заволодіння та утримання Банком належного Позивачеві індивідуально визначеного майна, а тому позовні вимоги до АТ "Альфа-Банк" є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року до участі у справі № 922/3756/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Гадячсир".

В письмових пояснення щодо предмету спору (за вх. № 2898) ТОВ "ВКК "Гадячсир" зазначило, що Товариство є підприємством молокопереробної галузі та здійснює свою господарську діяльність за адресою Полтавська область, місто Гадяч, вул. Будька, б. 47; в процесі здійснення господарської діяльності Товариство використовує цілісний майновий комплекс - Завод, який орендує у його власника - ТОВ "Гадячсир".

Також відповідно пояснень третьої особи, 20 серпня 2019 року між ТОВ "К-Інвест" та ТОВ "ВКК "Гадячсир" було укладено Договір оренди обладнання № 2008 зі строком дії до 31.12.2020, за яким Товариство отримало в платне строкове користування Обладнання (лінію для виробництва сирів моцарелла) з метою використання останнього в своїй господарській діяльності за адресою місцезнаходження Товариства. Обладнання використовувалось ТОВ "ВКК "Гадячсир" за призначенням на території орендованого Заводу.

Однак, 14 травня 2020 року в рамках виконавчого провадження № 56311245 було описано та накладено арешт на майно ТОВ "Гадячсир" в тому числі і на майно яке орендує ТОВ "ВКК "Гадячсир". Цього ж дня, все описане та арештоване майно було передано на зберігання представнику АТ "Альфа-Банк" Шкурко Ю. М., який залучив до охорони майнового комплексу приватне охоронне підприємство. Отже, Товариство втратило будь-яку можливість потрапити на територію орендованого об`єкту та забрати своє та орендоване майно, обладнання та документацію та фактично припинило здійснення своєї господарської діяльності за адресою місто Гадяч, вулиця Будька, б. 47. Враховуючи вище викладене, 10 вересня 2020 року ТОВ "ВКК "Гадячсир" направило на адресу позивача лист про припинення договору оренди обладнання № 2008 за згодою сторін.

17 вересня 2020 року Товариство розірвало Договір оренди обладнання, уклавши Додаткову угоду до Договору № 2008 та Акт приймання передачі обладнання, відповідно до умов якого Обладнання "де-юре" було повернуто позивачу, проте фактично Обладнання залишилось за місцем його розміщення у зв`язку з тим, що у Товариства відсутня фізична можливість повернути майно у зв`язку із протиправними діями АТ "Альфа-Банк".

З огляду на наведене, ТОВ "ВКК "Гадячсир" вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, ухвалою суду від 01 березня 2021 року до участі у справі № 922/3756/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів було залучено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" арбітражного керуючого Боярчукова Сергія Григоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 120 від 04.02.2013).

Арбітражний керуючий з матеріалами справи № 922/3756/20 ознайомився, однак наданими третій особі, процесуальними правами не скористався, письмові пояснення щодо позову та/або відзиву до суду не надав.

За результатами підготовчого засідання 09.03.2021 у справі № 922/3756/20 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 березня 2021 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України. Відповідну ухвалу занесено судом до протоколу підготовчого засідання від 09 березня 2021 року у справі № 922/3756/20.

В судовому засіданні 10.03.2021 розгляд справи № 922/3756/20 відкладено на 22 березня 2021 року о 12:30 годині, на підставі пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання від 10 березня 2021 року.

22 березня 2021 року АТ "Альфа-Банк" звернулося до суду із заявою (вх. № 6435) про зупинення провадження у справі № 922/3756/20 до розгляду Господарським судом Полтавської області справи № 910/7084/20, в порядку пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Відповідну заяву розглянуто судом під час розгляду справи в судовому засіданні 22.03.2021 і постановлено ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання) про відмову в її задоволенні, з огляду на те, що зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду. При цьому, відповідачем належним чином не доведено обставин, що вказували б на неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 910/7084/20.

Також судом враховано, що відповідно до частини третьої статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Крім того, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

В судовому засіданні 22.03.2021 у справі № 922/3756/20 судом також оголошено перерву до 05 квітня 2021 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання від 22 березня 2021 року.

В судовому засіданні 05.04.2021 у справі № 922/3756/20 судом оголошено перерву до 08 квітня 2021 року о 14:45 годині, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання від 05 квітня 2021 року.

Представник ТОВ "К-Інвест", який брав участь в судовому засіданні 08.04.2021, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник АТ "Альфа-Банк" в судовому засіданні 08.04.2021 проти задоволення позову заперечував, вказуючи на безпідставність вимог ТОВ "К-Інвест".

Представники відповідачів - ТОВ "Гадячсир", ТОВ "Ратмир", а також третіх осіб - ТОВ "ВКК "Гадячсир" і розпорядник майна ТОВ "Гадячсир" арбітражного керуючого Боярчукова Сергія Григоровича в судове засідання 08.04.2021 не з`явились.

Копії ухвали Cуду про відкриття провадження у справі, про залучення третіх осіб, ухвали про повідомлення в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України та інші направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампами канцелярії на зворотній стороні відповідного документу. Окрім того, відповідно до вимог чинного законодавства, всі процесуальні документи у цій справі опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, суд констатує, що всі учасники справи належним чином повідомлені про її розгляд, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи принцип диспозитивності та право сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми правами, в тому числі брати участь в судовому засіданні; з огляду на те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені статтею 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/3756/20 без участі ТОВ "Гадячсир", ТОВ "Ратмир", а також третіх осіб - ТОВ "ВКК "Гадячсир" і розпорядника майна ТОВ "Гадячсир" арбітражного керуючого Боярчукова Сергія Григоровича

Всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов ТОВ "К-Інвест" та заперечення АТ "Альфа-Банк", об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" є власником обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувальний вузол KGM-100-1 шт.; плавитель КЕМ-300-1 шт. (далі - Обладнання), що підтверджується наданими до матеріалів справи Контрактом № 1/18-КІ від 06.08.2018 на купівлю Обладнання, укладеним між ТОВ "К-Інвест" та "Milktek Sut Kazanlari Gida Yurizm Insaat Temizlik Hiz. Ve Urun San Ve Nic.LTD.STI" (продавець).

Так, за змістом розділів 1 - 3 Контракту, продавець прийняв на себе зобов`язання виготовити та поставити покупцю - ТОВ "К-Інвест" Обладнання на умовах DAP - вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, Україна, згідно з Правилами "Інкотермс-2010", а покупець - оплати вартість Обладнання та прийняти Обладнання в місці поставки. В пункті 3.3. Контракту сторони передбачили, що ризики втрати або ушкодження Обладнання переходять до покупця у відповідності з умовами поставки. Право власності на Обладнання переходить одночасно з ризиками. Отже, за умовами Контракту, право власності на Обладнання переходить від продавця до покупця - ТОВ "К-Інвест" в момент, коли Обладнання буде доставлене в місце поставки (вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область) та надане в розпорядження покупця, готове до розвантаження.

Позивач оплатив вартість Обладнання та 20.09.2019 отримав Обладнання від номінованого продавцем перевізника в місці поставки, про що свідчить відмітка Позивача в графі 24 міжнародної вантажної накладної за формою CMR від 17.09.2019 № 0150905, а також відомості ВМД (за формою М-2) № UA806020/2018/210645 про поміщення Обладнання в митний режим імпорту. Таким чином, позивач набув право власності на Обладнання 20.09.2019 і починаючи з цієї дати є єдиним та законним його власником.

Вищевикладені обставини підтверджуюся поданими до позовної заяви Паспортами керівництва з експлуатації Обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробничої лінії, яка складається з: формувального вузла KGM-100 та плавителя КЕМ-300; Рахунком-фактурою № 1 від 14.08.2018 до Контракту; Платіжним дорученням в іноземній валюті та SWIFT повідомленнями про перерахування вартості Обладнання 32 000,00 євро згідно Контракту; Пакувальним листом № 6225 від 13.09.2018 міжнародною CMR накладною та інш.

ТОВ "К-Інвест" також зазначило, що право власності позивача на Обладнання ніким не оскаржується. Жодних спорів з приводу права власності позивача на Обладнання не існує.

Придбавши та набувши права на Обладнання 20 серпня 2019 року ТОВ "К-Інвест" за Договором оренди обладнання № 2008 передало його в оренду ТОВ "ВКК "Гадячсир" з метою використання Обладнання за призначенням за адресою місцезнаходження ТОВ "ВКК "Гадячсир": Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, буд. 47. Факт передачі Обладнання в оренду за його місцезнаходженням також зафіксовано сторонами в Акті приймання-передачі обладнання від 20.08.2019: Додаток № 1 до Договору; найменування обладнання: Формувальний вузол KGM-100 у кількості 1 шт.; плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт.

Відповідно до пункту 2.4. Договору оренди обладнання № 2008 Обладнання має використовуватись виключно за наступною адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, буд. 47.

Згідно п. 7.1 Договору оренди цей договір діє з 20.08.2019 по 31.12.2020.

Актом перевірки переданого в оренду майна від 21.11.2019 сторонами Договору - ТОВ "К-Інвест" і ТОВ "ВКК "Гадячсир" підтверджено, що Обладнання (обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувального вузла KGM-100 у кількості 1 шт., плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт.) знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, буд. 47. Обладнання використовується орендарем за призначенням (виробництво молочної продукції - сирів типу моцарела), перебуває у працездатному стані та не містить ознак зовнішніх і внутрішніх пошкоджень.

Аналогічний Акт перевірки переданого в оренду майна складено ТОВ "К-Інвест" і ТОВ "ВКК "Гадячсир" також 24.02.2020: Обладнання (обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувального вузла KGM-100 у кількості 1 шт., плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт.) знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, буд. 47.

Звертаючись до суду із даним позовом та обгрунтовуючи обставини, за яких порушені права та інтереси позивача, ТОВ "К-Інвест" зазначає, що ТОВ "ВКК "Гадячсир" є виробничим підприємством та здійснює свою діяльність на базі власного майна, а також рухомого і нерухомого майна (майновий комплекс - Завод, який складається з земельних ділянок і об`єктів нерухомого майна, розташований за адресою: Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47), яке належить ТОВ "Гадячсир" на праві власності та використовується ТОВ "ВКК "Гадячсир" на праві оренди.

Разом з тим, власник Заводу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" є боржником за виконавчим провадженням ВП № 56311245 про стягнення коштів на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк".

14 травня 2020 року за місцем знаходження орендованого ТОВ "ВКК "Гадячсир" Заводу (Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47) головний державний виконавець Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нідченко Д.Є. в межах ВП №56311245 описав належні TOB "Гадячсир" Завод майновий комплекс за адресою: Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47 та 63 одиниці рухомого майна. Описане майно державний виконавець передав на зберігання працівнику Банку - Шкурку Ю.М.

За фактом здійснення державним виконавцем Нідченком Д.Є. виконавчих дій з опису та арешту майна ТОВ "Гадячсир" ним складена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.05.2020, ВП № 56311245.

Обладнання, належне позивачу, державний виконавець не описував та арешт на нього не накладав.

Позивач також звертає увагу на те, що АТ "Альфа-Банк" залучив до зберігання описаного майна охоронне підприємство - ТОВ "Купол 87", працівники якого зайняли та заблокували територію Заводу, фізично витіснивши з території Заводу працівників TOB "ВКК "Гадячсир". В процесі утримання Заводу Банк декілька разів змінював охоронні підприємства, які забезпечували блокування Заводу. Так, зокрема, окрім ТОВ "Купол 87", до охорони Заводу в різні періоди Банк залучав ТОВ "Купол 89" та ТОВ "Ратмир", що доводиться актами про недопуск ТОВ "ВКК "Гадячсир" і ТОВ "К-Інвест" на територію Заводу, постановою про закриття кримінального провадження від 30.09.2020 (копію постанови додано до матеріалів позовної заяви).

Фізично усунувши працівників ТОВ "ВКК "Гадячсир" з території Заводу, найняте Банком охоронне підприємство обмежило можливість ТОВ "ВКК "Гадячсир" використовувати або забрати власне та орендоване майне, яке не належить ТОВ "Гадячсир". Факти недопуска ТОВ "ВКК "Гадячсир" на територію Заводу зафіксовані в актах від 15.05.2020, від 16.05.2020, від 18.05.2020, від 21.05.2020, від 01.06.2020.

Додатково до вищевказаного позивач зазначив, що 15.05.2020 та 22.05.2020 ТОВ "ВКК "Гадячсир" зверталось до АТ "Альфа-Банк" та його працівника ОСОБА_1 з листами № 1505/4 від 15.05.2020 та № 2205/1 від 22.05.2020, в яких просило надати можливість використовувати орендоване майно та надати відповідні вказівки охоронному підприємству припинити перешкоджання ТОВ "ВКК "Гадячсир" (його працівникам, транспортним засобами тощо) у доступі до власного та орендованого майна, а також у здійсненні законної господарської діяльності.

26 червня 2020 року ТОВ "ВКК "Гадячсир" отримало відповідь АТ "Альфа-Банк" (лист № б/н від 27.05.2020 на бланку Банку, підписаний представником АТ "Альфа-Банк" Шкурком Ю.М. за довіреністю), за змістом якого Банк повідомив, що "в разі надання належних копій документів, які підтверджують, що майно, яке знаходиться за адресою: м. Гадяч, вул. Будька, 47 належить ТОВ "ВКК "Гадячсир" на законних підставах", ТОВ "ВКК "Гадячсир" зможе здійснити його вивіз за попереднім погодженням з Банком.

Про ситуацію що склалась та позицію Банку ТОВ "ВКК "Гадячсир" повідомило Позивача, надавши йому копію вищевказаного листа Банку, та звернулось з проханням припинити Договір оренди Обладнання.

У зв`язку з тим, що станом на вересень 2020 року вжиті ТОВ "ВКК "Гадячсир" заходи щодо повернення свого майна та Обладнання з-під незаконного утримання Банком результатів не дали, Позивач та ТОВ "ВКК "Гадячсир" погодили припинити дію Договору оренди з 17.09.2020, про що уклали Додаткову угоду від 17.09.2020. За фактом припинення Договору оренди, 22.10.2020 сторони склали акт здачі-приймання (повернення) обладнання з оренди в якому "де-юре" зафіксували повернення Обладнання, але "де-факто" Обладнання залишилось за місцем його розташування (Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, буд. 47), оскільки TOB "ВКК "Гадячсир" не має доступу до території Заводу через противоправні дії Банку та охоронних підприємств.

24 вересня 2020 року позивач звернувся до АТ "Альфа-Банк", представника Банку Шкурка Ю.М. та державного виконавця Нідченка Д.Є. з листом (№ 47 від 24.09.2020), в якому просив надати можливість уповноваженим представникам ТОВ "К-Інвест" в можливо найкоротшій час забрати з території Заводу належне йому Обладнання. До листа була додані документи, що засвідчують право власності позивача на Обладнання.

Не отримавши відповідь на своє звернення, 26.10.2020 позивач здійснив спробу самостійно вивезти Обладнання з території Заводу, однак не був допущений на територію Заводу працівниками чергового, залученого Банком охоронного підприємства - ТОВ "Ратмир". Недопуск представника Позивача представник (охоронник) ТОВ "Ратмир" мотивував тим, що для доступу на територіїо Заводу необхідне розпорядження Банку.

09 листопада 2020 року Позивач отримав лист (б/н від 30.10.2020) на бланку АТ "Альфа Банк", за підписом Шкурка Ю.М., в якому Банк повідомив, що "обладнання, зазначене у Вашому листі за вказаною адресою не виявлено".

Втім ТОВ "К-Інвест" стверджує, що з моменту отримання ТОВ "ВКК "Гадячсир" Обладнання в оренду - 20.08.2019, воно перебувало на території Заводу. Водночас доступ до території Заводу без згоди Банку неможливий. Вищевказане, на переконання позивача, свідчить про те, що, зловживаючи своїми правами та повноваженнями, Банк та ТОВ "Ратмир" фізично утримують Обладнання на належній ТОВ "Гадячсир" території Заводу та відмовляються повертати Обладнання ТОВ "К-Інвест", чим перешкоджають позивачу у вільній реалізації ним всього комплексу правомочностей права власності на Обладнання, зокрема можливості безперешкодно володіти своїм майном. Зазначені обставини стали підставами для звернення ТОВ "К-Інвест" до суду з позовом у даній справі.

АТ "Альфа Банк", в свою чергу, заперечуючи проти позову звернуло увагу на те, що позивачем в оренду TOB "ВКК "Гадячсир" було передано Обладнання: Формувальний вузол KGM-100, інвентарний номер Ки0000146 та Плавитель КЕМ-3 00, інвентарний номер Ки0000147, яке розміщувалось у нежитлових приміщеннях, орендованих ТОВ ВКК "Гадячсир" у ТОВ "Гадячсир" за адресою Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47. Відповідно до наданих позивачем договору купівлі-продажу та рахунку фактури, Обладнання Формувальний вузол KGM-100 та Плавитель КЕМ-300 - без жодних інших ідентифікуючих ознак.

Згідно наданих Позивачем копій листа Гадяцького відділу поліції ГО Національної поліції в Полтавській області від 27.11.2020 року №12828/115/119/01-2020, довідки ДОП Гадяцького ВП майора поліції О. Нестеренка від 24.11.2020 та рапорта дізнавача - старшого інспектора СД Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Є. Ткаченка (з фотознімками) вбачається, що за адресою Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47 у головному виробничому корпусі виявлено обладнання Формувальний вузол KGM-100 з маркуванням KASAR PEYNIR та Плавитель КЕМ-300 з маркуванням ВКК00007 та ВКК00009а - жодних інших ідентифікуючих ознак обладнання, в тому числі інвентарних номерів, не визначено.

З огляду на ту обставину, що комплекс за адресою Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47 є територією сирзаводу, що належить ТОВ "Гадячсир", на якій розміщено виробничі потужності останнього, не можна з достовірністю заявляти, що в зазначених вище документах йдеться про одне й теж саме обладнання, яке належить саме позивачеві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (статті 316, 319 Цивільного кодексу України). При цьому майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (стаття 190 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У статті 41 Конституції України також закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 321 Цивільного кодексу України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 ЦК України).

Водночас задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Чинне цивільне законодавство виокремлює декілька способів захисту власником свого права власності на майно, до яких відносяться, зокрема, право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Аналіз положень статті 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі. Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Зважаючи на викладене, предмет доказування у справах за віндикаційним позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача (поза його волею), наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27.09.2018 у справі № 903/844/17).

При цьому за вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Натомість відповідно до положень статей 2, 13, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд повинен оцінити надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зокрема, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Досліджуючи питання щодо належності поданих сторонами доказів, суд зазначає, зокрема, що в даному випадку матеріалами справи підтверджено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" належить право власності на обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувального вузла KGM-100 у кількості 1 шт., маркування KASAR PEYNIR; плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт. Відповідне Обладнання на законних підставах було розміщене на території Заводу ТОВ "Гадячсир" за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47.

Водночас згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 20.09.2019 № 132-IX, який набув чинності 17.10.2019) наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" стандарту доказування "вірогідності доказів" у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 24.09.2020 у справі № 922/2665/17, від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно, суд приймає надані позивачем докази, як такі, що підтверджують обставини незаконного вибуття майна власника - ТОВ "К-Інвест" поза його волею. При цьому, виходячи із заперечень АТ "Альфа-Банк", судом також враховано, що на підставі Договору оренди обладнання № 2008 від 20.08.2019 позивачем передано в оренду TOB "ВКК "Гадячсир" наступне обладнання: Формувальний вузол KGM-100, інвентарний номер Ки0000146 та Плавитель КЕМ-3 00, інвентарний номер Ки0000147, яке розміщувалось у нежитлових приміщеннях, орендованих ТОВ ВКК "Гадячсир" у ТОВ "Гадячсир" за адресою Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47. Під час опису та арешту майна ТОВ "Гадячсир", державний виконавець Обладнання не описував та арешт на нього не накладав. Водночас, згідно наданих Позивачем копій листа Гадяцького відділу поліції ГО Національної поліції в Полтавській області від 27.11.2020 року № 12828/115/119/01-2020, довідки ДОП Гадяцького ВП майора поліції О. Нестеренка від 24.11.2020 року та рапорта дізнавача - старшого інспектора СД Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Є. Ткаченка (з фотознімками) вбачається, що за адресою Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47 у головному виробничому корпусі виявлено обладнання Формувальний вузол KGM-100 з маркуванням KASAR PEYNIR та Плавитель КЕМ-300 з маркуванням ВКК00007 та ВКК00009а - жодних інших ідентифікуючих ознак обладнання, в тому числі інвентарних номерів, дійсно не визначено.

Однак, щодо наявності іншого Обладнання для виробництва сирів типу моцарелла у відповідних листах не зазначено. Відповідачами, в свою чергу, доказів наявного на території Заводу обладнання, що належало б ТОВ "Гадячсир" також не подано. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що присвоєння інвентарного номера здійснюється підприємством лише для аналітичного обліку та забезпечення спостереження за експлуатацією об`єкта; при цьому, порядок нанесення інвентарного номера на окремий об`єкт встановлюється підприємством самостійно, а відтак, не обов`язковою ідентифікуючою ознакою спірного Обладнання.

Судом враховано, що територія Заводу належить ТОВ "Гадячсир", однак, згідно поданих ТОВ "К-Інвест" доказів контролюється Банком, який, використовуючи залучені ним охоронні підприємства, заблокував та фізично утримує Обладнання на території Заводу. Знаходження на території заводу охоронного підприємства не заперечується також представником Банку, проте яким саме Товариством охороняється територія представник Банку не пояснив.

Відповідно, суд приймає також твердження позивача про те, що фізично попасти на територію Заводу та отримати доступ до Обладнання ТОВ "К-Інвест" не може через дії/бездіяльність саме АТ "Альфа-Банк". Законні вимоги Позивача Банк ігнорує. Як результат Банк перешкоджає позивачу в його можливості володіти Обладнанням, тобто фізично утримувати Обладнання та не мати перешкод у реалізації ним всіх правомочностей згідно зі статтями 317, 319 ЦК України.

З огляду на можливість власника витребувати належне йому майно від особи, (незалежно від того, як воно потрапило у володіння останнього набувача), а також з урахуванням приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про перебування спірного майна на момент вирішення спору у володінні лише одного з відповідачів - АТ "Альфа-Банк", а також доведеність позивачем обставин і достатніх правових підстав для задоволення віндикаційного позову.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" підлягають частковому задоволенню - щодо витребування обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувального вузла KGM-100 у кількості 1 шт., маркування KASAR PEYNIR; плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт від Акціонерного товариства "Альфа - Банк".

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратмир" слід відмовити з огляду на недоведеність перебування спірного майна у незаконному володінні зазначених відповідачів.

Так, ТОВ "Гадячсир" після арешту майна також втратило доступ до території Заводу за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47, а відтак немає у відповідача і можливості розпоряджатися розташованим на вказаній території майном. Крім того, представник ТОВ "Ратмир", який брав участь в підготовчому засіданні також зазначив, що договірні відносини із Банком вже припинилися, а наявність майна в натурі у незаконному володінні ТОВ "Ратмир" не доведено.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову до АТ "Альфа - Банк", витрати зі сплати судового збору суд покладає саме на Банк.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 126 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" задовольнити частково.

Витребувати від Акціонерного товариства "Альфа - Банк" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" (місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10, код ЄДРПОУ 35796710) обладнання для виробництва сирів типу моцарелла - виробнича лінія, яка складається з: формувального вузла KGM-100 у кількості 1 шт., маркування KASAR PEYNIR; плавитель КЕМ-300 у кількості 1 шт.

Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа - Банк" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" (місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10, код ЄДРПОУ 35796710) витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 893,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратмир" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "16" квітня 2021 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/3756/20