Постанова

від 13.04.2021 по справі 921/120/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 921/120/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М. та Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

представників учасників справи:

позивача - дочірнього підприємства "Тернопільське управління механізації" - не з`явився,

відповідача - Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Данилов К.О. (у порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу дочірнього підприємства "Тернопільське управління механізації"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 (колегія суддів: Кравчук Н.М. (головуючий), Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д.)

зі справи № 921/120/20

за позовом дочірнього підприємства "Тернопільське управління механізації" (далі - ДП "Тернопільське управління механізації")

до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

про визнання недійсними пунктів рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У зв`язку з перебуванням судді Львова Б.Ю. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.04.2021, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

ДП "Тернопільське управління механізації" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до АМК, в якому просить (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) визнати недійсним пункти 1 та 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 N 69/32-р/к у справі "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення АМК).

Позивач вважає, що рішення АМК ухвалене за неповного з`ясування обставин справи, недоведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими та за неправильного застосування норм матеріального права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.09.2020 (суддя Боровець Я.Я.) у справі № 921/120/20 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними пункти 1, 3 резолютивної частини рішення АМК в частині визнання вчинення ДП "Тернопільське управління механізації" порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення торгів, шляхом узгодження конкурентної поведінки при підготовці та участі у відкритих торгах по закупівлі робіт "Енергозберігаючі заходи в Козівській ЗОШ I-III ст. №1 (капітальний ремонт частини перекриття, опорядження приміщень; капітальний ремонт системи опалення, водопостачання і водовідведення; утеплення фасадів) по вул. Гвардійська, 9 в смт. Козова (корпус старших класів). Коригування" (45000000-7 - Будівельні роботи), які проводилися Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, ідентифікатор UA-2018-05-29-002775-a та накладення на ДП "Тернопільське управління механізації" штрафу у розмірі 68 000,00 грн". Стягнуто з АМК на користь ДП "Тернопільське управління механізації" 2 102,00 грн судового збору.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд зазначив, що висновки АМК про вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій ґрунтуються на припущеннях, не доведено наявності перешкод (обмежень) для інших суб`єктів господарювання, які бажали б мати доступ до ринку даних послуг, а також не доведено спотворення результатів торгів та усунення конкуренції. Оскільки позивачем не вчинялося жодних узгоджених дій в розумінні приписів статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , то відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 15.12.2020 апеляційну скаргу АМК задовольнив; рішення господарського суду Тернопільської області від 15.09.2020 у справі № 921/120/20 скасував, ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив. Стягнув з ДП "Тернопільське управління механізації" на користь АМК судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 153,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення місцевого господарського суду ухвалене при неповному дослідженні матеріалів справи у їх сукупності, неправильній юридичній оцінці обставин справи, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. При цьому апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б свідчили про існування підстав для визнання рішення АМК недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ДП "Тернопільське управління механізації", з підстав визначених у касаційній скарзі (з урахуванням усунення недоліків касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, та залишити в силі рішення господарського суду Тернопільської області .

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Судом апеляційної інстанції належним чином не оцінено, зокрема, належність допустимість кожного наявного у справі доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що призвело до встановлення фактичних обставин, які не відповідають дійсності, припустившись у зв`язку з цим порушення вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо ухвалення судового рішення на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності.

Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо визнання зловживанням процесуальними правами у порядку приписів частини другої статті 43 ГПК України при поданні АМК відзиву на позовну заяву з порушенням частини третьої статті 80, пунктів 2,6 частини шостої статті 165 ГПК України, що внаслідок неналежної процесуальної поведінки призвело до недоотримання ДП "Тернопільське управління механізації" доказів, на які посилається АМК у своєму відзиві та призвело до помилкового врахування таких доказів судом апеляційної інстанції.

Апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права, а саме статті 86, 236, 269, 282 ГПК України під час встановлення обставин справи, що також стало підставою для оскарження судового рішення на підставі пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України. Зокрема судом апеляційної інстанції не було надано вичерпних відповідей на всі істотні питання, які виникали при кваліфікації спірних відносин, а відтак, постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 236 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення, оскільки його ухвалено за неповного дослідження обставин та доказів у справі, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також, скаржник вважає за необхідне просити розглянути справу № 921/120/20 із наданням висновку Верховного Суду щодо застосування критеріїв Енгеля при кваліфікації правопорушень у справах про захист економічної конкуренції.

Доводи та клопотання учасників справи

Від АМК надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів скаржника та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі № 921/120/20 залишити без змін.

Від ДП "Тернопільське управління механізації" 12.04.2021 надійшло клопотання (без електронного цифрового підпису) про відкладення розгляду справи на іншу дату та час для надання скаржнику можливості забезпечити явку свого представника та надання ним усіх необхідних пояснень по суті справи.

Розгляд клопотань

Направлене засобами електронної пошти клопотання представника ДП "Тернопільське управління механізації" про відкладення розгляду справи без належного підтвердження ідентифікації особи (без електронного цифрового підпису), не дозволяє встановити факт підписання та подання заяви та доданих до неї документів саме цією особою, а тому таке клопотання не може братися до уваги судом.

Крім того, Судом враховується те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, за таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ДП "Тернопільське управління механізації".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Рішенням АМК визнано, що ДП "Тернопільське управління механізації" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" (далі - ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8") узгодивши свою поведінку під час підготовки та участі у торгах, які проводились Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів та відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на ДП "Тернопільське управління механізації" за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Підставою прийняття Рішення АМК є наявність у діях позивача антиконкурентних узгоджених дії, які спотворюють результати торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. У Рішенні АМК визначено, що позивач здійснив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачено пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: ДП "Тернопільське управління механізації" та ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" узгодивши поведінку у відкритих торгах по закупівлі робіт "Енергозберігаючі заходи в Козівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (капітальний ремонт частин перекриття; опорядження приміщень; капітальний ремонт системи опалення, водопостачання і водовідведення; утеплення фасадів) по вул. Гвардійська, 9 в смт. Козова (корпус старших класів). Коригування" (45000000-7 Будівельні роботи), ідентифікатор закупівлі UA-2018-05-29-002775-а замовником яких є: Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, вчинили правопорушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

У Рішенні АМК, зокрема зазначено, що ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" брали участь у відкритих торгах - закупівель UA-2018-05-29-002775-а замовником яких є: Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації.

Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації 29.05.2018 у системі "Prozorro" розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-05-29-002775-а по предмету закупівлі робіт "Енергозберігаючі заходи в Козівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (капітальний ремонт частин перекриття; опорядження приміщень; капітальний ремонт системи опалення, водопостачання і водовідведення; утеплення фасадів) по сул. Гвардійська, 9 в смт. Козова (корпус старших класів). Коригування" (45000000-7 Будівельні роботи).

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у процедурі конкурсних торгів свої пропозиції подали учасники: ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8"; ДП "Тернопільське управління механізації" та ТОВ "Міжнародні інженерні системи".

У Рішенні АМК зазначено про пов`язаність ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації", оскільки засновником ДП "Тернопільське управління механізації" з часткою 100% є ТОВ "Козівське управління механізації", кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_1 , керівником - ОСОБА_10, підписантом - ОСОБА_2 . Кінцевими бенефіціарними власниками та засновниками ТОВ "Козівське управління механізації" є ОСОБА_1 ( з часткою 90%) та ОСОБА_3 ( з часткою 10%); при цьому ОСОБА_1 є керівником ТОВ "Козівське управління механізації", а ОСОБА_3 - підписантом. ТОВ "Козівське управління механізації" є засновником ТОВ "Тернопільське управління механізації". Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "Тернопільське управління механізації" є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідно до листа ДП "Тернопільське управління механізації" від 19.09.2019 за №190919/1 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у родинних стосунках (мати, дочка та син).

Засновниками ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" є ОСОБА_4 з часткою 25% та ОСОБА_5 з часткою 75 %. ОСОБА_5 зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "Тернопільське управління механізації";

Водночас у Рішенні АМК зазначено, що Головне управління ДФС у Тернопільської області листом від 15.05.2019 за №2203/10/19-00-08-01-03/12084 повідомило, що відповідно до поданих заяв/повідомлень про приєднання до договору про визнання електронних документів, право підпису електронних документів звітності у 2018 році надано: ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" зокрема - бухгалтеру ОСОБА_6 та ДП "Тернопільське управління механізації" зокрема - бухгалтеру ОСОБА_6 .

Наявність господарських відносин підтверджується інформацією АТ КБ "Приватбанк" (лист від 08.04.2019 №Е.30.0.0.0/4-76900 БТ) 20.08.2018 ДП "Тернопільське управління механізації" проведено оплату за матеріали ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 є засновником ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8").

Спільна підготовка та участь ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" у торгах підтверджується наданням тендерних пропозицій в один день, а саме ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" - 13.06.2018 о 19:33 та ДП "Тернопільське управління механізації" - 13.06.2018 об 11:37.

Використання однієї ІР-адреси - за інформацією ДП "Prozorro" (лист від 12.03.2019№206/916/03) ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" заходили в аукціон із таких ІР - адрес: ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" - НОМЕР_1 - 14.06.2018 о 10:59 та ДП "Тернопільське управління механізації" - НОМЕР_2 - 14.06.2018 об 11:00.

Згідно листа ТОВ "Е-Тендер" від 12.04.2019 №125 ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" здійснювало певні дії, пов`язані з подачею заявки на участь у Торгах із використанням ІР адреси НОМЕР_2 .

За інформацією Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 15.05.2019 за №2203/10/19-00-08-01-03/12084 ДП "Тернопільське управління механізації" у 2018 році подавало звітність, зокрема, із використанням ІР адреси НОМЕР_2.

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" листом від 08.04.2019 за № Е.30.0.0.0/4-76900 БТ повідомило, що ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" здійснювали вхід до електронного кабінету для здійснення операцій по своїх розрахункових рахунках з однієї ІР адреси, а саме: НОМЕР_2.

ІР - адреса - НОМЕР_2, відповідно до інформації наданої провайдером ПП "Колумбус" (лист від 06.05.2019№ 22), на момент участі учасників у торгах та по даний час використовується товариством з обмеженою відповідальністю "Технотернбуд" (Договір про надання телекомунікаційних послуг від 15.10.2015 за №151015005). Місце надання послуги доступу до мережі Інтернет - вул. Білецька, 1а м. Тернопіль.

Згідно листа ДП "Тернопільське управління механізації" від 27.06.2019 за №240619/1 фактична адреса підприємства - вул. Білецька, 1а, м. Тернопіль (Договір №06-17 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2017 із приватним акціонерним товариством "Технотерн-Обрій").

ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" листом від 25.06.2019 №2 повідомило , що документи до електронної системи закупівель для участі у торгах завантажувалися фізичною особою ОСОБА_7 (цивільно-правовий договір від 04.06.2018), яка є працівником товариства з обмеженою відповідальністю "Технотернбуд"). Місцезнаходження ТОВ "Технотернбуд" - вул. Білецька, 1а, м. Тернопіль, що є фактичною адресою ДП "Тернопільське управління механізації".

За результатами аналізу властивостей електронних файлів АМК встановлено, що файли, які завантажені ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" у електронну систему закупівель, мають спільні унікальні особливості, які свідчать про єдине джерело походження цих файлів, а саме, вони створені за допомогою одного програмного забезпечення - VueScan в одній версії pdf (1.3 (Асгоbat 4.x), виробник РDF - РоDоFо). Окремі файли, зокрема, Цінові пропозиції створені в один день - 13.06.2019.

При цьому, на документах, крім кошторисів, наявні однакові дефекти від дії технічного пристрою під час їх сканування. Дефекти полягають у багаточисельних крапках, рисках та плямах. Даний факт вказує на використання при підготовці тендерної документації одного технічного пристрою.

Також за результатами аналізу Цінових пропозицій, які подані у складі тендерної пропозиції, АМК виявлено, що вони мають однакові особливості, а також певні спільні відмінності від форми цінової пропозиції, встановленої Замовником (додаток №4 Тендерної документації ), зокрема: однаково написано перший абзац (жирний шрифт, відсутність відступу на початку абзацу, наявність жирної лінії після абзацу, зайвий знак після слова Коригування); у стрічці, де потрібно було вказати назву замовника, ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" зазначили своє найменування.

Відповідно до Тендерної документації необхідно було надати підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам Замовника, зокрема, розрахунок договірної ціни та кошторис. Жодних вимог щодо програмного комплексу, в якому має бути здійснений розрахунок договірної ціни та складені кошторисні розрахунки у Тендерній документації не встановлено. Кошторисні документи були розроблені з використанням одного програмного комплексу АВК-5 в редакції 3.3.2 укр. Відповідно до листа ДП "Тернопільське управління механізації" від 27.06.2019 за №270619/1 усі кошторисні розрахунки, які подавалися на Торги, розроблено ОСОБА_8 (бухгалтер, за суміщенням посад - кошторисник ДП "Тернопільське управління механізації") на базі програмного комплексу АВК-5, що орендується у приватного малого підприємства "Фірма АРЕС" згідно із договором про право користування програмним комплексом АВК-5 від 16.04.2018. За даними ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" (лист від 21.08.2019 №4) кошторисні розрахунки, які подавалися на торги, розроблено ОСОБА_9 на базі доступного йому програмного комплексу АВК-5. За інформацією, яку приватне мале підприємство "Фірма АРЕС" завантажило в електронну систему "Ргоzогго" у 2018 році, ОСОБА_9 є найманим працівником приватного малого підприємства "Фірма АРЕС" (посада - "головний енергетик"). При порівняні з аналогічними кошторисними документами, наданими на Торги ДП "Тернопільське управління механізації" (5 із 10) виявлено, що вони мають спільні особливості, зокрема: кошториси, крім документу договірна ціна, складені в поточних цінах станом на 4 вересня 2017 року; у кошторисах №2-1-1 та №2-1-3 зазначено, що їх склав ГЛаппун , а в кошторисі №2-1-2 - Лапцун ; у зведених кошторисах - назви є ідентичними з однаковими особливостями (жирний шрифт, однакові відступи та помилки, відстані пропуски після розділового знаку), не зазначено назви організації, що затверджує та відсутні підписи у документах договірна ціна - назви ідентичні з однаковими особливостями (шрифт, розташування та помилки), зазначено замовника та підрядника, наявні підписи керівника та печатка.

У ході дослідження матеріалів справи АМК встановлено ряд фактів, які характеризують ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8", як технічного учасника торгів, а саме: ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" на Торги подало не повний пакет документів, визначених тендерною документацією Замовника, зокрема, відсутні: - документи, які підтверджують забезпечення тендерної пропозиції (пункт 2 Розділу 3 Тендерної документації) ; - план графік виконання робіт, план фінансування робіт та копії чинних дозволів на виконання робіт та експлуатацію механізмів, що становлять підвищену небезпеку (пункти 6.3 та 6 Розділу 3 Тендерної документації); - документи для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме: відомості про наявність, кваліфікацію та досвід основних працівників (інженерно-технічних працівників) згідно із запропонованою формою (пункт 2 Розділу 1 Додатку №1 до Тендерної документації); - копія Статуту (п. 1.2 Розділу 3 Додатку №1 до Тендерної документації); - довідка про заходи щодо захисту довкілля (пункт 7 Розділу 3 Додатку №1 Тендерної документації). Первинна та остаточна цінова пропозиція, яку ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" подавало на торги була не змінною, тобто учасник не був зацікавлений у здобутті перемоги на торгах, а його участь була направлена на створення видимої (уявної) конкуренції та забезпечення перемоги ДП "Тернопільське управління механізації".

Адміністративна колегія АМК дійшла висновку, що ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" під час підготовки документації для участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі". Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених торгів, порушивши право Замовників на отримання найбільш ефективного для них результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Така поведінка ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона №8" та ДП "Тернопільське управління механізації" становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" .

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України Про захист економічної конкуренції :

стаття 1:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання , внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;

абзац перший статті 5:

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання;

частина перша статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

пункт 4 частини другої статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

частина четверта статті 6:

- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом;

пункт 1 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії;

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України Про санкції ; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Закон України Про Антимонопольний комітет України :

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

пункти 1 та 2 частини першої статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження;

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша);

стаття 79:

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування;

- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частина шоста статті 165:

- до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;

частини перша та друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Як вбачається із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК, згідно з останнім дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції (далі - Закон № 2210). З цього, зокрема, виходить суд касаційної інстанції у розгляді даної справи.

Відповідно до приписів Закону України Про захист економічної конкуренції (далі - Закон № 2210):

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону № 2210.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

За приписами статті 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Водночас згідно з частиною першою статті 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України Про санкції ; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки , яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону № 2210 змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі, в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи № 924/381/17, від 12.06.2018 зі справи № 922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи № 922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи № 924/552/19, від 11.06.2020 зі справи № 910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2018 зі справи № 922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи № 914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи № 927/741/19, і підстави для відступу від неї відсутні.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи підставу для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції (яка ухвалена по суті спору) скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо визнання зловживанням процесуальними правами у порядку приписів частини другої статті 43 ГПК України при поданні АМК відзиву на позовну заяву з порушенням частини третьої статті 80, пунктів 2, 6 частини шостої статті 165 ГПК України, що внаслідок неналежної процесуальної поведінки призвело до недоотримання ДП "Тернопільське управління механізації" доказів, на які посилається АМК у своєму відзиві та призвело до помилкового врахування таких доказів судом апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що відсутні підстави для формування такого висновку у даній справі, з огляду на таке.

За приписами пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 №169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 (далі - Правила) службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом АМК обставини справи з посиланням на відповідні докази , а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

АМК у розгляді кожної справи має дотримуватись обов`язку всебічного, повного і об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи на підставі належних доказів, шляхом їх аналізу та лише за наслідками такого аналізу приймати відповідне рішення щодо порушення суб`єктом господарювання вимог антиконкурентного законодавства та відповідно покладення на такого суб`єкта відповідальності.

Таким чином, Верховний Суд зазначає, що з урахуванням приписів пункту 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції (далі - Закон № 2210), частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Правил розгляду справ для визнання АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій, таке порушення має бути установлено за результатами повного, всебічного і об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи та на підставі належних доказів . При цьому, висновок АМК має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів.

Відповідно до приписів статті 41 Закону № 2210 доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Збір доказів здійснюється АМК, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність).

Разом з тим органи АМК самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення

Відповідно до статті 40 Закону №2210 особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи); наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу; одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі); оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом .

Звертаючись з відзивом до суду першої інстанції АМК навів свої доводи спрямовані на спростування вимог позовної заяви, та скерував такий відзив відповідачу.

Також АМК долучив до відзиву документи, які були зібрані АМК під час розгляду справи про порушення конкурентного законодавства та були покладені в основу рішення АМК.

За приписами частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Отже позивач, оскаржуючи рішення АМК, має спростувати доводи та докази які були досліджені під час розгляду справи АМК та покладені ним в основу рішення.

При цьому такий відзив був поданий АМК до суду першої інстанції, у судовому рішенні суд першої інстанції зазначив про надходження відзиву на позовну заяву із зазначенням її вимог та вказав про надходження відповіді на відзив.

Водночас, оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд як джерелом права керується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", де Суд дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема у справі "Устименко проти України", що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії").

Окрім того, "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016)

При цьому частиною другою статті 311 ГПК України, яка визначає підстави для скасування судових рішень, імперативно встановлено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Скаржником не доведено наявності визначених ГПК України підстав для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції, згідно з якою рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Керуючись вищезазначеним, а також імперативними приписами статті 300 ГПК України щодо меж перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд констатує правильне застосування судами норм матеріального права до спірних правовідносин з урахуванням обставин справи встановлених судами.

Доводи касаційної скарги зводяться до посилань на порушення судами норм процесуального права, які не призвели у даному випадку до прийняття незаконних судових рішень.

Закон № 2210 не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції . Цілком зрозуміло, що така домовленість навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України .

Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі № 914/1696/18, від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, від 05.08.2019 у справі № 922/2513/18, в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 923/330/19.

Водночас Верховний Суд зауважує, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону № 2210 передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Разом з тим наявність спільних помилок та спільних особливостей (нехарактерну схожість) в оформленні документів, які входять до складу тендерних пропозицій, є свідченням того, що під час підготовки таких документів між учасниками відбувався обмін інформацією.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Тернопільське управління механізації", у вирішенні спору зі справи № 921/120/20 врахував наведені вище висновки Верховного Суду та оцінив докази виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, водночас суд першої інстанції дослідив докази окремо, не здійснивши належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин та доказів, з`ясованих і досліджених у справі, у їх взаємозв`язку.

Водночас питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи саме з усієї сукупності обставин і доказів , з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.

Разом з тим обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд звертає увагу, що 17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було внесено зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 цього Кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Зазначене було враховано судом апеляційної інстанції у розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає неприйнятними доводи ТОВ "Тернопільське управління механізації" про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 86, 236, 269, 282 ГПК України оскільки апеляційним господарським судом оцінено зібрані АМК докази у сукупності та аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції врахував висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент . Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Водночас стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Аналогічні принципи закріплені у статті 2 ГПК України.

ДП "Тернопільське управління механізації" реалізувало своє право на звернення до суду з позовною заявою та перегляду судового рішення в касаційному порядку.

Водночас необхідно врахувати, що відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому застосування критеріїв "Енгеля" сформованих ЄСПЛ у справі Engel and Others v. The Netherlands при кваліфікації обставин справи судами попередніх інстанцій не здійснювалось, а тому відсутні підстави для формування висновку Верховним Судом щодо застосування такого критерію під час розгляду цієї справи у розумінні частини другої статті 287 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, ДП "Тернопільське управління механізації" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильне застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

За таких обставин Верховний Суд доходить висновку про необхідність залишення касаційної скарги ДП "Тернопільське управління механізації" без задоволення, а постанови апеляційного господарського суду - без змін як такого, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права

Судові витрати

Понесені ДП "Тернопільське управління механізації" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Тернопільське управління механізації" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі № 921/120/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова