Ухвала

від 07.04.2021 по справі 761/3321/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 07 квітня 2021 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «АБК Груп Україна», на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року,

за участі:

прокурора: ОСОБА_6 ,

представника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018000000001599, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 червня 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 220-2, ст. 219, ч. 3 ст. 209 КК України, накладено арешт, на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «АБК Груп Україна» (код 43556134).

Не погоджуючись з таким рішенням, представник адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «АБК Груп Україна», подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року, скасувати її, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що 29 січня 2021 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без виклику ТОВ «АБК Груп Україна», копію ухвали не надіслано, а отримано 02 лютого 2021 року під час ознайомлення з матеріалами судового провадження, апеляційну скаргу подано 04 лютого 2021 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду та істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Окрім того, слідчим суддею постановлено ухвалу поза межами строку досудового розслідування, скільки в матеріалах справи відсутня ухвала слідчого судді про його продовження, зважаючи на те, що 18 місяців з дня внесення відомостей до ЄРДР закінчилися.

На думку апелянта, прокурором не доведено необхідність накладення арешту на грошові кошти та не наведено доказів того, що арештоване майно набуто ТОВ «АБК Груп Україна» кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Окрім того, не обґрунтовано яким чином ТОВ «АБК Груп Україна» має відношення до вчинення будь-якого кримінального правопорушення. Матеріали, додані до клопотання не містять будь-яких підтверджень, що посадові особи ПАТ «Фідобанк» або інших суб`єктів господарювання, які фігурують в матеріалах кримінального провадження є учасником або посадовою особою ТОВ «АБК Груп Україна».

Також, апелянт звертає увагу на те, що матеріли додані до клопотання містять повідомлення про підозру особи, яка не є посадовою особою ТОВ «АБК Груп Україна», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Окрім того, наголошує на порушення прокурором територіальної юрисдикції звернення з відповідним клопотанням.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «АБК Груп Україна», який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив задовольнити апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи убачається, що 29 січня 2021 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без повідомлення ТОВ «АБК Груп Україна», копію ухвали не надіслано, а отримано 02 лютого 2021 року під час ознайомлення з матеріалами судового провадження, апеляційну скаргу подано 04 лютого 2021 року, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити адвокату ОСОБА_7 пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 червня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018000000001599, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 220-2, ст. 219, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудового розслідування встановлено, що згідно заяви директора-розпорядника фонду гарантування вкладів фізичних осіб, невстановлені посадові особи ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО (300175), шляхом розтрати активів Банку, проведеними операціями в 2015 році, по відчуженню майна Банку банківських будівель загальною площею 5 690,1 кв.м., вчинили продаж за ціною 170 400 000 грн., згідно договорів купівлі-продажу між ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО (300175) та ТОВ «Едельмар» (код 39239180), тим самим привели до недостатністю майна Банку для задоволення їх вимог, як наслідок, нанесли великої матеріальної шкоди вкладникам та кредиторам Банку, що призвели до віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, що завдало великої матеріальної шкоди кредиторам.

29 січня 2021 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «АБК Груп Україна» (код 43556134).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2021 року клопотання задоволено.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42018000000001599 про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «АБК Груп Україна», слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що з метою запобігання можливості передачі та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, здобуто внаслідок його вчинення, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, існують підстави для його арешту.

Колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може, з огляду на наступну.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону слідчий та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається, із наданих слідчим до клопотання матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження здійснюється за ознакамикримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 220-2, ст. 219, ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до фабули вказаного витягу, службові особи ПАТ КБ «Фідобанк» як юридичної особи приватного права, зловживаючи наданими їм повноваженнями, за попередньою змовою із службовими особами керівного складу ПАТ КБ «Євробанк», ПАТ «Ерстебанк», а також керівниками ряду суб`єктів господарської діяльності як резидентами так і нерезидентами України, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, фальсифікації фінансових документів та звітності зазначених фінансових організацій, вчиненого з метою приховати їх неплатоспроможність та уникнення відкликання (анулювання) ліцензій відповідних фінансових установ, заволоділи чужим майном коштами вкладників ПАТ КБ «Фідобанк», ПАТ КБ «Євробанк», ПАТ «Ерстебанк», а також довели їх до банкрутства, у зв`язку з чим Державою в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплачено вкладникам цих банків грошових коштів на загальну суму понад 3 млрд. грн., чим державі завдано велику матеріальну шкоду.

Проте, не зрозуміло, які дії вчинили посадові особи ТОВ «АБК Груп Україна», оскільки товариство утворено 10 березня 2020 року (а.с. 64), тобто після вчинення кримінальних правопорушень, відомості про які 27 червня 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «АБК Груп Україна» набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогамст. 98 КПК України.

Окрім того, в матеріалах, доданих до клопотання, не міститься жодного доказу того, що арештоване майно, яке належить ТОВ «АБК Груп Україна» відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки в самому клопотанні прокурора та в постанові старшого слідчого від 27 січня 2021 року про визнання корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «АБК Груп Україна»речовим доказам у кримінальному провадженні відсутнє будь-яке обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України їх визнано речовими доказами.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171,173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальногопровадження, а також наслідки арешту майна для зазначеного товариства та виконання ним своїх договірних зобов`язань з іншими суб`єктами.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «АБК Груп Україна», строк на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року, та задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 ,про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018000000001599, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 червня 2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 220-2, ст. 219, ч. 3 ст. 209 КК України, та накладено арешт, на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «АБК Груп Україна» (код 43556134), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 ,про накладення арешту на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «АБК Груп Україна» (код 43556134).

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 761/3321/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_8

Справа № 11сс/824/1622/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК