Ухвала

від 16.04.2021 по справі 379/961/18

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/961/18

Провадження № 1-кп/378/4/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2021 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

представника потерпілих

та цивільних позивачів: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище кримінальне провадження № 12018110290000047 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станишівка Таращанського району Київської області, українця, громадянина України, пенсіонера, освіта професійно-технічна, одруженого, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 9 лютого 2018 року, близько 8 години 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого перебував пасажир ОСОБА_7 , рухаючись із швидкістю 60 км/год., по вологому асфальтованому покритті, вкритому снігом, на 156км +830м автодороги Київ-Біла Церква-Фастів-Тараща-Звенигородка, в напрямку до м. Тараща, неподалік від повороту на Хутір Малоберезянський, під час обгону попутного невстановленого слідством автомобіля, не переконався, що при зміні напрямку свогоруху цебуде безпечнимі нестворить небезпекиіншим учасникамруху,при виборішвидкості рухуне врахувавдорожню обстановку, не переконався у безпечності та відсутності зустрічних транспортних засобів, виїхав на зустрічну смугу руху, де правою боковою частиною керованого ним автомобіля ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , на смузі руху в напрямку до м. Звенигородка, допустив зіткнення з правим передніми габаритним кутом автомобіля ВАЗ 210700-20, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в зустрічному напрямку разом із пасажиром ОСОБА_9 , чим порушив п.п. 10.1, 12.1, 14.2 (в) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, відповідно до яких: п. 10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п. 12.1 «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також: особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», п. 14.2 (в) «перед початком обгону водій повинен переконатися, що смуга зустрічного руху, -з яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані».

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ 210700-20, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження увигляді неповногоперелому грудини,які,згідно з висновкомсудово-медичноїекспертизи №13Двід 19.03.2018року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли тривалий розлад здоров`я понад 21 день, а пасажир ОСОБА_9 - у вигляді рвано-скальпованої рани правого колінного суглобу, відкритого крайового перелому верхнього полюса надколінника, забій грудної клітки, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 15Д від 20.03.2018, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли тривалий розлад здоров`я понад 21 день.

Грубе порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 10.1, 12.1, 14.2в ПДР України, перебуває в прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП та настанням наслідків у виді отримання потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тілесних ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Досудовим слідством дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

До суду захисник обвинуваченого ОСОБА_4 подав заяву, в якій просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення минуло три роки, кримінальне провадження закрити, а цивільні позови залишити без розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 , після роз`яснення йому наслідків і підстав звільнення від кримінальної відповідальності, та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали вказане клопотання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Представник потерпілихта цивільнихпозивачів - ОСОБА_5 в судовомузасіданні заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого, посилаючись на те, що обвинувачений неодноразово не з`являвся на виклики суду та умисно затягував розгляд справи, тому у задоволенні клопотання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності на притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України просить відмовити.

Розглянувши вищевказане клопотання обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення останнього, думку прокурора, захисника, представника потерпілих та цивільних позивачів, суд вважає, що клопотання слід задовольнити з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в тому числі, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідності, якщо є підстави, передбачені законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України класифікується, як нетяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботами на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Виходячи з викладених в обвинувальному акті обставин, суд погоджується з доводами учасників судового провадження, що злочин, який був вчинений 9 лютого 2018 року відноситься до категорії нетяжких злочинів та з дня його вчинення минуло понад три роки.

Враховуючи, що звільнення від кримінальної відповідальності з підстав закінчення строку давності здійснюється виключно зі згоди обвинуваченого, та наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього слід закрити.

Цивільні позови прокурора Таращанського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу Таращанської районної ради «Таращанська центральна районна лікарня» про стягнення коштів на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 13055,39 грн. (т. 1 а.с. 33-39); ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в сумі 365901,99 грн. (т. 2 а. с. 1-8); ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в сумі 52824,49 грн. (т. 1 а.с. 80-84) та ОСОБА_10 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 62089,60 грн. залишити без розгляду.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284 ч. 2, 285, 286, 288 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12018110290000047, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 9 лютого 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.

Цивільний позов прокурора Таращанського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу Таращанської районної ради «Таращанська центральна районна лікарня» до ОСОБА_6 про стягнення коштів на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом семи діб.

Суддя ОСОБА_1