Ухвала

від 16.04.2021 по справі 613/511/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/511/21 Провадження № 2-з/613/8/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Харченко С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову подану до подачі позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області із заявою, поданою до подання позову, в якій просить: накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер: 6320888800:01:000:0014, загальною площею 2,32 га, що розташована на території Червононивської сільської ради народних депутатів Богодухівського району Харківської області. Заборонити ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос та будь-яким іншим фізичним особам, юридичним особам, фізичним особам - підприємцям, користуватися цією земельною ділянкою (обробляти землю, збирати врожай). Заборонити ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням цієї земельної ділянки або передачею її у заставу, оренду, суборенду, емфітевзис, користування іншим особам.

В обґрунтування заяви зазначив, що він має намір та зобов`язується протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову пред`явити позов до ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос про розірвання договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер: 6320888800:01:000:0014, загальною площею 2,32 га, яка знаходиться на території Червононивської сільської ради народних депутатів Богодухівського району Харківської області. Також зазначає, що між ОСОБА_1 та ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос було укладено договір оренди земельної ділянки від 20.07.2006 року. Відповідно до умов договору, а саме п.2.1 основне цільове призначення - земельна ділянка сільськогосподарського призначення, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір між сторонами укладено на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації, а саме з 28.03.2007 року. Згідно з положенням пункту 2.11.2 Договору Орендар сплачує оренду плату не пізніше як у термін від 01.11 поточного року до 31.03 наступного року за роком оренди. Станом на теперішній час орендодавцем орендна плата за 2020 рік не сплачена. На час подання заяви, як вказує заявник, починається аграрний сезон - весняна посівна. Оскільки право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації і відомості державного реєстру речових прав на нерухоме майно презюмуються правильними доки не доведено протилежне, тому заявник на цей час не має прав на спірну земельну ділянку. Отже, внаслідок протиправних дій третьої особи заявник позбавлений права обробляти земельну ділянку, посіяти сільськогосподарські культури, зібрати врожай і в подальшому отримати прибуток. У зв`язку з чим вважає необхідним заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії спрямовані на користування земельною ділянкою, в тому числі на обробку землі та збір врожаю. Незабезпечення таким чином позовних вимог призведе до засівання відповідачем земельної ділянки , що у разі задоволення позову призведе до необхідності відшкодування завданих збитків.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів у разі задоволення заявленого позову в подальшому. При цьому вказує, що пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення. Оскільки позов забезпечується зокрема, накладенням арешту із забороною вчиняти певні дії, а саме: користуватися зазначеною земельною ділянкою, яка належить заявнику на праві власності. Таким чином, ймовірність можливих збитків, які спричинені забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову в подальшому відсутня. Отже, заявник вважає, що немає необхідності до застосування судом зустрічного забезпечення.

Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову з доданими документами, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч.4 ст.152 ЦПК України).

Приписами ч.3 ст.150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У ч.1 ст.153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Крім того, як роз`яснено у п. п. 4, 7 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України ).

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності з роз`ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Окрім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-XP №087404, виданий 20 грудня 2002 року на підставі розпорядження Богодухівської районної державної адміністрації Ради народних депутатів від 12 грудня 2002 р. №278 на ім`я ОСОБА_1 .

Як зазначено у заяві, між ОСОБА_1 та ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос було укладено договір оренди земельної ділянки від 20.07.2006 року та оскільки орендодавцем орендна плата за 2020 рік не сплачена, заявник має намір щодо розірвання вищевказаного Договору.

З огляду на наведене, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320888800:01:000:0014 в даному випадку може значно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду.

В силу ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Зокрема, відчуження речових прав на цю земельну ділянку, передача її у власність або користування іншій особі може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду у разі, якщо таке рішення буде прийнято на користь позивача, тому в даному випадку буде достатнім забезпечення позову, шляхом заборони вчинення реєстраціїйних дій щодо спірної земельної ділянки та виключає можливість вчинення дій, пов"язаних з її відчуженням або передачею іншим особам.

Вимоги в частині заборони ТОВ Сільськогосподарське підприємство Колос та будь-яким фізичним особам, юридичним особам, фізичним особам-підприємцям, користуватися цією земельною ділянкою (обробляти землю, збирати врожай) задоволенню не підлягає, оскільки наслідком вказаної заборони буде перешкодження господарської діяльності відповідача, що в даному випадку є недопустимим.

Також процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Крім цього, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вивчивши наявні матеріали, дослідивши заяву про забезпечення позову та враховуючи вищезазначене, суд вважає, що така заява підлягає частковому задоволенню шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320888800:01:000:0014, площею 2,32 га, розташованої на території Червононивської сільської народних депутатів Богодухівського району Харківської області.

Разом з тим, суд не вбачає обґрунтованих підстав для застосування забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки, з кадастровим номером 6320888800:01:000:0014, площею 2,32 га, розташованої на території Червононивської сільської народних депутатів Богодухівського району Харківської області.

За правилами статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України , у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

В зв`язку з чим, суд зазначає, що такий захід забезпечення, як заборона вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320888800:01:000:0014, який носить тимчасовий характер, не буде для неї обтяжливим та не призведе до негативних наслідків, в той час як незастосування заходів забезпечення може мати негативні наслідки для позивача, про які зазначено вище.

При цьому, заборона вчинення реєстраційних дій не виключає можливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Таким чином, даний вид забезпечення позову, на думку суду є достатнім, співмірним та співставним із майбутніми позовними вимогами (у разі пред`явлення позову).

В силу ст. 154 ЦПК України цей вид забезпечення позову не потребує зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320888800:01:000:0014, в іншій частині в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. 149-153, 157, 247, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову подану до подачі позовної заяви - задовольнити частково.

Заборонити вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320888800:01:000:0014, площею 2,32 га, розташованої на території Червононивської сільської ради, яка належить ОСОБА_1 .

В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.

Копію ухвали направити до Богодухівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та державному реєстратору виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області , для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя